ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/1111/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Державна екологічна інспекція у Івано-Франківській області,

представник - Сворак І.Б.,

відповідач - Державне підприємство «Болехівське лісове господарство»,

представник відповідача не скористався правом участі в судовому засіданні, повідомлений належним чином,

розглянув касаційну скаргу Державного підприємства «Болехівське лісове господарство»

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017

у складі колегії суддів: Галушко Н.А. (головуючий), Данко Л.С., Орищин Г.В.

та на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017

у складі судді Калашник В.О.

у справі за позовом Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області до Державного підприємства «Болехівське лісове господарство»

про відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства, в сумі 291 335, 35 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 24.02.2016 Державною екологічною інспекцією у Івано-Франківській області складено Акт № 47 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, яким виявлено наступні порушення в Рахинському лісництві Державного підприємства «Болехівське лісове господарство». У цьому акті зафіксовано факт незаконної порубки дерев:

у кварталі 29 виділ 58 - незаконну рубку 17 сироростучих, сухостійних та вітровальних дерев породи ялиця та бук, діаметром: 57; 45; 35; 38; 25; 17; 40; 18; 65; 68; 63; 50; 41; 16; 18; 45; 70 см, за що розраховано шкоду в сумі 104 321, 60 грн;

у кварталі 29 виділ 29 - незаконну рубку двох сироростучих дерев породи ялиця, діаметром: 79; 63 см, за що розраховано шкоду в сумі 29 963, 24 грн;

у кварталі 29 виділ 40 - незаконну рубку одного сироростучого дерева породи граб, діаметром 32 см та одного сироростучого дерева породи дуб, діаметром 20 см, за що розраховано шкоду в сумі 5 184, 65 грн;

у кварталі 29 виділ 43 - незаконну рубку двох сироростучих дерев породи дуб, діаметром: 33; 28 см, за що розраховано шкоду в сумі 7 129, 95 грн;

у кварталі 29 виділ 17 - незаконну рубку двох вітровальних дерев породи ялиця діаметром: 45; 46 см та одного сухостійного дерева породи граб діаметром 47 см, за що розраховано шкоду в сумі 11 960, 78 грн;

у кварталі 29 виділ 18 - незаконну рубку одного сироростучого дерева породи дуб, діаметром: 27 см, за що розраховано шкоду в сумі 3 044, 82 грн;

у кварталі 29 виділ 19 - незаконну рубку одного сироростучого дерева породи ялиця, діаметром: 23 см, за що розраховано шкоду в сумі 1 931, 20 грн;

у кварталі 16 виділ 3 - незаконну рубку одного сухостійного дерева породи сосна, діаметром: 25 см, за що розраховано шкоду в сумі 965, 60 грн;

у кварталі 16 виділ 5 - незаконну рубку 8 сухостійних дерев породи ялина та дуб, діаметром: 31; 25; 19; 29; 24; 23; 29; 33 см, за що розраховано шкоду в сумі 10 576, 50 грн;

у кварталі 16 виділ 10 - незаконну рубку 18 сироростучих та сухостійних дерев породи ялина та дуб, діаметром: 34; 26; 22; 43; 25; 31; 26; 32; 30; 22; 30; 42; 23; 37; 24; 25; 27; 45 см, за що розраховано шкоду в сумі 35 300, 13 грн;

у кварталі 16 виділ 23 - незаконну рубку двох вітровальних дерев породи ялиця, діаметром: 28; 38 см, за що розраховано шкоду в сумі 4 123, 19 грн;

у кварталі 16 виділ 24 - незаконну рубку 4 сироростучих дерева породи бук, діаметром: 5; 50; 45; 41 см, за що розраховано шкоду в сумі 30 310, 02 грн;

у кварталі 16 виділ 28 - незаконну рубку одного сироростучого дерева породи ялиця, діаметром: 56 см, за що розраховано шкоду в сумі 10 541, 27 грн;

у кварталі 16 виділ 25 - незаконну рубку 13 сироростучих та сухостійних дерев породи ялиця, бук, осика, береза, дуб діаметром: 45; 18; 23; 30; 20; 30; 25; 24; 20; 18; 27; 25; 70 см, за що розраховано шкоду в сумі 35 982, 40 грн.

2. Загальна сума шкоди, заподіяна лісовому фонду внаслідок порушення лісового законодавства на території лісокористувача - Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» - складає 291 335, 35 грн, яку відповідно до статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» необхідно було перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища селищних, сільських, та/або міських рад на території, якої вчинені правопорушення.

Обґрунтування позову

3. У грудні 2016 року позивач подав відповідний позов про стягнення з Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» 291 335, 35 грн шкоди, яка не була відшкодована відповідачем. Позовні вимоги мотивовані незабезпеченням відповідачем охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущенням самовільної вирубки лісу, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 291 335, 35 грн заподіяних навколишньому природному середовищу збитків, які слід перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища с. Оболоня Долинського району.

5. Суди свої рішення мотивували наявністю у відповідача статусу постійного лісокористувача, який має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території у силу положень Лісового кодексу України. Крім того, судом першої інстанції відхилено посилання відповідача щодо передачі ним матеріалів про незаконні рубки до правоохоронних органів (кримінальне провадження від 16.02.2016 № 12016090000000042) як заперечення своєї вини, оскільки вказані заходи є його обов'язком і стосуються лише встановлення осіб, які вчинили порушення природоохоронного законодавства, та притягнення їх до передбаченої законом відповідальності.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (відповідача по справі)

6. Звертаючись з касаційною скаргою, Державне підприємство «Болехівське лісове господарство» (далі - ДП Болехівське лісове господарство») просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування положень статей 86, 90 Лісового кодексу України та статті 1172 ЦК України з огляду на недоведеність складу цивільного правопорушення в діяннях відповідача.

Б. Доводи позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

7. У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права, просить залишити судові рішення без змін.

В. Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

8. У судовому засіданні представник позивача підтримав наведені у відзиві на касаційну скаргу доводи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції від 06.11.1991)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом...

10. Цивільний кодекс України.

Стаття 1166. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду

1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

3. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

4. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 1172. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою

1. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

2. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

3. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

11. Лісовий кодекс України (далі - ЛК України)

Стаття 86. Організація охорони і захисту лісів

Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації і ліквідації.

Охорона і захист лісів може здійснюватись із застосуванням авіації. Зона авіаційної охорони і захисту лісів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, з урахуванням замовлень власників лісів і постійних лісокористувачів.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Стаття 90. Основні завдання державної лісової охорони

Основними завданнями державної лісової охорони є:

здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства;

забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги стосовно безпідставності задоволення позову з огляду на наступне.

Статтями 5, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню використання на території України. Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно з статтею 9 ЛК України у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Частиною другою статті 19 ЛК України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Статтею 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Судами встановлено, що спір у даній справі виник у зв'язку з виявленням факту самовільної рубки дерев на території, переданій відповідачу під охорону, та покладанням відповідальності за незаконну порубку.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою; вину.

Оскільки як зазначалось позивачем при поданні позову і встановлено судами усіх інстанцій, що відповідач як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, то судами обґрунтовано стягнуто з ДП «Болехівське лісове господарство» 291 335, 35 грн збитків.

Судова колегія зазначає, що системний аналіз статей 19, 63, 64 ЛК України свідчить, що обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

14. Таким чином, оскільки оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ДП Болехівське лісове господарство» і про залишення без змін постанови Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 31.01.2017 у справі № 909/1111/16 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Я. Погребняк