ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2018
Справа № 910/12787/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест»
до 1. Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк";
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур";
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера";
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелта";
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект"
за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача - 1
1. Національного банку України;
2. Міністерства фінансів України
про визнання недійсними пунктів кредитних договорів
Представники :
від Позивача: Хемич В.М. (представник за довіреністю);
від Відповідача -1: Лопатнікова А.В. (представник за довіреністю);
від Відповідача -2: не з'явились;
від Відповідача -3: Мицай С.В. (представник за довіреністю);
від Відповідача -4: не з'явились;
від Відповідача -5: не з'явились;
від Третьої особи - 1: не з'явились;
від Третьої особи - 2: не з'явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (надалі також - «Відповідач - 1»), Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур"(надалі також - «Відповідач - 2»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (надалі також - «Відповідач - 3»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелта» (надалі також - «Відповідач - 4»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект» (надалі також - «Відповідач - 5») про визнання недійсними пунктів кредитних договорів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що кредитні договори передбачають встановлення подвійної плати за користування кредитом та встановлюють інший спосіб оплати за користування кредитом, ніж нарахування процентів на основну суму боргу, що суперечить ст.ст. 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України та підлягають визнанню недійсними.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2017р. (суддя Морозов С.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 19.09.2017р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідча-1 - Національний банк України та Міністерство фінансів України та відкладено розгляд справи до 26.09.2017р.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.09.2017р. та 03.10.2017р. розгляд справи відкладено до 03.10.2017р. та 10.10.2017р. відповідно. Крім того, ухвалою суду від 03.10.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017р. розгляд справи відкладено до 17.10.2017р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року призначено у справі №910/12787/17 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 року зупинено провадження у справі №910/12787/17 на час проведення судової економічної експертизи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/12787/17 про призначення судової економічної експертизи скасовано. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/12787/17 про зупинення провадження у справі №910/12787/17 скасовано. Направлено справу №910/12787/17 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 12.04.2018 року призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/12787/17 у зв'язку з лікарняним судді Морозовим С.М.
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/12787/17 передано до розгляду судді Чинчин О.В.
15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.
Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст.12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017р. N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Суд , розглянувши матеріали справи № 910/12787/17, виходячи з приписів частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, а саме ціни позову; значення справи для сторін; обраного позивачем способу захисту; категорії та складності справи; обсягу та характеру доказів у справі; кількості сторін та інших учасників справи; враховуючи предмет та підстави позову, з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, а також ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, дійшов висновку, що вказану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 року справу № 910/12787/17 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №910/12787/17 призначено на 16.05.2018 року.
24.04.2018 року до Господарського суду м. Києва надійшов запит Київського апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи №910/12787/17 до суду апеляційної інстанції у зв»язку з надходженням касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2018 року зупинено провадження у справі № 910/12787/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Трейд-Інвест" до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера", Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект", за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача - 1 - Національного банку України; Міністерства фінансів України, про визнання недійсними пунктів кредитних договорів до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва з суду вищої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2018 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Трейд-Інвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 року, касаційну скаргу повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
04.06.2018 року на адресу Господарського суду міста Києва повернуто матеріали справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року поновлено провадження у справі №910/12787/17, підготовче судове засідання призначено 04.07.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 року змінено найменування Відповідача-1 - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д) на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д).
В судове засідання 04.07.2018 року з'явились представники Позивача, Відповідачів - 1, 2, 3. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строк для подання додаткових доказів, продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче судове засідання на 25.07.2018 року.
24.07.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-3 надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
25.07.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
В судове засідання 25.07.2018 року з'явились представники Позивача, Відповідача - 1. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, надано сторонам строк до 15.08.2018 року для надання пояснень щодо доказів, поданих Відповідачем-3 24.07.2018 року, закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.09.2018 року.
16.08.2018 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшли письмові пояснення.
В судове засідання 05.09.2018 року з'явились представники Позивача, Відповідачів - 1, 3. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 12.09.2018 року.
В судове засідання 12.09.2018 року з'явились представники Позивача, Відповідачів - 1, 2, 3. Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 03.10.2018 року.
03.10.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 року призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2018 року.
В судовому засіданні 24 жовтня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача - 1 заперечив проти задоволення позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Представник Відповідача - 3 визнав позовні вимоги. Представники Відповідачів - 2, 4, 5 та Третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення уповноваженим особам Відповідачів - 2, 5 та Третіх осіб ухвали суду від 08.10.2018 року та відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 08.10.2018 року, надісланою на адресу Відповідача - 4.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелта" є 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ГЛОБИНСЬКА, будинок 2.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/12787/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шелта", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідачі - 2, 4, 5 та Треті особи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Приймаючи до уваги, що Відповідачі - 2, 4, 5 та Треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідачів - 2, 4, 5 та Третіх осіб не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 24 жовтня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
02.10.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парктур» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №2063/14 (далі- Договір - 1), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом: 1 500 000,000 грн. на наступні цілі: фінансування поточної діяльності, поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обговорені даним договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини. (т.1 а.с.32-37)
Термін повернення Кредиту - 14 жовтня 2008 року. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. 2.3.2,2.4.1. даного договору. (п.1.2 Договору - 1)
У пп.2.2.5 Договору- 1 передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплатити Банку винагороду відповідно до п.п.4.2, 4.3, 4.4 даного договору.
Згідно з пп.2.4.1 Договору- 1 Позичальник має право за узгодженням з Банком здійснити дострокове (як повне, так і часткове) погашення кредиту, відсотків за його користування і винагороди за користування кредитом. При цьому Позичальник зобов'язаний одночасно сплатити Банку неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3, даного договору.
Відповідно до п.4.1 Договору- 1 плата за користування кредитом за даним Договором складається з фіксованої процентної ставки, згідно п.4.2 і винагороди за користування кредитом, згідно п.4.5.
Відповідно до п.4.5 Договору- 1 сума винагороди за користування кредитом визначається в такий спосіб:
R- сума винагороди за користування кредитом;
П - процентна ставка за договором (відсотків річних);
Д - кількість днів у році;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
S - сальдо на день розрахунку;
R=*+--S
При від'ємному значенні отриманої суми, винагорода за користування кредитом сплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту відсотків винагороди за користування кредитом), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається відповідно до зазначеної формули, де наступні обороти, після повного погашення зобов'язань розглядаються, як початкові, "п" і " і" набувають нових первинних значень.
Згідно з п.4.6 Договору- 1 сумa винагороди за користування кредитом сплачується в термін установлений п.1.2. даного договору чи в день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
Пунктом 4.10 Договору- 1 передбачено, що у випадку порушення позичальником умов, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3, даного договору, погашення всіх платежів здійснюється в наступній послідовності: 1) відсотки за користування кредитом, 2) кредит, 3) винагорода за користування кредитом,4) неустойка (штраф, пеня). Остаточне погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється не пізніше дати, зазначеної в п.1.2. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, визначені в даному договорі, вони вважаються простроченими. У випадку розрахунку витрат Банку відповідно до п.п. 2.2.13,2.3.13 за узгодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.
У п.4.13 Договору- 1 зазначено, що нарахування відсотків здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування винагороди за користування кредитом провадиться в термін установлений п. 1.2. даного договору. У випадку несплати в зазначений термін, нарахування винагороди за користування кредитом проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом.
