Верховний
Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2018 року
м. Київ
справа № 909/162/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю: директора КП "Екосервіс" - Свистуна І.Л.; Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області - Голубчак Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Комунального підприємства "Екосервіс"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017
(Головуючий суддя - Орищин Г.В.; судді - Галушко Н.А., Данко Л.С.)
за позовом Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області
до Комунального підприємства "Екосервіс"
про стягнення 1 979 356,48 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами
В С Т А Н О В И В:
1. Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Комунального підприємства "Екосервіс" про стягнення 1979356, 48 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами.
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення вимог ст.ст. 96, 164 Земельного кодексу Країни, ст.ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" не здійснював контроль за дотриманням технологічної схеми складування відходів, оперативно не виявляв і не ліквідовував порушення вимог екологічної безпеки, не організовував контроль за діючим полігоном твердих побутових відходів для запобігання шкідливого впливу на довкілля та навколишнє природне середовище, а також не контролював якість виконання робіт на полігоні, що спричинило шкідливий вплив на довкілля і навколишнє природне середовище та завдало шкоди навколишньому природному середовищу.
3. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2017 у справі № 909/162/17 у задоволенні позову Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (Далі - ДЕІ, позивач) до Комунального підприємства "Екосервіс" (Далі - КП "Екосервіс", відповідач) про стягнення 1979356,48 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, відмовлено.
4. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що:
4.1. згідно протоколів Калуського міськрайонного відділу ДУ "Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби Ураїни" відбору та дослідження проб ґрунту на об'єкті КП "Екосервіс", копії яких долучено до матеріалів справи, за результатами дослідження встановлено відповідність проб гігієнічним нормам, що свідчить про відсутність в діях відповідача протиправної поведінки, що спричинила б заподіяння державі шкоди, внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами.
4.2. також, було відхилено посилання позивача на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016, яким начальника виробництва по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів КП "Екосервіс" Думінкевича З.В. визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, оскільки даним вироком не встановлено факту спричинення відповідачем шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами в сумі 1979356,48 грн.
5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області задоволено.
5.1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2017 у справі №909/162/17 скасовано.
5.2. Позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області задоволено частково.
5.3. Стягнуто з Комунального підприємства "Екосервіс" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул.Б. Хмельницького, 82, ідентифікаційний код 31789191) 1' 979' 356,48 грн шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами, розподіливши кошти, які підлягають стягненню з відповідача наступним чином: стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України - 593' 807,54 грн., до спеціального фонду обласного бюджету Івано-Франківської області - 395' 871,70 грн., до спеціального фонду місцевого бюджету Калуської міської ради - 989' 679,24 грн. із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України у Івано-Франківській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами".
5.4. Стягнуто з Комунального підприємства "Екосервіс" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 82, ідентифікаційний код 31789191) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код отримувача: 37952250, банк отримувача: ГУ ДКС України в Івано-Франківської обл., МФО банку: 836014, рахунок №31219206783002, код класифікації доходів бюджету 22030101) 29' 690,38 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
5.5. Стягнуто з Комунального підприємства "Екосервіс" (77300, Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул.Б.Хмельницького, 82, ідентифікаційний код 31789191) на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (76014, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 23-А, ідентифікаційний код 37952307) 32' 659,38 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
6. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони земельних ресурсів та підтверджується розмір заподіяної шкоди, що визначений на підставі Методики визначення шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінприроди від 04.04.2007 № 149
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
7. КП "Екосервіс" звернулось через Львівський апеляційний господарський суд з касаційною скаргою №495 від 06.09.2017 року на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 у справі №909/162/17, в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до набрання чинності Законом України №2147-VІІІ від 03.10.2017) з проханням скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду івано-Франківської області від 24.04.2017.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Заявник касаційної скарги вважає, що висновки, які зробив у постанові Львівський апеляційний господарський суд не відповідають обставинам справи, а саме:
8.1. апеляційним господарським судом проігноровано, а позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів передбачених у ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України);
8.2. судом другої інстанції не застосовано норми ч. 4 ст. 22, ст. 423 ЦК України щодо відшкодування майнової шкоди в натурі та не взято до уваги той факт, що природне середовище вже відновлено за рахунок відповідача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
9. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувану постанову апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу відповідача без задоволення та вважає висновки суду другої інстанції законними та обґрунтованими.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2018 справу № 909/162/17 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Екосервіс" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 прийнято до провадження.
