Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2018 р. Справа№805/3923/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про зобовязання вчинити дії щодо обчислення вислуги років,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про зобовязання вчинити дії щодо обчислення вислуги років.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції, з якої звільнений наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 19 березня 2018 року № 60 о/с «По особовому складу» відповідно до п. 2 ч. 1ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Має право на пенсію за вислугу років.
На своє звернення до Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 02.04.2018 року про призначення пенсії за вислугу років звільненого зі служби, який має право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 05.05.2018 року позивач отримав від відповідача лист № Ш-870 від 25.04.2018 року про відмову в оформленні та поданні необхідних документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років у звязку із відсутністю календарної вислуги років.
Не погодившись з рішенням відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить: визнати дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України неправомірними в частині не зарахування ОСОБА_1 в наказі № 60 о/с від 19.03.2018 року про звільнення відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77 до календарної вислуги років (17 років 05 місяців 10 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції (з 07.11.2015 року по 01.03.2018 рік); зобовязати Департамент захисту економіки Національної поліції України обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та внести зміни до наказу № 60 о/с від 19.03.2018 року про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77 (з зарахуванням йому до вислуги років (17 років 05 місяців 10 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції (з 07.11.2015 року по 01.03.2018 року); зобовязати Департамент захисту економіки Національної поліції України оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». У разі наявності відсутніх на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії надати допомогу в їх одержанні.
25 червня 2018 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони отримали ухвали про відкриття провадження в справі, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду, надав відзив на позовну заяву, я кому крім іншого зазначив, що для отримання права на призначення пенсії обовязковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі (в даному випадку мінімально визначений законом розмір становить 23 календарних роки та 6 місяців і більше, а не 17 років 05 місяців 10 днів, які має позивач). До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Крім того відповідач зазначив, що календарна вислуга років не залежить від пільгового обчислення стажу і враховується, окрім випадків отримання права на призначення пенсії, для отримання права на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні. Отже, відповідач вважає, що саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення такої пенсії, якої позивач у мінімально-визначеному законодавством розмірі не має, а тому права на призначення пенсії за вислугу років не набув. Вираховуючи вищевикладене просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Сторонами не були надані клопотання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Отже, відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу за правилами спрощеного провадження.
Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив службу в органах внутрішніх справ України.
Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 19.03.2018 року № 60 о/с «По особовому складу» у відповідності до пункту 2 (через хворобу) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», підполковника поліції ОСОБА_1, начальника відділу протидії злочинам у бюджетній сфері управління захисту економіки в Донецькій області, з 21 березня 2018 року звільнено зі служби в поліції. Відповідно до вказаного наказу стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за вислугою років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 17 років 05 місяців 10 днів; вислуга років на пільгових умовах 12 років 07 місяців 20 днів.
З 09.11.1999 року по 18.10.2000 року ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України. З 20.09.2001 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України. З 07.11.2015 року по 21.03.2018 року проходив службу в Національній поліції України. Період з 10.02.2002 року по 27.07.2011 року рахувався позивачу, як оперуповноваженому, на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця. Період з 07.04.2014 року по 01.03.2018 року рахувався позивачу, як особі, яка безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці, тобто у трикратному розмірі, згідно підпункту «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».
02 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту з відповідною заявою та доданими до неї документами, щодо вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років.
Однак листом Департаменту від 25.04.2018 року № Ш-870 позивачу повідомлено про відсутність правових підстав для призначення пенсії за вислугу років.
Фактично відповідач відмовив в оформленні та направленні документів щодо позивача до відповідного органу Пенсійного фонду України.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється в порядку та на умовах, визначенихЗаконом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідно до п. «а»ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відмовляючи в оформленні та направленні документів щодо позивача до відповідного органу Пенсійного фонду України відповідач виходив з того, що умовою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а»ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»є наявність на день звільнення відповідної календарної вислуги років, яку позивач не мав.
Суд вважає такі посилання неприйнятними з огляду на наступне.
Відповідно дост. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема, військова служба.
Згідно зіст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 6ст. 2 вказаного Законувизначені види військової служби, до яких належить, зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до абз. 2 п.1ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.
Відповідно до пп. «а» п. 3 вказаного Порядку до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієїпостанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Отже, законодавством чітко визначено, що таким категоріям осіб як позивач до вислуги років для призначення пенсій зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
З огляду на наведене при визначенні вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а»ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»відповідач зобов'язаний був зарахувати на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції.
Із зарахуванням вказаного періоду на пільгових умовах вислуга років позивача становила понад 23 календарних роки та 6 місяців, що свідчить про те, що він набув право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а»ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Неправомірне застосування відповідачем наведених положень законодавства призвело до порушення права позивача на призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на наведене порушене право позивача підлягає відновленню.
Відповідно до п. 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 12 Порядку визначено, що Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє дооргану, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
Згідно з пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно ізЗаконом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Як встановлено судом, на час звільнення зі служби в поліції позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про призначення такої пенсії, в якій також просив оформити та подати необхідні документи до органу Пенсійного фонду України для призначення такої пенсії. Проте, відповідач, не врахувавши на пільгових умовах час участі позивача в антитерористичній операції, протиправно відмовив позивачу в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років.
З огляду на наведене порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобовязання відповідача направити необхідні документи до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно дост. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зобов'язанням відповідача вчинити відповідні дії.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині незарахування в наказі про звільнення до календарної вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції, і зобов'язання обчислити вислугу років та внести відповідні зміни до цього наказу, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в наказі про звільнення не йдеться про вислугу років для призначення пенсії, яка підлягає обчисленню відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»та Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, що затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.
Наказ про звільнення позивача не є тим документом, який визначає вислугу років. Вислуга років позивача в календарному та пільговому обчисленні визначається на підставі інших документів, зокрема трудової книжки, послужного списку, довідок про участь позивача в антитерористичній операції, які відповідно до вимог законодавства і мають бути враховані відповідачем при застосуванні наведених вимог законодавства.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача у разі наявності відсутніх на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії надати позивачу допомогу в їх одержанні, то такий обов'язок на відповідача покладений п. 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1. Додаткове покладання цього обов'язку на відповідача без встановлення факту невиконання такого обов'язку, який би призвів до порушення прав позивача, не відповідало би меті адміністративного судочинства. З огляду на що вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративній суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимогстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Відповідно до ч. 1ст. 11 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволені позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати субєкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про зобовязання вчинити дії щодо обчислення вислуги років задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) пенсії за вислугу років, відповідно дост. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби».
Зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) пенсії за вислугу років відповідно дост. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07 листопада 2015 року по 01 березня 2018 року, протягом якого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, квартал Азовє, 4/29, ІПН НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Тарасенко І.М.
