ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа № 922/2537/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Бєлкіна О.М.

за участю представників:

позивача - Кучеренко О.О. (довіреність № б/н від 20.04.2018)

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явились

відповідача-1 - Бєлєвцової О.С. (довіреність № 2-533д від 31.01.2018; посвідчення № 2185 від 17.01.2018)

відповідача-2 - не з'явився

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) не з'явився

2) ОСОБА_3 (довіреність № 32-20-14-37/0/19-18 від 03.01.2018)

3) не з'явився

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна», Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка (вх.№ 453 Х/3) та апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ (вх. № 558 Х/3)

на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16 (колегія суддів у складі: головуючого судді Буракової А.М., судді Шатернікова М.І., судді Сальнікової Г.І.; повне рішення складено 06.03.2018)

за позовом Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна», Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Колгоспу «Родіна», Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка

2. ОСОБА_4, Харківська область, м. Красноград

3. ОСОБА_5, Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка

4. ОСОБА_6, Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка

5. ОСОБА_7, Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка

до відповідачів:

1) Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ

2) Красноградської районної ради, Харківська область, м. Красноград

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, Харківська область, м. Красноград

2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області

3. Відділу Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області

про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Володимирської сільської ради Красноградського району Харківської області, Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка

до відповідачів:

1) Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ

2) Красноградської районної ради, Харківська область, м. Красноград

про визнання недійсним рішення, скасування акта та припинення права користування ділянками, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Родіна» звернувся до Господарського суду Харківської з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Красноградської районної ради, в якому просив: визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родина»; припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995; скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданий Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992.

Також, у жовтні 2016 року Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до Красноградської районної ради Харківської області та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», в якому просила: визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родина»; скасувати Державний акт на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданий Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992; припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищинському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2016 позовну заяву Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області було прийнято до розгляду із позовом Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна».

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 у справі № 922/2537/16 позов Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» залишено без розгляду, позов Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області задоволено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017, рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» та у позові Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 касаційні скарги Володимирівської сільської ради, Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволені частково, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.12.2016 у справі № 922/2537/16 скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.12.2017 справу № 922/2537/16 призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.01.2018 р. о 11:30.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2018 прийнято до розгляду заяву СБК «Родіна» про збільшення позовних вимог від 29.12.2017, з урахуванням уточнень від 19.01.2018 та від 22.01.2018. Таким чином, згідно позову СБК «Родіна» просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22 липня 1992 року «Про передачу земель колгоспу «Родіна»;

- припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» с. Наталине 18 грудня 1995 року;

- скасувати Державний акт на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданий Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22 липня 1992 року;

- поновити порушене право на вічне користування земельною ділянкою СБК «Родіна», який є правонаступником колгоспу «Родіна», та визнати за СБК «Родіна» право вічного користування земельною ділянкою в межах визначених Держаним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки;

- зобов'язати органи Держгеокадастру та інші уповноважені органи, установи та організації надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею та внести відповідну інформацію про право СБК «Родіна» на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів;

- судові витрати, понесені позивачем щодо сплати судового збору, покласти на відповідачів у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 по справі № 922/2537/16 позов Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Красноградської районної ради задоволено частково.

Судом вирішено:

- визнати незаконним та скасувати рішення Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 22 липня 1992 року «Про передачу земель колгоспу «Родіна»;

- припинити право користування земельною ділянкою Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» с. Наталине 18 грудня 1995 року;

- скасувати Державний акт на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665, виданий Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22 липня 1992 року;

- поновити порушене право на користування земельною ділянкою СБК «Родіна», який є правонаступником колгоспу «Родіна», та визнати за СБК «Родіна» право користування земельною ділянкою в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки.

В іншій частині в позові Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Красноградської районної ради - відмовлено.

В задоволенні позову Володимирівської сільської ради до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Красноградської районної ради відмовлено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» 4621,27 грн. судового збору. Стягнуто з Красноградської районної ради на користь Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» 3651,36 грн. судового збору.

Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Родіна» (позивач) із даним рішенням суду першої інстанції частково не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі №922/2537/16 в частині відмови СБК «Родіна» у задоволені вимоги щодо зобов'язання органу Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, та внесення відповідної інформації про право СБК «Родіна» на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів. Постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги СБК «Родіна» в повному обсязі.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що порушене право СБК «Родіна» на вічне користування земельною ділянкою буде відновлене тільки після внесення відповідної інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак внесення до даного реєстру інформації є неможливим без вчинення дій щодо виготовлення документації із землеустрою (технічної документації на земельну ділянку) та внесення відомостей до Державного земельного кадастру з присвоєнням земельній ділянці кадастрового номеру. Проте, на думку позивача, даний факт не було враховано судом першої інстанції під час прийняття рішення від 26.02.2018 у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна», Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16. Іншим учасникам справи встановлено строк для надання суду апеляційної інстанції відзивів на апеляційну скаргу.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надало відзив на апеляційну скаргу СБК «Родіна» (вх. № 2702 від 06.04.2018), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги СБК «Родіна» та скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СБК «Родіна» відмовити. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вважає, що в даному випадку СБК «Родіна» не було доведено порушення його прав, як законного користувача земельної ділянки, тому правові підстави для захисту таких прав та для прийняття рішення про задоволення позовних вимог відсутні. Головне управління вважає посилання позивача на наявність Державних актів на вічне користування землею №540423 та №544592, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, як на документи, що надають СБК «Родіна» право безстрокового користування земельною ділянкою, необґрунтованими, оскільки такі державні акти видані на ім'я інших осіб, а не колгоспу «Родіна» чи СБК «Родіна», тому посвідчували відповідне право користування артілями ім. Ворошилова та ім. Молотова. Головне управління також вказує на те, що позивачем в підтвердження його вимог не надано доказів набуття СБК «Родіна» у встановленому законодавством порядку права користування земельною ділянкою, не представлено доказів отримання документу, що посвідчував відповідне право користування нею, та не підтверджено здійснення реєстрації такого права у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Головне управління Держгеокадастру у Харківській області зазначає, що судом першої інстанції поновлено право позивача на користування ділянкою, проте не зазначено конкретної площі такої земельної ділянки, що унеможливлює ідентифікацію такої ділянки, як об'єкту цивільних прав, оскільки зі змісту судового рішення можна припустити, що мова йде про декілька, а не про одну земельну ділянку, яка розташована у Красноградському районі, с. Лукашівка та с. Копанки. Крім того, Головне управління наголошує на відсутності достовірних доказів про те, що земельні ділянки, вказані у Державних актах №540423 та №544592, і земельна ділянка, право постійного користування відповідача якою підтверджується оспорюваним Державним актом, є однією ж тією ж земельною ділянкою або її частиною. Висновок суду першої інстанції про відмову в позові в частині зобов'язання органів Держгеокадастру та інших органів надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державними актами №540423 та №544592, і внести відповідну інформацію про право СБК «Родіна» на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вважає законним та обґрунтованим, оскільки вказана вимога є неконкретизованою, адресованою невизначеному колу осіб, органам та організаціям, без зазначення стосовно якої площі земельної ділянки позивач просить надати йому дозвіл на виготовлення відповідної документації, чи це є одна земельна ділянка чи декілька різних земельних ділянок. При цьому, позивачем не наведено відомостей про те, що він до судового спору звертався з вказаного питання до уповноважених органів із відповідною заявою і в її задоволенні було відмовлено.

Поряд з цим, 02.04.2018 до суду апеляційної інстанції від ПАТ «Укргазвидобування», м. Київ (відповідача-1) надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник вважає прийняте у даній справі судове рішення в частині задоволення позовних вимог незаконним та обґрунтованим, ухваленим із грубим порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, що суперечить основним засадам судочинства, унормованим статтею 129 Конституції України, а тому просить рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16 в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» відмовити повністю. Судові витрати відповідач-1 просить покласти на позивача.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач-1 - ПАТ «Укргазвидобування» зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, які не підтверджені належними та допустимими і достатніми доказами, та ігноруючи докази, якими спростовуються доводи позовної заяви, суд першої інстанції, у порушення статті 8 Конституції України і статей 2, 7 Господарського процесуального кодексу України, надав необґрунтовану перевагу доводам позивача та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для судового захисту та відновлення непорушеного права, не виконавши тим самим завдання господарського судочинства. Відповідач-1 заявляє про відсутність підстав для захисту порушеного права у осіб, що звернулись із позовними вимогами щодо предмету спору у справі № 922/2537/16, але цій обставині суд першої інстанції в порушення ст.237, п.4 ч.4 ст.238 ГПК України, не надав належної правової оцінки. Окрім того, відповідач-1 вважає, що судом першої інстанції в порушення ч.4 ст.46 ГПК України при новому розгляді справи прийнято до розгляду заяву СБК «Родіна» про зміну предмету позову від 29.12.2017, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19.01.2018, що суперечить вимогам процесуального законодавства, оскільки у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, зміна предмету, підстав позову не допускаються, крім випадку, необхідності захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, але позивач не вказав жодної зміни фактичних обставин справи, які сталися за час після розгляду справи судом першої інстанції при первинному розгляді справи.

Відповідач-1 у своїй апеляційній скарзі наголошує, що позовна заява подана до суду неналежною особою, що є підставою для відмови у позові, оскільки позовні вимоги СБК «Родіна» спрямовані на захист прав членів колгоспу «Родіна» на розпаювання землі, але на час звернення до суду та порушення провадження у справі, запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про колгосп «Родіна» був взагалі відсутній, включення даних про колгосп «Родіна» до ЄДР відбулось через два місяці після порушення провадження у справі (28.09.2016), на момент звернення СБК «Родіна» до суду в реєстрі був відсутній запис про те, що СБК «Родіна» є правонаступником колгоспу «Родіна». Натомість запис в ЄДР про припинення колгоспу «Родіна» та про його правонаступника - СБК «Родіна» відбувся більш ніж через чотири місяці після звернення СБК «Родіна» до суду (13.12.2016), тобто підстави позову та обставини справи, на яких ґрунтується оскаржуване судове рішення, виникли вже після звернення позивача до суду. Збори уповноважених колгоспу «Родіна», на яких було вирішено питання про реорганізацію шляхом приєднання колгоспу «Родіна» до СБК «Родіна», відбулись через два місяці після подання СБК «Родіна» позову до суду - 28.09.2016. Отже, ПАТ «Укргазвидобування» вважає, що правовий зв'язок між СБК «Родіна» та колгоспом «Родіна» станом на день подання позовної заяви був відсутній, а набуття СБК «Родіна» прав землекористування колгоспу «Родіна» таким, що відбулося з порушенням процедури, визначеної чинним законодавством.

