КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи № 360/1742/18
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5152/2018
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року,постановлену під головуванням судді Унятицького Д.Є.,по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
в с т а н о в и в :
У серпні 2018 року позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просила стягнути із відповідача борг в сумі 287 764,67 грн., який складається з коштів, які відповідач отримав з її депозитних рахунків в розмірі 256 810,97 грн., та 3% річних в розмірі 30953,70 грн. (а.с.3-6)
Разом із позовною заявою представником позивачки подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частини земельних ділянок: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, площею 0,0601 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,1914 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які належать відповідачу ОСОБА_1 (а.с.31-32)
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року відкрито провадження у справі. (а.с.42-43)
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт в межах суми боргу в розмірі 287764,67 грн. на належні ОСОБА_1 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельних ділянок: площею 0,0601 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер НОМЕР_3; площею 0,1914 га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер НОМЕР_2. (а.с.44-45)
01 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, в якому просив застосувати зустрічне забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_2 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельних ділянок: площею 0,0601 га із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; та площею 0,1914 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи дане клопотання відповідач посилався на необґрунтованість та неправомірність заявлених у позовній заяві вимог, а тому вважав, що в подальшому у нього виникає право на відшкодування шкоди і витрат, зумовлених таким позовом. Оскільки ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року про відкриття провадження у справі було вирішено питання про відстрочення сплати судового збору з підстав поганого майнового стану позивача, у відповідача виникли сумніви щодо можливості внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок суду. (а.с.71-73)
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року в заяві ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення відмовлено.(а.с.74, 78-79)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись не незаконність ухвали Бородянського районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року, просив її скасувати і постановити ухвалу, якою застосувати зустрічне забезпечення позову. На обґрунтування скарги зазначив, що факт поганого матеріального стану позивача було визнано ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 30 серпня 2018 року про відкриття провадження у справі, де вирішено питання про відстрочення сплати судового збору та підтверджується довідкою Ірпінського об'єднаного управління ПФУ Київської області від 31 липня 2018 року, а тому у суду виник обов'язок застосувати зустрічне забезпечення. Вказував, що внаслідок вжиття судом заходів забезпечення позову, щодо нього, як відповідача по справі формується негативна суспільна думка та здійснюється психологічний тиск, що зумовлює моральні страждання та є підставою для відшкодування моральної шкоди. (а.с.83-85)
Представник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 подала відзив, в якому заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу просила залишити без змін. (а.с.97-98)
Пунктом 5 ч. 1 ст. 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зустрічного забезпечення або зміни чи скасування зустрічного забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Розглянувши копії наданих матеріалів по справі, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виник майновий спір щодо стягнення коштів в сумі 287 764,67 грн. (а.с.2-6)
З метою забезпечення позову ухвалою суду першої інстанції від 30 серпня 2018 року було накладено арешт на нерухоме майно відповідача в межах суми заявлених позовних вимог. (а.с.44-45)
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Перелік випадків, у яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України та є вичерпним. Так, суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
У відповідності до частини 4 статті 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову (частина п'ята статті 154 ЦПК України).
Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Обґрунтовуючи клопотання про зустрічне забезпечення, ОСОБА_1 посилався лише на поганий майновий стан позивача, проте не заперечував наявності у останньої права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в смт. Бородянка та 1/2 частину земельних ділянок: площею 0,0601 га із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; та площею 0,1914 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Також відповідачем не зазначено, яких саме збитків йому завдано або може бути завдано, не зазначено суми збитків, які можуть бути спричинені вжитими судом заходами забезпеченням позову.
Посилання відповідача на те, що внаслідок забезпечення позову щодо нього формується негативна суспільна думка та здійснюється психологічний тиск, що зумовлює моральні страждання, об'єктивними доказами по справі не підтверджено, а тому не можуть бути визнані співмірними із вжитими судом заходами забезпечення позову, тому колегія суддів їх відхилила.
Інші доводи скарги не спростовують висновків районного суду, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 01 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає.
Дата складання повного судового рішення - 20 грудня 2018 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б.Левенець
В.М.Ратнікова
О.В.Борисова
