ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНИОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі Шрамко Н.М.
місто Запоріжжя
24 січня 2011 року №11-35
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Шпоньки В.П. – головуючого і доповідача, Яцуна С.Б., Булейко О.Л.
за участю прокурора Копєйкіна Д.С., засудженої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду міста Запоріжжя від 21 жовтня 2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Запоріжжі і там же проживаючої по АДРЕСА_1 раніше судимої за даними вступної частини вироку:
7 червня 2005 року Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання в силу ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
17 травня 2007 року Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання в силу ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
13 серпня 2009 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.307, із застосуванням ст.69 КК України, на підставі ст.71 КК України, остаточно на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;
29 липня 2010 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч.2 ст.309 КК України і за сукупністю вироків, на підставі ст.71 КК України, остаточно на 3 роки 6 місяців позбавлення волі (початок строку – 19 квітня 2010 року), -
засуджено за ч.2 ст.309 КК України на 2 роки позбавлення волі і за сукупністю злочинів, на підставі ч.4 ст.70 КК України, остаточно на 3 роки 6 місяців позбавлення волі (з урахуванням покарання, призначеного за вироком Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 29 липня 2010 року).
Початок строку відбування покарання, із зарахуванням попереднього ув'язнення, засудженій ОСОБА_1 обчислено з 19 квітня 2010 року.
Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 81 КПК України.
Згідно з вироком, 2 березня 2010 року ОСОБА_1, раніше судима за ст.307 КК України, вчинила незаконне придбання за 150 грн. у невстановленої особи, перевезення і зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу – 0,2212 гр. ацетильованого опію.
Справу розглянуто згідно з положеннями статті 299 КПК України, при цьому, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно всіх фактичних обставин справи та розмірів цивільних позовів, допитав підсудну, яка визнала себе винною у повному обсязі інкримінованих їй діянь та їх наслідках.
В апеляції засуджена просить про застосування положень ст.ст.69,75 КК України і звільнення від відбування покарання. Посилається на виховання доньки, яка на цей час перебуває з її матір’ю, яка також потребує допомоги за станом здоров’я. Стверджує про щире каяття і наміри не вчиняти злочини.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:
ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги;
прокурор знайшов судове рішення законним і обгрунтованим.
Здійснивши апеляційну перевірку судового рішення апеляційний суд не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Винність засудженої у вчинені інкримінованих їй злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і її діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку.
Засудженій суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений нею злочин, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Таким чином, засудженій призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Обставини, які пом’якшують покарання, за змістом вироку враховані судом. Крім того, призначене їй покарання не може бути меншим призначеного за вироком від 29 липня 2010 року, який набрав законної сили.
За таких обставин, не тільки за доводами апеляційної скарги, але й за законом вирок від 21 жовтня 2010 року не може бути змінено.
Разом з тим, в силу п.1 ст.89 КК України судимість ОСОБА_1 за вироком від 7 червня 2005 року погашена. Тому, вказівка суду у вступній частині вироку про цю судимість підлягає виключенню з вироку.
На підставі викладеного та керуючись статями 362, 365, 366, 373 КПК України, апеляційний суд ухвалив:
апеляцією засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.
З підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.373 КПК України -
вирок Заводського районного суду міста Запоріжжя від 21 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 змінити:
з вступної частини вироку виключити вказівку суду про непогашену судимість засудженої за вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 7 червня 2005 року.
В решті цей вирок залишити без змін.
судді
Шпонька В.П. Яцун С.Б. Булейко О.Л.
