АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2018 року
м. Рівне
Справа № 565/1145/17
Провадження № 22-ц/787/638/2018
головуючий суддя: Боймиструк С.В.
судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В.,
секретар судового засідання Пиляй І.С.,
з участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 січня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Вараської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суду з позовом до ОСОБА_3, Вараської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його двоюрідний брат ОСОБА_4, з яким за життя він підтримував дружні стосунки. ОСОБА_4 належала двокімнатна квартира в м. Кузнецовськ (нині - м. Вараш) Рівненської області. У травні 2017 року, після подання дружиною померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_3 до суду позову про визнання права власності на цю квартиру за набувальною давністю, позивачу стало відомо про існування заповіту ОСОБА_4 на вказане житло на його користь. Позивач не звернувся своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, так як не знав про існування заповіту, що вважає поважною причиною пропуску встановленого законом строку для її подання. Просив визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 січня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Вараської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено у зв'язку з безпідставністю.
У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 вважає його незаконним та необґрунтованим, оскільки суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів, зробив висновки, які не відповідають обставинам вказаної справи та допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував тієї обставини, коли саме (дата) ОСОБА_2 дізнався про існування складеного на його ім'я заповіту ОСОБА_4 Також, не з'ясував чи надсилалася ОСОБА_2 або чи розміщувалася в пресі інформація про наявність заповіту на користь позивача. Крім того, суд не з'ясував чи є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини незнання ОСОБА_2 про існування на його ім'я заповіту.
Крім того вказує, що суд першої інстанції безпідставно вважав встановленим те, що ОСОБА_2 раніше ніж 30 червня 2017 року дізнався про існування складеного ОСОБА_4 на його ім'я заповіту. Хоча, жодними доказами таку обставину в суді не було доведено.
Також зазначив, що в порушення ч. 1 і ч. 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції не здійснив повного та всебічного з'ясування обставин на які посилалися сторони позивача і відповідачів. Зокрема, не надав правової оцінки доказам, які свідчать, що ОСОБА_2 не знав до червня 2017 р. про існування складеного на його ім'я заповіту ОСОБА_4
Просив рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 січня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Вараської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити в повному обсязі.
Представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі.
Тимчасово здійснюючий повноваження Вараського міського голови І. Шумра подав до апеляційного суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника та про відсутність заперечень, щодо задоволення вимог ОСОБА_2.
ОСОБА_3 завчасно була повідомлена про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилась і причини неявки суду не повідомила, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.
Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 09 серпня 2013 року склав заповіт, яким належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2. Даний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Кузнецовського міського нотаріального округу Приймасом В.О.
Відповідно до ст.1255 ЦК України, нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
Спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 коли ОСОБА_4 помер. Позивач ОСОБА_2 є двоюрідним братом ОСОБА_4, а відповідач ОСОБА_3 перебувала з останнім у зареєстрованому шлюбі на момент його смерті. Також судом встановлено і ніким не оспорюється, що позивач на час відкриття спадщини постійно разом з спадкодавцем ОСОБА_4 не проживав.
Як вбачається з інформації Рівненського обласного державного нотаріального архіву №834/01-24 від 15.11.17 року, у переданих до архіву нотаріальних документах приватного нотаріуса Кузнецовського міського нотаріального округу Приймаса В.О. (померлого на момент розгляду даної цивільної справи) відсутні будь-які відомості про заведення спадкової справи щодо майна ОСОБА_4.
Зазначена інформація свідчить про те, що до приватного нотаріуса Кузнецовського міського нотаріального округу Приймаса В.О. будь-які особи із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не звертались та спадкова справа ним не заводилась, відповідно не надсилалася ОСОБА_2 та не розміщувалася в пресі інформація про наявність заповіту на користь позивача.
ОСОБА_2 факт необізнаності про існування заповіту ОСОБА_4 на його користь підтвердив власними показаннями, наданими суду за правилами допиту свідка.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які вказують на поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Однак, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 1223, 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 Спадкодавець помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач не звернувся своєчасно до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав про існування заповіту. Зворотного по справі не доведено.
Відповідно до правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, оскільки він не проживав зі спадкодавцем на момент смерті, не є спадкоємцем першої черги за законом, а тому об'єктивно не міг знати про наявність на його ім'я заповіту. Крім того, він не є єдиним родичем спадкодавця ОСОБА_4, у котрого є спадкоємці першої черги за законом.
Отже, у межах шестимісячного строку позивач не вчиняв дій, спрямованих на прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту. Про існування заповіту позивачу стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 81 ЦПК України - у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Вказуючи на обізнаність позивача про наявність заповіту, відповідач не надала суду будь-яких доказів, які об'єктивно вказують на обізнаність спадкоємця про заповіт, складений на його ім'я.
ОСОБА_2 зазначив, що він пропустив строк для прийняття спадщини, оскільки не знав про наявність заповіту на його ім'я, що і є поважною причиною пропуску строку. Докази можуть бути надані для підтвердження наявності чи відсутності певної обставини. Необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.
В той же час факт необізнаності особи про наявність заповіту може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.
За таких обставин, під час ухвалення рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст.376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 26 січня 2018 року скасувати та прийняти постанову.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Вараської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю один місяць з дня прийняття постанови в даній справі для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 23 квітня 2018 року.
Головуючий : С.В. Боймиструк
Судді : С.О. Гордійчук
С. В. Хилевич