При порушенні Позичальником термінів виконання зобов'язань по поверненню кредиту, передбачених пунктом 1.2, 2.2.3.,2.3.2., винагорода за користування кредитом розраховується на дату повного погашення зобов'язань по кредиту. (п.4.16 Договору- 1)
В подальшому умови Кредитного договору №2063/14 від 02.10.2006 року неодноразово змінювались шляхом укладення Додаткових угод №1 від 15.06.2007 р., №2 від 26.06.2007 р., №3 від 26.09.2007 р., №4 від 24.12.2007 р., №5 від 18.03.2008 р., №6 від 05.05.2008 р., №8/1 від 06.05.2008 р., №7 від 07.10.2008 р., №9 від 23.06.2009 р., №10 від 02.07.2009 р., №9 від 12.01.2010 р., №10 від 01.07.2010 р., №11 від 08.09.2010 р., №12 від 15.10.2010 р., від 24.05.2010 р., від 07.11.2011 р., від 21.12.2011 р., від 18.04.2012 р., від 22.06.2012 р., від 19.11.2012 р., від 22.03.2013 р., від 31.12.2013 р., від 06.06.2016 р. (т.1 а.с.38-63)
Відповідно до п.4.4 Договору- 1 в редакції Додаткової угоди №8/1 від 06.05.2008 р. сплата відсотків за користування кредитом у відповідності до формули (1) здійснюється у дати сплати відсотків. Датою сплати відсотків «Р» (формула (1)) є 25-е число кожного місяця, починаючи з дати підписання даної додаткової угоди, а так само дата, вказана в п.1.2. При несплаті відсотків «Р» у термін до останнього дня місяця, в якому встановлена дата їх сплати, або термін, зазначений в п.1.2., вони вважаються простроченими (окрім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2). Датою сплати відсотків «R» (формула (1)) є дата, вказана в п.1.2., або день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті відсотків «R» в зазначений термін, вони вважаються простроченими (окрім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2). Якщо повне погашення кредиту проводиться в дату, відмінну від вказаної у цьому пункті, то останньою датою погашення відсотків, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. (т.1 а.с.44-46)
14.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парктур» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4П10273И (далі- Договір - 2). (т.1 а.с.64-69)
Згідно з п.А6 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує проценти, які визначаються наступним способом:
R=
Q- проценти за користування кредитом;
П - процентна ставка за договором;
Д - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sі - вихідне сальдо за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
При від'ємному значенні, сума процентів R сплаті не підлягає.
Відповідно до п.А9 Договору - 2 датою сплати процентів «Р» є 25 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання вказаного договору, а також дата зазначена в п.1.2.
В подальшому умови Кредитного договору №4П10273И від 14.12.2010 року неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 20.01.2011 р, від 01.04.2011 p., від 21.04.2011 p., від 08.12.2011 р., від22.12-2011 р., від 24.04.2012 p., від 22.06.2012 p., від 16.10.2012 p., від 19.11.2012 р., від 22.11.2012 p., від 22.03.2013 p., від 16.10.2013 p., від 31.12.2013 p., від 17.09.2014 p., від 10.09.2015 p.). (т.1 а.с.70-85)
За редакцією Кредитного договору № 4ПІ0273И від 14.10.2010 p. з усіма внесеними змінами станом на 10.09.2015 p. ліміт цього кредитного договору становив 300 000 000,00 гривень, термін повернення - 06.09.2016 p. Додатковою угодою від 06.06.2016 р. до Кредитного договору № 4П10273И від 14.10.2010 р. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016 р. до 12 години 00 хвилин за Київським часом.
01.07.2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №6 (далі- Договір - 3), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом: 150 000 000,000 грн. не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди за користування кредитом, у обумовлені даним договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини. (т.1 а.с.86-92)
Термін повернення Кредиту - 01.07.2010 року. Зазначений термін може бути змінений згідно з п.п. 2.3.4,2.3.9, 2.4.1, 2.4.4 даного договору. (п.1.2 Договору - 3)
У пп.2.2.5 Договору- 3 передбачено, що Позичальник зобов'язаний виплатити Банку винагороду за користування кредитом відповідно до розділу 3 даного договору.
Банк має право списувати кошти з поточних рахунків позичальника, згідно п.2.2.11 при настанні термінів платежів, передбачених п.п.1.2, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4, 3.2, 3.3, 3.4, 3.11 даного договору, у межах підлягаючих оплаті банкові сум; при порушенні Позичальником якого- небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3 даного договору і/або сплаті відсотків за його користування, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.4, 3.2, 3.3 даного договору, і/або сплаті винагороди, передбаченого п.п. 2.2.5, 3.11 даного договору і/або сплаті штрафних санкцій (пені), передбачених п.п. 4.1,4.2, 4.5, 4.6 даного договору, у встановленим договором термін (відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках Позичальника для здійснення повноважень відповідно до п.2.2.11); Банк має право здійснити списання коштів з рахунків позичальника в порядку, передбаченому законодавством. Для списання коштів з рахунка боржника банк оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого вказується номер, дата і посилання на пункт 2.3.7 даного договору. У випадку недостатності або відсутності в Позичальника коштів у національній валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України і/або відсотків за його користування, і/або винагороди, і/або штрафних санкцій (пені), Банк має право на списання коштів в іноземній валюті у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості за кредитним договором у національній валюті України на дату погашення, і продаж списаної іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України {далі МВРУ} (за курсом МВРУ для даної операції на дату її проведення), з відшкодуванням Банкові витрат на сплату зборів, комісій і вартості наданих послуг. При цьому Позичальник доручає Банку оформити заявку на продаж коштів в іноземній валюті на МВРУ від імені Позичальника. (п.п.2.3.6, 2.3.7 Договору - 3)
У п.3.1 Договору - 3 передбачено, що плата за користування кредитом за даним договором складається з фіксованої процентної ставки, згідно п.3.2 і винагороди за користування кредитом, згідно п.3.5.
Відповідно до п.3.5 Договору- 3 сума винагороди за користування кредитом визначається в такий спосіб:
R- сума винагороди за користування кредитом;
П - процентна ставка за договором (відсотків річних);
Д - кількість днів у році;
Кпог- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
S - сальдо на день розрахунку;
R=*+--S
При від'ємному значенні отриманої суми, винагорода за користування кредитом сплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту відсотків винагороди за користування кредитом), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається відповідно до зазначеної формули, де наступні обороти, після повного погашення зобов'язань розглядаються, як початкові, "п" і " і" набувають нових первинних значень.
Згідно з п.3.6 Договору- 3 сумa винагороди за користування кредитом сплачується в термін установлений п.1.2. даного договору чи в день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
У п.3.8 Договору - 3 передбачено, що нарахування відсотків здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування винагороди за користування кредитом здійснюється в термін, установлений п. 1.2 даного договору. У випадку несплати в зазначений термін, нарахування винагороди за користування кредитом здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом.
Згідно з п.3.9 Договору - 3 позичальник вправі сплатити відсотки і винагороду за користування кредитом достроково, при цьому нарахування відсотків і винагороди за користування кредитом здійснюється в порядку передбаченому п.п.3.7, 3.8 даного договору.
Згідно з п.3.12 Договору - 3 сплата відсотків, передбачених п. 3.3. даного договору здійснюється 15 числа кожного місяця, починаючи з моменту порушення Позичальником зобов'язань по виконанню п. 2.2.3.,2.3.4 даного договору. У випадку порушень Позичальником терміну сплати винагороди за користування кредитом, установленого п.3.6. даного договору, сплата винагороди за користування кредитом здійснюється 15 числа кожного місяця, починаючи з моменту порушення Позичальником зобов'язань по виконанню п. 3.6.
