УХВАЛА
10 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 922/2537/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
За участю секретаря судового засідання Суворкіної Ю.І.
розглянувши заяву Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід колегії суддів у справі №922/2537/16 у складі Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
за позовом Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", 2. Красноградської районної ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1. Колгоспу "Родіна",
2. ОСОБА_4,
3. ОСОБА_5,
4. ОСОБА_6,
5. ОСОБА_7,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1. Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, 2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 3. Відділу Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області
про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками,
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Володимирської сільської ради Красноградського району Харківської області,
до 1. Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", 2. Красноградської районної ради, Харківська область,
про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками,
За участю представників:
СБК "Родіна" - Кучеренко О.О. - представник,
ПАТ "Укргазвидобування" - Горошко Т.М.- адвокат, Бєлєвцова О.С.- адвокат,
Красноградської районної ради - не з'явився,
Колгоспу "Родіна" - не з'явився,
ОСОБА_4 - не з'явився,
ОСОБА_5 - не з'явився,
ОСОБА_6 - не з'явився,
ОСОБА_7 - не з'явився,
Красноградської районної державної адміністрації Харківської області - не з'явився,
Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - не з'явився,
Відділу Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області - не з'явився,
Володимирської сільської ради Красноградського району Харківської області - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018 (у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кушнір І.В. (головуючий), Краснов Є.В., Мачульський Г.М. ) прийнято касаційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 у справі № 922/2537/16 до провадження та призначено до розгляду на 20 вересня 2018 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 332.
До початку судового засідання 20 вересня 2018 року, Сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом "Родіна" було подано заяву про відвід судді Краснова Є.В., яка мотивована тим, що на думку заявника, у діях судді вбачається упередженість при розгляді справ за участю публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".
За наслідками розгляду вказаної заяви 20 вересня 2018 року Касаційним господарським судом у складі колегії суддів: Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М. прийнято ухвалу, якою Суд визнав викладені в заяві доводи необґрунтованими, а тому, в силу приписів частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України заяву було передано на авторозподіл для визначення судді в порядку встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24 вересня 2018 року, заяву Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід судді Краснова Є.В. передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенку І.С.
Ухвалою від 25.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Краснова Є.В. у справі № 922/2537/16.
У судовому засіданні 10.10.2018 від Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Кушніра І.В., суддів: Краснова Є.В., Мачульського Г.М.
В заяві про відвід СБК "Родіна" вказує на те, що ним 09.10.2018 було подано заяву про зміну вимог касаційної скарги, а також клопотання про продовження строків розгляду касаційної скарги та призначення засідання з розгляду касаційної скарги СБК "Родіна" на іншу дату.
При цьому, вказує, що відмова у задоволенні клопотання СБК "Родіна" від 09.10.2018 про продовження строків розгляду касаційної скарги СБК "Родіна", поданого в межах справи №922/2537/16, та призначення засідання справи на іншу дату, на думку останнього, порушує як права кооперативу, так і права всіх сторін у справі, що в свою чергу викликає сумнів щодо упередженого та об'єктивного розгляду справи колегією суддів: головуючого судді: Кушніра І.В., суддів: Краснова Є.В., Мачульського Г.М. та винесення вказаною колегією суддів законного та обґрунтованого рішення по даній справі.
Розглянувши вищевказану заяву про відвід колегія суддів касаційного суду відмічає таке.
В силу положень частин другої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частин 1-2, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. 2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Заявляючи відвід колегії суддів по даній справі заявник посилається на те, що відмова у задоволенні клопотання СБК "Родіна" від 09.10.2018 про продовження строків розгляду касаційної скарги СБК "Родіна", поданого в межах справи №922/2537/16, та призначення засідання справи на іншу дату, на думку останнього, порушує як права кооперативу, так і права всіх сторін у справі, що в свою чергу викликає сумнів щодо упередженого та об'єктивного розгляду справи колегією суддів: головуючого судді: Кушніра І.В., суддів: Краснова Є.В., Мачульського Г.М. та винесення вказаною колегією суддів законного та обґрунтованого рішення по даній справі.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 35 ГПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд зазначає, що заява про відвід судді зводиться саме до висловлення незгоди з прийнятим колегією суддів рішенням про відмову у задоволенні клопотання СБК "Родіна" від 09.10.2018 про продовження строків розгляду касаційної скарги СБК "Родіна", поданого в межах справи №922/2537/16, та призначення засідання справи на іншу дату, що, ураховуючи приписи частини 4 статті 35 ГПК, не може бути підставою для відводу.
