ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/20720/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Студенець В.І., Ткач І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс",
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Якименко М.М.)
від 04.10.2017,
та постанову Київського апеляційного господарського суду
(головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.)
від 05.02.2018,
за позовом комунального підприємства "Київтранспарксервіс",
до товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс",
про стягнення 189 850,18 грн,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року КП "Київтранспарксервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Стартайм-Плюс" про стягнення заборгованості в сумі 168 512,50 грн, пені в сумі 16 648,05 грн, 3 % річних в сумі 1 719,94 грн та 2 969,69 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування в частині сплати позивачу за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року щомісячних платежів за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Стартайм-Плюс" на користь КП "Київтранспарксервіс" 168 512,50 грн основного боргу, 16 626,26 грн пені, 1715,23 грн 3% річних, 2964,56 грн інфляційних втрат та 2 847,28 грн судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 залишено без змін.
Задовольняючи позов господарські суди дійшли висновків про порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення щомісячних платежів за договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування. На підставі п. 4.1 договору та ст. 625 ЦК України із відповідача стягнуто пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
ТОВ "Стартайм-Плюс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, зокрема ст.ст. 203, 215, 216, 607, 901, 902, 903 ЦК України, ст. 218 ГК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Зазначає, що рішення про задоволення позовних вимог у справі неодноразово приймались судами різних інстанцій, договір № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 був чинним в період з січня 2016 року по жовтень 2016 року та підлягав виконанню.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, відповідно до п. 3 рішення Київської міської ради від 26.06.2007 №930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" КП "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.
Згідно з п. 17.3.1 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 "Про Правила благоустрою м. Києва" експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.
Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві та акцизного податку" у таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради 23.06.2011 N 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 02.07.2015 № 667/1531) визначено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за КП "Київтранспарксервіс", у якому зазначено серед спеціально обладнаних паркувальних майданчиків, паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, 32, (загальна площа земельної ділянки 2350,0 кв.м; кількість машиномісць - 94).
24.03.2014 між КП "Київтранспарксервіс" (сторона-1) та ТОВ "Стартайм-Плюс" (сторона-2) укладено договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2014-03/10, відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 85 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, проспект М. Бажана, 32, в межах 3 територіальної зони паркування м. Києва (об'єкт), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
У договорі № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 сторони узгодили таке.
Згідно з п. 3.1 договору плата стороною-2 стороні-1 згідно з умовами цього договору становить 6,50 грн за одне місце для платного паркування транспортних засобів, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,92 грн; ПДВ - 0,38 грн; збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,20 грн.
За п. 3.3 договору розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (додаток № 2 до договору).
Відповідно до п. 1.3 договору об'єкт вважається переданим в експлуатацію сторони-2 з моменту підписання договору сторонами.
Згідно з п. 1.4 договору об'єкт вважатиметься повернутим стороні-1 з експлуатації з моменту припинення дії договору.
Відповідно до п. 6.1 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності 24.03.2014 та діє до 31.12.2014.
31 грудня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, якою сторони внесли зміни до п. 3.3 договору та виклали його у такій редакції: "Розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 25 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (додаток № 1 до даного договору)" (а.с. 17-20, т. 1).
Пункт 3.4 договору викладено в іншій редакції, за якою: сторона-1 зобов'язана не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках акт здачі-приймання послуг. Сторона-2 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати акт здачі наданих послуг, протягом п'яти робочих днів підписати його та повернути стороні-1 один примірник акту.
Додатковою угодою № 1 до договору № ДНП-2014-03/10 сторони виклали п. 6.1 договору у новій редакції, зазначивши, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР ГУ МВС УДАІ м. Києва і діє до 31.12.2017.
Листом від 30.10.2015 № 3393 КП "Київтранспарксервіс" повідомило ТОВ "Стратайм-Плюс" про те, що пунктом 6 протоколу доручень з питань будівництва загальноосвітньої школи на діл. 65, 66 і дошкільного навчального закладу на ділянці № 36 житлового масиву Осокорки, передбачене призупинення дії договорів про облаштування паркувальних місць на діл. № 36 та 65, 66 у зв'язку з будівництвом закладів освіти. Запропоновано розглянути питання дострокового розірвання договору (а.с. 135, т. 1).
