Справа
№ 459/2618/17
Провадження № 2/459/124/2018
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2018 року м. Червоноград
Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого – судді Рудакова Д.І.,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,
Справа № 459/2618/17
Позивач : ОСОБА_2
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЦ «Андромеда»
Вимоги позивача: про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Особи, які з’явилися в судове засідання:
представника відповідача ОСОБА_3,
ОСОБА _4 виклад позиції позивача.
1. Позивач звернулася до суду із позовом, в якому, із врахуванням уточненої позовної заяви від 05.02.2018 року, просить визнати незаконним та скасувати наказ №20170729-2 від 29.07.2017р. про звільнення ОСОБА_2 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України; поновити ОСОБА_2 на посаді сестри медичної Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Андромеда» з 29 липня 2017 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Андромеда» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.07.2017 року до дня поновлення на роботі.
2. Свої позовні вимоги позивач обгрунтувала тим, що з відповідачем перебувала у трудових відносинах.26 липня 2017 року у зв’язку з погіршенням стану здоров’я звернулася про надання медичної допомоги, про що повідомила керівника медичного центру. 01 вересня 2017 року на мою поштову адресу надійшло повідомлення директора ТОВ МЦ «Андромеда» від 29 липня 2017 року, зі змісту якого вбачається, що «відповідно до наказу №20170729-2 від 29.07.2017р. через відсутність на робочому місці більше трьох годин - 26.07.2017р. та враховуючи те, що вказане порушення неодноразове, вона звільнена з роботи на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України». Стверджує, що жодних порушень трудового законодавства за весь період перебування у трудових відносинах з відповідачем нею не вчинялося, а в період встановлення її відсутності на робочому місці вона перебувала на лікуванні, тому вважає відповідачем незаконно було звільнено її з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.
3. Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
4. Позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилися. Представником позивача неодноразово подавалися до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з його зайнятістю в інших судових засіданнях та в цих клопотаннях останній зобов’язувався надати докази такого у наступних засіданнях, однак жодного разу представником позивача таких доказів суду подано не було. У зв’язку з цим, задля розгляду справи у розумні строки та не затягування судового розгляду, суд вирішив завершувати розгляд справи за відсутності позивача та її представника у відповідності до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, оскільки клопотання представника позивача, на думку суду, як і всі попередні є необґрунтованими, а тому до уваги судом не беруться.
5. Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
II.Процесуальних дій по справі не проводилися.
III. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом установлено, що позивач перебувала у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр « Андромеда».
У відповідності до наказу від 29.07.2017 року № 20170729-2 ОСОБА_2, сестра медична 26.07.2017 року була відсутня на роботі протягом робочого дня без поважних причин, у зв’язку з чим останню звільнено 29.07.2017 року на підставі п.4 ст.40 КЗпП України (а.с. 4).
Про даний факт позивача було повідомлено (а.с. 4).
Позивач не оспорює факт своєї відсутності на роботі 26.07.2017 року, однак остання стверджує, що була відсутня на робочому місці, у зв’язку з погіршенням свого стану здоров’я.
Як видно з матеріалів справи, зокрема, з повідомлення Комунальної 4-ої міської лікарні м. Львова від 20.12.2017 року № 2058, позивач 26.07.2017 року зверталася за медичною допомогою до лікарів К4МП м. Львова, про що наявні записи у медичній карті амбулаторного хворого та в книзі запису викликів лікаря додому. В медичній карті амбулаторного хворого ОСОБА_2 та в журналах реєстрації аналізів відсутні записи про призначення чи видачу направлень на здачу аналізів. Листок непрацездатності гр.. ОСОБА_2Я.в К4МП м. Львова з 26.07.2017 року по 20.12.2017 року не видавався, останній видавалась виписка з медичної карти амбулаторного хворого, що зафіксовано в обліковому журналі (а.с. 29, 50-59).
Як видно з акту № 4 ТзОВ «Медичний центр «Андромеда» від 27.07.2017 року гр.. ОСОБА_2 було запрошено до кабінету директора закладу та було запропоновано ознайомитись та підписати акт про відсутність працівника на роботі від 26.07.2017 року та надати пояснення з приводу невиходу на роботу 26.07.2017 року в період з 09.00 год. по 18.00 год. ОСОБА_2 усно пояснила, що не вийшла на роботу, тому що вирішувала особисті питання, але дати письмове пояснення з цього приводу відмовилася (а.с. 5).
