Справа №560/2/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2019 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 та просить визнати за ним право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Соломіївка по вул. Центральна, 110, Дубровицького району Рівненської області, згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації станом на 07 грудня 2018 року, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла 05 січня 2014 року.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 січня 2014 року померла його мати ОСОБА_4, яка за життя мала житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований в с. Соломіївка по вул. Центральна, 110, Дубровицького району Рівненської області. Після смерті матері відкрилася спадщина на спадкове майно для спадкоємців першої черги за законом, оскільки вона заповіту не залишала. Саме як спадкоємець першої черги за законом, він прийняв спадщину після смерті матері, вступивши у фактичне управління та володіння спадковим майном, але юридично своїх спадкових прав не оформляв і свідоцтво про право на спадщину не отримував. Оформити спадщину на вказаний житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами через нотаріальну контору і отримати свідоцтво про право на спадщину, яке було б тим необхідним правовстановлюючим документом, немає можливості у зв'язку з неможливістю отримати та надати в нотаріальну контору витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно того, що спадкодавець є власником житлового будинку, що розташований в с. Соломіївка по вул. Центральна, 110, Дубровицького району Рівненської області. На даний час оформити первинну реєстрацію права власності на спадкодавця та внести дані про неї, як власника до реєстру прав власності на нерухоме майно, уже неможливо у зв'язку з її смертю.
Представник позивача - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги позивача не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.
Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №150210 (а.с.4), ОСОБА_4 померла 05 січня 2014 року, про що складено відповідний актовий запис за №01.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до статті 1218 Цивільного кодексу України входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з його смертю.
Згідно довідки №988/01-24 від 28 грудня 2018 року, виданої Рівненським обласним державним нотаріальним архівом вбачається, що після смерті ОСОБА_4, яка померла 05 січня 2014 року, заведена спадкова справа №104/2014. 16 травня 2014 року із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої ОСОБА_2. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.18).
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 фактично належав житловий будинок з господарськими будівлями по вул. Центральна, 110 в с. Соломіївка, Дубровицького району, що підтверджується випискою з погосподарської книги, виданою Соломіївською сільською радою Дубровицького району Рівненської області за №2011 від 10 грудня 2018 року (а.с.8).
Оскільки на день смерті матері ОСОБА_4, її син ОСОБА_2 проживав разом із нею в будинку останньої до дня її смерті та продовжує проживати там і на даний час без реєстрації, що підтверджується довідками №2013 від 10 грудня 2018 року та №2016 від 10 грудня 2018 року, виданими виконавчим комітетом Соломіївської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.9-10), ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину.
Згідно пункту 1.1 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах від 11 травня 2005 року за №487\10767, здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку і\або земельної ділянки.
Однак, процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.
Постановою Кабінету Міністрів від 05 серпня 1992 року №449 встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Держбудом.
Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних будинків в експлуатацію з метою подальшого оформлення права власності.
У відповідності до частини 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок, збудований в 1974 році, і цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок №110 по вул. Центральна в с. Соломіївка, Дубровицького району, хоча і не здійснила його державну реєстрацію.
В даний час реєстрація права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 є неможливою, оскільки її цивільна правоздатність та право власності на майно припинились з часу смерті, як це передбачено статтями 25, 346 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За таких підстав, суд переконується в тому, що ОСОБА_2 згідно норм спадкового права, став власником спадкового майна померлої і набув право власності на нього.
Керуючись статтями 328, 346, 392, 1216, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 200, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Соломіївка по вул. Центральна, 110, Дубровицького району Рівненської області, згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації станом на 07 грудня 2018 року, як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті його матері ОСОБА_4, яка померла 05 січня 2014 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_5