Також, заперечуючи обґрунтованість висновків суду першої інстанції, ПАТ «Укргазвидобування» вказує на те, що позивач в підтвердження права постійного користування землею колгоспом «Родіна» не надав суду правовстановлюючий документ - Державний акт на право постійного користування землею колгоспом із зазначенням координат земельної ділянки, її площі та призначення, як і не надав підтверджуючих документів про передання земель цьому колгоспу від сільськогосподарських артілей ім.Ворошилова та ім.Молотова. Окрім цього, відповідач-1 стверджує, що у справі відсутні правовстановлюючі документи про право постійного користування земельними ділянками, набуте колгоспом «Родіна», в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

Водночас, ПАТ «Укргазвидобування» в апеляційній скарзі зазначає, що надані позивачем до справи Державні акти на право постійного користування землею колгоспами №540423 та №544592, які були видані артілі ім.Ворошилова та артілі ім.Молотова у 50-х роках на вічне користування землею, не підтверджують право користування позивачем землею колгоспу «Родіна», позаяк позивачем не надано доказів правового зв'язку артілей ім.Ворошилова та ім.Молотова із колгоспом «Родіна», зокрема доказів правонаступництва (розпорядчих документів уповноважених органів про здійснення реорганізації, передавальних актів, технічної документації щодо земельних ділянок із визначенням їх меж на місцевості).

ПАТ «Укргазвидобування» також наголошує, що оформлене Протоколом №5 від 16.03.1963 Рішення виконкому Красноградської районної Ради депутатів трудящих Харківської області, на підставі якого суд першої інстанції встановив, що артіль (колгосп) ім. Молотова перейменовано в колгосп імені Родіна, не містить підписів уповноважених осіб та не завірений печаткою будь- якого уповноваженого органу, тобто взагалі не має реквізитів офіційного документу. Крім того, взята до уваги судом першої інстанції Історична довідка від 17.05.1966 за підписом Голови правління колгоспу «Родіна» на думку ПАТ «Укргазвидобування» не може бути належним і допустимим доказом на підтвердження створення колгоспу «Родіна» об'єднанням артілей ім. Молотова та ім. Ворошилова, оскільки є довідковою інформацією, без переліку юридичних фактів, а перелічені в цій довідці події не збігаються по датах, довідка складена без посилань на конкретні розпорядчі акти про створення, реорганізацію, ліквідацію артілей (колгоспів), довільно. В матеріалах справи відсутні докази обсягів прав і обов'язків, що передавались при припиненнях артілей (колгоспів), що перелічені в Історичній довідці. Отже, висновок суду про те, що колгосп «Родіна» є правонаступником вказаних артілей, на думку ПАТ «Укргазвидобування» ґрунтується на припущенні, не підтвердженому доказами.

Також, ПАТ «Укргазвидобування» у своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції врахувати, що кожен колгосп діяв на підставі Статуту, затвердженого Виконавчим комітетом відповідної Ради народних депутатів і дата реєстрації Статуту була одночасно датою створення колгоспу, але матеріали справи не містять Статутів артілей (колгоспів) ім.Молотова, ім. Ворошилова чи будь-яких інших зазначених в Історичній довідці, тобто не містять офіційних доказів про дати створення юридичних осіб, яких суд першої інстанції визнав правопопередниками СБК «Родіна». Крім того, у матеріалах справи міститься Витяг із ЄДР щодо колгоспу «Родіна», яким засвідчено юридичний факт про те, що колгосп «Родіна» не був правонаступником будь-яких юридичних осіб, проте ці доводи безпідставно проігноровані господарським судом.

Мотивуючи свою правову позицію у суді апеляційної інстанції ПАТ «Укргазвидобування» заявляє про необхідність надання судом оцінки щодо сумнівності у достовірності документальних доказів, які складені самим позивачем та надавались в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а саме: протоколам зборів уповноважених колгоспу «Родіна», Статуту СБК «Родіна» станом на 18.06.2016, ліквідаційному балансу колгоспу «Родіна» станом на 16.11.2016, передавальному акту колгоспу «Родіна» станом на 10.12.2016, реєстраційній картці про включення відомостей про колгосп «Родіна» до ЄДР. Разом з цим, ПАТ «Укргазвидобування» на підтвердження власної позиції надав докази, отримані від державних органів та складені відповідачем, які як у сукупності, так і кожен окремо, що спростовують доводи позивача та надані ним докази, зокрема це: Лист ГУ статистики у Харківській області від 22.11.2017 № 03.1-1 1/3339; Лист Красноградського УПФУ Харківської області від 05.04.2017 № 2646-03/16; Лист Південної ОДП1 ГУ ДФС у Харківській області від 10.04.2017 № 948/10/20-16-13-01, Матеріали реєстраційної справи колгоспу «Родіна»; Накази Хрестищенського УБР від 29.09.1992 № 146-к та від 01.10.1992 № 149-к; Трудові книжки колишніх колгоспників; Пояснюючі записки до річного звіту за 1992р. та 1993р., від надання об'єктивної оцінки яким суд першої інстанції ухилився, не розкривши їх змісту, відхиливши їх без будь-якого належного обґрунтування.

Одночасно, ПАТ «Укргазвидобування» вважає, що надало до матеріалів справи достатньо доказів, які свідчать про перехід від колгоспу «Родіна» до Хрестищенського УБР БО «Укргазпром» конкретних прав і обов'язків (наказ Красноградського Управління сільського господарства від 11.08.1992 № 3 про створення комісії по передачі основних засобів та ТМЦ колгоспу «Родіна» Хрестищенському УБР (№9 додатка до відзиву); наказ Хрестищенського УБР від 03.08.1992 №292 про створення комісії по прийманню на баланс Хрестищенського УБР основних та оборотних засобів колгоспу «Родіна» (№10 додатку до відзиву); Витяг із Пояснюючої записки до річного звіту (балансу) та звіту за 1992 рік та Витяг із Пояснюючої записки до річного звіту за 1993 рік (№11,12 додатків до відзиву); Довідку форми 6-зем, станом на 01.01.2013 (№8 додатків до відзиву); Податкову декларацію по платі за землю за 2011 рік (№15 додатків до відзиву). Також, відповідач-1 вважає, що матеріали справи містять достатні дані для висновку про фактичне припинення колгоспу «Родіна» з 01.10.1992 у зв'язку із приєднанням до Хрестищенського УБР ВО «Укргазпром», , а колгоспники колгоспу «Родіна» припинили членство у колгоспі ще у 1992 році, оскільки були переведені за їх згодою до Хрестищенського УБР і мали трудові відносини із цим підприємством. Вказане на думку відповідача-1 повністю спростовує висновки суду першої інстанції.

Відповідач-1 у своїй апеляційній скарзі стверджує, що наданий позивачем до справи Ліквідаційний баланс колгоспу «Родіна» станом на 16.11.2016, свідчить про те, що станом на вказану дату колгосп «Родіна» ліквідований та в колгоспі відсутні працівники й активи, але наявний у справі Передавальний акт датований 10.12.2017, вказує що майже через місяць після ліквідації колгоспу «Родіна», ним вже передані СБК «Родіна» право постійного користування земельною ділянкою площею 3914,2 гектарів, права вимоги припинення незаконного користування земельною ділянкою колгоспу «Родіна» іншими юридичними особами і повернення майна колгоспу «Родіна», яке перебуває у незаконному володінні інших юридичних осіб. Таким чином, на думку відповідача-1 складання передавального акту після складання ліквідаційного балансу колгоспу «Родіна» та затвердження його загальними зборами колгоспників є неможливим і є підставою для сумнівів у дійсності такого передавального акту та надання судом оцінки вказаному факту.

Що стосується висновків суду першої інстанції про скасування рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 відповідач-1 зазначає, що при наданні оцінки вказаному рішенню судом проігноровано факт перебування всієї переданої Хрестищенському УБР землі сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, а висновки суду щодо незаконності вказаного рішення свідчить про визнання обґрунтованими доводів третьої особи із самостійними вимогами. Отже, задоволення позовних вимог про скасування зазначеного рішення відбулось з наданням господарським судом взаємовиключних висновків щодо одних і тих же обставин, що є підставою для його скасування і в цій частині.

Крім того, відповідач вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про те, що СБК «Родіна» не порушив строк позовної давності при зверненні до суду із даними позовом, оскільки на думку скаржника обізнаність колгоспу «Родіна» щодо обставин його приєднання до Хрестищенського УБР ВО «Укргазпром» та факту передачі землі у постійне користування іншій особі підтверджується наявними у справи доказами, тому аргументи СБК «Родіна» про необізнаність колгоспу «Родіна» про фактичні обставини передачі землі у користування Хрестищенському УБР не відповідають дійсності. З огляду на те, що орган управління колгоспу «Родіна» в особі зборів колгоспників прийняв добровільне рішення про приєднання до Хрестищенського УБР для створення на базі колгоспу підсобного сільського господарства, для чого передав всі активи, зобов'язання та погодив переведення на постійну роботу колгоспників та не оскаржував своє рішення з 1992 року, тому ПАТ «Укргазвидобування» наголошує, що це право на оскарження втрачено внаслідок спливу строку позовної давності, а отже, СБК «Родіна» не отримав і не міг отримати такого права внаслідок правонаступництва.

