ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2018 року Справа № 918/1731/13
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Савченко Г.І. , суддя Дужич С.П.
при секретарі судового засідання Левчук І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р. (повний текст - 18.09.2018р.) у справі №918/1731/13 (суддя Войтюк В.Р.)
за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Медея"
про визнання банкрутом
за участі представників:
ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" - представник ОСОБА_2 (довіреність №09/12/252 від 30.05.2018р.)
ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 (довіреність №б/н від 02.03.2018р.)
арбітражного керуючого ОСОБА_5 - представник ОСОБА_6 (довіреність №б/н від 01.10.2018р.)
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.12.2013р. за заявою боржника ТОВ "Медея" на загальних підставах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі №918/1731/13 про банкрутство ТОВ "Медея", визнано неспроможність виконати грошові зобов'язання перед кредиторами на суму 2462454 грн. 22 коп., які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, введено процедуру розпорядження майном строком на 115 календарних днів та призначено розпорядником майна ОСОБА_7
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.03.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута ТОВ "Медея", зобов'язано розпорядника майна протягом 10 днів письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення, та призначене підсумкове засідання суду на 08.04.2014р. Включено до реєстру вимог кредиторів банкрута ТОВ "Медея" вимоги кредиторів на загальну суму 4778099 грн. 48 коп. у наступному складі та обсязі:
- Гощанська ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області (35400, смт.Гоща, вул.Незалежності, 31, ІК38637090), з грошовими вимогами на суму 66783грн. 82коп. основного боргу - черговість задоволення вимог третя, та 106122грн. 07коп. неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог шоста;
- Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м.Київ, пров.Шевченка, 12, ІК0003902) з грошовими вимогами на суму 3718997 грн. 45 коп. основного боргу черговість задоволення вимог четверта, 884978 грн. 14 коп. неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог шоста, та 1218 грн. 00 коп. судовий збір за подання заяви - черговість задоволення вимог перша.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.05.2014р. відмовлено ТОВ "Компанії з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" в задоволенні клопотання про введення процедури санації ТОВ "Медея" та про призначення інвестором боржника ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ".
Постановою господарського суду Рівненської області від 28.05.2014р. визнано банкрутом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Медея", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_7
Офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржником банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснене на веб-сайті Вищого господарського суду України за №4271 від 29.05.2014р.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.09.2014р. у справі №918/1731/13 визнано поточні грошові вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до боржника ТОВ "Медея" на суму 258106 грн. 06 коп. основного боргу, як вимоги четвертої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів, покладено на ТОВ "Медея" оплату судового збору у сумі 1218 грн. 00 коп., як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів та прийнято до відома звіт ліквідатора ОСОБА_7 станом на 04.08.2014р. у справі №918/1731/13 про банкрутство ТОВ "Медея".
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.03.2016р., зокрема, призначено ліквідатором ТОВ "Медея" арбітражного керуючого ОСОБА_5
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.06.2016р. здійснено заміну первісного кредитора у справі №918/1731/13 - Гощанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області на його правонаступника – Рівненську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Рівненській області.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.06.2018р., крім іншого, продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута ТОВ "Медея" та повноважень ліквідатора до 30.11.2018р., затверджено звіт арбітражного керуючого ОСОБА_5 про основну грошову винагороду та витрати по справі №918/1731/13 на період з 22.03.2016 р. по 30.05.2018р. в сумі 288217,31 грн.
09.07.2018р. ліквідатором до суду першої інстанції подано клопотання про затвердження звіту про роботу ліквідатора станом на 27.06.2018р., затвердження звіту арбітражного керуючого ОСОБА_5 про основну грошову винагороду та витрати за період з 31.05.2018р. по 27.06.2018р. в розмірі 14003,19 грн. та ліквідаційного балансу банкрута, закриття провадження у справі.
Крім того, 27.08.2018р. від ліквідатора надійшло клопотання про стягнення з кредиторів пропорційно основної грошової винагороди та витрат у справі.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р., зокрема:
1. Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Медея.
2. Затверджено звіт арбітражного керуючого ОСОБА_5 про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі №918/1731/13 за період з 31.05.2018р. по 27.06.2018р. в сумі 14003,19 грн., з яких 13883,19 грн. основна грошова винагорода та 120,00 грн. витрати.
3. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Медея" (34740, Рівненська область, Корецький район, с.Користь, вул.Жовтнева, буд.7, ІК30718769).
4. Зобов'язано ліквідатора, орган державної реєстрації і орган статистики провести відповідні дії по виключенню юридичної особи банкрута з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
5. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.12.2013р. у справі № 918/1731/13.
6. Задоволено клопотання ліквідатора про стягнення з кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Медея" пропорційно визнаних вимог основну грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання повноважень ліквідатора з 22.03.2016р. по 27.06.2018р. у загальній сумі 302220,50 грн.
7. Стягнуто з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 291 642,78 грн. грошової винагороди та понесених витрат в ліквідаційній процедурі ТОВ"Медея".
8. Стягнуто з Рівненської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 10577,72 грн. грошової винагороди та понесених витрат в ліквідаційній процедурі ТОВ "Медея".
9. На виконання пунктів 7, 8 даної ухвали вирішено видати накази.
10. Закрито провадження у справі № 918/1731/13.
11. Вимоги усіх кредиторів визнано погашеними; виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (т.8, арк.справи 66-73).
В скарзі апелянт, зокрема, звертає увагу, що Вищий господарський суд України у своїй постанові від 09.06.2015р. зазначив, що висновки про відсутність грошових коштів та майна товариства, які обумовлені тим, що боржник не здійснював підприємницької діяльності протягом останніх трьох років, не має оборотних активів, основних засобів та дебіторської заборгованості, за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами - не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки висновок про фінансове становище боржника зроблено за відсутності первинної бухгалтерської документації боржника, яка б давала можливість провести аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника з виявленням як кредиторів, так і дебіторів боржника, а також його активів.
Зазначає, що всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст.41, ч.ч.1-3 ст.46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор боржника не вжив всіх належних заходів по виявленню активів (як матеріальних, так і нематеріальних) боржника, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб та пред’явлення до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.
В ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватися лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб. Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна.
Апелянт вважає, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, оскільки висновок про фінансове становище боржника зроблено за відсутності первинної бухгалтерської документації, яка б давала можливість провести аналіз фінансово-господарської діяльності інвестиційного становища боржника з виявленням як кредиторів, так і дебіторів боржника, а також його активів. Не може бути обґрунтованою підставою для висновку про відсутність первинної бухгалтерської документації те, що боржник діяльності не здійснював протягом шести років в зв’язку з чим у ТОВ «Медея» відсутня первинна бухгалтерська документація.
Стверджує, що складений ліквідатором ліквідаційний баланс ТОВ "Медея" не відповідає чинним стандартам бухгалтерського обліку, що виключає в цілому можливість його затвердження господарським судом, і як наслідок, завершення ліквідаційної процедури з припиненням боржника як юридичної особи.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не надана належна оцінка тим обставинам, що досудове розслідування кримінального провадження №12016100090009806 за фактом невиконання судового рішення про передачу ліквідатору ОСОБА_5 бухгалтерської та іншої документації, печаток та штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ «Медея» колишнім керівником, ОСОБА_3, є таким, що триває, а тому затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є передчасним (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі №905/2727/16).
Також зазначає, що суд не взяв до уваги та не проаналізував доказів того, що ліквідатор ОСОБА_5 в порушення вимог закону, інтересів боржника та кредиторів, не сформував ліквідаційну масу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Медея", не здійснив обов’язкових заходів з пошуку та інвентаризації активів боржника, не виявив всі матеріальні та нематеріальні активи боржника, не здійснив їх оцінку, та не включив їх до складу ліквідаційної маси Боржника.
Ліквідатор, всупереч вимогам ст.ст.44, 68 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не виявив та включив до складу цілісного майнового комплексу боржника дебіторську заборгованість Боржника, продаж якої здійснюєтеся на аукціоні на умовах договору про відступлення права вимоги банкрута.
Скаржник не погоджується із висновками суду першої інстанції про примусове стягнення оплати послуг арбітражного керуючого з кредиторів пропорційно визнаних грошових вимог без згоди кредиторів та без утворення відповідного фонду кредиторами, оскільки даний спосіб не передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Примусове стягнення грошової винагороди на користь арбітражного керуючого у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, пропорційно з кредиторів, які звернулися до суду за захистом порушеного банкрутом права, завдає останнім не передбачених додаткових матеріальних збитків та фактично таке стягнення призведе до порушення публічного порядку у суспільстві, порушення права власності кредиторів на належні їм матеріальні засоби, в тому числі кошти.
