ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2016
Справа №910/20720/16
За позовом
Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс»
про
стягнення 189850 грн. 18 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Пересада Б.О. - представник за довіреністю б/н від 07.10.2016;
від відповідача: не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
14.11.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» про стягнення 189850 грн. 18 коп., з яких 168512 грн. 50 коп. основного боргу, 16648 грн. 05 коп. пені, 1719 грн. 94 коп. 3% річних та 2969 грн. 69 коп. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № ДНП-2014-03/10 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування від 24.03.2014, не сплатив позивачу за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року плату за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 168512 грн. 50 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 16648 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 1719 грн. 94 коп. та інфляційні втрати у розмірі 2969 грн. 69 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2016 порушено провадження у справі № 910/20720/16, розгляд справи призначено на 02.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2016, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.12.2016.
Представник позивача у судовому засіданні 20.12.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 20.12.2016 не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103040752149.
Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.
У судовому засіданні 20.12.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Статуту Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (п. 1.1 Статуту) підприємство створено згідно з рішенням Київської міської ради від 15.03.2007 № 261/922 «Про створення комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтранспарксервіс».
Відповідно до п. 3 рішення Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 «Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві» Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» визнано єдиним оператором з паркування транспортних засобів, стягнення паркувального збору та виготовлення єдиних абонементних талонів з паркування автомобільного транспорту.
Згідно з п. 17.3.1 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 «Про Правила благоустрою м. Києва» експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.
Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві та акцизного податку» затверджено перелік паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс», серед яких паркувальні майданчики за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Бажана, 32 (загальна площа земельної ділянки 2350,0 кв.м.; кількість машиномісць - 94 машиномісця).
Судом встановлено, що 24.03.2014 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» (сторона-2) укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування № ДНП-2014-03/10, відповідно до умов якого сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 85 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, проспект М. Бажана, 32, в межах 3 територіальної зони паркування м. Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.
Відповідно до п. 1.3 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 об'єкт вважається переданим в експлуатацію сторони-2 з моменту підписання договору сторонами.
Згідно з п. 1.4 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 об'єкт вважатиметься повернутим стороні-1 з експлуатації з моменту припинення дії договору.
Відповідно до п. 2.2.6 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 сторона-2 зобов'язана своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки зі стороною-1 згідно з розділом 3 цього Договору.
Відповідно до п. 2.2.7 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 вартість послуг платного паркування транспортних засобів, що надаються стороною-2, не повинна перевищувати встановлений для Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» тариф на послуги паркування у відповідній територіальній зоні паркування (Додаток № 1 до договору).
Згідно з п. 3.1 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 плата стороною-2 стороні-1 згідно з умовами цього договору становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,92 грн.; ПДВ - 0,38 грн.; збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,20 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 загальна сума щомісячних платежів сторони-2 стороні-1 за вказаним договором зазначена у Графіку платежів (Додаток № 2 до даного договору).
Згідно з п. 3.3 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 числа поточного місяця відповідно до Графіку платежів (Додаток № 2 до даного договору).
Відповідно до п. 6.1 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 цей договір вважається укладеним і набирає чинності 24.03.2014 і діє до 31.12.2014.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що 31.12.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, якою сторони внесли зміни до Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014.
Зокрема, сторони погодили у п. 3.3 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 замінити « 15 числа» на « 25 число» та замінити «Додаток № 2» на «Додаток №1».
Тобто, з урахуванням змін, внесених вказаною додатковою угодою до п. 3.3 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, вказаний пункт договору має наступну редакцію: «Розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 25 числа поточного місяця відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до даного договору)».
Крім того, Додатковою угодою № 1 до Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 сторони виклали п. 6.1 вказаного договору у новій редакції, зазначивши, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР ГУ МВС УДАІ м. Києва і діє до 31.12.2017.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
З огляду на те, що сторони досягли всіх істотних умов щодо Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, суд дійшов висновку, що вказаний договір є укладеним та набрав чинності з 24.03.2014.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 у загальному розмірі 168512 грн. 50 коп. за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року.
Як встановлено судом, Додатковою угодою № 1 до Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 сторони виклали п. 6.1 вказаного договору у новій редакції, зазначивши, що вказаний договір діє до 31.12.2017.
