ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/7917/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність № 40 від 26.04.2018, адвокат;

від позивача – ОСОБА_2, довіреність № 18 від 18.12.2017;

від відповідача – ОСОБА_3, довіреність № 1 від 09.01.2018;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 року, ухвалене суддею Мельниченко І.Ф., повний текст якого складений 06.11.2017, у справі № 904/7917/17

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про відшкодування збитків в розмірі 1 500 042, 40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулась Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області з позовом до Комунального підприємства "Кривбасводоканал" про стягнення шкоди в розмірі 1 500 042,40 грн., заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які слід розподілити наступним чином: 450 012,72 грн. слід стягнути до спеціального фонду Державного бюджету України, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; 300 008,48 грн. – належить до сплати до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області, що становить 20% грошових стягнень за шкоду і 750 021,20 грн. підлягають стягненню до спеціального фонду місцевого бюджету Покровського району м. Кривий Ріг, що становить 50% грошових стягнень за шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем екологічного законодавства, зокрема, ст.35, ст.45 Закону України "Про охорону земель", п.п. "б", "г" ч.1 ст.91, п.п. "б", "г" ч.1 ст.96, ч.1 ст.167 Земельного кодексу України, пов`язаного із забрудненням земель внаслідок несанкціонованого скиду забруднюючих речовин на ґрунт із напірного каналізаційного колектору КНС-69, розташованого поблизу вулиці Фабрична Покровського району м.Кривого Рогу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 року по справі №904/7917/17 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі; стягнуто з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" збитки в загальному розмірі 1 500 042,40 грн., з яких:

- до спеціального фонду Державного бюджету України 450 012,72 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушенні законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду;

- до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 300 008,48 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду;

- до спеціального фонду місцевого бюджету Покровського району м. Кривого Рогу 750 021,20 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами".

Стягнуто з комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Державної екологічної інспекції у Дніпропетровської області 22 500,66 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, недоведені обставини, на яких ґрунтується рішення суду, зокрема, суд спирався при винесенні рішення на розрахунок шкоди, виконаний Інспекцією, на підставі проведеної ПП "Гео-Земпроект" топогрофо-геодезичної зйомки щодо розміру забрудненої території; при цьому площа у розмірі 640 кв.м, яку використав позивач при розрахунку збитків, не є площею забруднення земельної ділянки, а є границею всієї топографічної зйомки, тоді як формула розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних державі в результаті забруднення земельних ресурсів передбачає саме площу земельної ділянки, яка була забруднена.

Також судом не надано належної оцінки тому, що при проведенні перевірки Інспекцією не проведено ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів, як це передбачено вимогами Закону України "Про охорону земель".

Крім того, скаржник зазначає, що загальне положення про цивільно-правову відповідальність визначено ст.1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою для відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоди. Для відшкодування шкоди має бути доведений склад цивільного правопорушення, який включає: неправомірність поведінки особи; вину завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Доведення вказаних обставин законом покладається на позивача, в свою чергу, відповідач має довести відсутність в його діях вини.

Судом першої інстанції не взяті до уваги доводи Відповідача про відсутність його вини у заподіянні шкоди, як й інспекторами не врахований той факт, що в червні 2014 року в результаті планового обходу мереж водовідведення була виявлена крадіжка невідомими особами верхньої частини колектору довжиною 92 погонних метри, що зафіксовано відповідними актами та зверненнями скаржника до правоохоронних органів; станом на теперішній час правоохоронними органами досі проводяться слідчі дії за кримінальним провадженням занесеним до ЄДР за № 12014040730001907.

При цьому, впродовж періоду визначення шляхів відновлення пошкодженої ділянки колектору, відведення стічних вод від КНС № 69 на даній ділянці здійснювалось безперебійно, лотковим способом, без виливу неочищених стічних вод в навколишнє природне середовище, під періодичним наглядом лінійного персоналу районної служби мереж водовідведення.