За відсутності у поточного ліквідатора боржника ОСОБА_5 фінансової та бухгалтерської документації боржника, інформація якої, зокрема, уможливила б пошук та виявлення майна належного боржнику, що знаходиться у третіх осіб та грошових активів (майнових прав, прав вимоги) належних боржнику стосовно третіх осіб (дебіторів), а також за відсутності вжиття для цього всіх заходів, вважає стягнення з кредиторів грошової винагороди та понесених витрат в ліквідаційній процедурі ТОВ «Медея» передчасним.
Враховуючи викладене, посилаючись на положення ст.ст.4, 11, 253-259, 275 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.8, 26, 41, 42, 46, 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», просить суд скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р. у справі №918/1731/13.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.11.2018р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р. у справі №918/1731/13, розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2018р. об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
20.11.2018р. на адресу суду від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (т.8, арк.справи 96-100).
Арбітражний керуючий звертає увагу, що у постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2015р. у справі №918/1731/13 зазначено, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій у справі не ґрунтувались на належних та допустимих доказах, оскільки висновок про фінансове становище боржника зроблено за відсутності первинної бухгалтерської документації боржника, яка б давала можливість провести аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника з виявленням як кредиторів, так і дебіторів боржника, а також його активів. Не може бути обґрунтованою підставою для висновку про відсутність первинної бухгалтерської документації довідка Головного управління статистики у Рівненській області від 16.04.2014р. №05-02-08/509, якою надано копію фінансової звітності боржника станом на 31.12.2011р. у складі ф.№1-м, та акт приймання-передачі від 09.10.2013р. самого ж підприємства - банкрута, складений між колишнім та нинішнім керівниками. При цьому, доказів вжиття ліквідатором боржника належних заходів, спрямованих розшук та встановлення місцезнаходження бухгалтерської документації боржника, матеріали справи не містять.
При цьому, на виконання вимог постанови Вищого господарського суду України від 09.06.2015р. у справі №918/1731/13, з метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності непласпроможного підприємства, ліквідатор ТОВ «Медея» 18.04.2016р. звернулася листом до Головного управління статистики у Рівненській області з проханням надати баланси та звіти про фінансові результати, примітки до них, які подавалися ТОВ «Медея» за 2010-2013 роки господарської діяльності. 21.04.2016р. Головне управління статистики у Рівненській області надало копії річної фінансової звітності ТОВ «Медея» (код ЄДРПОУ 30718769) станом на 31.12.2010р. та 31.12.2011р. у складі ф.№1-м «Баланс» та ф.№2-м «Звіт про фінансові результати».
Досліджуючи надані управлінням статистики матеріали фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Медея» ліквідатором ОСОБА_5 було виявлено ознаки фіктивного банкрутства ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Медея». Результати проведення якого було викладено в звіті за результатами проведення аналізу фінансово - господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ТОВ «Медея» станом на 07.05.2016р.
За таких обставин, ліквідатор звернулась до Солом’янського УП ГУНП у м.Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом невиконання судового рішення (ст.382 КК України). Станом на дату розгляду справи відкрите кримінальне провадження по вказаному зверненню, досудове розслідування триває. Просить врахувати, що досудове розслідування за фактом невиконання ухвали суду ОСОБА_3 триває більше 2-х років, позитивні результати якого відсутні.
Відтак, ліквідатором ОСОБА_5 вчинено всі можливі заходи для розшуку первинної документації боржника та проведення фінансового аналізу
Ліквідатор зазначає, що нею вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, внаслідок вжитих заходів доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника та необхідність його ліквідації. Вказані висновки про встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні та долученими до справи.
Крім цього зазначає, що ОСОБА_8 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не регламентує форми та змісту ліквідаційного балансу підприємства-боржника, лише визначає порядок його подання та додатки до останнього.
Звертає увагу, що апелянтом жодними доказами не спростовується інформація щодо фінансового стану боржника викладена в рядках ліквідаційного балансу станом на 27.06.2018р., не зазначається будь яких підстав, що інформація в рядках балансу є неправдивою та не відповідає фінансовому стану боржника.