При цьому, відповідно до п. 3.4 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 в редакції Додаткової угоди № 1 від 31.12.2014 сторона -1 зобов'язана не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, підготувати в двох примірниках акт здачі наданих послуг. Сторона-2 зобов'язана не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, отримати акт здачі наданих послуг, протягом п'яти робочих днів підписати його та повернути стороні-1 один примірник акту. Тобто сторонами погоджено підписання актів здачі наданих послуг.
Сторонами не надано суду актів здачі наданих послуг за спірний період.
Втім, суд зазначає, що складання акту здачі наданих послуг не є підставою для виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин у даному випадку, оскільки правовідносини виникають саме з Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 та факту отримання послуг відповідачем. Водночас, акт приймання-передачі наданих послуг, по суті, може бути одним з доказів у підтвердження факту отримання таких послуг та є документом бухгалтерської звітності.
З огляду на специфіку послуг, які надаються позивачем за вказаним договором (послуги полягають у наданні в користування (експлуатацію) паркувальних місць) та те, що сторонами не надано суду доказів розірвання Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 у спірний період, суд дійшов висновку щодо виконання позивачем своїх обов'язків за договором та в обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача плати за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць у спірний період (з січня 2016 року по жовтень 2016 року).
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 8-1 постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів» від 03.12.2009 № 1342 забороняється обладнання суб'єктами господарювання, крім операторів, місць для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг. Операторам забороняється передавати майданчики для паркування на тротуарах та проїзній частині автомобільних доріг у користування іншим суб'єктам господарювання.
У письмових поясненнях, поданих до суду 09.12.2016, позивач зазначив, що ним враховані обмеження щодо передачі паркувальних майданчиків на тротуарах та проїзних частинах автомобільних доріг у користування іншим суб'єктам господарювання, що встановленні вказаною постановою.
Як вбачається з п. 3.1 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, плата стороною-2 стороні-1 згідно з умовами цього договору становить 6,50 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів, в тому числі: вартість послуги без ПДВ та збору за місця для паркування транспортних засобів - 1,92 грн.; ПДВ - 0,38 грн.; збір за місця для паркування транспортних засобів - 4,20 грн.
Як вбачається з п. 1.1 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, позивач надав відповідачу право на організацію та експлуатацію 85 місць для платного паркування транспортних засобів.
Таким чином, враховуючи встановлений у договорі розмір плати - 6,50 грн. за одне місце платного паркування, та кількість місць, наданих відповідачу для платного користування - 85 місць, суд дійшов висновку, що за січень 2016 року відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 17127 грн. 50 коп. (6,50 грн. * 85 місць * 31 день); за лютий 2016 року - грошові кошти у розмірі 16022 грн. 50 коп. (6,50 грн. * 85 місць * 29 днів); за березень 2016 року - грошові кошти у розмірі 17127 грн. 50 коп.; за квітень 2016 року - грошові кошти у розмірі 16575 грн. 00 коп. (6,50 грн. * 85 місць * 30 днів); за травень 2016 року - грошові кошти у розмірі 17127 грн. 50 коп.; за червень 2016 року - грошові кошти у розмірі 16575 грн. 00 коп.; за липень 2016 року - грошові кошти у розмірі 17127 грн. 50 коп.; за серпень 2016 року - грошові кошти у розмірі 17127 грн. 50 коп.; за вересень 2016 року - грошові кошти у розмірі 16575 грн. 00 коп. та за жовтень 2016 року - грошові кошти у розмірі 17127 грн. 00 коп., що разом становить 168512 грн. 50 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, з урахуванням змін, внесених вказаною додатковою угодою до п. 3.3 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, вказаний пункт договору має наступну редакцію: «Розрахунок за цим договором здійснюється шляхом оплати стороною-2 у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 25 числа поточного місяця відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до даного договору)».
Таким чином, відповідач повинен був сплачувати позивачу плату за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць за Договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 не пізніше 25 числа поточного місяця.