СБК «Родіна» надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ «Укргазвидобування», м. Київ (вх. № 2689 від 05.04.2018), в якому просить в задоволені цієї скарги відмовити, а рішення в оскаржуваній відповідачем частині просить залишити без змін. Позивач стверджує, що суд першої інстанції на підставі наявних у справі матеріалів встановив порушення прав СБК «Родіна», як правонаступника колгоспу «Родіна», тим самим визнавши вимоги позову обґрунтованими. Позивач вважає, що порушення ч.4ст.46 ГПК України в діях суду відсутні, оскільки заява про зміну предмету позову від 29.12.2017 за своєю суттю є заявою про збільшення позовних вимог, що зафіксовано в ухвалі Господарського суду Харківської області від 24.01.2018. Крім того, вказані заяви були направлені на адресу всіх учасників справи. Заперечуючи проти вимог скарги відповідача-1 позивач вказує на те, що судом першої інстанції обґрунтовано встановлено факт видачі Акту на право користування землею від 18.12.1995 з порушенням вимог діючого на той час законодавства, без попереднього скасування Державних актів №540423 та №544592 на вічне користування землею, виданих артілям ім.Ворошилова та ім.Молотова, об'єднанням яких в подальшому було створено колгосп «Родіна», правонаступником якого є СБК «Родіна». Посилання відповідача на те, що Історична довідка від 17.05.1966 та протокол № 5 від 16.03.1963 є неналежними доказами, позивач вважає безпідставним, оскільки Історична довідка складена та підписана уповноваженою особою - Головою правління колгоспу «Родіна» Шатохиним, містить його підпис, та завірена печаткою колгоспу «Родіна». Історична довідка та Протокол №5 від 16.03.1963 у належний спосіб були передані на зберігання до архівної установи, а копії зазначених документів були надані архівною установою та завірені підписами уповноважених представників та скріплені печаткою відповідних архівних установ, а отже ці докази отримані у законний спосіб, відповідно, є допустимими та належними, оскільки доводять обставини, на які посилається СБК «Родіна» у своїй позовній заяві, а саме перейменування двох артілей, об'єднанням яких було створено колгосп «Родіна». Позивач вважає, що відповідач надавши лист ГУ статистики у Харківській області, лист Красноградського УПФУ Харківської області, лист Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, матеріали реєстраційної справи колгоспу «Родіна», наказ Хрестищенського УБР, копії трудових книжок не довів, яке відношення зазначені докази мають до предмету спору у справі № 922/2537/16 та спростовують доводи позивача.

Також позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу відповідача-1 зазначає про те, що рішення уповноважених колгоспу «Родіна», яке оформлене протоколом від 02.07.1992, не має юридичної сили та не створює жодних юридичних наслідків, оскільки згідно пунктів 64 та 66 Статуту колгоспу «Родіна» збори уповноважених не мали правомочності на вирішення питань щодо зміни розміру земель колгоспу та землекористування на даних зборах. З огляду на це, позивач вважає, що укладений 02.07.1992 між Красноградською районною радою народних депутатів та Хретищенським УБР на підставі вищезазначеного рішення договір, ні укладений згідного даного договору акт приймання-передачі основних та оборотних засобів не мають юридичної сили та жодних юридичних наслідків не створюють, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції. Твердження відповідача про припинення колгоспниками членства у колгоспі «Родіна» позивач вважає безпідставними, оскільки трудові книжки колгоспникам не видавались, грошові розрахунки не проводились, записи щодо припинення трудової діяльності в колгоспі «Родіна» до трудових книжок не вносилися, серед поданої ПАТ «Укргазвидобування» відсутні заяви членів колгоспу «Родіна» щодо припинення їх членства в колгоспі, як і немає рішень щодо задоволення таких заяв. На думку позивача переведення колгоспників колгоспу «Родіна» до Хрестищенського УБР не доводить факту припинення або ліквідації колгоспу. Доводи відповідача про припинення колгоспу «Родіна» у 1992 році позивач вважає безпідставними, оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата державної реєстрації колгоспу «Родіна» - 23.05.1989, а 12.12.2016 до цього реєстру внесений запис про припинення колгоспу «Родіна», як окремої юридичної особи.

Поряд з цим позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що на зборах уповноважених колгоспу «Родіна», які відбулися 02.07.1992, жодних рішень щодо добровільної відмови колгоспу від земельної ділянки або припинення діяльності колгоспу не вирішувалось та не приймалося. Предметом розгляду на даному засіданні було об'єднання виробничих потужностей колгоспу «Родіна» та Хрестищенського УБР задля відновлення виробничих можливостей колгоспу «Родіна». Рішення «Про передачу земель колгоспу «Родіна» від 22.07.1992 було прийнято Красноградською районною радою народних депутатів Харківської області без відома та без участі колгоспу «Родіна». Колгосп «Родіна» не брав участі у складені тексту та підписанні Договору від 02.07.1992 щодо передачі земель колгоспу «Родіна» Хрестищенському УБР. Жодних доказів направлення примірника даного договору на адресу колгоспу «Родіна» в матеріалах справи не міститься. Позивач стверджує, що про факт існування оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею від 18.12.1995 року серії ХР 17-18-000665, який оскаржується, та про порушене право колгоспу «Родіна» на вічне користування земельною ділянкою, що належало колгоспу згідно Акту №540423 на вічне користування землею та Акту №544592 на вічне користування землею, стало відомо членам колгоспу «Родіна» тільки в травні 2016 року. Таким чином, СБК «Родіна», як правонаступник колгоспу «Родіна», вважає, що звертаючись до суду із даним позовом, не пропустив встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Укргазвидобування» на рішення суду першої інстанції від 26.02.2018 у даній справі. Об'єднано апеляційні скарги СБК «Родіна» (вх.№ 453 Х/3) та ПАТ «Укргазвидобування» (вх. № 558 Х/3), що подані на рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16, в одне апеляційне провадження. Справу № 922/2537/16 призначено до розгляду на 24.04.2018 об 11:30 год.

10.04.2018 ПАТ «Укргазвидобування» надало відзив на апеляційну скаргу СБК «Родіна» (вх. № 2714), в якому вважає, що господарський суд першої інстанції врахував доводи ПАТ «Укргазвидобування» та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, які заперечували проти задоволення позовних вимог та правомірно відмовив у задоволенні вимоги про зобов'язання органів Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл СБК «Родіна» на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених в Державних актах на вічне користування землею виданих артілі ім.Ворошилова та артілі ім.Молотова, та внести інформацію про право СБК «Родіна» на вічне користування землею до відповідних державних реєстрів, через те, що позивачем не доведено факту порушення його прав та законних інтересів. Крім того, відповідач-1 вважає, що позивач не надав жодних доказів порушення чи невизнання державними органами, до яких спрямована вимога, права СБК «Родіна» на виготовлення технічної документації та доказів відмови у наданні дозволу на її виготовлення. Відповідач-1 зазначає, що наведені СБК «Родіна» доводи в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення у справі у частині відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки не вказують на наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині та не спростовують встановлених господарським судом обставин справи. Водночас відповідач-1 зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості про державну реєстрацію Державних актів, виданих артілі ім.Ворошилова та артілі ім.Молотова на вічне користування землею, і ці акти жодним чином не підтверджують право користування землею СБК «Родіна». Крім того, на думку відповідача ці акти втратили чинність в силу закону з моменту юридичного припинення вказаних артілей, на ім'я яких вони були видані у визначених актами межах.

18.04.2018 Красноградська районна рада направила суду лист вих. № 04-19/153 (вх.ел.пошта № 525), в якому просить здійснювати розгляд справи № 922/2537/16 в судовому засіданні 24.04.2018 без її участі, в зв'язку із неможливістю забезпечити явку відповідального представника райради.

20.04.2018 СБК «Родіна» надало відповідь на відзиви (вх. № 3022), що надані ПАТ «Укргазвидобування» та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, в якому підтримує викладену у своїй скарзі правову позицію та вважає заявлену вимогу про зобов'язання органу Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку обґрунтованою та правомірною, а тому просить суд апеляційної інстанції це врахувати. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що наданий Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області відзив на апеляційну скаргу за своїм змістом є апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у даній справі, а тому викладені в цьому відзиві аргументи у зазначений спосіб не можуть бути прийняті судом до уваги. СБК «Родіна» стверджує, що згідно положень ст.ст.42, 45 Земельного кодексу УРСР від 29.11.1922 колгосп «Родіна» було створено об'єднанням двох артілей ім. Молотова та ім. Ворошилова, а правонаступництво і право користування колгоспом «Родіна» земельними ділянками в межах встановлених Актом №544592 та Актом №540423 визнані всіма державними установами та організаціями, що підтверджується технічним звітом по корегуванню планових матеріалів зйомок минулих років по колгоспу «Родіна» Красноградського району Харківської області, Проектом формування територій та встановлення меж Володимирської сільської Ради Красноградського району Харківської області, виконаним на замовлення Управління земельних ресурсів Харківської обласної Держадміністрації. Земельний кодекс Української PCP від 08.07.1970 не містив норм щодо визнання Актів на вічне користування землею, що були видані до вступу даного кодексу в дію, недійсними та необхідності їх переоформлення. Не містив таких норм і Земельний кодекс України від 18.12.1990. Отже, переоформлення суб'єктами права державних актів на право постійного користування земельними ділянками не є їх обов'язком, а є дією, що вчиняється добровільно і на власний розсуд, а тому позивач вважає, що Акт №540423 на вічне користування землею та Акт №544592 на вічне користування землею, станом на поточну дату, є чинними.

20.04.2018 Красноградська районна державна адміністрація направила суду лист вих. № 01-42/1097 (вх.ел.пошта № 540), в якому просить розглянути апеляційні скарги позивача та відповідача-1 без участі її представника та прийняти судове рішення відповідно до законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та згідно наданих до матеріалів справи доказів, а також повідомити про результати розгляду вказаних скарг, надіславши копію прийнятого судового рішення на адресу Красноградської РДА.