Арбітражний керуючий зазначає, що боржник ТОВ "Медея" не здійснює господарської діяльності, майна (майнових прав) немає, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами створено не було, інші джерела доходів відсутні.
Однак, вищенаведене не є підставою для позбавлення арбітражного керуючого ОСОБА_5 на отримання основної грошової винагороди за виконану роботу під час ліквідаційної процедури боржника та відшкодування усіх понесених нею витрат, так як особливості принципу пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог, закріпленого в ст.26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надають можливість розподілу та стягненню даних коштів з кредиторів.
При цьому, законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кредитора у справі про банкрутство, його правового статусу, а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
Посилається на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постанові від 08.11.2016р. у справі №915/1961/14, Верховного Суду, викладену у постановах від 01.03.2018р. у справі №910/32824/15, від 24.04.2018р. у справі №910/2923/15-г, від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16.
Тому, арбітражний керуючий вважає, що суд першої інстанції правомірно, беручи до уваги норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конституційні положення та практику Верховного Суду задоволив клопотання ліквідатора про стягнення з кредиторів ПАТ "Промінвестбанк" та Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області пропорційно визнаних вимог основну грошову винагороду та витрати на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання повноважень ліквідатора з 22.03.2016р. по 27.06.2018р. у загальній сумі 302220,50 грн., які є обґрунтованими, доказово та законодавчо підтвердженими.
На підставі викладеного просить суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р. у справі №918/1731/13 залишити без задоволення.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 22.11.2018р. представник ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" підтримав доводи своєї апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р. у справі №918/1731/13.
Представник арбітражного керуючого ОСОБА_5 заперечив доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р. у справі №918/1731/13 - без змін.
Представник ОСОБА_3 заперечив доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просив суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.2018р. у справі №918/1731/13 - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Відповідно до ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно положень частин 1-3 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також власнику майна та органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
З аналізу вищезазначених норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, повне вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та закриття провадження у справі.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до повноважень ліквідатора відноситься формування ліквідаційної маси, пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснення інші повноваження, передбачених цим Законом.
Із звіту ліквідатора ТОВ "Медея" у справі №918/1731/13 з долученими доказами фактично вжитих ліквідатором заходів, вбачається наступне.
У ліквідаційній процедурі, з дня свого призначення, ліквідатором здійснювались повноваження відповідно до ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ліквідатором повідомлено всіх можливих кредиторів про визнання ТОВ "Медея" банкрутом, в ході ліквідаційної процедури отримано від арбітражного керуючого ОСОБА_7 документи по супроводу ліквідаційної процедури, печатку та частково установчі документи, за актом приймання передачі від 29.06.2016р.
З метою проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника ліквідатор звернулась до Головного управління статистики у Рівненській області про надання балансів та звітів про фінансові результати ТОВ "Медея". В результаті аналізу вказаної звітності ліквідатором було виявлено ознаки фіктивного банкрутства, про що викладено у звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності станом на 07.05.2016р. Крім того, ліквідатором вчинялись дії по притягненню посадових осіб банкрута до адміністративної та кримінальної відповідальності у зв’язку з наведеними обставинами, однак, зазначені особи в результаті не були притягнуті до відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Ліквідатором також проводилась робота по виявленню зареєстрованого за боржником майна. Зокрема, ліквідатор звернулась з листами до відповідних реєструючих органів, на що отримала відповідь про відсутність зареєстрованих за банкрутом будь-яких майнових активів (відповіді на запити ліквідатором долучено до звіту).
Загальна сума визнаних вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Медея", становить 5038641грн. 54коп., а саме: вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в розмірі 4864517 грн. 65 коп., Гощанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області в розмірі 172905 грн. 89 коп. та 1218 грн. 00 коп. - оплата судового збору за подання заяви, як вимоги першої черги із включенням їх до реєстру вимог кредиторів.
У всіх інших можливих кредиторів грошові вимоги до боржника відсутні.
Не погашеними залишилися кредиторські вимоги на суму 5038641 грн. 54 коп.
09.08.2018р. на засіданні комітету кредиторів боржника, яке відбулось за участі кредитора боржника ПАТ "Промінвестбанк", були прийняті рішення, зокрема, про затвердження звіту ліквідатора станом на 27.06.2018р., затвердження звіту ліквідатора про основну грошову винагороду та витрати за період з 31.05.2018р. по 27.06.2018р. в сумі 14003,19 грн. На зазначеному засіданні комітету кредиторів боржника прийнято рішення не затверджувати ліквідаційний баланс ТОВ "Медея" станом на 27.06.2018р., зобов’язати ліквідатора звернутись із листами до відповідних відділів Національної поліції з метою отримання результатів розслідування кримінальних проваджень стосовно керівника боржника.