Судом встановлено, що відповідач не сплатив позивачу плату за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року у загальному розмірі 168512 грн. 50 коп., зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 168512 грн. 50 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 168512 грн. 50 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» за Договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 за період з січня 2016 року по жовтень 2016 року у розмірі 168512 грн. 50 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» суми основного боргу у розмірі 168512 грн. 50 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 16648 грн. 05 коп., а саме: 2968 грн. 77 коп. пені за прострочення сплати платежу за лютий 2016 року за період з 26.02.2016 по 23.08.2016; 2993 грн. 79 коп. пені за прострочення сплати платежу за березень 2016 року за період з 26.03.2016 по 21.09.2016; 2711 грн. 03 коп. пені за прострочення сплати платежу за квітень 2016 року за період з 26.04.2016 по 22.10.2016; 2533 грн. 93 коп. пені за прострочення сплати платежу за травень 2016 року за період з 26.05.2016 по 11.11.2016; 1947 грн. 22 коп. пені за прострочення сплати платежу за червень 2016 року період з 26.06.2016 по 11.11.2016; 1547 грн. 58 коп. пені за прострочення сплати платежу за липень 2016 року за період з 26.07.2016 по 11.11.2016; 1093 грн. 81 коп. пені за прострочення сплати платежу за серпень 2016 року за період з 26.08.2016 по 11.11.2016; 626 грн. 67 коп. пені за прострочення сплати платежу за вересень 2016 року за період з 26.09.2016 по 11.11.2016; 225 грн. 24 коп. пені за прострочення сплати платежу за жовтень 2016 року за період з 26.10.2016 по 11.11.2016.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.1 Договору № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної у п. 3.1 цього договору, сторона-2 сплачує стороні-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості в частині нарахування пені за прострочення сплати грошових коштів за травень - жовтень 2016 року, оскільки наданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати грошових коштів за травень - жовтень 2016 року є арифметично неправильним, у зв'язку з чим здійснив власний розрахунок пені за прострочення сплати відповідачем плати за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць за Договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 за вказаний період (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).
Сума боргу (грн) - за травень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Сума пені за період прострочення
17127.50
26.05.2016 - 26.05.2016
1
19%
17.78
17127.50
27.05.2016 - 23.06.2016
28
18%
471.71
17127.50
24.06.2016 - 28.07.2016
35
16.5%
540.50
17127.50
29.07.2016 - 15.09.2016
49
15.5%
710.84
17127.50
16.09.2016 - 27.10.2016
42
15%
589.64
17127.50
28.10.2016 - 11.11.2016
15
14%
196.55
Всього:
2527,01
Сума боргу (грн) - за червень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Сума пені за період прострочення
16575
26.06.2016 - 28.07.2016
33
16.5%
493.17
16575
29.07.2016 - 15.09.2016
49
15.5%
687.91
16575
16.09.2016 - 27.10.2016
42
15%
570.61
16575
28.10.2016 - 11.11.2016
15
14%
190.20
Всього:
1941,90
Сума боргу (грн) - за липень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Сума пені за період прострочення
17127.5
26.07.2016 - 28.07.2016
3
16.5%
46.33
17127.5
29.07.2016 - 15.09.2016
49
15.5%
710.84
17127.5
16.09.2016 - 27.10.2016
42
15%
589.64
17127.5
28.10.2016 - 11.11.2016
15
14%
196.55
Всього:
1543,35
Сума боргу (грн) - за серпень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Сума пені за період прострочення
17127.5
26.08.2016 - 15.09.2016
21
15.5%
304.64
17127.5
16.09.2016 - 27.10.2016
42
15%
589.64
17127.5
28.10.2016 - 11.11.2016
15
14%
196.55
Всього:
1090,83
Сума боргу (грн) - за вересень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Сума пені за період прострочення
16575
26.09.2016 - 27.10.2016
32
15%
434.75
16575
28.10.2016 - 11.11.2016
15
14%
190.20
Всього:
624,96
Сума боргу (грн) - за жовтень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Сума пені за період прострочення
17127.5
26.10.2016 - 27.10.2016
2
15%
28.08
17127.5
28.10.2016 - 11.11.2016
15
14%
196.55
Всього:
224,62
Розрахунки пені за прострочення сплати платежів за лютий - квітень 2016 є обґрунтованими.
Таким чином, обґрунтованим розміром пені, який підлягає стягненню з відповідача, є 16626 грн. 26 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» пені у розмірі 16648 грн. 05 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 16626 грн. 26 коп.
Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1719 грн. 94 коп., а саме: 342 грн. 40 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за лютий 2016 року за період з 26.02.2016 по 11.11.2016; 325 грн. 19 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за березень 2016 року за період з 26.03.2016 по 11.11.2016; 272 грн. 47 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за квітень 2016 року за період з 26.04.2016 по 11.11.2016; 239 грн. 32 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за травень 2016 року за період з 26.05.2016 по 11.11.2016; 189 грн. 36 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за червень 2016 року за період з 26.06.2016 по 11.11.2016; 153 грн. 44 корп. 3% річних за прострочення сплати платежу за липень 2016 року за період з 26.07.2016 по 11.11.2016; 109 грн. 80 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за серпень 2016 року за період з 26.08.2016 по 11.11.2016; 64 грн. 03 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за вересень 2016 року за період з 26.09.2016 по 11.11.2016; 23 грн. 93 коп. 3% річних за прострочення сплати платежу за жовтень 2016 року за період з 26.10.2016 по 11.11.2016.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивачем не враховано кількість календарних днів у 2016 році, що становить 366 днів, що повинно бути взято до уваги при здійсненні розрахунку 3% річних.
За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок 3% річних (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).
Сума боргу (грн) - за лютий 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
16022.50
26.02.2016 - 11.11.2016
260
3%
341,46
Сума боргу (грн) - за березень 21016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
17127,50
26.03.2016 - 11.11.2016
231
3%
324,30
Сума боргу (грн) - за квітень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
16575,00
26.04.2016 - 11.11.2016
200
3%
271,72
Сума боргу (грн) - за травень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
17127,50
26.05.2016 - 11.11.2016
170
3%
238,66
Сума боргу (грн) - за червень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
16575,00
26.06.2016 - 11.11.2016
139
3%
188,85
Сума боргу (грн) - за липень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
17127,50
26.07.2016 - 11.11.2016
109
3%
153,02
Сума боргу (грн) - за серпень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
17127,50
26.08.2016 - 11.11.2016
78
3%
109,50
Сума боргу (грн) - за вересень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
16575,00
26.09.2016 - 11.11.2016
47
3%
63,85
Сума боргу (грн) - за жовтень 2016 року
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір процентів річних
Загальна сума процентів
17127,50
26.10.2016 - 11.11.2016
17
3%
23,87
Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача, є 1715 грн. 23 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» 3% річних у розмірі 1719 грн. 94 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 1715 грн. 23 коп.
Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у загальному розмірі 2969 грн. 69 коп. за прострочення сплати платежів за лютий - серпень 2016 року.
Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості в частині нарахування інфляційних втрат за прострочення платежів за квітень - липень 2016 року, у зв'язку з чим здійснив власний розрахунок інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем плати за право на організацію та експлуатацію паркувальних місць за Договором № ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 за вказаний період (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).
Період заборгованості
Сума боргу (грн.) - за квітень 2016 року
Сукупний індекс інфляції за період
Інфляційне збільшення суми боргу
Сума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.05.2016 - 30.09.2016
16575
1.013
214.07
16789.07
Період заборгованості
Сума боргу (грн.) - за травень 2016 року
Сукупний індекс інфляції за період
Інфляційне збільшення суми боргу
Сума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.06.2016 - 30.09.2016
17127.5
1.012
203.87
17331.37
Період заборгованості
Сума боргу (грн.) - за червень 2016 року
Сукупний індекс інфляції за період
Інфляційне збільшення суми боргу
Сума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.07.2016 - 30.09.2016
16575
1.014
230.91
16805.91
Період заборгованості
Сума боргу (грн.) - за липень 2016 року
Сукупний індекс інфляції за період
Інфляційне збільшення суми боргу
Сума боргу з врахуванням індексу інфляції
01.08.2016 - 30.09.2016
17127.5
1.015
255.99
17383.49
Розрахунки інфляційних втрат за прострочення сплати платежів за лютий, березень та серпень 2016 року є обґрунтованими.
Таким чином, обґрунтованим розміром інфляційних втрат, який підлягає стягненню з відповідача, є 2964 грн. 56 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» інфляційних втрат у розмірі 2969 грн. 69 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2964 грн. 56 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартайм-Плюс» (02099, м. Київ, вул. Сормовська, буд. 13; ідентифікаційний код: 35030966) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6; ідентифікаційний код: 35210739) суму основного боргу у розмірі 168512 (сто шістдесят вісім тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 50 коп., пеню у розмірі 16626 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 26 коп., 3% річних у розмірі 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 23 коп., інфляційні втрати у розмірі 2964 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 2847 (дві тисячі вісімсот сорок сім) грн. 28 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 26.12.2016
Суддя І.М. Отрош