На виконання вимог ухвали суду ПАТ «Укргазвидобування» надало письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції по справі № 922/2537/16 (вх.№ 3091), в яких підтримує аргументи своєї апеляційної скарги і заперечує проти доводів скарги СБК «Родіна», вважає оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог незаконним та необґрунтованим, прийнятим внаслідок невірного тлумачення норм матеріального і порушення норм процесуального права, та таким, що суперечить основним засадам судочинства та завданням суду. ПАТ «Укргазвидобування» вважає, що рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у даній справі підлягає скасуванню з тих підстав, що: факт порушення прав позивача у справі відсутній і підстав судового захисту уявних прав, які не виникли, немає, це суперечить ст.4 ГПК України; судом в порушення ч.2 ст.77 ГПК неповно з'ясовані обставини справи, у т.ч. по ухвалі в тотожній справі №922/3919/16, яку закрито через цю справу; докази, на яких ґрунтується рішення, створені після звернення позивача до суду; судом порушено ч.4 ст.46, п.4 ч.4 ст.238 ГПК, бо позивач в позові посилався на порушення прав членів колгоспу з приватизації земельних часток (паїв), а під час нового розгляду справи - на порушення прав вічного користування СБК «Родіна»; наявні зміна підстав позову, подання нового позову під час нового розгляду справи; рішення в порушення ч.1 ст.77 ГПК мотивоване суперечливими доказами; судом в порушення п.1 ч.1 ст.237 ГПК не встановлено доказів об'єднання артілей ім.Ворошилова та ім.Молотова, їх передаточних балансів (обсягу переданих прав), статутів; судом не взято до уваги те, що державного акту на право користування землею у колгоспу «Родіна», що припинив існувати з 1992 року, не було, а акти на вічне користування землею колгоспами 50-х років ніким не переоформлювалися, ділянки не обліковувалися по 6-зем, їх правовий режим судом всупереч п.3 ч.4 ст.238 ГПК не встановлено; судові висновки ґрунтуються на рішеннях членів колгоспу «Родіна», але списків членів колгоспу «Родіна» у справі немає, відсутні докази землекористування колгоспу «Родіна» з 1992 по 2016 роки, чим порушено ч.5 ст.236, п.1 ч.4 ст. 238 ГПК; судом вирішене питання інтересів осіб, не залучених до участі у справі - членів колгоспу «Родіна», СБК «Родіна», що в силу п.4 ч.З ст.277 ГПК є обов'язковою підставою для скасування судового рішення; судом не з'ясовано місце розташування, площу, межі й інші ідентифікуючі ознаки земельних ділянок радянських артілей, чим порушено ч.5 ст.236 ГПК, ч.1 ст.79 ЗК; висновки суду суперечать обставинам справи: землевпорядної документації колгоспу «Родіна», створеного 23.05.1989, в справі немає, і суд послався на матеріали 02.01.1989, виписку 01.11.1988, що виникли до створення колгоспу; судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, адже ст.8 Конституції Української PCP 1937 року, ст.12 Конституції Української PCP 1978 року, п.8 Статуту колгоспу «Родіна», Примірним Статутом сільськогосподарських артілей, затв. РНК СРСР та ЦК ВКП(б) 17.02.1935, Законом СРСР «Про кооперацію в СРСР» та постановою РНК СРСР від 07.07.1935 «Про видачу сільськогосподарським артілям державних актів на безстрокове (вічне) користування землею», не передбачено перехід права безоплатного вічного землекористування колгоспів до інших осіб; висновок суду із посиланням на ст.92 ЗК прямо суперечить доказу - т.2 а.с.100, право користування неідентифікованими земельними ділянками у позивача не виникло, чим порушено п.3 ч.4 ст.238 ГПК; суд першої інстанції застосував Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992р., який не підлягає застосуванню; суд не застосував Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», Закон СРСР «Про кооперацію в СРСР», який підлягає застосуванню, що в силу п.4 ч.1 ст.277 ГПК є підставою для скасування рішення; суд визнав право користування земельною ділянкою в межах території двох сіл, без площі, координат земельної ділянки, тобто обов'язкових її ознак, тому рішення суперечить ст.ст.236, 238 ГПК; суд першої інстанції в порушення п.1 ч. 1 ст.237 ГПК не встановив наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання акту ненормативного характеру недійсним; суд першої інстанції не навів тих підстав, з якими законодавець пов'язує припинення права користування земельною ділянкою, що унормовані ст.141 ЗК України, що виключає законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення; висновок щодо обов'язковості скасування актів вічного користування неіснуючих артілей неіснуючої країни є невмотивованим; суд не встановив дійсного місцезнаходження й розміру земельних ділянок та їх форми на час прийняття рішення, хоча з'ясування цих обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, тож суд визнав право позивача на користування невизначеною територією поверхні землі в межах двох сіл; відхиляючи доводи й докази ПАТ «Укргазвидобування», суд не зазначив мотиви їх відхилення, чим порушив принцип рівності сторін, ст.6 Конвенції, п.1 ст.129 Конституції України, ст.7, п.2 ч,4 ст.238, ч.5 ст.236 ГПК; в порушення норм матеріального і процесуального права суд помилково застосував інститут правонаступництва та прийняв до уваги докази, що створені під час судового розгляду й нового розгляду справи; у справі відсутні докази направлення 5 учасникам справи заяви про зміну предмету позову від 29.12.2017 та докази направлення усім учасникам справи заяви про уточнення позовних вимог вх.№1765 від 22.01.2018; позивач не сплатив судовий збір за майнову вимогу, а тому судом порушено вимоги ст.ст.46, 162, 163, 164, 174, 236 ГПК України, ст.4, ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір»; відсутнє правове мотивування щодо підґрунтя визнання причин пропуску строку позовної давності поважними.

Треті особи у справі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Володимирська сільська рада Красноградського району Харківської області відзивів на апеляційні скарги не надали та в судове засідання 24.04.2018 не з'явилися, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомили, до суду повернулися копії ухвали від 10.04.2018. Згідно довідок УДППЗ «Укрпошта» про відстеження пересилання ухвали суду про призначення справи до розгляду на адреси вказаних учасників справи судом встановлено, що причиною їх повернення за зворотною адресою є «закінчення терміну зберігання».

За вказаних причин ухвалою суду апеляційної інстанції від 24.04.2018 розгляд справи відкладено на 15.05.2018 о 14:30 год. Сторін та третіх осіб повідомлено, що їх участь у судовому засіданні 15.05.2018 не є обов'язковою, а неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

10.05.2018 Красноградська районна рада направила суду лист вих. № 04-19/183 від 08.05.2018 (вх.ел.пошта № 613), в якому просить розглянути справу № 922/2537/16 в судовому засіданні 15.05.2018 о 14:30 год. без участі її представника, в зв'язку із неможливістю забезпечити явку відповідального представника на вказаний час та дату.

Згідно частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

10.05.2018 від ГУ Держгеокадастру у Харківській області надійшли письмові пояснення (вх. № 3479), в якому правова позиція третьої особи є незмінною, Головне управління просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги СБК «Родіна» та задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «Укргазвидобування», а також скасувати рішення суду першої інстанції від 26.02.2018 в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог СБК «Родіна» - відмовити.

14.05.2018 третіми особами на стороні позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 надані пояснення (вх. №№3556, 3557, 3558, 3559) щодо отримання документації в межах даної справи, в яких повідомили про отримання ними заяви СБК «Родіна» про уточнення позовних вимог від 19.01.2018 та заяви про зміну предмету позову від 29.12.2017.

СБК «Родіна» надало письмові пояснення (вх. № 3560 від 14.05.2018) в обґрунтування свої правової позиції по справі, в яких зазначає, що факт реорганізації колгоспу «Родіна» у 2016 році та правонаступництва його прав та обов'язків СБК «Родіна» підтверджується наявними у справі доказами. Передавальний акт від 10.12.2016 містить інформацію щодо переходу права користування спірною земельною ділянкою від колгоспу «Родіна» до його правонаступника СБК «Родіна», затверджений рішенням зборів уповноважених членів колгоспу «Родіна» та рішенням загальних зборів членів СБК «Родіна». Жодних інших вимог специфічних вимог до передавальних актів нормами діючого законодавства не встановлено, а тому вважає аргументи ПАТ «Укргазвидобування» щодо недоліків передавального акту від 10.12.2016 безпідставними. СБК «Родіна» також вважає, що звертаючись до суду з позовною заявою він не порушив встановленого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності. Правова позиція СБК «Родіна» є незмінною, він просить прийняти його доводи до уваги та прийняти відповідне рішення.

Треті особи на стороні позивача, треті особи на стороні відповідача (Красноградська РДА та Відділ Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області) та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору своїм правом на участь у судовому засіданні 15.05.2018 не скористалися.

Матеріали справи містять відомості щодо повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи (том 12 аркуші справи 134-140).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням частини першої та пункту 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату та місце розгляду справи, явка у судове засідання 15.05.2018 не визнавалася обов'язковою, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, а в матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог частин першої, другої та п'ятої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до виписки із протоколу №2 зборів уповноважених колгоспу «Родіна» Красноградського району Харківської області, що відбулось 02.07.1992, вирішено надати згоду на передачу земель і основних оборотних засобів, що належать колгоспу «Родіна» Хрестищенському управлінню бурових робіт для створення на цих землях підсобного господарства (том 1 аркуш справи 44 на звороті, аркуш справи 45).

02.07.1992 між Красноградською радою народних депутатів та Хрестищенським управлінням бурових робіт ДП «Укрбургаз», з урахуванням рішення зборів колгоспу «Родіна» Красноградського району від 02.07.1992, був укладений договір, відповідно до умов якого Радою було передано Управлінню в постійне користування для створення підсобного господарства землі колгоспу «Родіна» (том 1 аркуш справи 46).

Пунктом 2.1. договору визначено, що Управління зобов'язується прийняти на баланс основні засоби і матеріальні цінності колгоспу «Родіна», бути правонаступником колгоспу «Родіна» по договорам господарства. Прийняти на роботу по переводу колгоспників колгоспу в установленому законом порядку; організувати підсобне господарство на землях колишнього колгоспу і забезпечити виробництво с/г продукції в 1992 році не нижче рівня виробництва 1991 року.

Внаслідок цього, 22.07.1992 Красноградською районною радою народних депутатів Харківської області було прийнято рішення «Про передачу земель колгоспу «Родіна», згідно з пунктом 1 якого, були передані в постійне користування землі колгоспу Родіна Хрестищенському управлінню бурових робіт. Даним рішенням Хрестищенське управління бурових робіт було зобов'язане на землях колгоспу Родіна здійснити сільськогосподарське виробництво, вирішити соціальні питання та здійснити заходи щодо розвитку інфраструктури сіл, розташованих на землях, які передаються (пункт 2 рішення) (том 1 аркуш справи 44).