Апелянт - ПАТ "Промінвестбанк" вважає, що оскільки кримінальні провадження стосовно керівника боржника ТОВ "Медея" є такими, що тривають, затвердження судом звіту та ліквідаційного балансу банкрута є передчасним. Також зазначає, що поданий ліквідатором ліквідаційний баланс складений без аналізу первинної бухгалтерської документації боржника, яка б дала можливість провести аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника з виявленням як кредиторів так і дебіторів боржника, а також його активів. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв’язку з закінченням ліквідаційної процедури не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, протягом усього строку ліквідаційної процедури ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в суді першої інстанції не оскаржувались дії (бездіяльність) ліквідатора з приводу неповного виявлення майнових активів банкрута.
До цього ж, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не доведено жодних обставин або доказів, які б давали підстави для висновку про існування у боржника будь-якого іншого майна.
Із звітів ліквідатора ТОВ "Медея" вбачається, що боржник діяльності не здійснював протягом останніх шести років. У ТОВ "Медея" відсутня первинна бухгалтерська документація. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 19.07.2016р. у даній справі зобов’язано керівника ТОВ "Медея" ОСОБА_3 протягом п’яти днів з дня винесення ухвали передати ліквідатору ОСОБА_5 бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ "Медея". Оскільки вимоги вищезазначеної ухвали ОСОБА_3 не виконані, ліквідатор 17.08.2016р. звернулась до Солом’янського УП ГУНП у м.Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом невиконання судового рішення (ст.382 КК України). Станом на дату розгляду справи відкрите кримінальне провадження по вказаному зверненню, досудове розслідування триває.
З матеріалів справи вбачається, що попереднім ліквідатором ТОВ "Медея" проводилось обстеження ТОВ "Медея" за місце державної реєстрації (акт обстеження ТОВ "Медея" від 06.09.2014р.) та інвентаризацію майна ТОВ "Медея" (акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Медея" від 06.09.2014р.) за результатами яких встановлено, що за місцем реєстрації ТОВ "Медея" відсутнє, товарів та інших активів за місцем реєстрації, які б належали ТОВ "Медея" в наявності не виявлено, іншого місцезнаходження матеріальних цінностей ТОВ "Медея" не виявлено. Оцінка майна ТОВ "Медея" не проводилась у зв'язку з його відсутністю. Також, попереднім ліквідатором у звітах зазначалось, що Державною виконавчою службою в 2011 році повернуто без виконання виконавчі провадження у зв'язку із відсутністю майна та активів у ТОВ "Медея".
Відсутність нерухомого та рухомого майна у боржника підтверджується ліквідаційним балансом ТОВ "Медея" станом на 27.06.2018р., актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ТОВ "Медея" від 06.09.2014р. та довідками відповідних реєструючих органів долучених ліквідатором до звіту.
Щодо посилання кредитора - ПАТ "Промінвестбанк" на неможливість затвердження звіту та ліквідаційного балансу до закінчення кримінальних проваджень стосовно керівника боржника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що результатом закінчення кримінального провадження може бути притягнення винної особи до відповідальності, проте це не гарантує позитивного результату з виявлення первинних бухгалтерських документів боржника, належні заходи з розшуку та отримання яких вчинялись саме ліквідатором.
Щодо твердження апелянта про недотримання форми ліквідаційного балансу ТОВ «Медея», поданого до суду на затвердження ліквідатором ТОВ «Медея» ОСОБА_5
Відповідно до ч.1,2 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство, регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. ОСОБА_8 має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов’язаних з банкрутством суб’єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються додатки.
Закон України про банкрутство не регламентує форми та змісту ліквідаційного балансу підприємства-боржника, лише визначає порядок його подання та додатки до останнього.
Колегія суддів вважає посилання скаржника на необхідність подачі до суду типової форми балансу (Звіт про фінансовий стан) підприємства як документа, що відображає його активи, зобов’язання і власник капітал на певну дату за формою в додатку №1, затвердженою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» №73 від 07.02.2013р., таким, що не має під собою правового підґрунтя, оскільки даним наказом встановлено форми фінансової звітності, яка подається суб’єктом господарювання до органів ДФС та статистики, а не встановлює форму ліквідаційного балансу в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
З огляду на викладене, за підсумками ходу ліквідаційної процедури вбачається, що ліквідатором вчинено належні дії по виявленню активів та пасивів боржника, внаслідок вжитих ліквідатором заходів доведено неможливість відновлення платоспроможності боржника та необхідність його ліквідації. Вказані висновки про встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, ліквідаційна процедура ТОВ "Медея" відкрита постановою господарського суду Рівненської області від 28.05.2014р. та неодноразово продовжувалась на строк вказаний у відповідних ухвалах.
При цьому, згідно абз.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.
З огляду на те, що ліквідаційна процедура триває з 2014 року, дії ліквідатора по отриманню первинної документації не дали позитивного результату, а у матеріалах справи відсутні будь-які відомості які б вказували на можливу наявність активів у боржника, позаяк подані ліквідатором документи підтверджують належне проведення останнім всіх заходів ліквідаційної процедури, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що чергове її продовження лише призведе до збільшення судових витрат,
Частиною 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.
Згідно з ч.2 ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Частиною 7 статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута.
Затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є підставою для закриття провадження у справі згідно п.п.6 ч.1 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Виходячи з того, що вимоги кредиторів залишені без задоволення, боржник не вільний від боргів і не може продовжувати свою підприємницьку діяльність, судом першої інстанції правомірно затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а провадження у справі - закрито.
Згідно ч.7 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо звіту арбітражного керуючого ОСОБА_5 про основну грошову винагороду та витрати в ліквідаційній процедурі за період з 31.05.2018 року по 27.06.2018р., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Як встановлено ч.3 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Згідно абз.3 ч.7 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Рішенням комітету кредиторів від 09.08.2018р. (протокол засідання комітету кредиторів №13) за участі кредитора боржника ПАТ "Промінвестбанк" затверджено звіт ліквідатора про основну грошову винагороду та витрати за період з 31.05.2018р. по 27.06.2018р. в сумі 14003,19 грн.
Перевіривши звіт арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період з 31.05.2018р. по 27.06.2018р. про основну грошову винагороду та витрати, колегія суддів погоджується з висновком, що основна грошова винагорода нарахована відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постанови господарського суду Рівненської області від 28.05.2014р. №918/1731/13, а витрати підтверджені належними доказами долученими до звіту.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період з 31.05.2018р. по 27.06.2018р. про основну грошову винагороду та витрати в ліквідаційній процедурі в сумі 14003,19 грн.
Щодо клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_5 про стягнення на її користь з кредиторів пропорційно визнаних вимог основну грошову винагороду та витрати у справі за період з 22.03.2016р. по 27.06.2018р. у загальній сумі 302 220,50 грн., колегія суддів зазначає наступне.
У клопотанні ліквідатор зазначила, що вказані суми основної грошової винагороди та витрат підлягають стягненню з кредиторів ПАТ "Промінвестбанк" (96,5%) та Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області (3,5%), оскільки сплатити зазначені кошти арбітражному керуючому за рахунок доходів боржника не вбачається можливим, так як кошти чи майно у останнього відсутнє.
Представник кредитора - ПАТ "Промінвестбанк" в апеляційній скарзі виклав заперечення проти вищезазначеного клопотання, оскільки даний спосіб не передбачений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Згідно ч.1 ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.
Частиною 1 статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Як встановлено ч.1,2 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 3 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.
Частиною 4 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Згідно ч.5 т.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.
Частиною 6 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
З наведених правових норм вбачається, що надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціальним, встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора на рівні двох мінімальних заробітних плат. Тобто, законодавцем виключається можливість безоплатного надання послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Як вбачається з клопотання, розраховуючи грошову винагороду за період виконання повноважень ліквідатора банкрута, арбітражний керуючий ОСОБА_5 виходила із суми основної грошової винагороди у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень ліквідатора у даній справі, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та пунктом 5 резолютивної частини постанови господарського суду Рівненської області у даній справі.
