ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2021 року
м. Київ
справа № 805/3923/18-а
адміністративне провадження № К/9901/134/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Олендера І.Я., Рибачука А.І., Смоковича М.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №805/3923/18-а
за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про зобов`язання вчинити дії щодо обчислення вислуги років,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Шишова О.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач, Департамент), в якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 02 липня 2018 року, просив:
- визнати неправомірними дії Департаменту в частині не зарахування позивачу в наказі №60 о/с від 19 березня 2018 року про звільнення до календарної вислуги років (17 років 05 місяців 10 днів) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 01 березня 2018 року - один місяць за три місяці;
- зобов`язати відповідача обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням вимог Закону України від 9 квітня 1992 pоку N 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон N 2262-XII) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) та внести зміни до наказу №60 о/с від 19 березня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з урахуванням до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції з 07 квітня 2014 року по 01 березня 2018 року - один місяць за три місяці;
- зобов`язати Департамент оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону N 2262-XII; у разі відсутності на момент подання заяви необхідних документів для призначення пенсії - надати допомогу в їх одержанні.
1.2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував наявністю у нього права на отримання пенсії за вислугу років згідно із Законом №2262-12. Проте, Департамент (є уповноваженим структурним підрозділом, через який здійснюється подання заяви про призначення пенсії за вислугу років до пенсійних органів згідно із пунктом 1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року N 3-1 «Про подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб") відмовив позивачу у зарахуванні пільгового стажу для призначення пенсії, не врахувавши положення пункту 3 Постанови №393.
2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Департаменту щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 12 Закону N2262-XII .
Зобов`язано Департамент оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону N2262-XII із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07 листопада 2015 року по 01 березня 2018 року, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року зобов`язано відповідача оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до статті 12 Закону N2262-XII із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07 квітня 2014 року до 01 березня 2018 року, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
2.2. Задовольняючи частково позові вимоги, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин Постанову №393 та дійшов висновку, що ОСОБА_1 на час звільнення зі служби в поліції набув право на пенсію за вислугу років. Проте, Департамент, не врахувавши на пільгових умовах час участі позивача в антитерористичній операції, протиправно відмовив в оформленні та поданні документів для призначення пенсії.
2.3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправною відмови Департаменту в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 та зобов`язання відповідача оформити та подати до органу Пенсійного фонду України документи для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до статті 12 Закону N2262-XII.
В цій частині прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року у справі №805/3923/18-а - залишено без змін.
Додатковою постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року після четвертого абзацу доповнено новим абзацом наступного змісту: «Абзац 5 резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок - виключити.»
2.4. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки в даному випадку необхідно враховувати лише вислугу в календарному обчисленні. Колегія суддів зазначила, що положення пункту 3 Постанови №393 суперечать приписам пункту «а» статті 12 Закону N2262-XII, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, що мають вищу юридичну силу - норми Закону N2262-XII. Також суд апеляційної інстанції відхилив посилання представника позивача на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а, оскільки цим рішенням суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд, окрім того, судом вказано про існування інших судових рішень Верховного Суду, які прийняті пізніше в часі і містять протилежний правовий висновок.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1 Не погодившись із постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишивши в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала скаргу
4.1 У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що у Законі №2262-XII міститься бланкетна норма, яка надає Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсії. Позивач не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо незастосування до спірних правовідносин Постанови №393 через конкуренцію норм права та преюдицію статті 12 Закону №2262-XII, оскільки у даному випадку вказані нормативно-правові акти зовсім не містять суперечливих норм, які б зумовлювали застосування нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу. На думку позивача, враховуючи положення статті 17-1 Закону №2262-XII, у разі обчислення пільгового періоду пенсії за наведеним законом, Постанова № 393 підлягає обов`язковому застосуванню, оскільки саме цією постановою визначено порядок обчислення вислуги років на пільгових умовах. Зазначення у статті 12 Закону №2262-XII терміну «календарна вислуга років» не може виключати можливість пільгового обчислення цієї вислуги років, що визначено Постановою № 393, а тлумачення цієї норми Закону буквально суперечить статті 17-1 Закону №2262-XII.
4.2. ОСОБА_1 зазначив, що суд в оскаржуваному рішенні керувався правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17. Проте, суд апеляційної інстанції цілком проігнорував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2008 року у справі №21-2438во07 та в постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а, відповідно до якої визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.
4.3. Також позивач зауважив, що на момент подання касаційної скарги до суду Великою Палатою Верховного Суду ще не вирішувалось питання щодо порядку застосування статті 12 Закону №2262-XII та Постанови № 393, а наявність тієї чи іншої практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не є беззаперечною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у аналогічному спорі.