В подальшому, 18.12.1995 відповідно до рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству Україна був виданий державний акт на право постійного користування землею площею 3544,4 га для ведення сільськогосподарського виробництва, серії ХР №17-18-000665, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №9.

Звертаючись до суду із позовом про визнання незаконним та скасування вищевказаного рішення щодо передачі земель колгоспу «Родина», скасування виданого на його підставі Державного акту та припинення права користування земельною ділянкою ПАТ «Укргазвидобування» відповідно до цього акту, СБК «Родіна» послався на те, що земельна ділянка, яка належала на праві постійного користування Колгоспу «Родіна», незаконно використовується Хрестищенським управлінням бурових робіт без припинення права користування земельними ділянками Колгоспом «Родіна», чим порушує права колишніх учасників колгоспу «Родіна».

Водночас, обґрунтовуючи наявність порушеного права у зв'язку з прийнятим Красноградською районною радою народних депутатів Харківської області рішенням від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родина», СБК «Родіна» послався, зокрема на протокол зборів уповноважених членів колгоспу «Родіна» Красноградського району Харківської області від 18.06.2016, на яких було вирішено питання щодо ліквідації колгоспу «Родіна» з передачею прав та обов'язків колгоспу правонаступнику - Сільськогосподарському багатофункціональному кооперативу «Родіна» (код ЄДРПОУ 40529050). Позивач наголошує на тому, що вказані обставини стали підставою для проведення загальних зборів Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна», відповідно до протоколу яких від 18.06.2016 було вирішено питання про прийняття до складу членів Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» громадян, які є членами колгоспу «Родіна» та колгоспних пенсіонерів колгоспу «Родіна». Зазначене стало підставою для подальшого затвердження нової редакції статуту Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна», який був наданий позивачем до суду, з урахуванням внесених до пункту 2.1. статуту змін щодо визначення позивача правонаступником колгоспу «Родіна».

При цьому, СБК «Родіна» вказує, що 29.05.2016 загальними установчими зборами членів колгоспу «Родина», які станом на 29.05.2016 були або є працівниками відділення виробничо-соціального забезпечення і торгівлі філії бурового управління «Укрбургаз», або колгоспними пенсіонерами, створений Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Родіна», державна реєстрація якого відбулася 02.06.2016, який є правонаступником колгоспу «Родина». Члени колгоспу «Родина» та пенсіонери з числа членів колгоспу «Родина» об'єднались з метою вирішення питань спільної діяльності по поверненню земель колгоспу «Родина» з незаконного користування , приватизації земель колгоспу «Родина» та використання ними права на приватизацію відповідно до вимог ст.ст. 25, 118 Земельного кодексу України. Однак, приймаючи рішення «Про передачу земель колгоспу «Родина», Красноградська районна рада народних депутатів Харківської області допустила порушення норм Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування», а саме пункту 17 статті 19 Закону, щодо передачі земель колгоспу «Родина» без припинення права користування земельними ділянками колгоспом, чим також порушила права членів колгоспу «Родіна» на участь у розпаюванні земель та отриманні земельних ділянок у власність в порядку приватизації.

Також, згідно позову СБК «Родіна» вказує на те, що Красноградською районною радою порушені права користувача земельною ділянкою колгоспу «Родіна», правонаступником якого є Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Родіна», а саме земельна ділянка, яка перебувала у постійному користуванні колгоспу «Родіна», передана Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» за відсутності підстав припинення права користування земельною ділянкою колгоспом «Родіна», передбачених статтею 27 чинного на момент виникнення спірних правовідносин Земельного кодексу України, без прийняття рішення про припинення права користування землею попереднім користувачем, колгоспом «Родіна», вилучення земельної ділянки у колгоспу «Родіна» в порядку, передбаченому статтями 31, 32 Земельного кодексу України, та без прийняття рішення про надання у постійне користування земельної ділянки Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна», без виготовлення, затвердження та погодження проекту відведення земельної ділянки з Володимирівською сільською радою, на території якої розташована спірна земельна ділянка, відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу України.

В подальшому позивач подав заяву, що визнана судом першої інстанції заявою про збільшення позовних вимог, з чим погодився і відповідач-1, в якій просив суд поновити порушене право на вічне користування земельною ділянкою СБК «Родіна» (як правонаступника колгоспу «Родіна») та визнати за СБК «Родіна» право вічного користування земельною ділянкою в межах, визначених Державними актами №540423 від 21.02.1953 та №544592 від 29.11.1951 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки. Крім того, позивач просив суд зобов'язати органи Держгеокадастру та інші уповноважені органи, установи та організації надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених вказаними актами №540423 і №544592, та внести відповідну інформацію про право СБК «Родіна» на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що вказані позовні вимоги оплачені судовим збором, а заяву про збільшення позову направлено всім учасникам справи, у тому числі третім особам на стороні позивача, і доводи відповідача-1 цих висновків не спростовують.

Мотивуючи позовні вимоги в цій частині СБК «Родіна» вказав на порушення його права на користування землею та зазначив, що 21.02.1953 артілі ім. Ворошилова було видано Державний акт №540423 на вічне користування землею, а 29.11.1951 артілі ім. Молотова було видано Державний акт №544592 на вічне користування землею. В подальшому, шляхом об'єднанням двох вищезазначених артілей було створено колгосп «Родіна», що підтверджується Історичною довідкою від 17.05.1966. Жодних рішень щодо скасування Державного акту № 540423 на вічне користування землею та Державного акту №544592 на вічне користування землею або визнання їх недійсними не приймалося, а отже ці на думку позивача акти є чинними. СБК «Родіна» вважає, що землі в межах визначених актами на вічне користування землею, перейшли йому в порядку правонаступництва після підписання відповідного акту приймання-передачі. Колгосп «Родіна» не ліквідувався, а реорганізувався шляхом приєднання до СБК «Родіна», а 10.12.2016 було складено відповідний передавальний акт, тому позивач вважає, що до нього, як правонаступника колгоспу, перейшло все майно, майнові права та обов'язки колгоспу «Родіна», в тому числі й право постійного користування земельною ділянкою площею 3914,2 га.

ПАТ «Укргазвидобування» протягом всього розгляду справи у суді першої інстанції проти позову заперечувало, посилаючись на відсутність доказів в підтвердження наведених у позові аргументів, а саме: факту порушення прав позивача з боку відповідачів; правонаступництва на землю від сільськогосподарських артілей до позивача; оформленого у встановленому порядку правовстановлюючого документу на право користування земельною ділянкою колгоспом «Родіна» та реєстрації цих прав; відношення земельних ділянок за актами на вічне користування землею до спірної земельної ділянки, накладення чи перетину меж цих земельних ділянок. Крім того, ПАТ «Укргазвидобування» неодноразово заявлялось про застосування строків позовної давності.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції встановив, що позивач є належним землекористувачем земельної ділянки площею 3914,2 га, у т.ч. й в межах визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки; зазначена земельна ділянка не була вилучена з постійного користування колгоспу «Родіна», правонаступником якого є позивач; оспорюваним рішенням відповідача-2 передбачена передача земельної ділянки в постійне користування Хрестищенському УБР, від якої колгосп «Родіна» не відмовлявся.

В процесі судового розгляду справи суд першої інстанції на підставі дослідження наданих позивачем в підтвердження позову документів та надання правової оцінки наявним у справі доказам, дійшов висновку, про доведеність матеріалами справи права користування колгоспом «Родіна», правонаступником якого є позивач, земельною ділянкою загальною площею 3914,2 га.

Такими доказами за висновками суду першої інстанції стали:

- Державний акт №540423 на вічне користування землею колгоспами, виданий 21 лютого 1953 року артілі ім. Ворошилова (том 4 аркуші справи 174-177) та Державний акт №544592 на вічне користування землею колгоспами, виданий 29 листопада 1951 року артілі ім. Молотова (том 4 аркуші справи 178-181), які згідно висновків суду першої інстанції не припинили свою дію і не визнані нечинними;

- Рішення виконкому Красноградської районної Ради депутатів трудящих, Харківської області, Української РСР, оформлене Протоколом №5 від 16.03.1963, яке на переконання суду першої інстанції свідчить про перейменування артілі (колгоспу) ім. Молотова в колгосп імені «Родіна» (том 4 аркуш справи 197);

- Історична довідка від 17.05.1966 (том 4 аркуш справи 191) про неодноразову зміну назви сільськогосподарської артілі (колгоспу) ім. Ворошилова, на підставі інформації якої судом першої інстанції встановлено, що колгосп «Родіна» був створений об'єднанням двох артілей, а саме, артілі ім. Молотова та артілі ім. Ворошилова;

- Технічний звіт по корегуванню планових матеріалів зйомок попередніх років по колгоспу «Родіна» Красноградського району Харківської області (том 3 аркуші справи 12-20), замовлений Агропромисловим комітетом Харківської області на підставі договору № 903 від 02.01.1989 у Відділі землевпорядного проектування № 2 Харківській філії Республіканського проектного інституту по землеустрою «Укрземпроект», який за висновками суду першої інстанції свідчить про правонаступництво і право користування колгоспом «Родіна» земельними ділянками в межах, встановлених Державними актами №540423 на вічне користування землею колгоспами від 21.02.1953 та №544592 на вічне користування землею колгоспами від 29.11.1951;

- Пояснювальна записка до даного Технічного звіту, в якій було зазначено, що колгосп «Родіна» розташовано у південній частині Красноградського району. Центральна садиба колгоспу знаходиться у с. Лукашівка. Станом на 01.11.1989, відповідно «Виписці з державної книги реєстрації землекористування», загальна площа землекористування складає 3914,2 га, з яких 3494,0 га сільськогосподарські угіддя. Загальна площа іншого землекористування складає 111,5 га. Межові знаки по окружному кордону не збереглись. Окружний кордон чітко виражено у натурі та спірних питань зі суміжними землекористувачами не визиває;

- Виписка до Технічного звіту з Державної земельнокадастрової книги Красноградського району про склад та якість земельних угідь по колгоспу «Родіна» Харківської області станом на 01.11.1988, відповідно до якої загальна площа угідь складає 3914,2 га, з яких рілля - 3225,0 га;

- Карта земельних угідь колгоспу «Родіна» станом на 22.12.1989 (том 3 аркуш справи 10), на підставі якої судом першої інстанції судом першої інстанції встановлено, що за колгоспом «Родіна» було закріплено земель 3914,2 га;

- Проект формування території та встановлених меж Володимирівської сільської ради (том 3 аркуш справи 11), на підставі дослідження якого судом першої інстанції встановлено, що до складу земельних угідь по землекористувачам та землевласників в межах сільської ради був включений колгосп «Родіна»;

- Експлікація земель колгоспу «Родіна» Красноградського району та підсобного господарства Хрестищенського УБР (управління бурових робіт) треста «Укрбургаз» (том 2 аркуш справи 168), згідно якої станом на 01.11.1990 за колгоспом «Родіна» усього було закріплено земель 3914 га, у т.ч. сільськогосподарських угідь - 3525 га, з яких рілля - 3275 га. Після редагування на момент передачі земель за колгоспом «Родіна» усього було закріплено земель 3392,8 га, у т.ч. сільськогосподарських угідь - 3095 га, з яких рілля - 2883 га, а за п/г УБР усього було закріплено земель 521,2 га, у т.ч. сільськогосподарських угідь - 432 га, з яких рілля - 404,2 га, тобто всього - земель 3914 га.

