АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11- 35 Головуючий у 1-й інстанції
Категорія : ст. 185 ч.2 КК – С.Т. Гвоздик А.Є.
Доповідач: Гонтар А.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року січня місяця 13 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого – Голубенко Н.В.
суддів – Гонтар А.А., Орлової Н.Ф.
з участю прокурора – Калька О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 13.11.2009 року.
Цим вироком:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та житель с. Балясне Диканського району Полтавської області, з середньою освітою, одружений, працюючий в ВП АФ «Балясне» ТОВ АФ ім.. Довженка трактористом, в силу ст. 89 КК України не судимий
Засуджений за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік шість місяців виправних робіт за місцем роботи засудженого з утриманням щомісячно 10% заробітку в доход держави.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, уродженець і житель с. Марченки Диканського району Полтавської області, з середньою освітою, одружений, працюючий в ВП АФ «Балясне» ТОВ АФ ім.. Довженка трактористом, раніше не судимий
Засуджений за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік шість місяців виправних робіт за місцем роботи засудженого з утриманням щомісячно 10% заробітку в доход держави.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, уродженець та житель с. Балясне Диканського району Полтавської області, з середньою освітою, одружений, працюючий в ВП АФ «Балясне» ТОВ АФ ім.. Довженка трактористом, раніше не судимий
Засуджений за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік шість місяців виправних робіт за місцем роботи засудженого з утриманням щомісячно 10% заробітку в доход держави.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянин України, уродженець та житель с. Балясне Диканського району Полтавської області, з середньою освітою, одружений, працюючий в ВП АФ «Балясне» ТОВ АФ ім.. Довженка трактористом, в силу ст. 89 КК України не судимий
Засуджений за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до громадських робіт строком двісті годин.
Знаряддя злочину, а саме автомобіль НОМЕР_1, який на праві власності належить ОСОБА_2 конфісковано в доход держави.
Згідно вироку суду, 26.09.2009 р. близько 18 год. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 повертаючись додому на автомобілі підсудного ОСОБА_2 поблизу с. Онацьки Диканського району Полтавської області помітили цапа, який там пасся. За попередньою змовою між собою, з метою наживи, зазначені особи таємно викрали цапа вагою 25 кг вартістю 150 грн. та цеп довжиною три метри вартістю 22,5 грн.. Викрадене затягли до салону автомобіля та відвезли до додому до ОСОБА_3, чим завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 177,5 грн..
Того ж вечора, викрадене було виявлене працівниками міліції та повернуто потерпілій.
В апеляції ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку суду, а саме про виключення з мотивувальної та резолютивної частин вироку вказівки про конфіскацію автомобіля ВАЗ-2107, 1987 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 та технічного паспорту на автомобіль НОМЕР_4. вважає, що судом явно несправедливо застосована ст.81 КПК України та конфісковано належний йому легковий автомобіль, який в умовах сільської місцевості є засобом для існування його родини і вартість якого значно більша за вартість викраденого. Вважає, що ні досудовим слідством, ні судом не доведено, що вказаний автомобіль використовувався безпосередньо для вилучення майна потерпілої, навпаки вчинення злочину було можливе і без транспортного засобу, так само як і переміщення викраденого з місця вчинення злочину, з огляду на його малу вагу.
Інші учасники судового процесу вирок не оскаржили.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду; думку прокурора Калька О.С., який не вбачає підстав для задоволення апеляції; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчинені злочину, за які він засуджений разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3, ґрунтуються на зібраних у справі доказах, стосовно яких відповідно до вимог ч.1 ст.229 і статті 301-1 КПК України судом першої інстанції докази не досліджувались і ніким з учасників процесу не оспорюються. За таких обставин посилання апелянта на те, що судом не доведено, що належний засудженому автомобіль використовувався для вилучення майна потерпілої – є безпідставними і у відповідності до ч.1 ст.365 КПК України не можуть бути предметом перевірки в ході апеляційного розгляду справи.
У відповідності до зібраних по справі доказів, дії засуджених правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст. 185 КК України.
Призначаючи засудженим покарання,суд першої інстанції, виходячи із вимог ст. 65 КК України, урахував: ступень тяжкості вчиненого злочину; особи винних, які позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаялись, повністю відшкодували шкоду потерпілій і призначив кожному з них покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 185 КК України.
Твердження апелянта про несправедливе застосування судом конфіскації автомобіля, як знаряддя злочину також є безпідставним.
Згідно ст.81 КПК України, знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфісковуються.
З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого від 12.10.2009 р. автомобіль НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2 і на якому він разом з іншими особами перевозив викраденого цапа визнаний знаряддям злочину (а.с.79).
За таких обставин, рішення місцевого суду про конфіскацію автомобіля, як знаряддя злочину є правильним оскільки ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального закону, а доводи апеляції є безпідставними.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Диканського районного суду Полтавської області від 13.11.2009 року стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишити без змін.
С У Д Д І :
ГОЛУБЕНКО Н.В. ГОНТАР А.А. ОРЛОВА Н.Ф.
