КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2018 року м. Київ №826/5523/18
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Губської О.А.,
Літвіної Н.М.,
за участю
секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Діатом» та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року (суддя Васильченко І.П.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Діатом» про визнання протиправним та скасування дозволу,
В С Т А Н О В И В :
04 квітня 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, в якому просило визнати недійсним дозвіл Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.03.2018 № НП 13/І-03.2018.
05 квітня 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» подано заяву про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2018 відкрито провадження по справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного провадження.
20 квітня 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» повторно подано заяву про забезпечення позову, в якій таке просило вжити заходів забезпечення позову у справі №826/5523/18 шляхом зупинення дії дозволу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.03.2018 № НП 13/І-03.2018, що виданий ТОВ «Діатом» на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року заяву про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.03.2018 р. №НП 13/І-03.2018, що виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Діатом» (04215, м.Київ, проспект Гонгадзе Георгія, 20, літ. В, код ЄДРПОУ 38737616) на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України, а саме наступних лікарських препаратів виробництва АО «Калцекс»: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5 - 31 190 уп., Фенітал Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл, по 2 мл в ампулах № 5 - 30 628 уп., Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5-29 800 уп., Дазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах № 10 -23 406 уп., Диазепекс, таблетки по 5 мг № 20- 5000 уп.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідачем та третьою особою подано апеляційні скарги з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в яких просять скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Укрфармгруп» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
31 травня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про продовження процесуального строку для надання відзиву на апеляційні скарги (вх.№18031), у якій такий просив продовжити ТОВ «Укрфармгруп» строк для подання відзиву на апеляційні скарги, оскільки копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2018 про відкриття провадження позивачем отримано лише 30.05.2018, а строк для подання відзиву судом встановлено до 31.05.2018.
Однак, за час апеляційного перегляду даної справи (майже місяць) представником позивача відповідний відзив не тільки не поданий до суду, але і навіть не підготовлений представником позивача, що підтверджено таким у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що свідчить виключно про формальність заявлення такого клопотання.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 статті 309 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, і вказана норма носить імперативний характер.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року встановлено строк до 31 травня 2018 року, протягом якого учасники справи можуть подати відзив на апеляційні скарги, який суд вважає достатнім для подання такого відзиву, зважаючи на обмеженість строку розгляду судом апеляційної скарги та необхідністю протягом такого терміну дослідити всі обставин справи.
Разом з тим, чинним процесуальним законодавством не передбачено, що суд не приймає та не розглядає відзив на апеляційну скаргу у разі подання такого після закінчення строку, зазначеного в ухвалі про відкриття провадження. Також, колегія суддів додатково зазначає, що такі заперечення (доводи) можуть бути висловлені безпосередньо під час судового засідання.
Щодо тверджень представника позивача, що ухвала КААС від 24.05.2018 опублікована в ЄДРСР 30.05.2018, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 740 електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту, однак, разом з тим, відповідно до п. 9 Порядку 9 Адміністратор Реєстру забезпечує функціонування Реєстру, зокрема оновлення його інформаційних ресурсів та бази даних, цілодобовий загальний та повний доступ фізичних і юридичних осіб до електронних копій судових рішень через офіційний веб-портал судової влади та проводить реєстрацію, веде облік, обробляє, накопичує та зберігає електронні копії судових рішень. Відтак, оскільки ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2018 року була внесена до АСДС 24.05.2018 та направлена до ЄДРСР 24.05.2018, суд не може нести відповідальність за порушення терміну (затримку) відображення такої в ЄДРСР.
Також, відповідно до повідомлення про вручення поштового повідомлення (а.с.50), ухвалу КААС від 24.05.2018 було направлено позивачу 25.05.2018. Відтак, відповідно до нормативних строків пересилання відправлень Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта", копію ухвали від 24.05.2018 позивач за зазначеною адресою (03065, м. Київ, вул. Козелецька 24, офіс 9) мав отримати через добу після відправлення (26.05.2018 відповідно). Суд не несе відповідальність за порушення строку доставки листа до адресата, оскільки судом вчинено всі залежні від нього дії, передбачені чинним законодавством.
У зв'язку з вищевикладеним, протокольною ухвалою під час судового засідання 20.06.2018 у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку для надання відзиву на апеляційні скарги відмовлено, оскільки таке заявлено безпідставно.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на тому, що у даному випадку відсутні підстави вважати наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам чи інтересам позивача у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Заслухавши суддю - доповідача, думку представників позивача та думку представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до контракту № 01 від 21.12.2015, укладеним між АТ «Калцекс» (продавець) та ТОВ «Укрфармгруп» (покупець), та Додаткової угоди №1 до Контракту від 21.12.2015 позивач має ексклюзивне право продажу на території України Товару - продукції будь-якого виду, яка вироблена АТ «Калцекс» до 31.12.2020.
Разом з тим, Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками надано дозвіл від 20.03.2018 № НП 13/І-03.2018 товариству з обмеженою відповідальністю «Діатом» на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України, а саме: лікарських препаратів виробництва АТ «Калцекс»: Морфін Калцекс, розчин для ін'єкцій, 10 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5 - 31 190 уп., Фенітал Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 0,05 мг/мл, по 2 мл в ампулах № 5 - 30 628 уп., Промедол Калцекс, розчин для ін'єкцій, по 20 мг/мл, по 1 мл в ампулах № 5-29 800 уп., Дазепекс, розчин для ін'єкцій, по 5 мг/мл, по 2 мл в ампулах № 10 -23 406 уп., Диазепекс, таблетки по 5 мг № 20- 5000 уп.
Позивач зазначає, що відомості, зазначені в поданих ТОВ «Діатом» до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками документах містять недостовірні дані, а саме: був скритий факт наявності у іншої особи - ТОВ «Укрфармгруп» ексклюзивного права на ввезення та продаж на території України лікарських препаратів виробництва АО «Калцекс».
Позивач в заяві про забезпечення позову зазначає, що оскільки такий відповідно до умов контракту № 01 від 21.12.2015 та Додаткової угоди №1 до Контракту від 21.12.2015 має ексклюзивне право продажу на території України продукції будь-якого виду, яка вироблена АТ «Калцекс» до 31.12.2020, то надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю «Діатом» на ввезення на територію України лікарських препаратів виробництва АТ «Калцекс» порушує права ТОВ «Укрфармгруп», а оскільки для отримання такого дозволу ТОВ «Діатом» подано документи, які містять недостовірні дані, такий дозвіл підлягає визнанню недійсним (скасуванню).
Однак, колегією судів з листа АТ «Калцекс» від 25.01.2018 №48 направленого директору ТОВ «Укрфармгруп» встановлено, що згідно умов п. 532 Контракту №01 від 21.12.2015, позивача повідомлено, що з 2018 року ТОВ «Укрфармгруп» не буде єдиним дистриб'ютором на території України, який має право на розповсюдження продукції Калцекс на території України, згідно умов Контракту №01 від 21.12.2015. Необхідність даного листа викликана юридичними застереженнями від дій, направлених на отримання невиправданих конкурентних переваг (шляхом усунення конкурентів, формування цін та ін.) та встановлення контролю над ринком в частині препаратів виробництва компанії Калцекс, в результаті чого до компанії можуть бути застосовані штрафні санкції, передбачені Антимонопольним комітетом України, які регламентують стягнення штрафів та їх розмір у випадку встановлення факту недобросовісної конкуренції (а.с.72)
Так, 01.02.2018 у зв'язку з вищевикладеними обставинами, між АТ «Калцекс» та ТОВ «Діатом» було укладено Контракт №01, відповідно до умов якого АТ «Калцекс» надає ТОВ «Діатом» право продажу на території України продукції різного виду та асортименту, наявної в розпорядженні АТ «Калцекс» під будь-якою торговою маркою протягом дії даного Контракту. Згідно пп.16.1 п. 16 даний Контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 5 років (а.с.73-80).
Разом з тим, дозвіл № НП 13/І-03.2018 ТОВ «Діатом» на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України Державна служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками видала 20.03.2018, тобто вже після виникнення умов, зазначених вище, що слугували підставою для укладення між АТ «Калцекс» та ТОВ «Діатом» Контракту №01.
Відтак, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що ТОВ «Діатом» був прихований факт наявності у іншої особи - ТОВ «Укрфармгруп» ексклюзивного права на ввезення та продаж на території України лікарських препаратів виробництва АО «Калцекс».
Разом з тим, вважаючи, що до прийняття рішення по суті дія оскаржуваного дозволу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, такий звернувся з заявою про забезпечення позову, зазначивши, що оскільки дія такого дозволу дозволить іншій особі реалізувати незаконні права на ввезення та продаж відповідних лікарських засобів на територію України, чим будуть спричинені матеріальні збитки позивачу у вигляді недоотриманого прибутку (упущеної вигоди).
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії дозволу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.03.2018 р. №НП 13/І-03.2018 відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.п.1 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Суд апеляційної інстанції виходить з того, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. При цьому, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання.
Разом з тим, у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Так, посилання на ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені обставини не можуть вважатись підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, так як є обґрунтуванням предмету позову та підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.
Протиправність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення повинно бути встановлено в ході розгляду справи по суті, а відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.03.2018 р. №НП 13/І-03.2018 є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
З наявної в матеріалах справи заяви про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення, стосується інтересів не тільки позивача, а й іншої особи - учасника процесу - ТОВ «Діатом», права якого можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Водночас, забезпечення адміністративного позову не є самостійним способом захисту порушеного права, та не повинне призводити до вирішення вимог або досягнення іншої мети не пов'язаної з забезпеченням права особи до вирішення справи по суті.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції фактично вирішив адміністративний позов по суті, не взявши до уваги, що позивачем оскаржується прийнятий відповідачем акт індивідуальної дії щодо здійснення господарської діяльності самостійним суб'єктом - ТОВ «Діатом» (третя особа), яка не пов'язана з господарськими відносинами з ТОВ «Укрфармгруп» (позивач) та не має впливу на волевиявлення його контрагента - АТ «Калцекс».
Крім того, колегія суддів бере до уваги доводи представника третьої особи, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року, якою вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.03.2018 р. №НП 13/І-03.2018, що виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Діатом» на ввезення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України, фактично на 2 місяці зупинено діяльність ТОВ «Діатом» щодо поставки лікарських засобів у медичні заклади (зокрема, інститут раку та інститут серця), які потребують негайного їх отримання, оскільки такі не розмитнено у зв'язку з фактично забороною ввезення на Україну.
Таким чином, забезпечення такого адміністративного позову шляхом зупинення дії дозволу Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 20.03.2018 р. №НП 13/І-03.2018, що виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Діатом» є неспівмірним щодо відновлення прав позивача шляхом спричинення значної шкоди правам третьої особи, адже зупинення дії такого дозволу перешкоджає таким чином, фактично, господарській діяльності іншого суб'єкта господарювання.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема неправильне застосування норм процесуального права.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову, а відтак апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року про забезпечення позову підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Діатом» та Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 квітня 2018 року про забезпечення адміністративного позову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфармгруп» про забезпечення позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 21 червня 2018 року.
Головуючий суддя В.Ю.Ключкович
Судді О.А. Губська
Н.М. Літвіна