Крім того, відповідно до ч.ч.3,4 ст.38 ГПК:
"3. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
4. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу."
Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Аналіз зазначених норм та вищевказаних п.5 ч.1 та ч.4 статті 35 ГПК свідчить, що самі по собі процесуальні рішення, прийняті колегією суддів по даній справі, не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеною колегією суддів саме необ'єктивності чи упередженості при ухваленні вказаних рішень на користь однієї з сторін.
Проте, таких доказів заявником відводу до заяви не додано.
Інших підстав в обґрунтування необ'єктивності чи упередженості колегії суддів у складі головуючого судді: Кушніра І.В., суддів: Краснова Є.В., Мачульського Г.М. скаржником не наведено.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги таке.
Клопотання про продовження строків розгляду скарги та призначення засідання з розгляду касаційної скарги СБК "Родіна" на іншу дату заявник відводу обґрунтовував саме тим фактом, що 09.10.2018 ним була подана заява про зміну вимог касаційної скарги і таке відкладення необхідне для ознайомлення з даною заявою інших учасників судового процесу та викладення ними своїх міркувань з цього приводу.
Разом з тим, вищевказана заява про зміну вимог касаційної скарги була залишена судом без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.298 ГПК:
"Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження."
Згідно з ч.1 ст.288 ГПК:
"Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 15.05.2018, повний текст складений 21.05.2018, отже, останнім днем подачі заяви про зміну вимог касаційної скарги було 11.06.2018.
Разом з тим, як зазначено вище, заява про зміну вимог касаційної скарги була подана позивачем до касаційного суду 09.10.2018, тобто, практично через 4 місяці після закінчення вищевказаного строку.
Згідно з ч.ч.2-3 ст.288 ГПК:
"2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
3. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу."
Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК:
"Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення."
Проте, вищевказана заява про зміну вимог касаційної скарги та її додатки взагалі не містили клопотання про поновлення строку на її подачу.
Згідно зі ст.118 ГПК:
"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом."
Враховуючи, що, як вказано вище, клопотання про продовження строків розгляду скарги та призначення засідання з розгляду касаційної скарги СБК "Родіна" на іншу дату заявник відводу обґрунтовував саме тим фактом, що ним була подана заява про зміну вимог касаційної скарги і таке відкладення необхідне для ознайомлення з даною заявою інших учасників судового процесу та викладення ними своїх міркувань з цього приводу, і зазначена заява залишена судом без розгляду, наведена обставина стала першою підставою для відмови в задоволенні клопотання про відкладення справи.
Крім того, згідно зі ст.306 ГПК:
"Касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів, а на ухвали, передбачені пунктами 2, 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі."
Ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження по даній справі було постановлено 30.07.2018, отже двомісячний строк розгляду касаційної скарги сплив ще 30.09.2018, що стало другою підставою для відмови в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, клопотання позивача про продовження строків розгляду касаційної скарги було залишено без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК, якою заявник обґрунтовував своє клопотання про продовження строку розгляду касаційної скарги:
"Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду."
Разом з тим, відповідно до положень наведеної ст.306 ГПК строк розгляду касаційної скарги є процесуальним строком, встановленим саме законом, а не судом.
Як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.119 ГПК:
"Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення."
Отже, пропущений процесуальний строк, встановлений саме законом, може саме поновлюватися, а не продовжуватися.
Крім того, відповідно до ст.113 ГПК:
"Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом."
Згідно з ч.ч.3-5 ст.119 ГПК:
3. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
4. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
5. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію."
Системний аналіз наведених ст.ст.113, 118, ч.ч.1-5 ст.119 ГПК, свідчить, що предметом регулювання ч.1 ст.119 ГПК є поновлення строків, встановлених саме законом, в межах яких вчиняються процесуальні дії саме учасником судового процесу, а не судом, крім випадків, прямо передбачених ГПК (наприклад ч.3 ст.177), а отже суд касаційної інстанції не має повноважень винести ухвалу в якості саме офіціального процесуального рішення про поновлення чи продовження строку розгляду касаційної скарги.