10.1. Призначено до розгляду касаційну скаргу Комунального підприємства "Екосервіс" на 07 березня 2018 року о 12 год. 15 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
10.2. Повідомлено учасників справи про право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, в порядку ст. 295 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, у строк до 19 лютого 2018 року.
10. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу, слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
11. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
12. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
13. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, згідно розпорядження № 344-р від 06.12.2001 Калуська міська рада надала дозвіл КП "Екосервіс" на експлуатацію полігону по захороненню твердих побутових відходів, відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 135043 від 25.04.2012 цільове призначення земельної ділянки для обслуговування полігону по захороненню ТПВ для м. Калуша.
14. Відповідно до постанови слідчого відділення Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області про призначення перевірки від 28.05.2015 по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120150901700000559 від 21.05.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367КК України, наказу ДЕІ в Івано-Франківській області від 06.07.2015 №126, направлення на проведення перевірки від 06.07.2015 №26, Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області було проведено позапланову перевірку КП "Екосервіс" щодо дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.
15. В акті перевірки зафіксовано забруднення та засмічення земельних ділянок, що є порушенням ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель", ст. 96, 164 Земельного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про відходи", а саме:
15.1. ділянки №1 - знаходиться на полігоні твердих побутових відходів з лівої сторони від площадки розвантаження відходів. Площа засміченої земельної ділянки становить 1156 м кв., об'ємом відходів 27 м куб.;
15.2. ділянки №2 (лісовий масив) - прилегла з південної сторони до полігону твердих побутових відходів, забруднені землі фільтратом на площі 2237 м кв.;
15.3. ділянки №3 - знаходиться з правої сторони від в'їзду на полігон. Дана земельна ділянка знаходиться в лісовому масиві, площею 1859 м кв, об'ємом відходів 2,5 м куб;
16. Також, встановлено, що зберігання та видалення відходів здійснюється з порушенням вимог екологічної безпеки, а саме:
16.1. не розроблено щорічного технологічного плану організації робіт із захоронення відходів;
16.2. по кутах робочої карти відсутні репери; робочий шар ущільнених відходів не засипається ґрунтом;
16.3. відсутня нагірна канава для запобігання витікання фільтрату за межі полігону, що є порушенням ст. 33 Закону України "Про відходи" та наказу Мінжитлокомунгоспу України №435 від 01.12.2010;
16.4. допускається змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що є порушенням ст. 17, 33 Закону України "Про відходи".
17.Вбачається, що хід, результати перевірки та виявлені порушення зафіксовані в акті позапланової перевірки за період з 08.07.2015 по 09.07.2015, який був складений посадовими особами позивача: старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області Чорнієм М.С., інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області Сидорчуком О.В. та Кордяком М.В.
17.1. Акт містить відмітку про те, що при перевірці були присутні посадові особи відповідача - заступник директора Андріїшин М.М. та начальник виробництва по вивозу та захороненню ТПВ та експлуатації полігону ТПВ Думнікевич З.В., які від підпису акта відмовилися.
17.2. В акті міститься відмітка про те, що директор КП "Екосервіс" Кобилецький Д.Д. також відмовився від його підпису. Вказані відмітки засвідчені підписами свідків Кульбанського О.Ю., Довжанського Б.М., Наконечного М.М.
17.3. За результатами проведеної перевірки позивачем складено припис про усунення виявлених порушень №26 від 09.07.2015, адресований директору КП "Екосервіс".
18. Крім того, під час проведення перевірки, 08.07.2015 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області Чорнієм М.С. відібрано проби ґрунтів прилеглої земельної ділянки до території полігону твердих побутових відходів КП "Екосервіс", про що складено акт відбору проб ґрунтів № 08-07-15 від 08.07.2015 та схему розташування місць відбору проб та надалі, за результатами вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів відділом інструментального-лабораторного контролю ДЕІ в Івано-Франківській області встановлено забруднення земельних ресурсів нітратами, хлоридами, амонієм та сульфатами, про що свідчить протокол №08.07.15 від 15.07.2015.
19. Водночас, відповідно до вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016 у справі № 345/1515/16-к, який набрав законної сили 17.06.2016, було затверджено угоду про визнання винуватості від 22.04.2016 у кримінальному провадженні за №345/1515/16-к, укладену між прокурором та обвинуваченим Думінкевичем Зіновієм Васильовичем, який працював на посаді начальника виробництва по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів КП "Екосервіс". Вказаним вироком Думінкевича З.В. визнано винним за ч.2 ст. 367 КК України (службова недбалість) та із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання штрафом у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 4250 грн., без позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
20. У зв'язку з виявленим фактом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, на підставі Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди №149 від 04.04.2007), ДЕІ в Івано-Франківській області було розраховано розмір загальної шкоди, заподіяної забрудненням та засміченням земель під час експлуатації полігону твердих побутових відходів КП "Екосервіс" в сумі 1' 979' 356,48 грн.
21. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій предметом спору у даній справі є вимога Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області про стягнення з КП "Екосервіс" 1' 979' 356,48 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
22. Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
23. Відповідно до преамбули Закону України "Про відходи" цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.
24. Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
25. Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
26. Відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону земель", при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
27. Відповідно до ст. 33 України "Про відходи", зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
28. Згідно ст. 17. Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема:
28.1. забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;
28.2. здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване виділення тих відходів, що не підлягають утилізації;
28.3. не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;
28.4. не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;
28.5. здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; 28.6. забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;
28.7. відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;
28.8. здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування;
28.9. виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
29. Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи", особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за:
29.1. порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;
29.2. порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами;
29.3. невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди;
29.4. порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо).
30. Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
31. Згідно з приписами статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
32. Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
33. Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
34. Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
35. У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
36. Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171.
37.Згідно з пунктом 1.3 цієї Методики, вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
38. Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
39. Відповідно до пункту 4.1 вказаної Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, упродовж шести місяців з дня виявлення порушення.
40. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
41. Згідно із ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
42. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
43. Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд встановив порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виявилося у забруднення та засмічення земельних ділянок, порушення вимог екологічної безпеки при зберіганні та видаленні відходів, змішування та захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, які були допущені відповідачем при здійсненні обслуговування полігону твердих побутових відходів КП "Екосервіс" в урочищі "Височанка-Залісся" м. Калуш, про що свідчить акт позапланової перевірки за період з 08.07.2015 по 09.07.2015 щодо дотримання КП "Екосервіс" вимог природоохоронного законодавства та вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.05.2016 у справі № 345/1515/16-к, який набрав законної сили 17.06.2016, згідно якого начальника виробництва по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів КП "Екосервіс" Думінкевича З.В. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України.
44. Водночас, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного господарського суду про безпідставність посилання суду першої інстанції на протоколи відбору та дослідження проб ґрунту, складених Калуським міськрайонним відділом ДУ "Івано-Франківський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби Ураїни", відповідно до яких проби ґрунту на об'єкті КП "Екосервіс" відповідають гігієнічним нормам, оскільки з цих протоколів неможливо встановити конкретних точок відбору проб ґрунтів, що не дає можливості встановити, чи співпадають вони із тими точками відбору проб, які були взяті під час позапланової перевірки КП "Екосервіс".
45. Відповідно до вимог пунктів "в" та "и" ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну та іншу відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
46. З урахуванням наведених норм та встановлених у акті позапланової перевірки за період з 08.07.2015 по 09.07.2015 обставин порушення природоохоронного законодавства на земельних ділянках №2 та №3 саме відповідачем, слід, також, погодитись із судом другої інстанції, який відхилив доводи відповідача, які зокрема зазначені і у касаційній скарзі про те, що останній не має нести відповідальність за порушення, що виявлені на земельних ділянках №2 та №3, оскільки такі відносяться до земель Довговойнилівського лісництва ДП "Калуське лісове господарство".
47. Також, правомірно відхилено апеляційним господарськии судом посилання відповідача на новий акт перевірки діяльності КП "Екосервіс" за період з 11.05.2017 по 22.05.2017, яка проводилася ДЕІ в Івано-Франківській області і в якому встановлено відсутність порушень норм природоохоронного законодавства, з огляду на те, що акт не спростовує факту порушень, які були допущені відповідачем у більш ранній період.
48. Колегія суддів касаційного суду вважає, що апеляційний господарський суд встановив наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у забруднені і засміченні земельних ділянок; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди. При цьому, як визнав суд, відповідачем не було доведено відсутності його вини.
49. Водночас, суд другої інстанції дослідив розрахунок шкоди та визнав його таким, що здійснений у відповідності до вимог Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171.
50. Отже, наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, відповідно до вимог ст. 312 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, оскільки вони не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду апеляційної інстанції, не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та обґрунтовано відхилені (спростовані) апеляційним господарським судом.
51. Відповідно ст. 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №909/162/17 підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
44. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Екосервіс" постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №909/162/17 залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.08.2017 у справі №909/162/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко
