ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа №463/3240/17
26 квітня 2018 року
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представників відповідача Катревич Н.А., Зданевича С.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - позивач) до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач) про скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування постанови Львівського прикордонного загону від 10.06.2017 року № 4 про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень та накладення на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» штрафу у розмірі 8500,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.04.2017 року о 17 год. 45 хв. потягом №706 сполученням «Перемишль-Львів-Київ», перевізником - ПАТ «Українська залізниця» перевезено через державний кордон України до пункту пропуску для залізничного сполучення «Мостиська» без належних документів для в'їзду в Україну громадянина Бельгії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пред'явив на паспортний контроль ідентифікаційну картку громадянина Бельгії НОМЕР_1, видану 23.12.2016 року до 23.12.2026 року, що не дає право на перетинання державного кордону. 10.06.2017 року начальником Львівського прикордонного загону, полковником Мельником С.О. винесено постанову №4 про правопорушення, пов'язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень. Позивач вважає вказану постанову незаконною та просить її скасувати. В позовній заяві позивач зазначає, що за міждержавними угодами громадяни більше 70-ти держав мають право безвізового в'їзду в Україну і працівники залізниці мають виконувати в першу чергу свої безпосередні обов'язки з обслуговування пасажирів та фізично і технічно не мають можливості відслідковувати та запам'ятовувати всі міждержавні угоди. Крім того, на переконання позивача, тільки представники Державної прикордонної служби України в межах своїх завдань та обов'язків наділені повноваженнями при здійсненні прикордонного контролю встановлювати наявність належно оформлених документів.
Ухвалою від 27.06.017 року Личаківським районним судом м. Львова відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 05.12.2017 року адміністративну справу №463/3240/17 передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 07.02.2018 року справу прийнято до провадження.
Позивач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, подав заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.02.2018 року. Відзив мотивований тим, що сам факт і подія правопорушення підтверджуються протоколом та постановою у справі про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних перевезень. Крім того, відсутність необхідних документів для здійснення перетину державного кордону України підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
13.04.2017 року о 17 год. 45 хв. потягом №706 сполученням «Перемишль-Львів-Київ» перевізником - Публічним акціонерним товариством «Укрзалізниця» було перевезено через державний кордон України в пункт пропуску для залізничного сполучення «Мостиська» без належних документів для в'їзду в Україну громадянина Бельгії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пред'явив на паспортний контроль ідентифікаційну картку громадянина Бельгії НОМЕР_1, видану 23.12.2016 року, яка не дає право на перетинання державного кордону України.
13.04.2017 року працівниками Львівського прикордонного загону складено протокол №440142 та винесено рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 13.04.2017 року.
10.06.2017 року начальником Львівського прикордонного загону винесено постанову №4 у справі про правопорушення, пов'язане з відповідальністю перевізника під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень, якою на ПАТ «Українська залізниця» накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. за вчинення правопорушення передбаченого частиною 1 статті 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» № 661-IV від 03.04.2003 року на органи та посадових осіб Держприкордонслужби України покладено обов'язок запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, їх виявлення та припинення, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно із законами; здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Підпункт 1 ч.1 ст.15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 22.09.2011 року передбачає, що в'їзд на територію України та виїзд з території України для іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.
Угодою між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз передбачено, що іноземці та особи без громадянства, а також громадяни України прямують до країн-членів ЄС по безвізовому режимі (90 днів протягом 180 днів) за наявності закордонного паспорта (біометричного паспорта або закордонного паспорта старого зразка, термін дії ще якого не закінчився). В Угоді не зазначено, що ID-картка може слугувати підставою для перетину державного кордону.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про залізничний транспорт» №273/96-ВР від 04.07.1996 року, залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо; залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» №2920-ІІІ від 10.01.2002 року, цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Згідно з ст.ст.1, 2 вказаного Закону підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Перевізник звільняється від відповідальності, передбаченої цією статтею, якщо доведе, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
Згідно абзацу 2 пункту 2 Порядку взаємодії під час проведення контрольних процедур міжнародних швидкісних поїздів «Інтерсіті+», затвердженого наказом т.в.о начальника Львівського прикордонного загону від 15.08.2017 року №1013-аг (далі - Порядок) старший стюард поїзду під час посадки пасажирів у вагони організовує роботу стюардів щодо інформування та перевірки перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявності у пасажира документів, необхідних для виїзду до держави прямування, транзиту, що може призвести до перевезення чи спроби перевезення через державний кордон України пасажирів без необхідних документів.
Таким чином, стюарди міжнародного пасажирського сполучення повинні перевіряти перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для виїзду до держави прямування, транзиту, оскільки саме вони пропускають осіб у вагони міжнародного швидкісного потягу «Інтерсіті+». Робота ж працівників Державної прикордонної служби полягає у встановленні дійсності та приналежності цього паспортного документа іноземцю чи особі без громадянства.
Згідно з ч.1, ч.3 ст.3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» посадовою особою відповідного органу охорони державного кордону України, яка виконує функції із здійснення прикордонного контролю, про вчинення правопорушення складається протокол. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка керує транспортним засобом, або представником перевізника, у присутності якого складено протокол про правопорушення, а за наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від підписання протоколу в ньому робиться запис про це. Особа, яка керує транспортним засобом, або представник перевізника має право надати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підписання.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» посадова особа органу охорони державного кордону України, уповноважена накладати штрафи, приймає відповідне рішення протягом п'ятнадцяти днів після надходження протоколу про правопорушення та інших матеріалів справи. Рішення оформляється постановою відповідної особи.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.22-1 Закону України «Про залізничний транспорт» під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу. Перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Судом встановлено, що 13.04.2017 року о 17 год. 45 хв. потягом № 706 сполученням «Перемишль-Львів-Київ» перевізником - Публічним акціонерним товариством «Укрзалізниця» було перевезено через державний кордон України в пункт пропуску для залізничного сполучення «Мостиська» без належних документів для в'їзду в Україну громадянина Бельгії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який пред'явив на паспортний контроль ідентифікаційну картку громадянина Бельгії НОМЕР_1, видану 23.12.2016 року, яка не дає право на перетинання державного кордону України.
Дана обставина фактично не заперечувалась позивачем.
Перевізником - ПАТ «Українська залізниця» не виконано обов'язок перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, чим порушено вимоги ст.1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» та ст.22-1 Закону України «Про залізничний транспорт».
Не приймаються до уваги покликання позивача на те, що відповідальність перевізників встановлена за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, оскільки у даній справі не йдеться про підроблення документів громадянином Бельгії.
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що працівники залізниці не можуть знати та відслідковувати всі міждержавні угоди, оскільки у вищезазначеній нормі закону йдеться про перевірку документів необхідних для в'їзду до України, тобто працівники залізниці повинні знати про те за якими документами дозволено в'їзд в Україну.
Що стосується посилання позивача на окремі порушення та неточності при оформленні протоколу, то вони не спростовують факту вчинення правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що постанова Львівського прикордонного загону від 10.06.2017 року №4 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень та накладення на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» штрафу у розмірі 8 500,00 грн. є законною. Підстав для її скасування не встановлено.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позовні вимоги є необґрунтованими та спростованими відповідачем. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст.139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачу не повертається.
Керуючись ст.ст.2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» до Львівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної Прикордонної служби України про скасування постанови відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2018 року.
Суддя Крутько О.В.