5.Доводи інших учасників
5.1 Департаментом подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
5.2. Відповідач вказав про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугу років. Наголошено, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у визначеному Законом №2262-XII розмірі, а статтею 17 вказаного закону встановлено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
5.3. Зазначено, що Департамент не погоджується з твердженням позивача щодо застосування до спірних правовідносин Постанови №393, оскільки згідно з частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Оскільки пункт 3 Постанови №393 суперечать нормам пункту «а» статті 12 Закону №2262-XII, застосуванню підлягає саме Закон №2262-XII як акт, що має вищу юридичну силу.
5.4. Департамент у відзиві вказує на застосування до спірних правовідносин правового висновку, викладеного в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17.
6. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 805/3923/18-а.
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2021 року справу №805/3923/18-а призначено до розгляду у порядку письмового провадження на 20 січня 2021 року.
6.3. Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2021 року справу №805/3923/18-а, відповідно до частини другої статі 346 КАС України, передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
6.4 Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що відповідно до вимог статті 346 КАС України відступлення від висновку, раніше викладеного у рішеннях Верховного Суду, є можливим лише за умов застосування відповідної норми права у подібних правовідносинах.
6.5. У свою чергу, подібність правовідносин є, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16).
6.5.1. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16 травня 2018 року у справі №910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц визначила, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розглядає такі рішення, де подібними (тотожними) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
6.5.2. Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що правовідносини у справі, що розглядається, так і у справах №750/9775/16-а, № 725/1959/17, № 295/6301/17 є подібними, оскільки у цих справах однаковими є:
-предмет спору: право особи на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, враховуючи наявність пільгового стажу, який вираховується відповідно до підзаконного нормативно-правового акту;
-підстави позову: відмова у зарахуванні пільгового стажу для призначення спірної пенсії внаслідок відсутності календарної вислуги років;
- суб`єктний склад правовідносин: позивачі є особами, право на пенсію яких урегульовано Законом №2262-XII, та які мають пільгову вислугу років, що обраховується відповідно до підзаконних нормативно-правових актів; відповідачі - це органи, які передають документи для призначення пенсії у відповідне управління Пенсійного фонду України чи сам пенсійний орган, однак в будь-якому випадку відповідачем є суб`єкт владних повноважень, що заперечує право позивача на відповідний вид пенсії внаслідок відсутності необхідної календарної вислуги років;
- норми права, що застосовуються - статті 12, 17 Закону №2262-XII.
6.6. Підставою для передачі справи №520/8309/18 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду стала наявність різних правових висновків Касаційного адміністративного суд у складі Верховного Суду щодо застосування статей 12, 17 Закону №2262-XII, а саме: вказані норми визначають вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії; або ці норми застосовується в поєднанні із статтею 17-1 Закону №2262-XII та з іншими підзаконним нормативно-правовими актами, враховуючи і Постанову №393, що визначають порядок обчислення пільгової вислуги років.
6.7. Так, у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а суд касаційної інстанції дійшов висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать не лише норми Закону №2262-XII, але і правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
6.8. Водночас, в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17 та від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 суд касаційної інстанції не здійснив застосування підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, а дійшов висновку про те, що стаття 17 Закону №2262-XII визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Вказаним законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності відповідної кількості років та визначено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
6.9. Згідно з рішенням зборів суддів Верховного суду в Касаційному адміністративному суді від 07 грудня 2017 року № 8 «Про обрання суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді до складу об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» та відповідно до рішення зборів суддів Верховного суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року «Про обрання суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді до складу об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» здійснено автоматизований розподіл справи № 805/3923/18-а між суддями.
6.10. Протоколом автоматизованого розподілу від 22 січня 2021 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду справи № 805/3923/18-а: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Калашнікова О.В., судді: Коваленко Н.В., Мельник-Томенко Ж.М., Олендер І.Я., Рибачук А.І., Смокович М.І., Ханова Р.Ф.
6.11. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2021 року справу № 805/3923/18-а призначено до розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України порядку письмового провадження з 03 березня 2021 року.
6.12. Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року було здійснено повторний автоматизований розподіл для визначення персонального складу суддів об`єднаної палати у цій справі. Згідно з протоколом від 02 березня 2021 року щодо повторного автоматизованого розподілу для розгляду справи №805/3923/18-а визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Калашнікова О.В., судді: Мельник-Томенко Ж.М., Олендер І.Я., Рибачук А.І., Смокович М.І., Ханова Р.Ф.
