ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"05" квітня 2018 р. Справа № 911/559/17
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Белишевій А. В.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з’явились;
від відповідача-1: не з’явились;
від відповідача-2: не з’явились;
від органів Державної виконавчої служби: не з’явились;
розглянувши матеріали справи
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс”, м. Київ
на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, м. Слов’янськ, Донецька область
у справі № 911/559/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніко-Тайс”, м. Київ
до:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп”, с. Мархалівка, Васильківський район;
2) Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Слов’янськ, Донецька область;
про стягнення 20 416, 58 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
21.11.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшла скарга № 21-2/11 від 21.11.2017 р. на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у якій він просить суд прийняти скаргу на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області до розгляду та задовольнити її, визнати бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо виконання наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р. незаконною та протиправною, а саме визнати незаконною та протиправною бездіяльність Слов’янського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області у виконавчому провадженні № 54039580 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/559/17 від 11.05.2017 р. в частині не вжиття належним та допустимих виконавчих дій щодо нерухомого майна боржника, зокрема, та не обмежуючись, його арешту, опису, оцінці та реалізації нерухомого майна боржнику; визнати незаконною та протиправною бездіяльність Слов’янського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області у виконавчому провадженні № 54039580 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/559/17 від 11.05.2017 року в частині не вжиття належним та допустимих виконавчих дій щодо рухомого майна боржника, зокрема, та не обмежуючись, його арешту, опису, оцінці та реалізації рухомого майна боржнику; визнати незаконною та протиправною бездіяльність Слов’янського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області у виконавчому провадженні № 54039580 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/559/17 від 11.05.2017 р. в частині не вжиття належним та допустимих виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно Боржника, належному на праві спільної сумісної власності, його арешту, опису, оцінці та реалізації наявного нерухомого майна Боржника із врахуванням та на підставі норм та положень Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України „Про виконавче провадження”; визнати незаконною та протиправною бездіяльність Слов’янського МРВДВС ГТУЮ у Донецькій області у виконавчому провадженні № 54039580 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/559/17 від 11.05.2017 р. щодо не вчинення інших виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54039580 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/559/17 від 11.05.2017 року, котрі направлені та свідчили б про його примусове виконання.
В обґрунтування своєї скарги позивач (стягувач) зазначає, що Слов?янським міськрайонним Відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р. не було вжито всіх, передбачених Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, інших нормативно-правових актів, виконавчих дій та заходів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2017 р. прийнято до розгляду скаргу ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі № 911/559/17 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп”, ФОП ОСОБА_1 про стягнення 20 416, 58 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.12.2017 р.
13.12.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.01.2018 р.
09.01.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 03-15/01 від 03.01.2018 р. у справі, що долучені судом до матеріалів справи, та заява № 03-5/01 від 03.01.2018 р. про покладення на Слов?янський міськрайонний Відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 126, 344 ГПК України, у якій він просить суд стягнути з Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 700, 00 грн згідно договору № 01-06-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.06.2017 р.
17.01.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.02.2018 р.
14.02.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.02.2018 р.
15.02.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшов супровідний лист № 15-4/02 від 15.02.2018 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.
28.02.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення № 28-2/02 від 28.02.2018 р. у справі, що долучені судом до матеріалів справи
28.02.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 14.03.2018 р.
14.03.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 28.03.2018 р.
22.03.2018 р. до канцелярії суду від Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшли заперечення № 14.19-5/10114 від 20.03.2018 р. на скаргу ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс”, у яких він просить відмовити у задоволенні скарги повністю.
28.03.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшли уточнення та обгрунтування вимог скарги № 23-7/03 від 23.03.2018 р. на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у яких він, крім раніше заявлених вимог скарги, просить суд стягнути з Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 грн згідно договору № 01-06-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.06.2017 р.
28.03.2018 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 05.04.2018 р.
