ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/5523/18

адміністративне провадження №К/9901/65952/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Гриціва М.І., Стародуба О.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 (колегія суддів у складі: Ключковича В.Ю., Губської О.А. та Літвіної Н.М.)

у справі за позовом ТОВ «Укрфармгруп»

до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками,

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Товариство з обмеженою відповідальністю «Діатом»

про визнання протиправним і скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. ТОВ «Укрфармгруп» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі - відповідач), в якому просило визнати недійсним дозвіл від 20.03.2018 № НП 13/І-03.2018.

2. 05.04.2018 позивач звернувся з заявою про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018 відмовлено.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.04.2018 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження, залучено третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Діатом» (далі - третя особа).

4. 20.04.2018 позивач повторно звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу відповідача від 20.03.2018 №НП 13/І-03.2018, виданого третій особі на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на території України.

5. 20.04.2018 Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва вказану заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного дозволу на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України, а саме наступних лікарських препаратів виробництва АО «Калцекс»: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5 - 31 190 уп., Фенітал Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл, по 2 мл в ампулах № 5 - 30 628 уп., Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5-29 800 уп., Дазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах № 10 -23 406 уп., Диазепекс, таблетки по 5 мг № 20- 5000 уп.

6. Відповідач і третя особа на це рішення подали апеляційні скарги.

7. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.06.2018 його скасував та у забезпеченні позову відмовив.

8. Позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду (далі - Суд), в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

9. Ухвалою від 20.11.2018 Суд відкрив касаційне провадження.

10. 29.11.2018 на адресу Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу з проханням у її задоволенні відмовити.

ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

11. Позивач клопотання про забезпечення позову обґрунтовує тим, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективно захистити порушені права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся, а також оскільки очевидними є ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, порушення ним прав та інтересів особи, яка звернулася до суду.

12. Зокрема, 21.12.2015 позивач, як покупець, уклав з АТ «Калцекс» (Латвія), як виробником і продавцем, контракт №01, до якого укладено додаткову угоду №1, якою позивачу надано ексклюзивне право продажу товару цього виробника, виробленого до 31.12.2020 під будь-якою торговою маркою.

13. Водночас третя особа у справі для отримання спірного дозволу надала відповідачу недостовірні відомості, оскільки приховала наявність вищезгаданого ексклюзивного права позивача на ввезення та продаж на території України лікарських препаратів вказаного виробника. Тому отриманий нею дозвіл підлягає визнанню недійсним.

14. Дія такого дозволу дозволить іншій особі реалізувати незаконні права на ввезення та продаж відповідних лікарських засобів на територію України, спричинить позивачу збитки у формі недоотриманого прибутку (упущеної вигоди).

15. Тому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного дозволу щодо визначених медичних препаратів, вироблених АО «Калцекс».

16. Відповідач та третя особа під час розгляду цього клопотання заперечень суду не надавали. Однак, подаючи апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо вжиття заходів забезпечення позову, вказали на її безпідставність та вирішення таким чином позову по суті.

17. Акцентували, що аналогічне клопотання позивача було вирішене ухвалою суду першої інстанції від 10.04.2018 про відмову у вжитті заходів забезпечення позову.

18. Змінюючи свою думку ухвалою від 20.04.2018, суд першої інстанції не врахував, що предметом спору є спірний акт індивідуальної дії щодо здійснення господарської діяльності самостійним суб'єктом - ТОВ «ДІАТОМ», жодним чином не пов'язаним з позивачем та не має впливу на волевиявлення контрагентів позивача, у тому числі АТ «Кальцекс».

19. Крім того, порядком видачі таких дозволів не передбачено вимоги надавати інформацію про обізнаність заявника щодо господарської діяльності інших фізичних і юридичних осіб, а позивач не надав доказів існування обставин, на які посилається в обґрунтування клопотання.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про забезпечення позову, проаналізувавши ч.ч.1,2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), абз.2 п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», погодився зі всіма посиланнями позивача щодо загрози неможливості захисту прав позивача та очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення, небезпеки ускладнення відновлення порушених прав позивача.

21. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, та відмовив у вжитті таких заходів.

22. Його рішення мотивоване тим, згідно з листом АТ «Калцекс» від 25.01.2018 №48, направленим на адресу позивача, на виконання умов контракту №01 від 21.12.2015 позивача повідомлено, що з 2018 року він не буде єдиним дистриб'ютором в Україні продукції Калцекс. Водночас між ТОВ «ДІАТОМ» та АТ «Калцекс» укладено контракт від 01.02.2018 №01 щодо права продажі його продукції, тобто до часу видачі відповідачем спірного дозволу.

23. Посилаючись на ст.150, підп.1 ч.1 ст.151 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вживаючи заходи забезпечення позову у відповідний спосіб суд фактично вирішив спір по суті та спричинить шкоду третім особам. Отже застосований ним захід не є співмірним. Тому визнав недоведеною наявність підстав для такого забезпечення, скасував повністю відповідну ухвалу суду.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ

24. Позивач у касаційній скарзі посилається на скасування судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення суду.

25. Основні доводи відповідають обґрунтуванням його клопотання про забезпечення позову, викладеним у вищевказаних пунктах №№11-15 цієї постанови Суду.

26. Стверджує, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, посилаючись на обставини, що не були доведені жодним належним і допустимим доказом.

27. Вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову третя особа ввезе лікарські препарати, які можуть бути визнані незаконно ввезеними у разі задоволення позову по суті. Тому такі заходи відповідають меті такого правового інституту, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції не виконує завдання адміністративного судочинства та підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню в силі.

28. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, посилаючись на законність оскарженого рішення суду.

29. Акцентує увагу на відсутності у нього повноважень здійснити перевірку ексклюзивного права заявника.

30. Відсутність очевидності протиправності спірного дозволу обґрунтовує дотриманням третьої особою встановленого законодавством порядку та обсягу поданих документів для його отримання.

31. Тому просив залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

32. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Суд врахував ч.1 ст.352 КАС України, згідно з якою суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

33. Забезпечення позову відповідно до ч.2 ст.150 КАС України допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

34. Вищезазначені підстави є оціночними. Тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Водночас інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

35. Тому суди, дослідивши конкретні докази, повинні встановити, чи є захід забезпечення позову співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

36. Ознайомившись із мотивами прийнятих судами рішень щодо вирішення питання забезпечення позову, зважаючи, що предметом спору визначено акт індивідуальної дії, який безпосередньо не породжує прав, обов'язків та інтересів позивача, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність доказів очевидної протиправності спірного дозволу відповідача та загрози виникнення обставин, які ускладнять або унеможливлять відновлення прав позивача, та недотримання судом першої інстанції принципу співмірності застосованого заходу.

37. Обґрунтування та посилання позивача щодо контракту з виробником відповідної медичної продукції стосуються сфери цивільно-правових відносин, захист яких в порядку адміністративного судочинства не відбувається.

38. Відповідно до ч.1 ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. Оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.150, 326, 341, 349, 350- 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні касаційної скарги ТОВ «Укрфармгруп» відмовити повністю.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя М.І. Гриців

Суддя О.П.Стародуб