ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 грудня 2018 року № 826/715/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАНДЕМ-ФІНАНС»
до
Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про
визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАНДЕМ-ФІНАНС» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2017 року №0066571409, відповідно до якого на позивача накладено штраф у розмірі 500 грн..
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач зазначає, що товариство є фінансовою установою відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 18.02.2015 ФК № 509 та на підставі ліцензії НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 36/1 від 05.07.2017, здійснює свою діяльність з прийому платежів та переказу коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Приймання платежів здійснюється на підставі відповідних угод, укладених с суб'єктами господарювання, які реалізують своїм клієнтам відповідну послугу чи сервіс та на користь яких позивач приймає кошти.
Позивач зазначає, що перевіркою встановлено начебто порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО), а саме: проведення контрольно-розрахункової операції з поповнення мобільного рахунку через ПТКС на суму 500,00 грн. без застосування належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи РРО.
Наводячи окремі положення зазначеного Закону, позивач звертає увагу, що товариство здійснює діяльність з переказу коштів та не здійснює продаж товарів (робіт, послуг). Позивач здійснює діяльність з переказу коштів через Внутрішньодержавну платіжну систему «FLASHPAY», платіжною організацією якої є ПАТ «БАНК ФАМІЛЬНИЙ». Діяльність здійснюється відповідно до Правил ВПС «FLASHPAY». Відповідно до цих Правил, в момент внесення готівкових коштів по ПТКС та надання платнику відповідного документу (квитанції), завершується операція з ініціювання переказу. При цьому, переказ коштів здійснюється не за місцем отримання готівки, якщо така готівка вноситься до ПТКС для подальшого переказу, а через банківські установи учасників платіжних систем, за рахунок коштів, що знаходяться на рахунку учасника в Розрахунковому банку. Позивач додає, що технічні особливості ПТКС полягають у тому, що сам по собі ПТКС це частина системи, до якої входить сервер фінансової компанії, комп'ютерна система фінансової компанії разом із програмним забезпеченням, що забезпечує сам переказ, тощо. Відповідно до п. 1.1.25. Правил ВСП «FLASHPAY» ПТКС є пунктом прийому платежів, який дає можливість платнику здійснити ініціалізацію платежу. Тому, як зазначає позивач, ПТКС не є місцем проведення розрахунків у визначенні Закону про РРО, а є лише пунктом приймання платежів. Тобто, як зазначає позивач, ПТКС виконує лише частину функцій з усього циклу операцій з переказу коштів. Суть функцій ПТКС полягає у прийнятті готівкових коштів для переказу.
Отже, за твердженням позивача, операція з переказу коштів, яку виконує товариство, не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО, що у свою чергу унеможливлює застосування санкцій, передбачених абз. 3 п. 1 ст. 17 зазначеного Закону.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО у разі вчинення порушення вперше, санкція складає 1 грн., за кожне наступне - 100 % вартості проданих з порушенням, встановленим цим підпунктом, товарів. У даному випадку був здійснений платіж 500 грн., товариством надано послугу на 0,05 грн., решта коштів підлягала перерахуванню на рахунок ПрАТ «Київстар».
Отже, на думку позивача, застосування санкцій у розмірі 500 грн. є протиправним.
До того ж, зазначає позивач, 100% санкція передбачена у разі повторності вчинення порушення, чого у даному випадку не доведено відповідачем.
Враховуючи наведене та додатково - аналіз сфери застосування п. 2 ст. 9 Закону про РРО в кореспонденції з профільним законодавством з питань діяльності фінансових установ, позивач просить задовольнити позов.
Ухвалою від 29.01.2018 відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Відповідач надав відзив на позов (т.1, а.с. 55), в якому просить відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки. Між тим, відповідачем, всупереч вимогам ухвали суду про відкриття провадження у справі, не надано витребуваних документів, на які міститься посилання в Акті перевірки та докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, приймаючи до уваги заяви по суті учасників справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
15.12.2017 ГУ ДФС у м. Києві проведено фактичну перевірку ТОВ «Фінансова компанія «Тандем-Фінанс», а саме - господарської одиниці - ПТКС, що розташована за адресою м. Київ, вул. Вишгородська, 26/2 про що складено акт перевірки (бланк, номер 001868).
В Акті зазначається, що перевірка проводилась у присутності керівника товариства.
Перевіркою встановлено, що РРО відсутній, КОРО відсутня, касова книга не надана.
Між тим, визначається наявність ліцензії НБУ, про що зазначено в Акті перевірки.
В Акті зазначено, що перевіркою встановлено проведення розрахункової операції без застосування РРО при продажу товарів (наданні послуг) - поповнення мобільного рахунку на суму 500 грн.
Зазначається, що розрахунковий документ не роздруковувався, не видавався (РРО відсутній).
Додаткова інформація в Акті перевірки: суб'єкт господарювання здійснює діяльність у сфері фінансових послуг за готівковий розрахунок із застосуванням ПТКС. Відповідно до ст. 2 Закону про РРО, як зазначено в Акті перевірки, реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс (в Акті він зазначений як ПТКС), в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг). При проведенні контрольної розрахункової операції через ПТКС, який належить товариству, а саме: поповнення мобільного рахунку на суму 500,00 грн. було встановлено, що підприємство надає фінансові послуги з використанням ПТКС, який належним чином не зареєстрований, не опломбований та не переведений у фіскальний режим роботи.
