ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
22.03.2018 Справа № 917/775/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №917/775/16
за позовом Акціонерного товариства "Науково-виробнича корпорація "Уралвагонзавод" імені ОСОБА_1", Східне шосе, 38, м. Нижний Тагіл, Свердловська область, Росія, 622007
до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. І.Приходько, 141, м. Кременчук, Полтавська область, Україна, 39621
про стягнення 58 239 800,00 руб.
Суддя Киричук О.А.
Представники :
від заявника (боржника): не з'явився
від стягувача: не з'явився
Розглядається заява Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №917/775/16.
В обгрунтування заяви ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" зазначає, що виконання рішення суду порушує публічний порядок та суперечить інтересам України, викладеним у стратегії національної безпеки, що затверджена рішенням РНБО, введеним в дію Указом Президента України № 287/2015 від 26 травня 2015 року.
Ухвалою суду від 02.03.2018р. суд прийняв до розгляду заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 917/775/16; розгляд заяви призначив на 12.03.2018; запропонував позивачу до наступного судового засідання надати суду письмові заперечення стосовно поданої відповідачем заяви.
В судове засідання 12.03.2018р. стягувач та боржник явку не забезпечили. При цьому, боржник через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду заяви, оскільки ухвала суду про прийняття до розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у справі № 917/775/16, та призначення заяви до розгляду на 12.03.2018 отримана ним на передодні неробочих днів. Заявник повідомив у клопотанні про бажання приймати участь у судовому засіданні з розгляду поданої заяви та про можливість забезпечити до суду прибуття представників на будь-яку дату, окрім 12.03.2018р.
Ухвалою суду від 12.03.2018р. суд відклав розгляд заяви в судове засідання на 22.03.2018р.
В судове засідання 22.03.2018р. стягувач та боржник явку не забезпечили. При цьому, боржник через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду заяви, оскільки 21.03.2018р. наприкінці робочого дня йому стало відомо про неможливість участі у засіданні його представника адвоката ОСОБА_2 у зв'язку з раптовою хворобою.
Зазначені заявником в клопотанні причини неявки, судом не визнаються поважними, оскільки, по-перше, розгляд заяви вже відкладався за клопотанням боржника (в клопотанні, зокрема повідомлялося про можливість забезпечити до суду прибуття представників на будь-яку дату, окрім 12.03.2018р.); по-друге, відповідачем у справі є ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", а не адвокат ОСОБА_2, а відтак ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" не обмежене в праві направити для участі в судовому засіданні іншого уповноваженого представника.
Крім того, суд відмічає, що відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Стягувач письмові заперечення стосовно заяви не надав.
Розглянувши заяву, суд встановив:
Акціонерне товариство "Науково-виробнича корпорація "Уралвагонзавод" імені ОСОБА_1" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з відповідача 58 239 800 рос. руб. несплаченої винагороди за використання об'єктів інтелектуальної власності в зв'язку з неналежним виконанням ліцензійного договору від 29.09.2010 № 1295сб/15.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.06.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 23 лютого 2017 року, позов задоволено.
На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.16р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.11.2016р., які набрали законної сили 22.11.2016р., 05.12.2016р. видано наказ.