Погашення кредиту, сплата відсотків, винагороди за користування кредитом і неустойки за даним договором здійснюється у валюті кредиту (за винятком п.3.11. для кредитів в іноземній валюті). У випадку порушення Позичальником умов, передбачених п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 3.12 даного договору, погашення всіх платежів здійснюється в наступній послідовності: 1) відсотки за користування кредитом, 2) кредит, 3) винагороди за користування кредитом, 4) неустойка (штраф, пеня). (п.п.3.13, 3.14 Договору - 3)
При порушенні Позичальником термінів виконання зобов'язань по поверненню кредиту, передбачених пунктом 1.2., 2.2.3.,2.3.4., винагорода за користування кредитом розраховується на дату повного погашення зобов'язань по кредиту. У випадку, якщо дата погашення кредиту і/або відсотків і/або винагороди за користування кредитом, неустойки згідно даного договору випадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в операційний день банку, що передує вихідному або святковому дневі. Операційний день - частина робочого дня банку, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання і можна при технічній можливості, здійснити їхню обробку, передачу і виконання. (п.п.3.15-3.16 Договору - 3)
В подальшому умови Кредитного договору № 6 від 01.07.2005 p. неодноразово змінювалися (Додаткові угоди № 1 від 24.07.2006 p., № 2 від 11.08.2006 p., № 3 від 11.09.2006 р, № 4 від 02.11.2006 p., № 5 від 05.12.2006 p., № 5a від 02.04.2007 p., № 5b від 02.04.2007 p., № 6 від 28.08.2007 p., № 7 від 03.12.2007 p., № 8 від 25.12.2007 p., № 9 від 26.12.2007 p., № 10 від 18.03.2008 р, № 11 від05.05.2008 p., № 11/1 від 06.05.2008 р, № 12 від 02.12.2008 p., № 13 від 22.01.2009 p., № 14 від 02.06.2009 p., № 15 від 12.06.2009 p., № 16 від 22.07.2009 p., № 17 від 23.07.2009 p., № 18 від 05.08.2009 p., № 19 від 03.12.2009 р, № 20 від 12.01.2010 p., № 21 від 29.06.2010 р № 22 від 01.07.2010 р, №23 від 14.09.2010 p., від 10.12.2010 p., від 05.07.2011 р, від 20.12.2011 p., від 29.03.2012 p., від 14 05.2012 р, 19.11.2012 р., 21.03.2013 р., 31.12.2013 р.) За редакцією Кредитного договору №6 від 01.07.2005 p. З усіма внесеними змінами станом на 30.12.2013 р. ліміт цього Кредитного договору становив 240 000 000,00 гривень, термін повернення 12.12.2018 p. Додатковою угодою від 06.06.2016 р. до Кредитного договору № 6 від 01.07.2005 p. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016р. до 12.00 годин за Київським часом. Додатковою угодою № 2 від 06.06.2016 р. до Кредитного договору № 6 від 01.07.2005 p. останній було викладено в новій редакції. (т.1 а.с.93-144)
02.08.2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4С10213И (далі- Договір - 4). (т.1 а.с.145-152)
Згідно з п.А6 Договору-4 за користування кредитом Позичальник сплачує проценти, які визначаються наступним способом:
Q = P + R
Суми процентів «P» та «R» підлягають сплаті у строки згідно з п.А.9 й визначаються наступним чином:
R=
Q- проценти за користування кредитом;
П - процентна ставка за договором;
Д - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sі - вихідне сальдо за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
При від'ємному значенні, сума процентів R сплаті не підлягає.
Відповідно до п.А9 Договору - 4 датою сплати процентів «Р» є 25 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання вказаного договору, а також дата зазначена в п.1.2.
В подальшому умови Кредитного договору №4С10213И від 02.08.2010 року неодноразово змінювалися (Додаткові угоди №1 від 13.09.2010 р, від 30.06.2011 p., від 09.09.2011 p., від 23.12.2011 р., від 28.03.2012 р., від 25.04.2012 p., від 27.08.2012 p., від 29.10.2012 p., від 19.11.2012 р., від 21.03.2013 p., від 31.12.2013 p., від 04.03.2014 p., від 06.06.2016 p., від 22.06.2016 р., ). (т.1 а.с.153-166)
02.02.2009 року між «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш09063И (далі- Договір - 5), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.167-172)
Відповідно до п.А10 Договору- 5 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, який визначається в такий спосіб:
R- сума винагороди за користування кредитом;
П - процентна ставка за договором (відсотків річних);
Д - кількість днів у році;
Кпог- офіційний курс гривні до долара США на день рассчета;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і" в історії кредитного договору;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
S - сальдо на день розрахунку;
R=*+--S
При від'ємному значенні отриманої суми, винагорода за користування кредитом сплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту відсотків винагороди за користування кредитом), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається відповідно до зазначеної формули, де наступні обороти, після повного погашення зобов'язань розглядаються, як початкові, "п" і " і" набувають нових первинних значень.
У пп.2.2.5 Договору- 5 передбачено, що Позичальник зобов'язаний виплатити Банку винагороду відповідно до п.п.4.5, 4.7, 4.15 даного договору.
Згідно з пп.2.4.1 Договору- 5 Позичальник має право за узгодженням з Банком здійснити дострокове (як повне, так і часткове) погашення кредиту, відсотків за його користування і винагороди за користування кредитом. При цьому Позичальник зобов'язаний одночасно сплатити Банку неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3, даного договору.
У п.3.1 Договору - 5 передбачено, що плата за користування кредитом за даним договором складається з фіксованої процентної ставки, згідно п.4.2, 4.3 і винагороди за користування кредитом, згідно п.4.5.
Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.А10. (п.4.5 Договору - 5)
Згідно з п.4.6 Договору- 5 сумa винагороди за користування кредитом сплачується в термін установлений п.1.2. даного договору чи в день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
Пунктом 4.10 Договору- 5 передбачено, що у випадку порушення позичальником умов, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3, даного договору, погашення всіх платежів здійснюється в наступній послідовності: 1) відсотки за користування кредитом, 2) кредит, 3) винагорода за користування кредитом,4) неустойка (штраф, пеня). Остаточне погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється не пізніше дати, зазначеної в п.1.2. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні дати сплати, визначені в даному договорі, вони вважаються простроченими. У випадку розрахунку витрат Банку відповідно до п.п. 2.2.13,2.3.13 за узгодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.
У п.4.13 Договору- 5 зазначено, що нарахування відсотків здійснюється на дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування винагороди за користування кредитом провадиться в термін установлений п. 1.2. даного договору. У випадку несплати в зазначений термін, нарахування винагороди за користування кредитом проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом.
При порушенні Позичальником термінів виконання зобов'язань по поверненню кредиту, передбачених пунктом 1.2, 2.2.3.,2.3.2., винагорода за користування кредитом розраховується на дату повного погашення зобов'язань по кредиту. (п.4.16 Договору- 5)
В подальшому умови Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 р. неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 02.02.2009 р., від 10.02.2009 р., від 01.02.2010 р., від 02.08.2010 р., від 29.12.2010 р., від 27.01.2011 р., від 15.10.2012 р., від 11.01.2015 р., від 22.03.2013 р., від 03.06.2016 р. (т.1 а.с.173-201)
01.02.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш10065И (далі- Договір - 6), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.202-206)
Згідно з п.А6 Договору-6 за користування кредитом Позичальник сплачує проценти, які визначаються наступним способом:
Q = P + R
Суми процентів «P» та «R» підлягають сплаті у строки згідно з п.А.9 й визначаються наступним чином:
R=
Q- проценти за користування кредитом;
П - процентна ставка за договором;
Д - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sі - вихідне сальдо за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
При від'ємному значенні, сума процентів R сплаті не підлягає.
Відповідно до п.А9 Договору - 6 датою сплати процентів «Р» є 25 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання вказаного договору, а також дата зазначена в п.1.2. При несплаті процентів «Р» у строк до останнього дня місяця, в якому встановлена дата їх сплати, або строк, зазначений в п.1.2, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п.2.3.2). Датою сплати процентів «R» є дата зазначена в п.1.2 або день досрочного повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті процентів «R» у вказаний строк, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п.2.3.2).
Позичальник сплачує банку винагороду за відкриття займового рахунку у розмірі 500 грн. в день укладення кредитного договору. (п. А10 Договору - 6).
В подальшому умови Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 р. неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 02.08.2010 p., від 27.08.2010 p., від 01.02.2011 р, від 26.04.2011 p., від 15.10.2012 p., від 23.01.2013 p., від 22.03.2013 р, від 21.01.2014 p., від 23.01.2014 р., від 12.08.2014 р., від 22.07.2015 p.). За редакцією Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p. з усіма внесеними змінами станом на 22.07.2015 p. ліміт цього кредитного договору становив 86111385,00 гривень, термін повернення - 05.06.2018 р. Додатковою угодою від 03.06.2016 p. до Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016 р. до 12 години 00 хвилин за Київським часом. (т.1 а.с.207-234)
24.02.2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш11079И (далі- Договір - 7), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.235-239)
Згідно з п.А6 Договору-7 за користування кредитом Позичальник сплачує проценти, які визначаються наступним способом:
Q = P + R
Суми процентів «P» та «R» підлягають сплаті у строки згідно з п.А.9 й визначаються наступним чином:
R=
Q- проценти за користування кредитом;
П - процентна ставка за договором;
Д - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sі - вихідне сальдо за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
При від'ємному значенні, сума процентів R сплаті не підлягає.
Відповідно до п.А9 Договору - 7 датою сплати процентів «Р» є 25 число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання вказаного договору, а також дата зазначена в п.1.2. При несплаті процентів «Р» у строк до останнього дня місяця, в якому встановлена дата їх сплати, або строк, зазначений в п.1.2, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п.2.3.2). Датою сплати процентів «R» є дата зазначена в п.1.2 або день досрочного повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті процентів «R» у вказаний строк, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно п.2.3.2).
Позичальник сплачує банку винагороду за відкриття займового рахунку у розмірі 500 грн. в день укладення кредитного договору. (п. А10 Договору - 7).
В подальшому умови Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 р. неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 25.02.2011 p., від 28.03.2012 p., від 15.10.2012 p., від 06.02.2013 p., від 22.03.2013 p., від 23.01.2014 p., від 12.08.2014 р, від 22.07.2015 p.). За редакцією Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 p. з усіма внесеними змінами станом на 22.07.2015 p. ліміт цього кредитного договору становив 181520000,00 гривень, термін повернення - 20.06.2018 p. Додатковою угодою від 03.06.2016 р. до Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 p. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016 р. до 12 години 00 хвилин за Київським часом. (т.1 а.с.240-263)
27.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш11079И (далі- Договір - 8), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.264-272)
Відповідно до п.А10 Договору- 8 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, який визначається в такий спосіб:
V=
V- сума винагороди за користування кредитом;
П - числове значення фіксованої процентної ставки за договором (п.А.6, п.А.7);
Д - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sі - вихідне сальдо за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
При від'ємному значенні, сума процентів V сплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту відсотків винагороди за користування кредитом), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається відповідно до зазначеної формули, де наступні обороти, після повного погашення зобов'язань розглядаються, як початкові, "п" і " і" набувають нових первинних значень.
У пп.2.2.5 Договору- 8 передбачено, що Позичальник зобов'язаний виплатити Банку винагороду відповідно до п.п.4.5, 4.7, 4.15 даного договору.
Згідно з пп.2.4.1 Договору- 8 Позичальник має право за узгодженням з Банком здійснити дострокове (як повне, так і часткове) погашення кредиту, відсотків за його користування і винагороди за користування кредитом. При цьому Позичальник зобов'язаний одночасно сплатити Банку неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3, даного договору.
У п.4.1 Договору - 8 передбачено, що плата за користування кредитом за даним договором складається з фіксованої процентної ставки, згідно п.4.2, 4.3 і винагороди за користування кредитом, згідно п.4.5.
Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.А10. (п.4.5 Договору - 8)
Згідно з п.4.6 Договору- 8 сумa винагороди за користування кредитом сплачується в термін установлений п.1.2. даного договору чи в день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
У п.4.13 Договору- 8 зазначено, що розрахунок та нарахування винагороди за користування кредитом проводиться у строк повернення кредиту (п.1.2) або строк дострокового повернення кредиту (п.2.4.1).
При порушенні Позичальником якого-небудь з зобов'язань по сплаті процентів, винагороди за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, дат/строків повернення/погашення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.2.1.4 Позичальник сплачує банку за кожен випадок пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. (п.5.1 Договору- 8)
В подальшому умови Кредитного договору №4Ш13082И від 27.02.2013р. неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 22.03.2013 p., від 23.01.2014 p., від 12.08.2014 p., від 06.02.2015 p., від 25.08.2015 p.). За редакцією Кредитного договору №4Ш13082И від 27.02.2013 p. з усіма внесеними змінами станом на 25.08.2015 р. ліміт цього кредитного договору становив 98 456 000,00 гривень, термін повернення - 30.08.2016 р. Додатковою угодою від 03.06.2016 р. до Кредитного договору №4Ш13082И від 27.02.2013p. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016 р. до 12 години 00 хвилин за Київським часом. (т.1 а.с.273-286)
22.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4А13451И (далі- Договір - 9), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.287-296)
Відповідно до п.А10 Договору- 9 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, який визначається в такий спосіб:
V=
V- сума винагороди за користування кредитом;
П - числове значення фіксованої процентної ставки за договором (п.А.6, п.А.7);
Д - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sі - вихідне сальдо за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
При від'ємному значенні, сума винагороди «V» оплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту відсотків винагороди за користування кредитом), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається відповідно до зазначеної формули, де наступні обороти, після повного погашення зобов'язань розглядаються, як початкові, "п" і " і" набувають нових первинних значень.
У пп.2.2.5 Договору- 9 передбачено, що Позичальник зобов'язаний виплатити Банку винагороду відповідно до п.п.4.5, 4.7, 4.15 даного договору.
Згідно з пп.2.4.1 Договору- 9 Позичальник має право за узгодженням з Банком здійснити дострокове (як повне, так і часткове) погашення кредиту, відсотків за його користування і винагороди за користування кредитом. При цьому Позичальник зобов'язаний одночасно сплатити Банку неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3, даного договору.
У п.4.1 Договору - 9 передбачено, що плата за користування кредитом за даним договором складається з фіксованої процентної ставки, згідно п.4.2, 4.3 і винагороди за користування кредитом, згідно п.4.5.
Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.А10. (п.4.5 Договору - 9)
Згідно з п.4.6 Договору- 9 сумa винагороди за користування кредитом сплачується в термін установлений п.1.2. даного договору чи в день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
У п.4.13 Договору- 9 зазначено, що розрахунок та нарахування винагороди за користування кредитом проводиться у строк повернення кредиту (п.1.2) або строк дострокового повернення кредиту (п.2.4.1).
При порушенні Позичальником якого-небудь з зобов'язань по сплаті процентів, винагороди за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, дат/строків повернення/погашення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.2.1.4 Позичальник сплачує банку за кожен випадок пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. (п.5.1 Договору- 9)
В подальшому умови Кредитного договору № 4А13451И від 22.07.2013 р. неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 24.03.2014 p., від 15.07.2014 p., від 27.03.2015 p., від 17.06.2015 p., від 30.06.2015 p., від 20.07.2015 p., від 24.11.2015 p., від 17.02.2016 p.). За редакцією Кредитного договору № 4А13451И від 22.07.2013 p. з усіма внесеними змінами станом нa 17.02.2016 p. ліміт цього кредитного договору становив 240763000,00 гривень, термін повернення - 15.02.2017 p. Додатковою угодою від 06.06.2016 р. до Кредитного договору № 4A13451И від 22.07.2013 p. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016 р. до 12 години 00 хвилин за Київським часом. (т.1 а.с.297-335)
18.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4А13451И (далі- Договір - 10), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.2 а.с.1-6)
Відповідно до п.А10 Договору- 10 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, який визначається в такий спосіб:
V=
V- сума винагороди за користування кредитом;
П - числове значення фіксованої процентної ставки за договором (п.А.6, п.А.7);
Д - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Кnor- офіційний курс гривні до долара США на день розрахунку;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sі - вихідне сальдо за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
При від'ємному значенні, сума винагороди «V» оплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту відсотків винагороди за користування кредитом), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається відповідно до зазначеної формули, де наступні обороти, після повного погашення зобов'язань розглядаються, як початкові, "п" і " і" набувають нових первинних значень.
У пп.2.2.5 Договору- 10 передбачено, що Позичальник зобов'язаний виплатити Банку винагороду відповідно до п.п.4.5, 4.7, 4.15 даного договору.
Згідно з пп.2.4.1 Договору- 10 Позичальник має право за узгодженням з Банком здійснити дострокове (як повне, так і часткове) погашення кредиту, відсотків за його користування і винагороди за користування кредитом. При цьому Позичальник зобов'язаний одночасно сплатити Банку неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3, даного договору.
У п.4.1 Договору - 10 передбачено, що плата за користування кредитом за даним договором складається з фіксованої процентної ставки, згідно п.4.2, 4.3 і винагороди за користування кредитом, згідно п.4.5.
Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.А10. (п.4.5 Договору - 10)
Згідно з п.4.6 Договору- 10 сумa винагороди за користування кредитом сплачується в термін установлений п.1.2. даного договору чи в день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
У п.4.13 Договору- 10 зазначено, що розрахунок та нарахування винагороди за користування кредитом проводиться у строк повернення кредиту (п.1.2) або строк дострокового повернення кредиту (п.2.4.1).