Висновок перевірки: під час перевірки встановлено порушення: а. 1 ст. 3 Закону про РРО.
В Акті викладено заперечення товариства відповідно до змісту позову у цій справі.
До Акту перевірки додано копія квитанції (т.1, а.с. 16) на суму 500 грн. Згідно квитанції: платник - 67 401 78 02, призначення платежу - поповнення мобільного рахунку; банк платника ПАТ КБ «ПриватБанк», отримувач - ПрАТ «Київстор» (зазначено рахунок отримувача, банк отримувача). Комісія - 0,05 грн. Також, до цієї квитанції надана квитанція на суму 24,95 на користь ФОП ОСОБА_1 - плата за користування терміналом; за технічну підтримку та обслуговування терміналу (без ПДВ).
На підставі зазначено Акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0066571409 від 26.12.2017 за порушення п. 1 ст. 3 Закону про РРО, на підставі п/п. 54.3.3. ПК України і згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, загальні умови проведення фактичних перевірок визначено відповідно до ст. 15 Закону про РРО у наступних положеннях ПК України.
Відповідно до п. 75.1. ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п/п. 75.1.3. ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.2. ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки за наявності визначених у цьому пункті підстав.
Відповідно до п. 80.4. ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Відповідно до п/п. 20.1.11. ПК України контролюючі органи мають право проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
З наведеного вбачається, що ініціюючи та проводячи контрольну розрахункову операцію певна посадова особа ДФС діє від імені держави в особі державного органу, що у свою чергу зумовлює використання для проведення такої операції державних коштів.
Законодавство не містить дозволу щодо використання для проведення контрольних операцій приватних коштів, у т.ч. коштів осіб, які проводять перевірку, а відтак, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, інспектор ДФС, за відсутності законодавчого дозволу, не має права використовувати власні кошти для проведення контрольної операції.
В контексті останнього та виконуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України (щодо офіційного з'ясування всіх обставин у справі), суд зазначає, що у даному випадку в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, на підтвердження обставин того, що контрольна операція проводилась у зв'язку з виконанням функцій держави, тобто, за рахунок державних коштів, під час розгляду справи не надано доказів отримання інспекторами ДФС державних коштів для цілей проведення контрольної розрахункової операції, тобто її проведення за рахунок та від імені саме фіскального органу у зв'язку та з метою виконання працівниками контролюючого органу функцій держави.
З наведеного у свою чергу вбачається, що закупка фактично проведена не за рахунок контролюючого органу, тобто не у зв'язку з виконанням функцій держави, а відтак у даному випадку отриманий відповідачем розрахунковий документ є недопустимим доказом, отриманим з порушенням закону, а відтак, в силу вимог ч. 1 ст. 74 КАС України, судом до уваги не береться, тобто не може вважатися законним доказом в обґрунтування висновків Акту перевірки та, відповідно, підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до вимог п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У даному випадку, висновки Акту перевірки, на підставі яких прийнято спірне рішення, не відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на недопустимому доказі, а відтак спірне рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, що є достатньою і самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Між тим, суд вважає за необхідне додати наступне.
У даному випадку відповідачем застосовано санкції на підставі абзацу третього п. 1 ст. 17 Закону про РРО у зв'язку з повторністю порушення - у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
В контексті наведеного, по-перше, слід зазначити, що як під час перевірки, так і під час розгляду справи відповідачем не доведено не лише законності оскаржуваного акту, але й не надано доказів вчинення позивачем певного порушення повторно, тобто не надано доказів існування не скасованого та не оскарженого на час прийняття спірного рішення податкового повідомлення-рішення, прийнятого з підстав, передбачених п. 1 ст. 17 Закону про РРО протягом року, що також вказує на протиправність оскаржуваного рішення.
У наведеному контексті позивач пояснив, що 21.11.2017 відповідачем приймалося ППР № 0060001409 на 1 грн. штрафних санкцій, однак воно було оскаржено у судовому порядку, про що відповідач був повідомлений 29.11.2017 та додатково 06.12.2017 та станом на дату прийняття оскаржуваного рішення було відсутнє рішення суду з цього приводу, яке б набрало законної сили, а відтак грошове зобов'язання за цим ППР не було узгоджено в силу п. 56.18 ПК України, та, відповідно, факт порушення за цим ППР на час прийняття спірного рішення відсутній.
Окрім того, з конструкції, структури та послідовності викладення термінів в абзаці третьому п. 1 ст. 17 Закону про РРО (щодо накладення штрафу у зв'язку з повторністю порушення) вбачається, що санкція застосовується у певному розмірі проданих послуг та саме до суб'єкта господарювання, який безпосередньо здійснює продаж послуг. Однак, у даному випадку відповідачем не доведено продажу позивачем послуг мобільного зв'язку, з огляду на що, відсутні підстави для висновку про поширення норм абз. 3 п. 1 ст. 17 Закону про РРО на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено законності оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування з наведених вище підстав.
Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Водночас, відносно судового збору, слід зазначити, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за пл. дор. № 34005 від 09.01.2018, який підлягає відшкодуванню позивачу.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАНДЕМ-ФІНАНС» (код ЄДР 39405417; адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 12) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 грудня 2017 року №0066571409, прийняте ГУ ДФС у м. Києві.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ТАНДЕМ-ФІНАНС» (код ЄДР 39405417; адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 12) 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04655, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін
