Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 27 березня 2018 року
у справі № 909/1111/16
Господарська юрисдикція
Щодо суб’єктів відповідальності за незаконну порубку лісу
Фабула справи: Державна екологічна інспекція подала позов до Державного підприємства «Болехівське лісове господарство» (далі - ДП «Болехівське лісове господарство») про стягнення з ДП «Болехівське лісове господарство» 291 335, 35 грн шкоди, яка не була відшкодована відповідачем.
Позовні вимоги мотивовані незабезпеченням відповідачем охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допущенням самовільної вирубки лісу, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України.
Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ДП «Болехівське лісове господарство» посилається на неправильне застосування положень ст. ст. 86, 90 ЛК України та ст. 1172 ЦК України з огляду на недоведеність складу цивільного правопорушення в діяннях відповідача.
Правова позиція Верховного Суду: ч. 2 ст. 19 ЛК України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями ст. 63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Ст. 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Висновки: системний аналіз ст. ст. 19, 63, 64 ЛК України свідчить, що обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16.
Ключові слова: порушення природоохоронного законодавства, використання природних ресурсів, зобов’язання постійного лісокористувача