При порушенні Позичальником якого-небудь з зобов'язань по сплаті процентів, винагороди за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, дат/строків повернення/погашення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.2.1.4 Позичальник сплачує банку за кожен випадок пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. (п.5.1 Договору- 10)
В подальшому умови Кредитного договору №4А14174И від 18.02.2014 неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 22.07.2014 р, від 24.09.2014 p., від 12.02.2015 p., від 27.03.2015 р., від 30.06.2015 р., від 20.07.2015 p., від 24.11.2015 р., від 29.12.2015 р.). За редакцією Кредитного договору № 4А14174И від 18.02.2014 року з усіма внесеними змінами станом на 28.12.2015 р. ліміт цього кредитного договору становив 24 251 000,00 гривень, термін повернення - 27.12.2016 р. Додатковою угодою від 06.06.2016 р. до Кредитного договору №4А14174И від 18.02.2014 p. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016 р. до 12 години 00 хвилин за Київським часом. (т.2 а.с.7-42)
17.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4А15046И (далі- Договір - 11), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.2 а.с.43-52)
Відповідно до п.А10 Договору- 11 позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом в розмірі, який визначається в такий спосіб:
V=
Ai - різниці між сумою видачі і сумою погашення кредиту за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
D - базис днів у році для підрахунку відсотків - 360 днів;
Ki - офіційний курс гривні до долара США на визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Pi - сума погашених відсотків за визначену дату, що відповідає порядковому номеру дня "і";
Rj - числове значення фіксованої процентної ставки за договором, яка діяла на певну дату, відповідну порядковому номеру дня "і";
Sn - вхідне сальдо на день розрахунку;
V- сума винагороди за користування кредитом;
і - порядковий номер дня в історії кредитного договору;
n - порядковий номер дня розрахунку в історії кредитного договору;
При від'ємному значенні, сума винагороди «V» оплаті не підлягає.
При достроковому повному погашенні зобов'язань за договором (кредиту відсотків винагороди за користування кредитом), подальший розрахунок винагороди за користування кредитом відбувається відповідно до зазначеної формули, де наступні обороти, після повного погашення зобов'язань розглядаються, як початкові, "п" і " і" набувають нових первинних значень.
У пп.2.2.5 Договору- 11 передбачено, що Позичальник зобов'язаний виплатити Банку винагороду відповідно до п.п.4.5, 4.7, 4.15 даного договору.
Згідно з пп.2.4.1 Договору- 11 Позичальник має право за узгодженням з Банком здійснити дострокове (як повне, так і часткове) погашення кредиту, відсотків за його користування і винагороди за користування кредитом. При цьому Позичальник зобов'язаний одночасно сплатити Банку неустойку (штраф, пеню), якщо на момент дострокового погашення кредиту (частини кредиту) у банку виникли підстави для стягнення неустойки згідно п.п. 5.1, 5.2, 5.3, даного договору.
У п.4.1 Договору - 11 передбачено, що плата за користування кредитом за даним договором складається з фіксованої процентної ставки, згідно п.4.2, 4.3 і винагороди за користування кредитом, згідно п.4.5.
Позичальник сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно п.А10. (п.4.5 Договору - 11)
Згідно з п.4.6 Договору- 11 сумa винагороди за користування кредитом сплачується в термін установлений п.1.2. даного договору чи в день дострокового повного виконання зобов'язань за договором. При несплаті винагороди за користування кредитом у зазначений термін, винагорода вважається простроченою.
У п.4.13 Договору- 11 зазначено, що розрахунок та нарахування винагороди за користування кредитом проводиться у строк повернення кредиту (п.1.2) або строк дострокового повернення кредиту (п.2.4.1).
При порушенні Позичальником якого-небудь з зобов'язань по сплаті процентів, винагороди за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, дат/строків повернення/погашення кредиту, передбачених п.п.1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.2.1.4 Позичальник сплачує банку за кожен випадок пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. Сплата пені здійснюється у гривні. (п.5.1 Договору- 11)
В подальшому умови Кредитного договору № 4А15046И від 17.02.2015 р. неодноразово змінювалися (Додаткові угоди від 27.03.2015 p., від 30.06.2015 p., від 20.07.2015 p., від 24.11.2015 p., від 29.12.2015 p.). За редакцією Кредитного договору № 4А15046И від 17.02.2015 p. з усіма внесеними змінами станом на 29.12.2015 p. ліміт цього кредитного договору становив 4 860 000,00 гривень, термін повернення - 27.12.2016 p. Додатковою угодою від 06.06.2016 р. до Кредитного договору № 4А15046И від 17.02.2015 р. термін повернення кредиту змінено на 06.06.2016 р. до 12 години 00 хвилин за Київським часом. (т.2 а.с.53-73)
02.06.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4492, предметом якого надання Відповідачем-3 в іпотеку нерухомого майна та земельних ділянок зазначених в п.7, 8 цього договору (згідно переліку та опису, що міститься в Додатку №1 до цього договору), в забезпечення виконання зобов'язань:- Відповідача-2 відповідно до кредитних договорів № 2063/14 від 02.10.2006 p. і №4П10273И від 14.12.2010 p., Відповідача-4 відповідно до кредитних договорів № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., №4Ш10065И від 01.02.2010 р, № 4Ш11079И від 24.02.2011 р. і № 4Ш13082И від 27.02.2013 р, Відповідача-3 відповідно до кредитних договорів № 6 від 01.07.2005 p. і № 4С10213И від 02.08.2010p, Відповідача-5 відповідно до кредитних договорів № 4А13451И від 22.07.2013 p., №4А14174И від 18.02.2014 p. і № 4А15046И від 17.02.2015 р, перед Приватбанком, а саме: зобов'язань з повернення кредитів, зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитами, зобов'язань зі сплати винагороди за користування кредитами. Вартість предмету іпотеки склала 1 750 110 853,00 грн. (п. 12 Договору іпотеки). (т.2 а.с.72-79)
02.06.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №4510, предметом якого є надання Відповідачем-3 в іпотеку нерухомого майна та земельних ділянок, зазначених в п.7, 8 цього договору (згідно переліку та опису, що міститься в Додатку № 1 до цього договору), в забезпечення виконання зобов'язань: Відповідача-2 відповідно до кредитних договорів № 2063/14 від 02.10.2006 p. і №4П10273И від 14.12.2010 p., Відповідача-4 відповідно до кредитних договорів № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., №4Ш10065И від 01.02.2010 p., № 4Ш11079И від 24.02.2011 p. і №4Ш13082И від 27.02.2013 p., Відповідача-3 відповідно до кредитних договорів № 6 від 01.07.2005 p. і № 4С10213И від 02.08.2010p, Відповідача-5 відповідно до кредитних договорів № 4А13451И від 22.07.2013 р, №4А14174И від 18.02.2014 p. і №4А15046И від 17.02.2015 р, перед Приватбанком, а саме: зобов'язань з повернення кредитів, зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитами, зобов'язань зі сплати винагороди за користування кредитами. Вартість предмету Іпотеки склала 2 135 710 144,00 грн. (п.12 Договору іпотеки). Додатковим договором № 1 від 03.06.2016 р. до Договору іпотеки 4510, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстровано в реєстрі за № 4568, доповнено Додаток № 1 Договору іпотеки додатковими об'єктами нерухомого майна та збільшено вартість предмета іпотеки до 2 179 398 724,00 грн. (т.2 а.с.80-94)
03.06.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4533 (далі - «Договір іпотеки 4533»), предметом якого є надання Відповідачем-3 в іпотеку нерухомого майна та земельних ділянок, зазначених в п.7, 8 цього договору (згідно переліку та опису, що міститься в Додатку № 1 до цього договору), в забезпечення виконання зобов'язань: Відповідача відповідно до кредитних договорів № 2063/14 від 02.10.2006 p. і №4П10273И від 14.12.2010 p., відпошдача-4 відповідно до Кредитних Договорів № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., №4Ш10065И від 01.02.2010 p., № 4Ш1 1079И від 24.02.2011 p. і №4Ш13082И від 27.02.2013 p., Відповідача-3 відповідно до кредитних договорів № 6 від 01.07.2005 p. і № 4С10213И від 02.08.2010p., Відповідача-5 відповідно до кредитних договорів № 4А13451И від 22.07.2013 p., №4А14174И від 18.02.2014 p. і № 4А15046И від 17.02.2015 р, перед Приватбанком, а саме: зобов'язань з повернення кредитів, зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитами, зобов'язань зі сплати винагороди за користування кредитами. Вартість предмету іпотеки склала 1 586 604 586,00 грн. (п. 12 Договору іпотеки 4533). (т.2 а.с.95-104)