IV. Норми права, які застосував суд.
Засади ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів безстороннім та належним судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ч.1 ст.3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 171-1КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника, з урахуванням вимогч. 1 та 2ст. 148 КЗпП України, відповідно до яких дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без по важних причин.
Як роз'яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв’язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов’язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.
Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 за № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
V.Оцінка суду.
Позивач мотивує свій позов тим, що її було звільнено з роботи, в той час коли вона перебувала на лікуванні.
Так, дійсно позивач 26.07.2017 року зверталася за медичною допомогою до лікарів Комунальної 4-ої міської лікарні м. Львова, однак згідно з наданими документаціями цієї лікарні ОСОБА_2 з 26.07.2017 по день надання цього повідомлення, а саме – 20.12.2017 року лікарняний лист не відкривався.
Згідно Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 399/VI від 28/07/2017 р., виданої Комунальною 4 міською поліклінікою м. Львова гр-ці - ОСОБА_2, остання лише зафіксувала факт відвідування лікаря-терапевта 26.07.2017 року. Водночас нею не подано доказів щодо обстеження її стану здоров’я та про призначення здачі аналізів,не надала докази, що дійсно проходила обстеження та курс лікування, не надано нею й переліку ліків ( рецепт), призначений лікарем для лікування.З вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивач не зверталась до лікаря за медичною допомогою, а надана виписка фіксує лише факт прийому у лікаря.
27.07.2017р.позивач прибула на роботу з метою виконання своїх трудових обов'язків та в усній формі пояснила, що самовільнозалишила робоче місце для вирішення особистих питань.
Крім цього, дана виписка заповнена з порушенням інструкції по діловодству, а саме: дата народження ОСОБА_2 виправлена. Також в даній виписці не правильно вказано місце роботи останньої. Також така виписка була видана ОСОБА_2 28.07.2017 року, саме в той час, коли вона була на роботі в ТзОВ «Медичний центр Андромеда». Таким чином, вищевказана виписка заповнювалась у відсутності позивача.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем усупереч ч.1 ст.81 ЦПК України не надано суду доказів про поважність причин її відсутності на роботі 26.07.2017 р., а такі обставини, як:самовільне залишення робочого місця, факт лише фіксації на прийомі у лікаря без проходження курсу лікування, без призначення лікарем здачі необхідних аналізів, без проходження необхідних обстежень, без призначення переліку ліків (рецепту),без письмового чи усного попередження про намір покинути робоче місце з метою звернутись до лікаря,вихід на роботу 27.07.2017 р. вже здоровою,27.07.2017 р. позивач відмовилась надати підтверджуючі документи про відсутність її на робочому місці 26.07. 2018 р. та як такого підтвердження не мала, надання медичної виписки від 28.07.2017 р. з виправленнями свідчать про те, що позивач не зверталась за медичною допомогою, а лише зафіксувала заднім числом факт прийому у лікаря, що не є доказом про поважність причини її відсутності на робочому місці 26.07.2018 р., а прогулом без поважних причин.
Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (Форма № 027/о), затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 за № 110. Дана виписка заповнюється відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого» Відповідно до зазначеної інструкції Форма № 027/о заповнюється лікарями закладів охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров’я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці.
Форма № 027/о призначена для взаємообміну інформацією амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних закладів охорони здоров’я щодо діагнозу, перебігу захворювання, стану хворого при направленні (виписці), проведенні досліджень, консультацій в інших закладах охорони здоров’я, лікування, диспансерного спостереження та інших рекомендацій хворому.
Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 за № 455 тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Як судом було встановлено, позивачу листок непрацездатності не відкривався, доказів протилежного остання суду не надала.
З урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що оспорюваний позивачем наказ про її звільнення був винесений в порядку визначеного законодавством, а отже, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 263-265, 268, 273, 280-283 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЦ «Андромеда» про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 10.04.2018 року.
Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 80100, м. Червоноград, вул.. В.Стуса, 4/34, Львівська область.
Представник позивача – ОСОБА_5 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 853).
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «МЦ «Андромеда», ЄДРПОУ 39484457, 80100, м. Червоноград, вул.. Грушевського, 4/1, Львівська область.
Представники відповідача – ОСОБА_6 (80100, м. Червоноград, вул.. Грушевського, 4/1, Львівська область), ОСОБА_3 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Львівською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури № 6 від 23.05.1996 року).
Суддя: Д. І. Рудаков