Під час позапланової перевірки дотримання Відповідачем природоохоронного законодавства в галузі охорони водних і земельних ресурсів, 13.07.2016, була виявлена повторна спроба невідомих осіб виконати неправомірні дії щодо демонтажу вищевказаного колектору, що не знайшло відображення та правового обґрунтування в акті перевірки. В той же час, при огляді колектору виявлене місце пересипання лоткової частини трубопроводу ґрунтом, в результаті чого стічні води частково виливалися за її межі; впродовж доби лоткова частина колектору була очищена від насипного ґрунту і вплив стічних вод на поверхню був усунений, що свідчить про оперативні дії Відповідача для запобігання спричиненню шкоди, що судом першої інстанції також не було взято до уваги. Тому, на думку скаржника, вина Відповідача у події, яка мала місце, відсутня, а висновок позивача про несанкціонований скид забруднюючих речовин на ґрунт (госпобутових стоків) з КНС 69 є хибним.

У додаткових поясненнях, наданих суду 28.03.2018, Відповідач зауважив, що судом першої інстанції також не були взяті до уваги зауваження щодо проведеної позапланової перевірки, викладені в листі № 2596/1 від 01.08.2016; не надано правової оцінки та не досліджено, внаслідок яких саме дій (протиправної поведінки) відповідача відбулось порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, без врахування виявлення демонтажу верхньої частини колектора невідомими особами; в акті перевірки не визначена площа засміченої земельної ділянки та об`єм забрудненого ґрунту, не зазначено чи виконувались еколого-геологічні роботи та якою спеціалізованою організацією. Ще раз наголосив на тому, що у деліктному зобов`язання Позивач має довести всі складові для покладення на Відповідача цивільно-правової відповідальності (ст. 1166 ЦК України).

У поясненнях, наданих суду 07.05.2018, Відповідач ще раз зазначив про невідповідність акту перевірки ОСОБА_1 визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, оскільки в акті не вказано, внаслідок яких дій, передбачених п.1.3 ОСОБА_1, відбулось порушення, не визначена площа забрудненої земельної ділянки та об`єм забрудненого ґрунту, не зазначено чи виконувались еколого-геологічні роботи та якою спеціалізованою організацією. Зазначає, що топогрофо-геодезична зйомка і еколого-геологічні роботи – це зовсім різні види робіт в розумінні понять, викладених у Законі України "Про топогрофо-геодезичну і картографічну діяльність"; вказує, що контролюючим органом не використовувались правила точного визначення обсягу забрудненої земельної ділянки, а лише направлено доручення ПП "Гео-Земпроект" щодо проведення топогрофо-геодезичної зйомки розкритого самопливного трубопроводу водовідведення за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Фабрична. Звертає увагу суду, що розрахунок шкоди проводиться на підставі нормативної грошової оцінки забрудненої земельної ділянки; відповідно до довідки Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 25.07.2016 № 8-404-99.16-5759/2-16 нормативна грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки визначалась на підставі інформації про категорію земель, зазначену у картографічному матеріалі, без чіткої визначеності саме земельної ділянки, отже, на думку скаржника, розмір шкоди визначений не вірно, оскільки не є точними даними нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площа забрудненої ділянки та кількість забруднюючої речовини.

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, зазначає про відповідність рішення господарського суду матеріалам та обставинам справи, вказує на те, що доводи скаржника про відсутність його вини у забрудненні ділянки не можуть прийматись до уваги, оскільки нормами ст.35 Закону України "Про охорону земель" на власників та землекористувачів покладається обов`язок щодо забезпечення захисту земель від забруднення, та вжиття заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу; ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.211 Земельного кодексу передбачене настання цивільної відповідальності у разі забруднення земель стічними водами; оскільки на Відповідача покладено обов`язок щодо недопущення забруднення земель стічними водами, невиконання такого обов`язку, відповідно, передбачає настання цивільної відповідальності у вигляді відшкодування шкоди спричиненої навколишньому природному середовищу.