05.04.2018 р. представники учасників справи та Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у судове засідання не з’явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вимоги скаржника є частково правомірними та визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Київської області від 12.04.2017 р. у справі № 911/559/17 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп”, ФОП ОСОБА_1 про стягнення 20 416, 58 позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” 15 775, 46 грн пені, 5 581, 87 грн інфляційних збитків, 1 563, 91 грн 3 % річних та судові витрати 1 219, 67 судового збору, 3 049, 19 грн витрат на послуги адвоката, і відмовлено у задоволенні інших позовних вимог.
11.05.2017 р. на виконання вказаного рішення судом було видано відповідний наказ.
Постановою Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 29.05.2017 р. відкрито виконавче провадження ВП № 54039580 з примусового виконання наказу № 911/559/17, виданого господарським судом Київської області 11.05.2017 р., про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” 15 775, 46 грн пені, 5 581, 87 грн інфляційних збитків, 1 563, 91 грн 3 % річних та судові витрати 1 219, 67 судового збору, 3 049, 19 грн витрат на послуги адвоката за відповідною заявою ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржника – ФОП ОСОБА_1 зобов?язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, вирішено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 719, 01 грн.
Постановою Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 05.06.2017 р. про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднано виконавче провадження № 54039580 з примусового виконання наказу № 911/559/17, виданого господарським судом Київської області 11.05.2017 р., до зведеного виконавчого провадження № 52383414, яке веде Слов?янський міськрайонний Відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Згідно Відповіді № НОМЕР_1 від 29.08.2016 р. на запит № 20971657 від 29.08.2016 р. до Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які отримують пенсії, щодо боржника – онформацію не знайдено.
Згідно Відповіді № НОМЕР_2 від 29.08.2016 р. на запит № 20971669 від 29.08.2016 р. до Пенсійного фонду України про осіб – боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, щодо боржника – онформацію не знайдено.
Згідно Відповіді № НОМЕР_3 від 30.08.2016 р. на запит № 20971647 від 29.08.2016 р. до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб щодо боржника - ОСОБА_1 – інформація щодо сум доходу в ДРФО відсутня.
Листом № 108/111/37-2017 від 01.03.2017 р. Головного управління Національної поліції в Луганській області повідомлено Слов?янський міськрайонний Відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про те, що 01.03.2017 р. транспортний засіб КАМАЗ-53212, номерний знак НОМЕР_4, що належить боржнику ОСОБА_1, затримано.
Постановою Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.11.2017 р. про призначення експерта, суб?єкта оціночної діяльності – суб?єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні призначено суб?єкта оціночної діяльності – суб?єкта господарювання ТОВ „Гінес Груп” в особі директора ОСОБА_2 експертом, суб?єктом оціночної діяльності – суб?єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 52383414.
03.11.2017 р. державним виконавцем Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області виконано запит та отримано відомості щодо нерухомого майна боржника у формі Інформаційної довідки № 102477092 від 03.11.2017 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна.
Згідно з Звітом про незалежну оцінку колісного транспортного засобу, складеного та підписаного 22.02.2018 р. суб?єктом оціночної діяльності – суб??єктом господарювання ТОВ „Гінес Груп” в особі директора ОСОБА_2, вартість колісного транспортного засобу КАМАЗ-53212, номерний знак НОМЕР_4, що належить боржнику ОСОБА_1, станом на 22.02.2018 р. склала 190 660, 00 грн.
Як було зазначено вище, позивач (стягувач) у своїй скарзі № 21-2/11 від 21.11.2017 р., з урахуванням уточнень до неї, просить суд визнати бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р. господарського суду Київської області незаконною та протиправною, тощо.
Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із виконанням судових рішень здійснюється Господарським процесуальним кодексом України, Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 3 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 26 цього ж закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до ч. 5-7 ст. 26 цього ж закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Частиною 8 ст. 48 цього ж закону передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно з ст. 10 цього ж закону заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 13 цього ж закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
3. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.
4. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
5. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, у матеріалах виконавчого провадження відсутні достатні, належні та допустимі докази вжиття та вчинення Слов?янським міськрайонним Відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р., виданого господарським судом Київської області, всіх та у повному обсязі і у встановлений строк, передбачених Законом України „Про виконавче провадження”, Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень”, іншими нормативно-правовими актами, у період з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 54039580 з примусового виконання наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р., виданого господарським судом Київської області, та до моменту звернення позивачем (стягувачем) із скаргою на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при його виконанні в суд, - виконавчих дій та заходів.
Пунктом 9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об’єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).
Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами (розділ XIV1 ГПК).
Пунктом 9.13. цієї ж постанови передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов’язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов’язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК.
Отже, як було зазначено вище та вбачається із матеріалів виконавчого провадження, Слов?янським міськрайонним Відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області всупереч положенням ст. ст. 10, 13, 26, 48-62 Закону України „Про виконавче провадження” та відповідних положень Наказу Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. „Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень” у період з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 54039580 з примусового виконання наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р., виданого господарським судом Київської області, та до моменту звернення позивачем (стягувачем) із скаргою на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при його виконанні в суд не було вжито та вчинено у встановлений строк при виконанні наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р., виданого господарським судом Київської області, всіх передбачених виконавчих дій та заходів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини щодо бездіяльності Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області при виконанні наказу № 911/559/17 від 11.05.2017 р., виданого господарським судом Київської області, викладені у скарзі № 21-2/11 від 21.11.2016 р. (з урахуванням уточнень до неї) позивача (стягувача) - ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс”, були підтверджені у процесі розгляду скарги, а тому вимоги позивача (стягувача) про визнання її в частині не вжиття належних та допустимих виконавчих дій щодо нерухомого та рухомого майна боржника відповідно протиправною та незаконною, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а вимоги позивача (стягувача) про визнання бездіяльності щодо звернення стягнення на майно боржника, належному на праві спільної сумісної власності, протиправною та незаконною, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, оскільки такі вимоги охоплені вищевказаними вимогами позивача (стягувача), що визнані судом законними і обґрунтованими, а тому суд не вбачає підстав для задоволення зазначеної скарги в цій частині.
Крім того, позивач (стягувач) просить суд покласти на Слов?янський міськрайонний Відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 грн, в підтвердження яких ним у процесі розгляду справи надано суду договір № 01-06-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.06.2017 р., укладений між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” та адвокатом ОСОБА_3, акт б/н від 01.06.2017 р. прийому-передачі документів, акт від 03.01.2018 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), додаткову угоду № 1 від 23.03.2018 р., акт від 23.03.2018 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р., платіжне доручення № 490 від 28.12.2017 р. на суму 700, 00 грн, квитанцію № 1178-6044-2823-7999 від 24.03.2018 р. на суму 1 800, 00 грн, що долучені судом до матеріалів справи.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 124 цього ж кодексу разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
2. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
3. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
4. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 цього ж кодексу передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 344 цього ж кодексу передбачено, що судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Як вбачається із матеріалів справи, у процесі розгляду справи позивачем (стягувачем) у відповідності до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом скарги.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судому процесі розгляду справи, позивачем (стягувачем) у процесі розгляду справи у відповідності до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом скарги, то суд дійшов висновку, що заявлені позивачем (стягувачем) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500, 00 грн на підставі положень частин 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України не підлягають відшкодуванню за рахунок Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 233 – 235, 240, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу № 21-2/11 від 21.11.2016 р. (вх. № 253/17 від 21.11.2017 р.) (з урахуванням уточнень до неї) Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” на бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.
2. Визнати незаконною та протиправною бездіяльність Слов?янського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у виконавчому провадженні № 54039580 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі № 911/559/17 від 11.05.2017 р. в частині не вжиття належних та допустимих виконавчих дій щодо нерухомого та рухомого майна боржника, зокрема, та не обмежуючись, його арешту, опису, оцінці та реалізації нерухомого та рухомого майна боржника, і інших виконавчих дій.
3. Відмовити в задоволенні інших вимог скарги.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст ухвали складено і підписано
11 травня 2018 р.
