Справа № 909/162/17
УХВАЛА
27.06.2018
м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши матеріали заяви (від 15.06.2018 вх.№8813/18) Комунального підприємства "Екосервіс" про розстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі
за позовом: Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області
до відповідача: Комунального підприємства "Екосервіс"
про відшкодування шкоди в сумі 1 979 356,48 грн
за участю:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: представник не з"явився.
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до комунального підприємства "Екосервіс" про стягнення 1979356,48 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2017 у позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017, що залишена без змін постановою Верховного Суду від 07.03.2018, рішення місцевого суду скасоване, ухвалено нове про задоволення позову.
04.09.2017 на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 видано наказ про стягнення шкоди в розмірі 1979356,48 грн та направлено стягувачу.
15.06.2018 через канцелярію суду надійшла заява вх.№8813/18 Комунального підприємства "Екосервіс" про розстрочку виконання постанови апеляційного суду на 12 місяців. В обґрунтування обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі заявник зазначив про те, що він перебуває у складному фінансовому становищі; вказав на наявність значної заборгованості по оплаті платежів до бюджету. Також, зазначив, що стягнення одноразово всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні інтереси відповідача та може призвести до тяжких наслідків техногенно-екологічного та санітарно-епідеміологчного характеру, оскільки КП "Екосервіс" є єдиним у м.Калуші яке забезпечує місто послугами з вивозу та захоронення побутових, будівельних та інших видів відходів, зупинка з вивозом яких може призвести до різноманітних захворювань населення міста, зараження питної води, та забруднення ґрунтів, підземних та стічних вод. В підтвердження подав фінансові звіти та постанови ДВС, з яких вбачається, що підприємство дійсно знаходиться у складному фінансовому становищі та є збитковим.
Заявник в судове засідання не з"явився, натомість електронною поштою надіслав клопотання від 26.06.2018 вх.№10083/18 про відкладення розгляду заяви у зв"язку з неможливістю направити представника в судове засідання. Враховуючи положення ч.2 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, та вважає за правильне розглядати заяву без представника заявника за поданими матеріалами.
Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні проти розстрочення виконання постанови суду заперечив, з підстав викладених у відзиві на заяву від 26.06.2018 вх.№10059/18, де зазначив що розстрочка виконання постанови суду призведе до невчасного поступлення коштів в державний та місцевий бюджет.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані до заяви письмові докази всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає наступне.
Як визначено в ст.326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору, а також те що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи із змісту ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено, що відповідач в підтвердження важкого фінансового становища подав фінансові звіти, акти звірки розрахунків, оборотно- сальдові відомості по рахунках контрагентів.
Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що наявні виключні підстави для застосування розстрочки виконання судового рішення, оскільки відповідач дійсно знаходиться у важкому фінансовому становищі і на час звернення із заявою про надання розстрочки виконання рішення у боржника відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі.
Суд вважає, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості відновлення господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем. Також, слід зазначити, що дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.
За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги обставини, викладені в заяві, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, відсутність підстав ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому, з метою недопущення соціальної напруги через невиплату заробітної плати працівникам, задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду на два місяці.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.73, 74, 86, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Комунального підприємства "Екосервіс" від 15.06.2018 вх.№8813/18 про розстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №909/162/17 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №909/162/17 строком на два місяці за наступним графіком:
до 27.07.2018 - 971216,18 грн;
до 21.08.2018 - 971216,18 грн;
3. В задоволенні решти вимог викладених в заяві від 15.06.2018 вх.№8813/18 про розстрочення виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №909/162/17 відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Дата підписання 27.06.2018.
Суддя Максимів Т.В.
