ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у зустрічному забезпеченні позову
08.10.2018
м. Дніпро
Справа № 904/4507/18
за позовом Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", м.Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ", м.Кривий Ріг
Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій на загальну суму 195 096, 33 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" (далі - відповідач) суму основного боргу за договором на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку від 28.04.2017 (далі - Договір) у розмірі 177 360, 30 грн., а також штрафні санкції у розмірі 17 736, 03 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за Договором, укладеним з позивачем.
Ухвалою суду від 08.10.2018 позов Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Одночасно з позовом позивачем надано заяву про забезпечення позову, за змістом якої позивач просить суд вжити захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «БІО ЕКСПОРТ», які обліковуються на поточних рахунках в усіх банківських установах в межах розміру суми заборгованості за договором на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку від 28.04.2017 та суми судових витрат по справі, що разом становить суму 208 903,78 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що відповідачем ігноруються вимоги позивача щодо сплати заборгованості за Договором та підписання актів надання послуг, у зв'язку з чим позивач вважає, що після отримання відповідачем позовної заяви існує ризик зникнення існуючих у відповідача грошових коштів з метою ухилення останнього від сплати заборгованості за судовим рішенням.
Суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про забезпечення позову з наступних підстав.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
У відповідності до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Зі змісту п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України вбачається що, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Згідно положень частини 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, позивачем не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суду не надано жодного доказу того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За змістом заяви про забезпечення позову позивачем не надано підтверджень наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, а саме, не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.
Відповідно до ст.ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на те, що заява позивача ґрунтується лише на припущеннях позивача та не підтверджена належними доказами, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, а відтак у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовляється судом.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили - 08.10.2018.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.
Суддя
ОСОБА_1
