ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2017 р.
Справа № 909/162/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,
секретар судового засідання Попович Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, 76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23-А,
до відповідача: комунального підприємства "Екосервіс", 76300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Богдана Хмельницького, 82,
про стягнення 1979356 грн. 48 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами,
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, доручення № 02-17/752 від 11.04.2017,
від відповідача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 64 від 19.01.2017,
ОСОБА_3 - представник, довіреність № 177 від 17.03.2017,
ОСОБА_4 - представник, посвідчення № НОМЕР_1 від 28.02.2017,
встановив:
Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулася до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до комунального підприємства "Екосервіс" про стягнення 1979356 грн. 48 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не здійснював контроль за дотриманням технологічної схеми складування відходів, оперативно не виявляв і не ліквідовував порушення вимог екологічної безпеки, не організовував контроль за діючим полігоном твердих побутових відходів для запобігання шкідливого впливу на довкілля та навколишнє природне середовище, а також не контролював якість виконання робіт на полігоні, що спричинило шкідливий вплив на довкілля і навколишнє природне середовище та завдало шкоди навколишньому природному середовищу.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.02.2017 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.02.2017.
Ухвалою суду від 14.02.2017 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 28.02.2017.
Ухвалою суду від 28.02.2017 відкладено розгляд справи на 21.03.2017.
В судовому засіданні 21.03.2017 оголошено перерву до 28.03.2017.
Ухвалою суду від 28.03.2017 відкладено розгляд справи на 11.04.2017.
В судових засіданнях 11.04.2017 та 14.04.2017 оголошено перерву відповідно до 14.04.2017 та до 21.04.2017.
Представник позивача, в судовому засіданні 21.04.2017, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та письмових обгрунтуваннях позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що факт правопорушення КП "Екосервіс" зафіксований актом позапланової перевірки від 09.07.2015, складеного з метою перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, виявлено низку порушень та розраховано шкоду в сумі 1979356 грн. 48 коп. заподіяну забрудненням тиа засміченням земель під час експлуатації полігону твердих побутових відходів КП "Екосервіс". За результатами лабораторних досліджень відібраних проб грунту (протокол № 08.07.15 від 15.07.2015) встановлено забруднення земельних ресурсів нітратами, хлоридами та сульфатами. Зазначає про порушення відповідачем вимог ст.ст. 96, 164 Земельного кодексу Країни, ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст.ст. 35, 46 Закону України "Про відходи", Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Посилається на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016, який набрав законної сили 17.06.2016, по справі № 345/1515/16-к, затверджено угоду про визнання винуватості від 22 квітня 2016 року у кримінальному провадженні за № 345/1515/16-к, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_5 визнано винуватим за ст. 367 ч. 2 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання штраф у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 4250 грн., без позбавлення права обіймати посади, повязані з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 1979356 грн. 48 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами та покласти на відповідача судові витрати.
Представники відповідача, в судовому засіданні 21.04.2017, проти позову заперечує, з підстав викладених у запереченні на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилаються на те, що згідно розпорядження № 344-р від 06.12.2001 Калуська міська рада надала дозвіл КП "Екосервіс" на експлуатацію полігону по захороненню твердих побутових відходів, відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 135043 від 25.04.2012 цільове призначення земельної ділянки для обслуговування полігону по захороненню ТПВ для м. Калуша. Згідно поданого позивачем розрахунку шкоди по земельній ділянці № 2 та № 3 мова йде про землі Довговойнилівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство". Здійснення спостережень (моніторингу) за якістю грунтів здійснюється Калуською районною СЕС шляхом взяття проб грунту на полігоні ТПВ і проведення хімічного, мікробіологічного дослідження, та згідно протоколів відбору та дослідження проб грунту відповідає гігієнічним нормам. Зазначають, що позивачем не доведено в сукупності всіх складових господарського правопорушення відповідача, зокрема факту спричинення збитків (шкоди), протиправну поведінку відповідача, причинно-наслідкового зв"язку між шкодою та протиправною повнедінкою, а також вину відповідача. Просять відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 135043 від 25.04.2012, виданого комунальному підприємству "Екосервіс", цільове призначення земельної ділянки для обслуговування полігону по захороненню ТПВ для м. Калуша.
За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами від 09.07.2015, встановлено що КП "Екосервіс" допускається забруднення та засмічення земельних ділянок, зберігання та видалення відходів не здійснюється відповідно до вимог екологічної безпеки.
09.07.2015 Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області видано припис № 26 директору КП "Екосервіс" про усунення порушень.
Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області розраховано загальну шкоду в сумі 1979356 грн. 48 коп. заподіяну забрудненням та засміченням земель під час експлуатації полігону твердих побутових відходів КП "Екосервіс". Розрахунок проведено згідно "Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства" в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 149 від 04.04.2007.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси. Статтею 40 даного законодавчого акту передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур’янами, чагарниками і дрібноліссям.
Положеннями ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. У відповідності до ч. 1 ст. 69 цього ж Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
За приписами частин 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.
06.03.2015 та 02.02.2016 між Калуським міськрайонним відділом ДУ "Івано-Франківський центр Держсантепідемслужби України" та комунальним підприємством "Екосервіс" укладено договори про виконання робіт (надання послуг) у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя № 571 та № 214, згідно яких проводились санітарно-гігієнічні дослідження грунту, води, атмосферного повітря на полігоні ТПВ (урочище "Височанка") щоквартально.
Судом взято до уваги, що згідно протоколів Калуського міськрайонного відділу ДУ "Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби Ураїни" відбору та дослідження проб грунту на об"єкті КП "Екосервіс", копії яких долучено до матеріалів справи, за результатами дослідження встановлено відповідність проб гігієнічним нормам.
Тому суд приходить до висновку про відсутність в дія КП "Екосервіс" протиправної поведінки, а саме шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами.
Судом не взято до уваги посилання позивача на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016, яким ОСОБА_5 визнано винуватим за ст. 367 ч. 2 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання штраф у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 4250 грн., без позбавлення права обіймати посади, повязані з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, оскільки даним вироком не встановлено факту спричинення КП "Екосервіс" шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами в сумі 1979356 грн. 48 коп.
У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За наведених обставин суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, тому в позові слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
в позові Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області до комунального підприємства "Екосервіс" про стягнення 1979356 грн. 48 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 28.04.17
Суддя Деделюк Б.В.