03.06.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Крючковою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4572 (далі - «Договір іпотеки 4572»), предметом якого є надання Відповідачем-3 в іпотеку нерухомого майна та земельних ділянок, зазначених в п.7, 8 цього договору (згідно переліку та опису, що міститься в Додатку № 1 до цього договору), в забезпечення виконання зобов'язань: Відповідача-2 відповідно до кредитних договорів № 2063/14 від 02.10.2006 p. і №4П10273И від 14.12.2010 р, Відповідача-4 відповідно до кредитних договорів № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., №4Ш10065И від 01.02.2010 р, № 4Ш11079И від 24.02.2011 р. і № 4Ш13082И від 27.02.2013 p., Відповідача-3 відповідно до кредитних договорів № 6 від 01.07.2005 p. і № 4С10213И від 02.08.2010p., Відповідача-5 відповідно до кредитних договорів № 4А13451И від 22.07.2013 p., №4А14174И від 18.02.2014 p. і № 4А15046И від 17.02.2015 p., перед Приватбанком, а саме: зобов'язань з повернення кредитів, зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитами, зобов'язань зі сплати винагороди за користування кредитами. Вартість предмету іпотеки склала 556 078 774,00 грн. (п. 12 Договору іпотеки 4572). (т.2 а.с.105-113)
Листом № 1708/1 від 17.08.2016 р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надав згоду Товариству з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» на внесення майна, що є предметом іпотеки за Договорами іпотеки, до статутного капіталу ТОВ «АРТ-ЛАБ-ГРУП» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» та здійснення державної реєстрації права власності на вказане майно. (т.2 а.с.114)
Згідно з Актом прийому-передачі від 18.08.2016 pоку Товариство з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» внесло, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» в свою чергу прийняло майновий внесок до статутного капіталу Позивача у вигляді майна, що є предметом іпотеки за Договорами іпотеки. (т.2 а.с.115-121)
Як вбачається з довідки Приватбанку від 15.09.2016 p. № Е.21.0.0.0/4-125211-1, останній набув право власності на предмет іпотеки за Договорами іпотеки та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги Приватбанку до Відповідача-2, зокрема, за Кредитним договором № 2063/14 від 02.10.2006 року задоволено 463 205 132,31 грн. (заборгованість за кредитом 9 090 355,74 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 2 449 695,40 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 451 665 081,17 грн.), а за Кредитним договором № 4П10273И від 14.10.2010 р. задоволено 968 389 337,49 грн. (заборгованість за кредитом 93 933 676,02 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 67 216 602,69 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 807 239 058,78 грн.). (т.2 а.с.122)
Як вбачається з довідки Приватбанку від 15.09.2016 p. № Е.21.0.0.0/4-125210-1, останній набув право власності на предмет іпотеки за Договорами іпотеки та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги Приватбанку до Відповідача-3, зокрема, за Кредитним договором № 6 від 01.07.2005 p. задоволено 186 565 713,40 грн. (заборгованість за кредитом 145 445 691,90 гри., заборгованість по відсотках за користування кредитом 41 120 021,50 грн.), а за Кредитним договором № 4С10213И від 02.08.2010 р. задоволено 1 515 571 466,79 грн. (заборгованість за кредитом 381 794 940,13 гри., заборгованість по відсотках за користування кредитом 100 924 636,37 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 1 032 851 890,29 грн.). (т.2 а.с.123)
Як вбачається з довідки Приватбанку від 15.09.2016 p. № Е.21.0.0.0/4-125212-1, останній набув право власності на предмет іпотеки за Договорами іпотеки та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги Приватбанку до Відповідача-4, зокрема, за Кредитним договором № 4Ш09063И від 02.02.2009 р. задоволено 1 486 203312,18 грн. (заборгованість за кредитом 348809515,78 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 103945235,70 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 1 033 448 560,69 грн.), за Кредитним договором №4Ш10065И від 01.02.2010 р. задоволено 214 062 286,76 грн. (заборгованість за кредитом 52 185 541,55 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 15 551291,38 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 146 325453,83 грн.), за Кредитним договором № 4Ш11079И від 24.02.2011 p. задоволено 447 318 554,52 грн. (заборгованість за кредитом 110 005 069,05 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 32 781 510,58 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 304 531 974,89 грн.), за Кредитним договором № 4Ш13082И від 27.02.2013 р. задоволено 212 992 565,86 грн. (заборгованість за кредитом 59 666 142,70 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 17 039 655,93 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 136 286 767,22 грн.). (т.2 а.с.124)
Як вбачається з довідки Приватбанку від 15.09.2016 p. № Е.21.0.0.0/4-125214-1 останній набув право власності на предмет іпотеки за Договорами іпотеки та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги Приватбанку до Відповідача-5, зокрема, за Кредитним договором № 4А13451И від 22.07.2013 року задоволено 542 265 436,49 грн. (заборгованість за кредитом 145 907 567,56 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 20 105 530,81 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 376 252 338,12 грн.), за Кредитним договором № 4А14174И від 18.02.2014 р. задоволено 32 254 785,17 грн. (заборгованість за кредитом 14 696 411,46 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 2 078 884,71 грн., заборгованість по винагороді за користування кредитом 15 479 489,00 грн.), за Кредитним договором № 4А15046И від 17.02.2015 p. задоволено 3 364346,05 грн. (заборгованість за кредитом 2 944 820,74 грн., заборгованість по відсотках за користування кредитом 419 525,31 грн.). (т.2 а.с.125)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що умови кредитних договорів передбачають встановлення подвійної плати за користування кредитом: 1) у вигляді фіксованої процентної ставки на основну суму кредиту (проценти «Р»); 2) у вигляді збільшення суми кредиту в залежності від зміни (падіння) офіційного курсу гривні до долара США за наведеними формулами («проценти «R», винагорода за користування кредитом). Норми цивільного законодавства України не передбачають іншого способу оплати за користування кредитом, крім процентів від суми кредиту, а тому вказані пункти кредитних договорів суперечать статтям 1048, 1054, 1056-1 ЦК України. За таких підстав, просить Суд
- визнати недійсним Кредитний договір №2063/14, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парктур» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 02.10.2006 p., з наступними змінами, в частині, а саме: підпункт 2.2.5. пункту 2.2. початкової редакції Кредитного договору - в частині винагороди відповідно до п. 4.5; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. початкової редакції Кредитного договору - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1. початкової редакції Кредитного договору - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1. у редакції Додаткової угоди № 8/1 від 06.05.2008 p.- в частині визначення суми відсотків «R» і обов'язку позичальника сплатити відсотки «R»; пункт 4.5. початкової редакції Кредитного договору повністю; пункт 4.6. початкової редакції Кредитного договору повністю; пункт 4.10. початкової редакції Кредитного договору № 2063/14 від 02.10.2006 р. - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.13. початкової редакції Кредитного договору - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.16. початкової редакції Кредитного договору - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.4. в редакції Додаткової угоди № 8/1 від 06.05.2008 р. і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 24.05.2011 p., від 21.12.2011 p., від 22.06.2012 p., від 22.03.2013 p., від 31.12.2013 p., від 06.06.2016 p., - в частині дати сплати відсотків «R» і наслідку несплати відсотків «R».
- визнати недійсним Кредитний договір № 4П10273И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парктур» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 14.12.2010 року з наступними змінами, в частині, а саме: пункт А.6. -- в частині визначення суми процентів «R» і обов'язку сплатити проценти «R»; пункт А.9 і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 08.12.2011 р., від 22.12.2011 p., від 22.06.2012 p., від 22.03.2013 p., від 31.12.2013 p., - в частині дати сплати процентів «R» і наслідку несплати процентів «R».