7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7.1. З 09 листопада 1999 року по 18 жовтня 2000 року ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України. З 20 вересня 2001 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України, а з 07 листопада 2015 року по 21 березня 2018 року - службу в Національній поліції України.
1. Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 19 березня 2018 року № 60 о/с «По особовому складу» у відповідності до пункту 2 (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника відділу протидії злочинам у бюджетній сфері управління захисту економіки в Донецькій області, з 21 березня 2018 року звільнено зі служби в поліції.
7.2 Відповідно до вказаного наказу стаж служби позивача в поліції для виплати надбавки за вислугою років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції складає 17 років 05 місяців 10 днів; вислуга років на пільгових умовах - 12 років 07 місяців 20 днів.
7.3 Період з 10 лютого 2002 року по 27 липня 2011 року рахувався позивачу як оперуповноваженому на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця. Період з 07 квітня 2014 року по 01 березня 2018 року рахувався позивачу як особі, яка безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області, на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці (відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови № 393)
7.4 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту із заявою та доданими до неї документами для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років.
7.5 25 квітня 2018 року Департамент листом № Ш-870 повідомив позивача про відсутність у нього права на призначення пенсії за вислугу років, оскільки умовою для призначення цієї пенсії є наявність відповідної календарної вислуги.
7.6 Не погоджуючись із відмовою Департаменту, ОСОБА_1 звернувся до суду.
8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
8.1.1. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
8.1.2 Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
8.1.3 Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у січні 2019 року.
8.1.4 Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи буде здійснюватися в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.
8.1.5 Відповідно до статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
9.1 Спірні правовідносини виникли з приводу відмови суб`єкта владних повноважень зарахувати на пільгових умовах період участі в антитерористичній операції для призначення пенсії поліцейському за вислугу років.
9.2. Верховний Суд наголошує на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Вказаний принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені.
9.2.1. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії»(заява №28342/95), «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» (заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права.
9.2.2. Поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), «C.G. та інші проти Болгарії» (заява № 1365/07).
9.2.3. Окрім того, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України» (заява № 20372/11), «Кантоні проти Франції»(заява №17862/91).
9.3. Умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.
9.4. Загальні умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі, зокрема, в органах поліції, визначені Законом N 2262-XII.
9.5. Пунктом «а» частини першої статті 12 Закону N 2262-XII передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 06 місяців і більше.
9.6. Частиною другою статті 17 Закону N 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
9.7. Згідно зі статтею 17-1 Закону N 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
9.8. Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці-час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
9.9. У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови №393 (прийняття безпосередньої участі в антитерористичній операції).
9.10. Статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
9.11. Отже, Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
9.12. Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
9.13. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
9.14. Отже, в даному випадку, ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду погоджується з висновком, викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а, та не вбачає підстав для відступу від нього в цій справі.
9.15. Водночас, з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, колегія суддів вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
9.16. Отже, є необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
9.17. Також колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції щодо безпідставності посилання представником позивача на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що в цій постанові суд касаційної інстанції виклав правовий висновок щодо застосування статей 12, 17, Закону N 2262-XII, наголосивши на необхідності врахування приписів підзаконних нормативно-правових актів при обчисленні вислуги років для призначення пенсії; цей висновок враховано під час зарахування позивачу пільгового стажу.
9.18. У свою чергу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років із зарахуванням на пільгових умовах часу проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції.
9.19. Окрім того, Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, щодо застосування до спірних правовідносин правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 27 травня 2008 року у справі №21-2438во07, оскільки у вказаній справі та у справі, що розглядається правовідносини не є подібними. Визначальним є змістовний критерій. У справі №21-2438во07 спірні правовідносини виникли з приводу реалізації права на пенсійне забезпечення за вислугу років не згідно із Законом N 2262-XII, а відповідно до вимог Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру». Відповідно, відмінними є підстави та предмет позову, обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, докази; суб`єктний склад (військовослужбовець і працівник прокуратури); правовий режим (підстави порушення норм, дія норм права, предмет правового регулювання, умови та динаміка застосування юридичних норм).
9.20. Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
9.21. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, залишивши в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року.
10. Судові витрати
10.1. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року скасувати, залишивши в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року у справі №805/3923/18-а.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
____________________
____________________
____________________
____________________
____________________
____________________
О.В. Калашнікова
Ж.М. Мельник-Томенко
І.Я. Олендер
А.І. Рибачук
М.І. Смокович
Р.Ф. Ханова
Судді Верховного Суду
