ОКРЕМА УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Лугового М.Г.,
суддів - Олійника В.Б., Рунова В.Ю.,
з участю прокурора - Кравцової Л.М.,
засудженого - ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Сумського районного суду Сумської області, від 15 вересня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Стара Мелова, Петропавлівського р - ну, Воронезької обл., Російської Федерації, мешканець с. Лікарське, Сумського р - ну, Сумської обл., раніше судимий:
1 ) за вироком Сумського районного суду Сумської області, від 5 червня 2002 року, за ч. 3 ст. 185; ч. 1 ст. 296; 70 КК України до 3 років позбавлення волі, постановою Шосткінського міськрайсуду Сумської області, від 19 липня 2004 року, звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на 7 місяців;
2 ) за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми, від 14 квітня 2006 року, за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років обмеження волі, постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 25 жовтня 2006 року, призначене покарання замінено на виправні роботи строком на 1 рік 10 місяців 17 днів з утриманням 20 відсотків заробітку в доход держави,
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України; 70 ч. 4 КК України, ст. ст. 185 ч. 3; 389 ч. 2; 263 ч. 1; 186 ч. 3; 304; 357 ч. 3; 277 ч. 1; 296 ч. 3; 70 ч. 1; 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців,
ВСТАНОВИЛА:
Колегією суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в апеляційному порядку була розглянута кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст. ст. 185 ч. 2; 185 ч. 3; 389 ч. 2; 263 ч. 1; 186 ч. 3; 304; 357 ч. 3; 15 - 358 ч. 1; 277 ч. 1; 296 ч. 3 КК України, вирок по якій був постановлений під головуванням судді Сумського районного суду Сумської області Степаненка О.А.
Ухвалою колегії суддів, від 29 січня 2009 року. вирок суду був скасований у зв'язку з порушенням судом вимог ст. ст. 70 ч. 4; 71 КК України при призначенні судом покарання ОСОБА_1 за вчинене.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 був засуджений за вироком Ковпаківського районного суду м. Суми, від 14.04.2006 р., за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 25.10.2006 р., вказане покарання було замінено на покарання у виді виправних робіт на строк 1 рік 10 місяців 17 днів з відрахуванням 20 % із його заробітку в доход держави.
Судом також було встановлено, що ОСОБА_1 в період часу з 14.02.2005 р. по 18.02.2005 р., тобто до постановлення відносно нього вироку Ковпаківського районного суду м. Суми, від 14.04.2006 р., вчинив таємне викрадення майна, що належить Підліснівській філії ЗАТ НВП „Райз - Агро”, на суму 3352,50 грн., у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК України з призначенням йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин суд на законних підставах дійшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 4 КК України, але допустився помилки при визначенні виду покарання, яке ОСОБА_1 відбував за попереднім вироком з урахуванням його зміни, а саме у виді виправних робіт.
Вказана помилка суду потягла за собою те, що суд незаконно призначив ОСОБА_1 покарання за ст. 70 ч. 4 КК України, шляхом поглинення призначеного покарання у виді обмеження волі, покаранням за попереднім вироком у виді обмеження волі на строк 3 роки, остаточно визначивши йому до відбуття покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
Крім цього колегія суддів також вважає, що суд безпідставно визнав ОСОБА_1 винним за ст. 185 ч. 2 КК України з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, так як ОСОБА_1 органом досудового слідства за іншими епізодами вчиненого, обвинувачення за ст. 185 ч. 2 КК України не пред'являлось, а в ході судового розгляду справи суд не перекваліфіковував його дії з пред'явленого йому обвинувачення на ст. 185 ч. 2 КК України.
Далі суд, визнавши ОСОБА_1 винним в вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 3; 389 ч. 2; 263 ч. 1; 186 ч. 3; 304; 357 ч. 3; 277 ч. 1; 296 ч. 3 КК України, призначивши йому відповідні покарання за кожний злочин окремо та за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, у виді позбавлення волі на строк 6 років, допустився помилки при визначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, оскільки судом до призначеного покарання частково було приєднано покарання у виді виправних робіт, призначених ОСОБА_1 за попереднім вироком, тим самим суд навіть не врахував призначене ним покарання за ст. 70 ч. 4 КК України. Колегія суддів вважає необхідним зауважити, зо за тих обставин, що склалися при вирішенні судом питання про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів та вироків, суд мав Колегія суддів вважає необхідним зауважити, зо за тих обставин, що склалися при вирішенні судом питання про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів та вироків, суд мав би призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 70 ч. 4 КК України з урахуванням призначеного ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком у виді виправних робіт, а за ст. 71 КК України з урахуванням призначеного ОСОБА_1 покарання призначеного йому за ст. 70 ч. 4 КК України.
Колегія суддів вважає необхідним зауважити, зо за тих обставин, що склалися при вирішенні судом питання про призначення ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів та вироків, суд мав би призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 70 ч. 4 КК України з урахуванням призначеного ОСОБА_1 покарання за попереднім вироком у виді виправних робіт, а за ст. 71 КК України з урахуванням призначеного ОСОБА_1 покарання призначеного йому за ст. 70 ч. 4 КК України.
Також колегія суддів вважає необхідним зауважити на наявність і такої помилки, що була допущена судом при призначенні ОСОБА_1 покарання за кожний злочин, в вчиненні якого він був визнаний судом винним, зважаючи на те, що в послідуючому суд буде призначати йому покарання за сукупністю злочинів.
Так судом ОСОБА_1 було призначено покарання за ст. ст. 389 ч. 2; 263 ч. 1; 304; 277 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
За таких обставин суд не мав права призначати ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого більш суворим, оскільки покарання одного виду та розміру не може поглинатись одне одним.
Такі порушення закону, що були допущені судом при розгляді справи, свідчать про неналежне ставлення судді Степаненка О.А. до вимог закону при вирішенні ним питання про призначення покарання винній особі по даній кримінальній справі.
Зважаючи на те, що по даній кримінальній справі вирок суду вже скасовувався з підстав порушення судом вимог закону при вирішенні питання про призначення покарання засудженому ОСОБА_1, то така ситуація, що склалася при розгляді суддями Сумського районного суду Сумської області цієї справи не може залишитись поза увагою колегії суддів.
Колегія суддів вважає необхідним вказати, що суддями вказаного суду повинні бути проаналізовані та обговорені причини, що потягли за собою допущення вказаних порушень закону головуючими по справі, та вжиті відповідні заходи по недопущенню подібних порушень закону при розгляді як даної кримінальної справи, так і інших кримінальних справ.
Керуючись ст. ст. 23 - 2; 380 КПК України. колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Про наведене довести до відома голову Сумського районного суду Сумської області для відповідного реагування та вжиття необхідних заходів по усуненню порушень закону суддями суду при розгляді кримінальних справ та постановленню вироків.
СУДДІ:
М.Г. Луговий В.Б. Олійник В.Ю. Рунов