Також, зазначає про відібрання проб належним чином у присутності державного інспектора та працівників поліції. Посилання у скарзі на неналежне визначення площі забрудненої ділянки також спростовується Позивачем, оскільки, враховуючи складність конфігурації забрудненої ділянки, для визначення площі забруднення була залучена спеціалізована організація – ПП "Гео-Земпроект", якою визначено площу забруднення у 6,4 сотки; при цьому визначення площі забруднення відбувалось за участі залученого Криворізькою міською прокуратурою № 1 спеціаліста, і тільки після проведення всіх робіт матеріали були направлені до Держекоінспекції для проведення розрахунків збитків; площа забрудненої ділянки вказана у акті перевірки, до якого також додана схема відбору проб для встановлення забруднення; вказаний акт підписаний представниками підприємства Відповідача без будь-яких зауважень та також направлено до прокуратури для визначення площі забрудненої ділянки. Також у відзиві надані пояснення щодо відбору проб ґрунту.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіна О.В., Чимбар Л.О.) апеляційну скаргу було прийнято та призначено до розгляду на 12.12.2017 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 року через неявку представника позивача та враховуючи подане ним клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд апеляційної скарги відкладений на 11.01.2018 року.

З 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції та з 01.01.2018 вступили в дію зміни, передбачені п.п.11 п.16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України щодо представництва в апеляційних судах виключно прокурорами та адвокатами.

В судове засідання 11.01.2018 сторони з'явились без документів, підтверджуючих їх повноваження, в зв`язку з чим розгляд справи був відкладений на 22.01.2018р. на 9:30 годину.

22.01.2018 розгляд справи не відбувся через припинення енергопостачання в суді, що підтверджуються актом Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 № 1.

Судове засідання перенесено на 23.01.2018 на 9:30 годину, про що сторони повідомлені судовим повідомленням.

23.01.2018 Відповідачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи доказів: витяг з кримінального провадження № 12017040730003542, листування з правоохоронними органами.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.01.2018 у цій справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлені питання щодо визначення площі забрудненої земельної ділянки; провадження у справі зупинено.

15.03.2018 справу № 904/7917/17 експертною установою повернуто без виконання ухвали суду від 23.01.2018, в зв`язку з тим, що до завдань земельно-технічної експертизи не входить вирішення питання щодо встановлення площі забруднення ділянки та в зв`язку з відсутністю в даній установі фахівця, який має право на вирішення даного питання.

19.03.2018 року розпорядженням керівника апарату суду №225/18 відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Дніпропетровському апеляційному господарському суді призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/7917/17 у зв’язку з відпусткою судді Березкіної О.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 для розгляду справи № 904/7917/17 обрано колегію суддів у складі: головуючий, доповідач – Іванов О.Г., судді – Чимбар Л.О., Дармін М.О.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.03.2018 провадження у справі №904/7917/18 поновлено; розгляд апеляційної скарги призначений на 13.04.2018.

13.04.2018 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі в порядку ст.71 ГПК України спеціаліста – інженера-геодезиста ОСОБА_4, який працює в ПП "Гео-Земпроект" та який проводив у справі топогрофо-геодезичну зйомку для визначення площі забруднення земельної ділянки.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2018, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 13.04.2018 № 376/18, в зв`язку з відпусткою судді Дарміна М.О., для розгляду справи обрано колегію суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), судді – Чимбар Л.О., Березкіна О.В.

В судовому засіданні 13.04.2018 оголошено перерву до 15.05.2018, залучено до участі у справі спеціаліста інженера-геодезиста ОСОБА_4.

10.05.2018 позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі Криворізьку місцеву прокуратуру № 1 Дніпропетровської області, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 15.05.2018. Також вказаною ухвалою у справі оголошена перерва до 05.06.2018 для повторного виклику в судове засідання спеціаліста ОСОБА_4, в зв`язку з його неявкою в засідання 15.05.2018.

25.05.2018 Позивачем до Дніпропетровського апеляційного господарського суду подано клопотання про залучення до участі у справі спеціаліста Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" (код ЄДРПОУ 21616582, місцезнаходження: 4900, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58) для надання пояснень зі спірного питання.

Вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

Оскільки Дніпропетровським апеляційним господарським судом не планувалося вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо), то, відповідно, відсутні підстави для залучення до участі у справі спеціаліста Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", який, до того ж, не приймав участі під час проведення Позивачем позапланової перевірки дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства України, та не міг надати будь-яких пояснень щодо обставин проведення перевірки.

04.06.2018 Позивачем подано заяву про відвід головуючого судді (доповідача) Іванова О.Г. у справі № 904/7917/17, в задоволенні якого відмовлено ухвалою суду (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чимбар Л.О.) від 05.06.2018.

В зв`язку з поданою та не задоволеною заявою про відвід, провадження у справі зупинено на підставі п.5 ч.1 ст.228 ГПК України до вирішення питання про відвід судді Іванова О.Г., суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 суддею Подобєд І.М. відмовлено у задоволенні заяви Позивача про відвід судді Іванов О.Г.

Ухвалою від 11.06.2018 провадження у справі поновлено; судове засідання призначено на 13.06.2018.

13.06.2018 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

11.07.2016 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано наказ № 506-П "Про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, щодо факту забруднення внаслідок пошкодження труби напірного каналізаційного колектору від КНС 69 КП "Кривбасводоканал", що знаходиться за адресою: вул. Єсеніна, 6а, м. Кривий Ріг, 50027, яка розташована на території зелених насаджень поблизу вул. Фабрична в Покровському районі м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (а.с. 16).

Період проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України визначений з 13 по 26 липня 2016 року (п.1 наказу).

В період з 13.07.2016 по 26.07.2016 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу у Дніпропетровській області від 17.06.2016 року, листа Дзержинського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області № 222848 від 01.07.2016, наказу № 506-П від 11.07.2016, направлення № 4-4611-7-3 від 24.03.2016, проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України КП "Кривбасводоканал" щодо факту забруднення внаслідок пошкодження труби напірного каналізаційного колектору від КНС 69, яка розташована на території зелених насаджень поблизу вул. Фабрична в Покровському районі м. Кривого Рогу.

За результатами проведення перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних і земельних ресурсів, яким встановлено порушення правил експлуатації водогосподарських споруд, а саме, в результаті пошкодження труби напірного каналізаційного колектору КНС-69 КП "Кривбасводоканал" здійснюється скид неочищених стоків на земельну ділянку поблизу вулиці Фабрична в Жовтневому (Покровському) районі м. Кривого Рогу (а.с. 19-23).

Позапланова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства проведена за участю уповноважених осіб відповідача, а саме: головного технолога КП "Кривбасводоканал" ОСОБА_5, начальника мереж водовідведення міста КП "Кривбасводоканал" ОСОБА_6

13.07.2016, в присутності представників відповідача, були відібрані проби ґрунту на земельній ділянці з видимими ознаками забруднення (за зовнішніми ознаками забруднення), про що складено акт відбору проб ґрунтів № 05-16-2 від 13.07.16 (а.с.24-25). Зазначений акт підписаний представниками відповідача без зауважень.

У відібраних пробах ґрунту визначався вміст нафтопродуктів, нітратів, азоту амонійного, АПАР.

За результатами аналізів, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області (свідоцтво про атестацію № ПЧ 007-0/1535-2015 від 27.05.15, видане ДП "Дніпростандартметрологія"), виявлено забруднення території земельної ділянки лісосмуги вздовж напірного каналізаційного колектору від КНС-69 площею 640,0 м.кв. внаслідок несанкціонованого скиду забруднюючих речовин на ґрунт (госпобутових стоків) з КНС-69 КП "Кривбасводоканал", а саме: перевищення вмісту забруднюючих речовин азоту амонійного, АПАР, нафтопродуктів у ґрунті в порівнянні з фоновою концентрацією та нітратів у порівнянні з ГДК, про що складено протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів № 5-г-16-2 від 26.07.2016 (а.с.26).