Положення вищевказаних норм процесу та наведені судом факти, а саме, що згідно:
- п.5 ч.1 та ч.4 статті 35 ГПК самі по собі процесуальні рішення, прийняті колегією суддів по даній справі, не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеною колегією суддів саме необ'єктивності чи упередженості при ухваленні вказаних рішень на користь однієї з сторін;
- ч.ч.3,4 ст.38 ГПК відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу;
- ч.1 ст.288, ч.1 ст.298 ГПК особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, а саме протягом двадцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення, і що останнім днем подачі заяви про зміну вимог касаційної скарги було 11.06.2018, проте, така заява була подана позивачем до касаційного суду 09.10.2018, тобто, практично через 4 місяці після закінчення вищевказаного строку;
- ст.118, ч.1 ст.119, ч.ч.2-3 ст.288 ГПК пропущений процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений Судом лише за заявою учасника справи, проте, вищевказана заява про зміну вимог касаційної скарги та її додатки взагалі не містили клопотання про поновлення строку на її подачу, що є однозначною підставою для залишення такої заяви без розгляду;
- ст.306 ГПК касаційна скарга на судові рішення, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, і що двомісячний строк розгляду касаційної скарги сплив ще 30.09.2018;
- ст.ст.113, 118, ч.ч.1-5 ст.119 ГПК предметом регулювання ч.1 ст.119 ГПК є поновлення строків, встановлених саме законом, в межах яких вчиняються процесуальні дії саме учасником судового процесу, а не судом, крім випадків, прямо передбачених ГПК (наприклад ч.3 ст.177), а отже суд касаційної інстанції не має повноважень винести ухвалу в якості саме офіціального процесуального рішення про поновлення чи продовження строку розгляду касаційної скарги,
є доступними, відомими, зрозумілими та такими, що не допускають двозначного тлумачення.
Крім того, суд приймає до уваги таке.
Як зазначено вище, до початку судового засідання 20 вересня 2018 року, Сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом "Родіна" було подано заяву про відвід судді Краснова Є.В., яка мотивована тим, що на думку заявника, у діях судді вбачається упередженість при розгляді справ за участю публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування".
Так, заявник вказував, що як стало йому відомо з Інтернет ресурсів та Єдиного державного реєстру судових рішень, під головуванням судді Краснова Є.В., який входить до складу колегії у даній справі, за останні півроку було розглянуто дві касаційні скарги по справам № 922/3643/17 та № 910/1290/18, учасником яких було публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".
У вказаних справах Суд відмовив у відкритті касаційних проваджень за касаційними скаргами осіб, що були опонентами публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", тобто залишив в силі рішення судів попередніх інстанцій, навіть не розглядаючи доводи, викладені касаторами у відповідних касаційних скаргах.
Заявник вважав, що вищенаведені обставини вказують на те, що суддею надавалася перевага публічному акціонерному товариству "Укргазвидобування", що викликає сумніви у його неупередженості при розгляді справи № 922/2537/16, оскільки публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" є її учасником
За наслідками розгляду вказаної заяви 20 вересня 2018 року Касаційним господарським судом у складі колегії суддів: Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М. прийнято ухвалу, якою Суд визнав викладені в заяві доводи, необґрунтованими, а тому, в силу приписів частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України заяву було передано на авторозподіл для визначення судді в порядку встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд з посиланням на ч.4 ст. 35 ГПК України вказав, що самі по собі судові рішення судді Краснова Є.В., прийняті в інших справ, зокрема і де стороною було ПАТ "Укргазвидобування", не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів проявлення зазначеним суддею саме необ'єктивності чи упередженості при ухваленні вказаних судових рішень на користь однієї з сторін.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 24 вересня 2018 року, заяву Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід судді Краснова Є.В. передано на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенку І.С.
Ухвалою від 25.09.2018 відмовлено у задоволенні заяви Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Родіна" про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Краснова Є.В. у справі № 922/2537/16.
При цьому, суд, зокрема, вказав, що відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Подана заява про відвід по суті зводиться до висловлення саме незгоди з прийнятими судовою колегією, до складу якої входив суддя Краснов Є.В., рішеннями, що звичайно ж не може бути підставою для відводу судді у даній справі.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що заявлений їй у судовому засіданні 10.10.2018 відвід є завідомо безпідставним та, враховуючи, що двомісячний строк розгляду касаційної скарги сплив ще 30.09.2018, про що заявнику було достеменно відомо, спрямованим на безпідставне затягування розгляду справи.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2, ч.ч.3,4 ст.43 ГПК:
"1. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення."
3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів доходить висновку, що заявлений скаржником відвід колегії суддів у складі головуючого судді: Кушніра І.В., суддів: Краснова Є.В., Мачульського Г.М. слід залишити без розгляду, оскільки він є завідомо безпідставним та спрямованим на безпідставне затягування розгляду справи, що є зловживанням процесуальними правами.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 42, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Визнати заявлений СБК "Родіна" відвід завідомо безпідставним, спрямованим на безпідставне затягування розгляду справи, що є зловживанням процесуальними правами, а тому залишити даний відвід без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