Зі змісту ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що суд вправі застосувати принцип пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, в тому числі на виплату грошової винагороди ліквідатору у разі відсутності у боржника коштів від господарської діяльності, від реалізації його майна та рішення комітету кредиторів про утворення фонду для оплати грошової винагороди ліквідатору чи відшкодування його витрат.
Як було встановлено, боржник - ТОВ "Медея" не здійснює господарської діяльності, майна (майнових прав) немає, фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами створено не було, інші джерела доходів відсутні.
Однак, вищенаведене не є підставою для позбавлення арбітражного керуючого ОСОБА_5 на отримання основної грошової винагороди за виконану роботу під час ліквідаційної процедури боржника та відшкодування усіх понесених нею витрат, так як особливості принципу пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог, закріпленого в ст.26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надають можливість розподілу та стягненню даних коштів з кредиторів.
При цьому законодавець не ставить вказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кредитора у справі про банкрутство, його правового статусу, а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
Відповідні правові висновки вбачаються також з усталеної практики Верховного Суду, зокрема, із постанов: від 04.10.2018р. у справі №916/1503/17, від 03.10.2018р. у справі №1/17-515-2011, від 01.08.2018р. у справі №912/1783/16, від 01.03.2018р. у справі №910/32824/15 та від 24.04.2018р. у справі №910/2923/15-г.
Так як витрати на оплату послуг ліквідатора не ставляться в залежність від джерел фінансування кредитора, заперечення Рівненського ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області про не затвердження звіту ліквідатора про грошову винагороду та витрати з посиланням на відсутність належного фінансування відхилено правомірно.
Поряд з цим, звернення у справу про банкрутство з кредиторськими вимогами є одним із способів захисту своїх майнових прав кредиторами боржника, яке не тільки надає право конкурсному кредитору у процедурі банкрутства отримати задоволення своїх грошових вимог, але й покладає на нього певні обов'язки, як учасника конкурсного процесу, зокрема, обов'язки оплати витрат в проведенні процедури банкрутства (обов'язки з оплати грошової винагороди ліквідатора, який здійснює таку процедуру) (правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у постанові від 08.11.2016р. №915/1961/14).
Згідно ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Положення статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дозволяють визначити джерела з оплати грошової винагороди розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, як за рахунок особи, що ініціювала порушення провадження у справі про банкрутство, так за рахунок конкурсних кредиторів, які не припиняють своє існування, як юридичні (фізичні) особи по завершенню провадження у справі про банкрутство. Відтак, визначення судом у справі про банкрутство конкретних джерел оплати праці арбітражного керуючого поза межами активів боржника, має наслідком виконання такого судового рішення поза межами процедури банкрутства, яка припиняється затвердженням звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, необхідно зазначити, що в силу ч.1 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Конституцією України, норми якої є нормами прямої дії, зокрема в ст. 43 закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Як вірно було з'ясовано судом першої інстанції, арбітражним керуючим ОСОБА_5 належним чином виконувалися обов'язки ліквідатора у справі №918/1731/13, будь-яких скарг з боку кредиторів на неналежне виконання нею своїх повноважень в ліквідаційній процедурі не надходило.
До того ж, рішенням комітету кредиторів від 09.08.2018р., оформленим протоколом №13, за участі кредитора боржника ПАТ "Промінвестбанк", затверджено звіт ліквідатора про основну грошову винагороду та витрати за період з 31.05.2018р. по 27.06.2018р. в сумі 14003,19грн., а ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.06.2018р., яка є чинною та не оскаржувалась, затверджено звіт арбітражного керуючого ОСОБА_5 про оплату послуг та витрати за період з 22.03.2016р. по 30.05.2018р. в сумі 288 217,31 грн.
Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок сум наведений у клопотанні ліквідатора, що підлягають до стягнення з кредиторів пропорційно до визнаних вимог, колегія суддів погоджується, що останній розраховано вірно.
Відтак, з огляду на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конституційні положення та практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено клопотання ліквідатора про стягнення з кредиторів ПАТ "Промінвестбанк" та Рівненського ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області пропорційно визнаних вимог основну грошову винагороду та витрати на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 за період виконання повноважень ліквідатора з 22.03.2016р. по 27.06.2018р. у загальній сумі 302220,50 грн.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.ст.74, 78, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.275-280 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду винесена у відповідності до норм матеріального та процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271 273, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 17.09.18р. у справі №918/1731/13 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 27.11.2018р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Дужич С.П.