Зазначені вище обставини, що зафіксовані у вказаних вище актах та протоколі, на думку позивача, є порушенням статті 35, 45 Закону України "Про охорону земель" та ч.1 статей 91, 96, 167 Земельного кодексу України, тому Позивачем, відповідно до ОСОБА_1 визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення КП "Кривбасводоканал" земельної ділянки.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, яка є складовою формули, становить 646,57 грн./м.кв., що підтверджується листом Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за № 8-404-99.16-5759/2-16 від 25.07.2016.

Таким чином, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення, становить суму 1 500 042,40 грн., які за доводами Позивача підлягають відшкодуванню Відповідачем, що і є підставою позовних вимог.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що Позивачем доведено належними та допустимим доказами забруднення земель Відповідачем внаслідок несанкціонованого скиду забруднюючих речовин на ґрунт із напірного каналізаційного колектору КНС-69, розташованого поблизу вулиці Фабрична Покровського району м. Кривого Рогу, який знаходиться на балансі Відповідача, за що законодавством передбачена відповідальність у вигляді стягнення шкоди.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Правовідносини у даній сфері врегульовано нормами Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону земель", Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1. статті 5 закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог.

При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації водогосподарських об'єктів передбачаються заходи, спрямовані на запобігання підтопленню, заболоченню, засоленню та забрудненню продуктивних земель, погіршенню якості ґрунтів.

Забороняється скидання стічних вод та вод, що забираються із забруднених джерел, якщо внаслідок цього може відбутися деградація і забруднення ґрунтів небезпечними речовинами (ч. 2, 3 ст. 42 Закону України "Про охорону земель").

Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту несуть відповідальність за забруднення земель небезпечними речовинами, що транспортуються трубопроводами, та відшкодовують шкоду, завдану власникам земельних ділянок і землекористувачам, у тому числі орендарям, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 44 Закону України "Про охорону земель").

Питання відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишньою природного середовища врегульовано у розділі XV Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно зі ст. 68 якого відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть у т.ч. особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачене настання цивільної відповідальності у разі забруднення земель стічними водами (ч. 1 п. "в").

Підприємства, установи, організації, громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 3 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Особливості застосування цивільної відповідальності за вищевказану шкоду встановлено у ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За приписами частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під збитками розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Порядок розрахунку шкоди, яка підлягає відшкодуванню, передбачений Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Мінприроди України за № 149 від 04.04.2007, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №422/13689 від 25.04.2007 (далі ОСОБА_1 визначення розміру шкоди).

Згідно з положеннями ОСОБА_1:

- методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (пункт 1.3):

- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (пункт 3.1);

- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3);

- визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення, (пункт 3.4);

- якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї ОСОБА_1 (підпункт 3.4.1);

- у випадках складних ситуацій, коли обсяг забруднення не може бути визначеним за підпунктом 3.4 цієї ОСОБА_1, спеціалізовані організації виконують еколого-геологічні роботи (пункт 3.6).

- основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена (пункт 4.2);

- розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (І):

Рш = А х Гоз х Пд х Кз х К н х Кег , де

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн..;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0.5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м;

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м:

Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком (пункт 4.6).

Таким чином, відповідно до формули (1) ОСОБА_1, площа забрудненої ділянки є однією із основних складових при визначені розміру збитків заподіяних державі внаслідок порушення суб'єктом господарювання норм природоохоронного законодавства.

Як вбачається з Акту перевірки, в зв'язку зі складністю конфігурації забрудненої земельної ділянки, провести держповіреною рулеткою інструментальні виміри площі та обсягу забруднення не вбачається за можливе (а.с. 19 на звороті).

Таким чином, відповідно до пункту 3.6 ОСОБА_1 у даному випадку, коли обсяг забруднення не може бути визначеним безпосередньо під час перевірки, до перевірки мають залучатися спеціалізовані організації, які виконують еколого-геологічні роботи.

Згідно п. 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації та обліку робіт з геологічного вивчення надр, затвердженої наказом Комітету України з питань геології і використання надр від 15.02.2000 №17, еколого-геологічні роботи це вид робіт з геологічного вивчення надр, що підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Тоді як, діяльність топографо-геодезичної зйомки врегульована Законом України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" та не підлягає державній реєстрації.

У статті 1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" визначені терміни:

- топографо-геодезична і картографічна діяльність - наукова, виробнича і управлінська діяльність, спрямована на визначення параметрів фігури, гравітаційного поля Землі, координат точок земної поверхні та їх змін у часі, створення і використання державної геодезичної і гравіметричної мереж України, мережі постійно діючих станцій супутникового спостереження, топографічних, тематичних карт (планів), створення та оновлення картографічної основи для державних кадастрів, банків (баз) геопросторових даних та геоінформаційних систем;

- топографо-геодезичні та картографічні роботи - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції.

Статтями 11-13 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" встановлено, які топографо-геодезичні і картографічні роботи належать до загальнодержавного та спеціального призначення.

Топографо-геодезична зйомка - це детальна зйомка місцевості, яка відображає рельєф місцевості, висоти, кути і відстані, всіх елементів місцевості, існуючі забудови, відображає всі наземні і підземні комунікації у відповідності з масштабом і генералізацією місцевості.

Тоді як, еколого-геологічні роботи - це комплекс підготовчих, польових, аналітичних та камеральних робіт з вивчення, оцінки і прогнозування негативних змін екологічного стану геологічного середовища шляхом виконання геологічних, геохімічних, ландшафтно-геохімічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, геофізичних та інших досліджень, з використанням матеріалів аерокосмічних зйомок, моніторингу довкілля, агрохімічних робіт, а також матеріалів щодо функціонального використання територій тощо.

Як вбачається з Акту перевірки, для визначення площі забруднення земельної ділянки залучено спеціалізовану організацію ПП "ГЕО-ЗЕМПРОЕКТ", якою проведено визначення площі забрудненої земельної ділянки – 6,4 сотки (а.с. 19 на звороті).

В матеріалах справи міститься топографо-геодезична зйомка М 1:500 (розкритий самопливний трубопровід водовідведення), яка зроблена ПП "ГЕО-ЗЕМПРОЕКТ". Вищезазначена топографо-геодезична зйомка виконана інженером-геодезистом ОСОБА_7, який має кваліфікаційний сертифікат, що підтверджує відповідність особи кваліфікаційним характеристикам професії та спроможність самостійно проводити топографо-геодезичні та картографічні роботи (а.с. 28-32).

Доказів того, що даний спеціаліст має право проводити еколого-геологічні роботи, Позивачем не надано.

Як вбачається з наданих ПП "ГЕО-ЗЕМПРОЕКТ" документів площа у розмірі 640,0 м.^{2 є границею всієї топографічної зйомки (а.с. 104, 165).}

^{Таким чином, Позивач використав при розрахунку розміру збитків площу топографічної зйомки, яка не є ідентичною площі забрудненої земельної ділянки, а є лише границею всієї топографічної зйомки, тоді як формула розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних державі в результаті забруднення земельних ресурсів передбачає саме площу земельної ділянки, яку була забруднено.}

Отже , в порушення вищевикладених вимог, в акті перевірки відсутні заміри фактично забрудненої спірної земельної ділянки, а у розрахунок збитків покладена загальна площа розташування самопливного трубопроводу водовідведення згідно топографо-геодезичної зйомки.

Обов'язковість визначення забрудненої земельної ділянки та об'єму забрудненого ґрунту покладена на контролюючі органи. Посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464 (який діяв на час проведення перевірки) визначено процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів.

Так, згідно п. 4.15 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, до акту перевірки додаються порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформленні належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряються. В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.

Колегія суддів констатує, що контролюючим органом не використовувалися правила точного визначення обсягу забрудненої земельної ділянки. Лише було направлено доручення ПП "ГЕО-ЗЕМПРОЕКТ" щодо проведення топографо-геодезичної зйомки розкритого самопливного трубопроводу водовідведення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фабрична. Ніяких інших спроб більш точного визначення площі забрудненої земельної ділянки та глибини проникнення забруднюючих речовин контролюючим органом не здійснювалось, та навіть у порушення вимог п. 3.6 ОСОБА_1 відсутні докази звернення до спеціалізованої організації для виконання саме еколого-геологічних робіт, як того вимагає ОСОБА_1.

Доводи Позивача про правильність визначення площі забруднення у 6,4 сотки, через те, що визначення площі забруднення відбувалось за участі залученого Криворізькою міською прокуратурою № 1 спеціаліста, є безпідставними, оскільки екологічною інспекцією мав бути залучений не будь-який спеціаліст, а спеціаліст, що має право проводити саме еколого-геологічні роботи.

Згідно з п. 71 рішення Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 Справа "Рисовський проти України" на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Так як в акті перевірки відсутні виміри визначення площі, об'єму та маси забруднення земельної ділянки, то застосування загальної площі території земельної ділянки лісосмуги вздовж напірного каналізаційного колектору від КНС-69 площею 640,0 м^{2 визначеної шляхом топографо-геодезичної зйомки є безпідставним та неправомірним.}

Оскільки відповідно до ОСОБА_1, площа забрудненої ділянки є обов’язковою складовою формули визначення розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення суб'єктом господарювання норм природоохоронного законодавства, то через неправильне визначення Позивачем даної складової, колегія суддів позбавлена можливості розрахувати розмір відповідних збитків.

Колегія суддів не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги про відсутність його вини у заподіянні шкоди через неврахування господарським судом того факту, що в червні 2014 року невідомими особами була скоєна крадіжка верхньої частини колектору довжиною 92 погонних метри, що зафіксовано відповідними актами та зверненнями скаржника у правоохоронні органи, оскільки з часу скоєння крадіжки до моменту перевірки пройшло більше двох років, протягом яких Відповідач мав можливість та був зобов’язаний запобігти забрудненню земель внаслідок несанкціонованого скиду забруднюючих речовин на ґрунт із напірного каналізаційного колектору КНС-69, розташованого поблизу вулиці Фабрична Покровського району м. Кривого Рогу. Доказів усунення пошкоджень колектору, виявлених в червні 2014 року до моменту проведення перевірки відповідачем не надано.

В той же час, через недоведеність Позивачем факту наявності в діях Відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме збитків (їх розміру), як результату діяльності (бездіяльності), у колегії суддів відсутні підстави для застосування до Відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами Позивача про те, що обставини, що зафіксовані у акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних і земельних ресурсів, є порушенням саме статей 35, 45 Закону України "Про охорону земель" та ч.1 статей 91, 96, 167 Земельного кодексу України, з огляду на таке.

Статтею 91 Земельного кодексу України визначені обов’язки власників земельних ділянок.

Статтею 96 Земельного кодексу України визначені обов’язки землекористувачів, до яких відповідно до ст. ст. 92, 93, 94 Земельного кодексу України належать особи, що мають право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки чи право концесіонера.

Статтею 35 Закону України "Про охорону земель" встановлені вимоги до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності.

В той же час, відповідно до матеріалів справи Відповідач не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки в розумінні ст. 96 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 45 Закону України "Про охорону земель" господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Нормативи граничнодопустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 Земельного кодексу України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Однак, Позивачем в основу позовних вимог покладено факт перевищення вмісту забруднюючих речовин азоту амонійного, АПАР, нафтопродуктів у ґрунті в порівнянні не з гранично допустимими концентраціями небезпечних речовин, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а у порівнянні з фоновою концентрацією цих речовин на іншій земельній ділянці, що суперечить ст. 45 Закону України "Про охорону земель" та ст. 167 Земельного кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про відшкодування збитків в розмірі 1 500 042,40 грн. є безпідставним, такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи (щодо площі забрудненої земельної ділянки), ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п. п. 1, 2, 3 та 4 ст. 277 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Комунального підприємства "Кривбасводоканал" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Позивача та підлягають відшкодуванню Відповідачу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 275, 277, 281, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2017 року у справі № 904/7917/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, м. Дніпро на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 24 750,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу відповідного наказу згідно зі ст.327 ГПК України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.06.2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Л.О. Чимбар

Суддя О.В. Березкіна