11.12.2015 ТОВ "Стартайм-Плюс" листом № 15 повідомило КП "Київтранспарксервіс" про те, що з метою звільнення території паркувального майданчика 30.11.2015 припинило експлуатацію паркувального майданчика і, зважаючи на викладене, просило вважати розірваним договір № ДНП-2014-03/10 з 30.11.2015 (а.с. 136, т. 1).
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості з відповідача за період з січня по жовтень 2016 року щомісячних платежів за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць за договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 і стягнення нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як правильно зазначив апеляційний суд, укладений між сторонами договір № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення КП "Київтранспарксервіс" як виконавцем певних дій (надання права на організацію та експлуатацію місць паркування транспортних засобів) за плату, відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.
Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 - надав відповідачу у спірний період право на організацію та експлуатацію фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів, а відповідач в порушення умов діючого у спірний період договору надані йому послуги з січня 2016 року по жовтень 2016 року на загальну суму 168 512,50 грн не оплатив.
Аргументи відповідача про відсутність правових підстав для сплати щомісячних платежів за договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 за період з січня по жовтень 2016 року, оскільки ТОВ "Стартайм-плюс" припинило експлуатацію паркувального майданчика у зв'язку з проведенням КП "Житлоінсестбуд-УКБ" будівництва загальноосвітнього навчального закладу на місці розташування спірних місць для паркування, обґрунтовано відхилені господарськими судами, оскільки паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, 32, не виключений з переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за КП "Київтранспарксервіс", затвердженого рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві та акцизного податку" та визначені у Таблиці № 1 до додатка 5 до рішення Київської міської ради 23.06.2011 N 242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 02.07.2015 № 667/1531).
До суду не надано належних доказів припинення діяльності вказаного паркувального майданчику у період з січня по жовтень 2016 року. Долучений до матеріалів справи лист КП "Житлоінвестбуд-УКБ" № 114/1216 від 03.03.2017 не є безумовним доказом припинення відповідачем користування правом на організацію та експлуатацію місць паркування у період за який відповідачу нараховано заборгованість.
Посилання відповідача на лист № 15 від 11.12.2015, яким ТОВ "Стартайм-Плюс" повідомив позивача про припинення експлуатації майданчика та просив вважати розірваним договір № ДНП-2014-03/10 не можна вважати прийняттям пропозиції дострокового розірвання договору викладеної КП "Київтранспарксервіс" у листі № 3393 від 30.10.2015, з огляду на пропуск відповідачем встановленого ч. 3 ст. 188 ГК України двадцятиденного строку на надання відповіді. Розірвання господарських договорів в односторонньому порядку за ч. 1 ст. 188 ГК України не допускається. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).
Матеріали справи не містять доказів укладення сторонами угоди про розірвання договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 або його розірвання в судовому порядку.
Доводи скаржника щодо неукладеності договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 спростовуються змістом первісної редакції пункту 6.1 вказаного договору, відповідно до якого сторони узгодили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності 24.03.2014. Внесення сторонами змін до п. 6.1 договору додатковою угодою № 1 від 31.12.2014 в частині того, що "вказаний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР ГУ МВС УДАІ м. Києва", не усуває того факту, що до внесення змін до цього договору сторонами виконувалась первісна його редакція, якою встановлено як дату набрання чинності договором - 24.03.2014, так і момент, з якого паркувальний майданчик вважається переданим відповідачу в експлуатацію.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на відсутність підписаних сторонами актів здачі-приймання послуг за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року відхиляються Верховним Судом, оскільки встановлений сторонами у договорі порядок розрахунків не передбачає обов'язкової умови їх підписання для проведення щомісячних оплат. Непідписання сторонами актів здачі-приймання послуг не може бути підставою для звільнення відповідача від обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати боргу в сумі 168 512,50 грн за спірним договором який був чинним в період з січня 2016 року по жовтень 2016 року, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання вимоги позивача про стягнення з відповідача 168 512,50 грн заборгованості за договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання (ч.ч.1, 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з п. 4.2 договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної у п. 3.1 цього договору, відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з правомірністю застосування господарськими судами норм матеріального права в частині нарахування на суму боргу та стягнення із ТОВ "Стартайм-Плюс" пені, 3% річних та інфляційних втрат. При цьому судами були вчинені необхідні дії з перевірки суми позовних вимог, якими виявлено неправильний їх обрахунок. Позов правильно задоволено в цій частині частково за уточненим розрахунком суду.
Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог обґрунтованим. При цьому, доводи скаржника у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стартайм-Плюс", залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 у справі за № 910/20720/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді В. Студенець
І. Ткач