Враховуючи те, що норма статті 92 Земельного кодексу України «Право постійного користування земельною ділянкою» не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002, а переоформлення суб'єктами права державних актів на право постійного користування земельними ділянками не є їх обов'язком, а є дією, що вчиняється добровільно і на власний розсуд, з огляду на відсутність доказів припинення дії Державних актів на вічне користування землею колгоспами №540423 та №544592, суд першої інстанції визначився, що видача оспорюваного Акту на право користування землею від 18.12.1995, відбулася з порушенням діючого на час вчинення цієї дії законодавства, без попереднього скасування Державних актів на вічне користування землею №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова відповідно, об'єднанням яких, в подальшому, було створено Колгосп «Родіна».

Також судом першої інстанції встановлена відсутність повноважень у Красноградської районної ради народних депутатів на прийняття рішення від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна», оскільки на переконання суду частина земельної ділянки, яка була передана в постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт, знаходилась у тому числі в межах населеного пункту, а тому право на передачу вказаної земельної ділянки мала Володимирівська сільська рада Красноградського району Харківської області. Проте, судом першої інстанції з'ясовано, що Хрестищенське управління бурових робіт до Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області із клопотанням про одержання відповідної земельної ділянки не зверталося і такі докази у справі відсутні.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття колгоспом «Родіна» рішення про відмову від спірної земельної ділянки, як це було передбачено законодавством, що діяло на час прийняття рішення від 22.07.1992, а також відсутнє рішення відповідної Ради народних депутатів щодо припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою колгоспом «Родіна», тому прийняття Красноградською районною Радою народних депутатів рішення від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна» поза межами наданих їй повноважень, призвело до порушення процедури припинення права користування земельною ділянкою колгоспом «Родіна» та неправомірну передачу її Хрестищенському Управлінню бурових робіт.

Вказане мало наслідком задоволення позову СБК «Родіна» в частині визнання незаконним та скасування рішення Красноградської районної Ради народних депутатів від 22.07.1992.

Оскільки право, посвідчене державним актом, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а судом першої інстанції було встановлено порушення норм чинного законодавства при винесенні Красноградською районною Радою народних депутатів рішення про передачу земель колгоспу «Родіна» від 22.07.1992, тому позовні вимоги про скасування Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18.12.1995 серія ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» також були задоволені місцевим господарським судом, оскільки цей акт видано на виконання рішення, яке визнано судом незаконним. З огляду на те, що вимога про припинення права користування відповідачем-1 земельною ділянкою згідно державного акту на право постійного користування землею серія ХР 17-18-000665 є похідною як від вимоги про скасування рішення від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна» так і самого Державного акту, оскільки право постійного користування спірною земельною ділянкою виникло у ПАТ «Укргазвидобування» безпосередньо на підставі зазначеного рішення та виданого на його виконання Державного акту, тому суд першої інстанції дійшов про обґрунтованість позовних вимог і в цій частині.

Крім того, зважаючи на наявність у колгоспу «Родіна», правонаступником якого є СБК «Родіна», права на користування земельною ділянкою в межах визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, та те, що діючим Земельним кодексом України не передбачено право на вічне користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог СБК «Родіна» про поновлення порушеного права на користування земельною ділянкою СБК «Родіна», який є правонаступником колгоспу «Родіна», та визнання за СБК «Родіна» права користування земельною ділянкою в межах визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки.

Проте з висновками суду першої інстанції в частині задоволення вимог СБК «Родіна» не може погодитись колегія суддів апеляційного господарського суду, оскільки вважає їх передчасними, зважаючи на таке.

Звертаючись до суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення Красноградської районної Ради народних депутатів від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна», позивач вважає, що така передача відбулась без припинення права користування земельною ділянкою вказаним колгоспом та за відсутності підстав припинення права колгоспу на користування землею згідно Державних актів Державних актів №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова на вічне користування землею, розташованою у Харківській області, Красноградському районі, селі Лукашівка та селі Копанки, об'єднанням яких, в подальшому, за даними позивача, і було створено Колгосп «Родіна».

Втім, така правова позиція позивача, підтримана судом першої інстанції, не підтверджується наданими доказами та не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки права колгоспу «Родіна» на користування землею згідно Державних актів №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, позивачем жодними доказами не підтверджені.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак позивачем не доведено правовий зв'язок між земельними ділянками, що були надані артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова, та землею, якою користувався колгосп «Родіна»; не підтверджено жодними доказами факту та обсягу правонаступництва колгоспу «Родіна» за вищезазначеними сільськогосподарськими артілями, в тому числі не надано відповідних розпорядчих документів уповноважених органів, передавальних актів, технічної документації щодо земельних ділянок, проектів відведення земельних ділянок з визначенням їх меж на місцевості.

Матеріали справи не містять інформації та доказів передачі прав та обов'язків від вказаних артілей до колгоспу «Родіна», обсяг цих прав та зобов'язань, переліку майна, а також не містять інформації щодо площі, меж та інших ідентифікуючих даних земельних ділянок.

Щодо посилання позивача на Історичну довідку від 17.05.1966 за підписом Голови правління колгоспу «Родіна», то колегія суддів вважає, що наведена в ній інформація на підтвердження створення колгоспу «Родіна» об'єднанням артілей ім. Молотова та ім. Ворошилова, не доводить обставини, на які посилається СБК «Родіна» в обґрунтування позову. Вказана довідка за своєю правою природою є документом, що містить довідкову інформацію, без переліку юридичних фактів та посилань на конкретні розпорядчі акти про створення, реорганізацію, ліквідацію артілей (колгоспів), тобто в довільній формі. В матеріалах справи відсутні докази обсягів прав і обов'язків, що передавались від артілей колгоспам, що перелічені в Історичній довідці. Отже, зроблений на підставі Історичної довідки від 17.05.1966 висновок суду першої інстанції про те, що колгосп «Родіна» є правонаступником землекористування вказаних артілей ім. Молотова та ім. Ворошилова, ґрунтується на припущенні, не підтвердженому доказами.

Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу Української РСР (в редакції від 08.07.1970) право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчувалося державними актами на право користування землею, який видавався після відводу земельних ділянок в натурі.

Статтею 19 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992, чинній станом на момент прийняття оспорюваного рішення Красноградською районною радою від 22.07.1992 та станом на час реєстрації державного акту на право постійного користування землею від 18.12.1995) передбачався порядок надання земель у користування, а згідно вимог статті 22 цього ж Кодексу право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчував це право. Приступати до використання наданої земельної ділянки (в тому числі і на умовах оренди) до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право володіння або право користування землею, заборонялося.

Стаття 23 Земельного кодексу України (в редакції від 18.12.1990) передбачала те, що право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів.

Постановою Верховної Ради Української PCP від 27.03.1991 № 889-ХІІ «Про форми державних актів на право володіння і користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок» було затверджено форми державних актів на право постійного користування землею.

Вказані бланки державних актів на право постійного користування землею, давали можливість внесення змін до них в разі зміни площі земельної ділянки наданої землекористувачу, але не передбачали можливості внесення змін щодо особи землекористувача.

В матеріалах справи міститься рішення Виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів Харківської області від 23.05.1989 за № 187 (том 2 аркуш справи 187), згідно якого затверджено рішення зборів уповноважених про розділ колгоспу «Прогрес» на два самостійних господарства - «Прогрес» і «Родіна» в межах, існуючих до об'єднання колгоспів, та вирішено зареєструвати Статути колгоспів «Прогрес» і «Родіна».

Статут Колгоспу «Родіна» зареєстровано у Виконкомі Красноградської районної ради народних депутатів 23.05.1989 за № 187.

Таким чином, при розукрупненні колгоспу «Прогрес» на два колгоспи «Прогрес» та «Родіна» 23.05.1989 межі колгоспу «Родіна» змінились, а тому останній мав отримати Державні акти на право постійного користування землею у нових визначених їм межах, із зазначенням площ та координат цих ділянок, як того вимагала норма п. 3.4. Інструкції про порядок складання, видачі (заміни) і зберігання державних актів на право користування землею, затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.03.1975 № 657.

У Розділі 3 Статуту Колгоспу «Родіна» (том 2 аркуш справи 190) передбачено, що земля, займана колгоспом, закріплюється за ним у безстрокове використання, є державною власністю і не може бути об'єктом купівлі-продажу та інших угод. Колгоспу видається виконавчим комітетом районної (міської) ради народних депутатів державний акт на право користування землею, в якому вказуються розмірі і точні межі землі, закріпленої за колгоспом. Закріплені за колгоспом землі підрозділяються на землі громадського користування та присадибні землі. Присадибні землі розмежовуються в натурі від земель громадського користування. Крім земель, наданих в безстрокове користування, колгоспу можуть бути виділені земельні ділянки в тимчасове користування для тваринництва, кормовиробництва та інших потреб.