- визнати недійсним Кредитний договір № 4СЮ213И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 02.08.2010 p., з наступними змінами, в частині, а саме: пункт 4.6. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді від 24.07.2006 p., - повністю; пункт 4.10. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 1 від 24.07.2006 p., і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою № 5а від 02.04.2007 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.13. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 1 від 24.07.2006 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.16. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 1 від 24.07.2006 p., - повністю; пункт 4.4. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 1 від 24.07.2006 p., в редакції Додаткової угоди № 11/1 від 06.05.2008 p. і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 10.12.2010 p., від 20.12.2011 р, від 21.03.2013 p., від 31.12.2013 p., від 06.06.2016 p., - в частині дати сплати відсотків «R» і наслідку несплати відсотків «R»; пункт А.10. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 p., - повністю; пункт А.10.1. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 2.2.5. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 p., - в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 4.6. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 4.13. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 5.1. редакції Кредитного договору № 6, викладеної у Додатковій угоді № 2 від 06.06.2016 р. - в частині винагороди за користування кредитом.
- визнати недійсним Кредитний договір № 4Ш09063И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 02.02.2009 p., з наступними змінами, в частині, а саме: пункт А.10. початкової редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 р. повністю; пункт 2.2.5. початкової редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 р. в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. початкової редакції Кредитного договору - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1. початкової редакції Кредитного договору - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. початкової редакції Кредитного договору повністю; пункт 4.6. початкової редакції Кредитного договору повністю; пункт 4.10. початкової редакції Кредитного договору в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.13. початкової редакції Кредитного договору в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.16. початкової редакції Кредитного договору повністю; пункт А.6. в редакції Додаткової угоди від 02.02.2009 р. - в частині визначення суми процентів «R» і обов'язку позичальника сплатити проценти «R»; пункт А.8. в редакції Додаткової угоди від 02.02.2009 р. - в частині дати сплати процентів «R» і наслідку несплати процентів «R»; пункт А.10. редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08.2014 p., - повністю; пункт 2.2.5 редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1 редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - повністю; пункт 4.6. редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - повністю; пункт 4.13. редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - повністю; пункт 5.1. редакції Кредитного договору № 4Ш09063И від 02.02.2009 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом.
- визнати недійсним Кредитний договір № 4Ш10065И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 01.02.2010 p., з наступними змінами, в частині, а саме: пункт А.6. початкової редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 р. в частині визначення суми процентів «R» і обов'язку позичальника сплатити проценти «R»; пункт А.9. початкової редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 р. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 26.04.2011 p., - в частині дати сплати процентів «R» і наслідку несплати процентів «R»; пункт А.10. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08.2014 p., - повністю; пункт 2.2.5. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - повністю; пункт 4.6. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - повністю; пункт 4.13. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 1 5.10.2012 p., - повністю; пункт 5.1. редакції Кредитного договору № 4Ш10065И від 01.02.2010 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом.
- визнати недійсним Кредитний договір № 4Ш11079И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 24.02.2011 p., з наступними змінами, в частині, а саме: пункт А.6. початкової редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.201 1 р. - в частині визначення суми процентів «R» і обов'язку позичальника сплатити проценти «R»; пункт А.9. початкової редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 р. - в частині дати сплати процентів «R» і наслідку несплати процентів «R»; пункт А.10. редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.201 1 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08,2014 p.,-повністю; пункт 2.2.5. редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 4.2.1 пункту 2.4 реакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 р., викладеної у додатковій угоді від 15.10.2012 р. - в частині винагороди за користування кредитом; п.4.1 в редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 р, викладеної у додатковій угоді від 15.10.2012 р., - в частині винагороди за користування кредитом; п.4.5 редакції кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 р, викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p.-повністю; п.4.6 редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.201 1 р, викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - повністю; пункт 4-13 редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., - повністю; пункт 5.1 редакції Кредитного договору № 4Ш11079И від 24.02.2011 p., викладеної у Додатковій угоді від 15.10.2012 p., і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом.
- визнати недійсним Кредитний договір № 4Ш13082И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 27.02.2013 p., з наступними змінами, в частині, а саме: пункт А.10. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08.2014 p., повністю; пункт 2.2.5. - в частині винагороди відповідно до п. 4.5.;підпункт 2.4.1. пункту 2.4. - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1.- в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. - повністю; пункт 4.6. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 25.08.2015 р., повністю; пункт 4.13. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 25.08.2015 р., повністю; пункт 5.1. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 12.08.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом.
- визнати недійсним Кредитний договір №4А13451И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 22.07.2013 p., з наступними змінами, в частині, а саме: пункт А.10. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 15.07.2014 p., повністю; пункт 2.2.5. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 15.07.2014 p., в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 15.07.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 15.07.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 15.07.2014 p., повнісью; пункт 4.6. і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 15.07.2014 p., від 24.11.2015 p., від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 4.13. і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 15.07.2014 p., від 24.11.2015 p., від 06.06.2016р.,- повністю; пункт 5.1. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 15.07.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом.
- визнати недійсним Кредитний договір № 4А14174И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 18.02.2014 p., з наступними змінами, в частині, а саме; пункт А.10. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 22.07.2014 р., повністю; пункт 2.2.5. -в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1. - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. - повністю; пункт 4.6 і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 24.11.2015 p., від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 4.13. і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 24.11.2015 p., від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 5.1. і зміни, внесені до даного пункту Додатковою угодою від 22.07.2014 p., - в частині винагороди за користування кредитом.
- визнати недійсним Кредитний договір №4А15046И, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» від 17.02.2015 p., з наступними змінами, в частині, а саме: пункт А. 10. повністю; пункт 2.2.5. - в частині винагороди відповідно до п. 4.5.; підпункт 2.4.1. пункту 2.4. - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.1. - в частині винагороди за користування кредитом; пункт 4.5. - повністю; пункт 4.6. і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 29.12.2015 p., від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 4.13. і зміни, внесені до даного пункту Додатковими угодами від 29.12.2015 p., від 06.06.2016 p., - повністю; пункт 5.1. - в частині винагороди за користування кредитом.
В обґрунтування заперечень на позовну заяву Відповідач - 1 зазначає, що норми законодавства, на які посилається Позивач, не містять заборони на встановлення за згодою сторін умов договору, що відрізняються від передбачених у цих нормах положень, а також відсутній критерій імперативності, тобто немає прямої заборони на застосування такого способу отримання винагороди, який обраний сторонами у кредитних договорах. Крім того, заявлено про застосування строків позовної давності до вимог Позивача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання правочину недійсним. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.
За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.
Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
Крім того, виходячи зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Як встановлено Судом, між Відповідачами укладено ряд кредитних договорів, а саме:
1) 02.10.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парктур» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №2063/14 (далі- Договір - 1), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом: 1 500 000,000 грн. на наступні цілі: фінансування поточної діяльності, поповнення обігових коштів не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, в обговорені даним договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини. (т.1 а.с.32-37)
2) 14.12.2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парктур» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4П10273И (далі- Договір - 2). (т.1 а.с.64-69)
3) 01.07.2005 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №6 (далі- Договір - 3), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії з лімітом: 150 000 000,000 грн. не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди за користування кредитом, у обумовлені даним договором терміни. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні правовідносини. (т.1 а.с.86-92)
4) 02.08.2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4С10213И (далі- Договір - 4). (т.1 а.с.145-152)
5) 02.02.2009 року між «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш09063И (далі- Договір - 5), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.167-172)
6) 01.02.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш10065И (далі- Договір - 6), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.202-206)
7) 24.02.2011 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш11079И (далі- Договір - 7), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.235-239)
8) 27.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4Ш11079И (далі- Договір - 8), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.264-272)
9) 22.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4А13451И (далі- Договір - 9), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.1 а.с.287-296)
10) 18.02.2014 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4А13451И (далі- Договір - 10), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.2 а.с.1-6)
11) 17.02.2015 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект» (Позичальник) було укладено Кредитний договір №4А15046И (далі- Договір - 11), відповідно до умов якого Банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у формі згідно А1 з лімітом та на цілі, зазначені в п.А2 не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного в третьому абзаці п. 2.1.2, в обмін на зобов'язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, у обумовлені даним договором терміни. (т.2 а.с.43-52)
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що умови кредитних договорів передбачають встановлення подвійної плати за користування кредитом: 1) у вигляді фіксованої процентної ставки на основну суму кредиту (проценти «Р»); 2) у вигляді збільшення суми кредиту в залежності від зміни (падіння) офіційного курсу гривні до долара США за наведеними формулами («проценти «R», винагорода за користування кредитом). Норми цивільного законодавства України не передбачають іншого способу оплати за користування кредитом, крім процентів від суми кредиту, а тому вказані пункти кредитних договорів суперечать статтям 1048, 1054, 1056-1 ЦК України.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Судом встановлено, що при укладенні Кредитних договорів між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парктур», Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта», Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект», Відповідачами було погоджено предмет, умови кредитування, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту відповідно до норм ч.2 статті 345 Господарського кодексу України в редакціях, які діяли під час укладання Відповідачами оспорюваних кредитних договорів.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірних договорів були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали дані правочини на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши Кредитні договори, а тому всі умови спірних Договорів з моменту їх укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року доповнено Цивільний кодекс України статтею 1056 1. Проценти за кредитним договором:
1. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
2. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
3. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною".
Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із законами України від 21.01.2010 р. N 1822-VI,від 22.09.2011 р. N 3795-VI, від 15.11.2016 р. N 1734-VIII) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:
1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;
2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;
3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.
У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.
Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Як зазначає Позивач, до набрання чинності 09.01.2009 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року Цивільний кодекс України не містив спеціальних норм про проценти за кредитним договором, а тому відповідні умови кредитних договорів повинні були відповідати вимогам статті 1048 Цивільного кодексу України.
Так , згідно з ч.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
В той же час, Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. (частини 2-3)
Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо сплати за користування кредитними коштами як відсотків по кредиту, так і винагороди за користування кредитом, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.
Виходячи з аналізу ст. ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України слід дійти висновку, що умовами кредитних договорів, щодо яких сторони дійшли згоди під час їх укладення, передбачено право банку й відповідно обов'язок позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом і винагороди за користування кредитом відповідно до визначених певних умов, а тому такі умови договорів не суперечать вимогам діючого законодавства України.
Також, встановлення у договорах за згодою сторін додаткових зобов'язань по сплаті винагороди за користування кредитом та процентів «R» для Відповідачів 2- 5 не суперечить приписам ст. 627 Цивільного кодексу України, якою визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, договір може містити будь-які умови, узгоджені сторонами на власний розсуд. Наявність таких умов не є підставою для визнання укладеного договору недійсним, оскільки останні можуть бути змінені в установленому чинним законодавством порядку в процесі виконання договору.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що перелік додаткових зобов'язань Відповідачів - 2 -5 у кредитних договорах, як обов'язок по сплаті за користування кредитними коштами відсотків по кредиту, так і винагороди за користування кредитом (процентів «R») не суперечить актам цивільного законодавства, і скріплення договорів підписами та печатками уповноважених осіб сторін, а також виконання умов цього договору шляхом надання кредитних коштів Позичальникам на умовах визначених даними договорами та беззаперечне прийняття цих коштів, сплата Позичальниками відсотків за кредитом та повернення суми кредиту, свідчить про погодження та прийняття усіх умов оспорюваних договорів.
Що стосується доводів Позивача в частині покладення на позичальників валютних ризиків, пов'язаних із зміною курсу гривні до долара США, які виникають у випадку отримання кредитів в іноземній валюті, а також значного перевищення розміру процентів «R» (винагороди за користування кредитом) порівняно із сумою основного боргу разом з процентами, Суд зазначає.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Суд зазначає, що факт коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком сторін договору, а тому не може бути підставою для визнання пунктів договорів недійсними або для невиконання зобов'язань за зазначеними договорами.
Враховуючи вищевикладене, Суд не приймає до уваги посилання Позивача, викладені у позовній заяві щодо невідповідності умов договору нормам чинного законодавства України, оскільки сторони в добровільному порядку, без зауважень та заперечень при укладенні Кредитних договорів передбачили умови кредитування, права й обов'язки кожної зі сторін цих Договорів, випадки настання відповідальності, передбаченої умовами договорів.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорювані ним пункти Кредитних договорів №2063/14 від 02.10.2006 року, №4П10273И від 14.12.2010 року, №6 від 01.07.2005 року, №4С10213И від 02.08.2010 року, №4Ш09063И від 02.02.2009 року, №4Ш10065И від 01.02.2010 року, №4Ш11079И від 24.02.2011 року, №4Ш11079И від 27.02.2013 року, №4А13451И від 22.07.2013 року, №4А13451И від 18.02.2014 року, №4А15046И від 17.02.2015 року суперечать закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили ці правочини, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочинів не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочини не було вчинено у формі, встановленій законом, чи що правочини не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.
В той же час, Суд зазначає, що ч.ч.1 -3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (п. 5 постанови).
Втім , наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Вирішуючи поданий на розгляд господарського суду спір по суті, Суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.01.2017 року "Аналіз окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"" зазначено, що під час вирішення спорів вказаної категорії у суддів виникає питання, чи будь-яка заінтересована особа вправі пред'являти позов про визнання недійсним правочину, укладеного іншими сторонами.
ЦК не містить визначення поняття "заінтересована особа", тобто залишає його оціночним. Тому слід враховувати, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.
У зв'язку з цим виділяють декілька критеріїв визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).
В будь-якому разі судам необхідно враховувати, що коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.
Отже , вказівка в ч. 3 ст. 215 ЦК на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану. Таким чином, коло таких заінтересованих не є обмеженим і залежить від обставин конкретної справи.
Судом встановлено, що Позивач не є Стороною Кредитних договорів №2063/14 від 02.10.2006 року, №4П10273И від 14.12.2010 року, №6 від 01.07.2005 року, №4С10213И від 02.08.2010 року, №4Ш09063И від 02.02.2009 року, №4Ш10065И від 01.02.2010 року, №4Ш11079И від 24.02.2011 року, №4Ш11079И від 27.02.2013 року, №4А13451И від 22.07.2013 року, №4А13451И від 18.02.2014 року, №4А15046И від 17.02.2015 року, укладених між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Парктур", Товариством з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», Товариством з обмеженою відповідальністю «Шелта», Товариством з обмеженою відповідальністю «Аспект».
При зверненні до суду з вказаним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» зазначало, що умови вказаних кредитних договорів порушують його права, як власника майна, що є предметом іпотеки за Договорами іпотеки, укладеними з Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк". На підтвердження вказаних доводів Позивачем надано, зокрема, лист Національного банку України №41-0005/69259 від 17.08.2016 року щодо надання згоди правлінням НБУ на внесення до статутних капіталів ТОВ «АРТ - ЛАБ - ГРУП» та ТОВ «ТЕХ - ТРЕЙД - ІНВЕСТ» майна, що належить на праві власності ТОВ «Скорзонера» та є предметами іпотеки за укладеними з НБУ договорами іпотеки. (т.5 а.с.84-87)
В той же час, Суд зазначає, що предметом позову є визнання недійсними пунктів кредитних договорів №2063/14 від 02.10.2006 року, №4П10273И від 14.12.2010 року, №6 від 01.07.2005 року, №4С10213И від 02.08.2010 року, №4Ш09063И від 02.02.2009 року, №4Ш10065И від 01.02.2010 року, №4Ш11079И від 24.02.2011 року, №4Ш11079И від 27.02.2013 року, №4А13451И від 22.07.2013 року, №4А13451И від 18.02.2014 року, №4А15046И від 17.02.2015 року, а не договорів іпотеки, а тому Суд не приймає до уваги доводи Позивача щодо порушення його прав.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з вказаним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» не доведено Суду належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України, які саме його права та законні інтереси було порушено внаслідок укладення спірних договорів.
Що стосується Заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про застосування строків позовної давності до позовних вимог Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест», Суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (пункт 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (пункт 5).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (пункт 4).
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України від 01.12.2004 N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
З урахуванням наведеного, оскільки прав та охоронюваних законом інтересів Позивача, про захист яких він просить Суд у позові, Відповідачами не порушено, і суд відмовляє Позивачу у позові по суті в зв'язку з безпідставністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур", Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект» про визнання недійсними пунктів кредитних договорів задоволенню не підлягають у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Трейд-Інвест» до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур", Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера», Товариства з обмеженою відповідальністю «Шелта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект» про визнання недійсними пунктів кредитних договорів - відмовити повністю.
2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31 жовтня 2018 року.
Суддя О.В. Чинчин