Таким чином, згідно вказаних норм і положень Статуту Колгоспу «Родіна», закріплені за колгоспом землі мали бути визначені в натурі із зазначенням меж колгоспу із іншими землекористувачами, після чого колгосп «Родіна» мав отримати Державний акт на право постійного користування землею із зазначенням дати його видачі, яка не може бути меншою дати державної реєстрації створення цього колгоспу.

Однак із матеріалів справи вбачається, що колгоспу «Родіна» у встановленому порядку межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) не встановлювалися. Право користування спірною земельною ділянкою із зазначенням її координат, площі та призначення за колгоспом «Родіна» відповідним Державним актом не підтверджено.

В процесі розгляду даної справи відділ Держгеокадастру у Красноградському районі Харківської області підтвердив відсутність примірника правовстановлюючого документу на право користування спірною земельною ділянкою Колгоспом «Родіна» і підтверджуючих документів про передачу земель цьому колгоспу.

Відповідно до статті 193 та частини першої статті 204 Земельного кодексу України - державний земельний кадастр, це єдина державна система земельно-кадастрових робіт; яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками і містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, плано-фіксацію земель, кількісну і якісну характеристику, розподіл серед власників землі і землекористувачів.

Позивач не надав доказів організації території землекористування колгоспу «Родіна», не представив доказів розроблення на колгосп «Родіна» проектів внутрігосподарського землеустрою, не надав доказів внесення відомостей до державного земельного кадастру стосовно колгоспу «Родіна» у 1989-1995 роках. Фактичне користування землею колгоспом «Родіна» з 1992 року також не підтверджується. У справі відсутні правовстановлюючі документи про право постійного користування земельними ділянками, набуте колгоспом «Родіна», в установлених законодавством випадках і станом на 01.01.2002.

Наявна у справі у вигляді таблиці експлікація площ земель колгоспу «Родіна» та підсобного господарства Хрестищенського управління бурових робіт (том 2 аркуш справи 168), не свідчить про набуття колгоспом «Родіна» будь-яких прав саме відносно земельної ділянки, яке є предметом заявленого спору.

Надання позивачем до суду Державних актів на право постійного користування землею колгоспами, виданих артілі ім.Ворошилова та артілі ім.Молотова, не підтверджують право користування землею колгоспом «Родіна» в межах, визначених цими актами.

За таких обставин, на час прийняття Красноградською районною Радою народних депутатів рішення від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна» право Колгоспу «Родіна» на землекористування не могло бути припинено, оскільки у нього такого права не існувало, чим спростовується висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем-2 порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою Колгоспом «Родіна», правонаступником якого є позивач.

Не можуть вважатися належними доказами права постійного користування землею колгоспом «Родіна» надані позивачем Рішення Виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів від 23.05.1989 № 187 щодо реєстрації статутів колгоспів «Прогрес» та «Родіна», План землекористування колгоспу «Прогрес» Красноградського району Харківської області, Карта земельних угідь колгоспу «Родіна» станом на 22.12.1989 та Технічний звіт по коригуванню планових матеріалів зйомок минулих років по Колгоспу «Родіна» станом на 21.12.1989, оскільки в силу приписів частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, право постійного користування конкретно визначеною земельною ділянкою колгоспу може бути підтверджене лише Державним актом на право постійного користування землею із зазначенням її координат, площі та призначення землею, а не будь-якими іншими документами.

Відсутність таких актів спростовує доводи позивача про порушення оскаржуваним рішенням Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992, права власності колгоспу на належну йому землю та одночасно права колгоспників на цю землю, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка була та залишається державною власністю.

Отже, правові підстави для захисту порушеного права осіб, що звернулись із позовними вимогами щодо предмету спору у даній справі, відсутні, але суд першої інстанції не дав цій обставині належної правової оцінки.

У справі також не міститься достовірних доказів того, що земельні ділянки, вказані у Державних актах №540423 та №544592, і земельна ділянка, що була надана постійне користування Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» с. Наталине 18.12.1995 для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ХР 17-18-000665, є однією й тією ж земельною ділянкою або її частиною.

У зв'язку з неподанням вищезазначених доказів в підтвердження позову, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість ідентифікації земельних ділянок, як об'єкту цивільних прав, переданих за вказаними Державними актами 1951 та 1953 років, із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, якою користується ПАТ «Укргазвидобування», що на думку позивача порушує його права, як правонаступника Колгоспу «Родіна».

Доводи позивача про наявність Державних актів на вічне користування землею колгоспами №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова та, як на документи, що надають СБК «Родіна» право безстрокового користування земельною ділянкою є безпідставними, оскільки ці Державні акти видані на ім'я інших осіб, тому посвідчували відповідне право користування артілями ім. Ворошилова та ім. Молотова.

Поряд з цим, як свідчать матеріали справи та не спростовано позивачем в ході її апеляційного розгляду, відповідач-1 - ПАТ «Укргазвидобування» користується на території Красноградського району Харківської області земельною ділянкою для ведення сільськогосподарського виробництва площею 3544,4 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995 згідно рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна» Хрестищенському управлінню бурових робіт. Зазначена земельна ділянка має державну форму власності.

Позивачем не надано доказів того, що спірна земельна ділянка, якою користується ПАТ «Укргазвидобування», повністю чи частково накладається на земельні ділянки, надані сільськогосподарським артілям ім. Молотова та ім. Ворошилова на вічне користування землею колгоспами №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953.

Позивачем не підтверджено, що земельна ділянка, надана в постійне користування відповідачу оскаржуваним рішення Красноградської районної ради була надана за рахунок земель, що станом на 1989-1992 роки продовжували перебувати у постійному користуванні колгоспу «Родіна» згідно Державних актів №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953 на вічне користування землею колгоспами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було необґрунтовано поновлено право позивача на користування ділянкою, без зазначення конкретної площі такої земельної ділянки, що унеможливлює ідентифікацію такої ділянки, як об'єкту цивільних прав.

Також не знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи доводи позивача про відсутність повноважень у Красноградської районної ради народних депутатів для надання спірної земельної ділянки Хрестищенському УБР у постійне користування згідно рішення від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна».

Компетенція сільських Рад народних депутатів щодо передачі земельних ділянок у власність, надання їх у користування, була визначена статтею 9 Земельного кодексу України (в редакції від 13.03.1992), а районних Рад народних депутатів статтею 11 цього ж Кодексу. Надання земельних ділянок у користування регулювалось приписами статті 19 Земельного кодексу України.

Сільські Ради народних депутатів були наділені повноваженнями надавати земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для: будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Районні Ради народних депутатів мали повноваження надавати земельні ділянки за межами населених пунктів: із земель запасу для сільськогосподарського використання; для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів.

Нормою статті 48 Земельного кодексу України було визначено, що землі сільськогосподарського призначення передавались у власність і надавались у користування:

1) громадянам - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби;

4) несільськогосподарським підприємствам, для ведення підсобного сільського господарства.

За рішенням сільської Ради народних депутатів мали надаватись у користування земельні ділянки: для ведення селянського (фермерського) господарства (стаття 51), для ведення особистого підсобного господарства (стаття 56), для ведення садівництва (стаття 57), для городництва, сінокосіння і випасання худоби (стаття 59), для традиційних народних промислів (стаття 58).

Також, статтею 67 Земельного кодексу України до повноважень сільської Ради народних депутатів було віднесено вирішення передачі громадянам у власність або надання у користування земельних ділянок для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Отже, Земельний кодекс України станом на 1992 рік, містив перелік повноважень сільських Рад народних депутатів щодо надання земель сільськогосподарського призначення громадянам.

При цьому, вказаним Кодексом не передбачалися повноваження сільських Рад народних депутатів щодо надання у користування несільськогосподарським підприємствам земель сільськогосподарського призначення для створення підсобного сільського господарства, тобто ведення сільськогосподарського виробництва.

Главою 13 Земельного кодексу України було врегулювано правовідносини щодо земель запасу. Землями запасу визнавались всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування. До них належали також землі, право власності або користування якими було припинено відповідно до статей 27 і 28 цього Кодексу.

Статтею 81 Земельного кодексу України було встановлено, що землі запасу могли перебувати у віданні як сільських так і районних Рад народних депутатів і призначалися для передачі у власність або надання у користування, в тому числі в оренду, переважно для сільськогосподарських потреб, але з урахуванням визначеної Земельним кодексом компетенції.

Зважаючи на те, що позивачем не підтверджено документальне оформлення права постійного користування спірною земельною ділянкою, щодо якої виник спір, за колгоспом «Родіна», і ця земля не має відношення до земель населеного пункту, тому колегія суддів дійшла висновку, що саме Красноградська районна рада народних депутатів мала повноваження надати спірну земельну ділянку за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання для ведення підсобного сільського господарства.

В Державному акті на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995 згідно рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна» Хрестищенському управлінню бурових робіт, визначено межі земельної ділянки із зазначенням її координат та вказано назви та площі земель, які належать іншим землекористувачам, зокрема, землі населених пунктів 37,1 га та інші.

Вказаним спростовуються висновки суду першої інстанції про те, що частина земельної ділянки, яка була передана в постійне користування Хрестищенському УБР, знаходилась в межах населеного пункту, і тому право на передачу вказаної земельної ділянки мала Володимірівська сільська рада Красноградського району Харківської області.

Окрім цього, обґрунтовуючи підстави позову про визнання за СБК «Родіна» права землекористування, позивач вважає, що таке право ним набуте внаслідок правонаступництва.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що законодавство, яке регулює земельні відносини, не містить норм, відповідно до яких набуття права користування земельною ділянкою здійснюється у зв'язку з правонаступництвом.

Положення Цивільного кодексу України регулюють майнові відносини, а земельні відносини підлягають правовому регулюванню земельним законодавством і перехід до правонаступника перетвореного підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства, майнових прав і обов'язків останнього не породжує автоматичного переходу до нового підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства права користування земельною ділянкою, відведеної попередникові.

Відповідно до частини першої статті (в редакції від 03.04.2016, чинній станом на день створення СБК «Родіна») громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною першою статті 123 цього ж Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Отже, як Земельний кодекс України (в редакції від 13.03.1992) так і Земельний кодекс України (в редакції від 03.04.2016) не передбачають жодних виняткових підстав для набуття права користування земельними ділянками правонаступниками колишніх землекористувачів, а тому СБК «Родіна» може набувати таке право виключно на загальних засадах.

Враховуючи те, що право користування землею регулюється Земельним кодексом України (у відповідній редакції), і в останньому таких підстав, як правонаступництво, для права користування землею не зазначено, тому наданий позивачем Передавальний акт від 10.12.2016 не підтверджує право постійного користування СБК «Родіна» земельною ділянкою площею 3914,2 га реорганізованого колгоспу «Родіна». Крім того, зі змісту вказаного акту не вбачається які саме землі (їх склад, розподіл земель за категоріями) перейшли йому від колгоспу «Родіна».

Крім того, згідно статті 125 Земельного кодексу України (у редакції станом на день подачі позову у даній справі) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У відповідності до частини першої статті 21 Закону України «Про державну реєстрацію речові прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) паперовій формі.

Отже, земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу прав на земельні ділянки, а вимагається оформлення прав на них за певною процедурою, яку не можна підміняти судовим рішенням.

Однак до позовної заяви не надано доказів набуття СБК «Родіна» права користування земельною ділянкою, не додано доказів отримання документу, що посвідчує відповідне право користування такою земельною ділянкою або здійснено реєстрацію такого права у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У позовній заяві СБК «Родіна» відсутні відомості про те, що останнє набуло у встановленому законом порядку право власності чи користування земельною ділянкою, вказаною у позові, яке підлягає захисту.

Набуття СБК «Родіна», як правонаступника Колгоспу «Родіна», прав землекористування згідно Державних актів на вічне користування землею №540423 від 29.11.1951 та №544592 від 21.02.1953, виданих артілі ім. Ворошилова та артілі ім. Молотова, на які послався позивач, матеріалами справи жодним чином не підтверджується.

Позивачем також не доведені обставини щодо переходу земель від артілей до колгоспу «Родіна», а в подальшому до СБК «Родіна».

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає наявності у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, які підлягають захисту судом, оскільки позивачем належними та допустимим доказами не доведено як факту правонаступництва щодо спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, так і факту набуття ним будь-яких прав щодо спірної земельної ділянки, які могли би бути визнані судом.

З огляду на недоведеність наявності порушених, оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, що підлягають захисту в судовому порядку, ненадання позивачем доказів стосовно неправомірності Державного акту на праві постійного користування землею ХР 17-18-000665 та рішення Красноградської районної ради від 22.07.1992, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог СБК «Родіна» та поновлення порушеного права на користування земельною ділянкою в даному випадку відсутні.

Вказане також дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що оспорюване позивачем рішення Красноградської районної ради від 22.07.1992, яким Хрестищенському управлінню бурових робіт передано в постійне користування землі колгоспу «Родіна», не породжує правові наслідки у вигляді незаконного припинення у позивача права постійного користування землею. Разом з цим, у вказаному рішенні відсутня інформація про площі переданих в користування земельних ділянок, межі земельних ділянок та місце їх розташування.

Наведеним спростовуються бездоказові твердження позивача про перехід до нього права користування саме спірною земельною ділянкою в порядку правонаступництва стосовно прав постійного користування земельною ділянкою колгоспу «Родіна» площею 3914,2 га.

Таким чином, враховуючи встановлену колегією суддів апеляційної інстанції відсутність виникнення у позивача права користування спірною земельною ділянкою, Красноградською районною радою 22.07.1992 при наданні цієї земельної ділянки в постійне користування Хрестищенському УБР не були порушені права колгоспу «Родіна», а отже і права позивача, як його правонаступника.

Невідповідність оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею вимогам діючого законодавства на час його видачі у 1995 році і порушення будь-яких прав та охоронюваних законом інтересів СБК «Родіна», створеного у 2016 році, позивачем не доведена.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017, чинній станом на день подачі позову у даній справі) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі - іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією і законами України прав та законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Водночас, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами права.

Так, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Виходячи із наведених норм права, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 вказано, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Поняття «охоронюваний законом інтерес у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Доводи позивача щодо порушення саме його прав та законних інтересів на землекористування є безпідставними, оскільки ним не надано жодних документів на підтвердження його прав землекористування спірною земельною ділянкою, якою користується ПАТ «Укргазвидобування» для ведення сільськогосподарського виробництва, та не доведено свого правонаступництва стосовно права постійного користування саме цією земельною ділянкою.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт того, що оспорюване рішення Красноградської районної ради від 22.07.1992 та виданий на його підставі Державний акт на право постійного користування землею серії ХР 17-18-000665, виданого Хрестищенському управлінню бурових робіт підсобному господарству «Україна» 18.12.1995, порушують об'єктивне право позивача - СБК «Родіна» на землю, як правонаступника колгоспу «Родіна» враховуючи те, що позивачем не доведено факт того, що спірні землі на час прийняття оспорюваного рішення перебували у постійному користуванні колгоспу «Родіна».

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивачем не доведено, а судовим розглядом не встановлено наявність порушеного права позивача з боку відповідачів, тому позовні вимоги СБК «Родіна» задоволенню не підлягають у повному обсязі з підстав їх необґрунтованості.

Щодо позовних вимог СБК «Родіна» про зобов'язання органів Держгеокадастру та інших уповноважених органів, установ та організацій надати дозвіл на виготовлення технічної документації на земельну ділянку в межах, визначених Державним актом №540423 на вічне користування землею та Державним актом №544592 на вічне користування землею та внести відповідну інформацію про право СБК «Родіна» на вічне користування земельною ділянкою до відповідних державних реєстрів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень прав та законних інтересів СБК «Родіна» органами Держгеокадастру та іншими уповноваженими органами, установами та організаціями.

Будь-яких нормативно обґрунтованих доводів, із посиланням на норми права, які б їх спростовували, позивачем в апеляційній скарзі не наведено, а тому скарга СБК «Родіна» задоволенню не підлягає. Водночас слід зазначити, що вказана вимога є неконкретизованою, адресованою невизначеному колу осіб, органам та організаціям, без зазначення стосовно якої площі земельної ділянки позивач просить надати йому дозвіл на виготовлення відповідної документації, чи це є одна земельна ділянка чи декілька різних земельних ділянок. При цьому, позивачем не наведено відомостей про те, що він до судового спору звертався з вказаного питання до уповноважених органів із відповідною заявою і в її задоволенні було відмовлено. Позивач не надав жодних доказів порушення чи невизнання державними органами, до яких спрямована вимога, права СБК «Родіна» на виготовлення технічної документації та доказів відмови у наданні дозволу на її виготовлення.

Стосовно заяви Публічного акціонерним товариством «Укргазвидобування» про застосування строків позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд, на підставі статті 267 Цивільного кодексу України, ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України. За загальним правилом, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що рішення «Про передачу земель колгоспу "Родіна» від 22.07.1992 було прийнято Красноградською районною радою народних депутатів Харківської області без відома та без участі колгоспу «Родіна».

Колгосп «Родіна» не брав участі у складені тексту та підписанні Договору від 02.07.1992 щодо передачі земель колгоспу «Родіна» Хрестищенському УБР. Жодних доказів направлення примірника даного договору на адресу колгоспу «Родіна» в матеріалах справи не міститься.

В матеріалах справи наявний лист - відповідь № 2/2-05-3396 від 12.05.2016, наданий на звернення ініціативної групи до ПАТ «Укргазвидобування», в якому зазначено, що Товариство не є сільськогосподарським підприємством, а підсобне сільське господарство «Україна» не є самостійною юридичною особою. Також у зазначеному листі вказано, що ПСГ «Україна» входить до відділення виробничо-соціального забезпечення і торгівлі філії Бурового управління «Укрбургаз», і не відносилося до окремих суб'єктів сільськогосподарського виробництва. Крім того, Товариство зазначило, що воно законно, ще з 1995 року, на підставі державного акту на право постійного користування землею від 18.12.1995 серії ХР 17-18-000665 використовує на території Красноградського району Харківської області земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва.

Отже, про факт існування акту на право постійного користування землею від 18.12.1995 серії ХР 17-18-000665, який оскаржується, та про порушення права землекористування колгоспу «Родіна», стало відомо членам колгоспу «Родіна» тільки в травні 2016 року.

Таким чином, СБК «Родіна», як правонаступник відповідних прав та обов'язків колгоспу «Родіна», звертаючись до суду з позовною заявою, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України трирічного строку не пропустив.

Однак враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено, що право та охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду, не порушене, тому позов не підлягає задоволенню саме з підстав його необґрунтованості.

Згідно частини четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права під час прийняття судом першої інстанції рішення за позовом третьої особи - Володимирівської сільської ради до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Красноградської районної ради, оскільки права на спірну земельну ділянку у Володимирівської сільської ради відсутні, а тому не могли бути порушені Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» та Красноградською районною радою.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги ПАТ «Укргазвидобування» спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову СБК «Родіна», а неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та незастосування судом норм матеріального права, що підлягали застосуванню в даному випадку до спірних правовідносин, призвело до помилкового висновку про задоволення позову, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги ПАТ «Укргазвидобування» та скасування рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16 в оскаржуваній відповідачем-1 частині про задоволення позовних вимог СБК «Родіна» з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16 слід залишити без змін.

Судові витрати за розгляд справи покладаються на позивача згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 129, 269, пунктом 2 частини першої статті 275, пунктами 1, 4 частини першої статті 277, статтями 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна», Харківська область, Красноградський район, с. Лукашівка залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16 в частині задоволення позовних вимог СБК «Родіна» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 26.02.2018 у справі № 922/2537/16 залишити без змін.

Стягнути з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Родіна» (63372, Харківська область, Красноградський район, село Лукашівка, вулиця Центральна; ідентифікаційний код 40529050) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28; ідентифікаційний код 30019775) 8601,00 грн. витрат по сплаті судового збору за перегляд справи у суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21.05.18

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Пелипенко Н.М.