26.02.18р. боржник звернувся до суду з заявою у справі №917/775/16, в якій просить визнати виконавчий документ Наказ про примусове виконання рішення та постави від 05.12.2016 року виданий Господарським судом Полтавської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141, код ЄДРПОУ 05756783) на користь Акціонерного товариства “Науко-виробнича корпорація “Уралвагонзавод” імені ОСОБА_1” (622007, Східне шосе, 38, м. Нижній Тагіл, Свердловська область, Росія) 58 239 800,00 руб. РФ заборгованості, 206700,00 грн. витрат по сплаті судового збору таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування даної заяви боржник посилається на наступні обставини:
основними споживачами продукції Божника є підприємства залізничного господарства. За обсягами споживання діяльність ПАТ “КСЗ” орієнтована на споживачів — підприємства залізничного господарства Російської федерації і країн Митного союзу;
взаємовідносини ПАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” з контрагентами Російської федерації були призупиненні в односторонньому порядку Російською федерацією;
дії Російської Федерації мають наслідком зменшення обсягів виробництва і продажу продукції відповідача і в сукупності із спробами Російських судових інстанцій покласти на підприємство боржника відповідальність за збитки є проявами торговельної — економічної війни;
торгівельно-економічна війна є актуальною загрозою національній безпеці. Відповідно до п 3.1 Стратегії Національної безпеки затвердженої рішенням РНБО, введеним в дію Указом Президента України № 287/2015 від 26.05.2015 року до загроз національній безпеці віднесено, зокрема, агресивні дії Росії, що здійснюються для виснаження української економіки і підриву суспільно-політичної стабільності з метою знищення держави Україна і захоплення її території;
постановою Верховної ОСОБА_2 України від 27.01.2015 № 129-VIII затверджено звернення до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської ОСОБА_3 Європи, Парламентської ОСОБА_3 НАТО, Парламентської ОСОБА_3 ОБСЄ, Парламентської ОСОБА_3 ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором;
від початку агресії Російська Федерація систематично порушує загальновизнані норми міжнародного права, права людини, в тому числі право на життя мирних громадян України, які стали заручниками терористів на окупованих територіях Донбасу та Кримського півострову;
до наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України віднесено шкоду, яку заподіяла Російська Федерація внаслідок незаконної анексії та агресії, що також полягає у не отриманих Україною та українськими підприємствами прибутках. Про економічний тиск на підприємство боржника та зниження його прибутків через рішення системи органів по сертифікації Російської Федерації свідчить листування та звіт аудитора надані підприємством боржника у матеріали справи;
винятковою підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню є те, що по відношенню до компаній корпорації ВАТ “НВК “Уралвагонзавод” міжнародною спільнотою був введений ряд санкцій, які стосуються енергетичного та фінансового секторів, продукції військового та подвійного призначення. Компаніям з США та ЄС заборонено встановлювати нові фінансові відносини з компаніями з санаційного списку, в тому числі з Уралвагонзаводом;
Уралвагонзавод, як юридична особа, яка потрапила до санкційних списків, вважається компанією, яка прямо або опосередковано впливає на розпалювання та подальшу ескалацію військового конфлікту на Сході України, займається його фінансуванням та забезпеченням ресурсами, а отже не визнається світовою спільнотою як компанія, яка може добросовісно функціонувати та співпрацювати з міжнародною спільнотою;
Уралвагонзавод є одним з найбільших виробників танків та військових машин в Російській Федерації вже багато років. Докази присутності та використання танків Уралвагонзаводу терористами на Сході України підтверджуються детальним звітом міжнародної OSINT групи InformNapalm (копія звіту додається) про види та типи танків Уралвагонзаводу, які були помічені або знищені на Сході України;
грошові кошти, які можуть бути стягнуті з ПАТ "КСЗ" на користь Позивача, профінансують його господарську діяльність, зокрема виробництво зброї, від якої гинуть мирні жителі та українські військові на Сході України;
виконання рішення суду матиме наслідком збільшення збитків вітчизняного підприємства Боржника та отримання вигоди стратегічним підприємством оборонного комплексу країни Агресора в особі Стягувача. Оцінку наслідків виконання рішення суду та відповідність таких дій публічному порядку необхідно здійснювати в розрізі того, що важливіше для інтересів держави Україна - збереження стратегічного вітчизняного підприємства, більше 2000 робочих місць, податків до бюджету чи фінансування стратегічних підприємств оборонного комплексу країни агресора, яке визнано світовою спільнотою таким, що приймає активну участь у сприянні тероризму, фінансуванні і постачанні озброєння до зони конфлікту на Сході України;
обставини порушення публічного порядку і невідповідність стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства “Науково виробнича корпорація “Уралвагонзавод” коштів є преюдиційним фактом і не потребують доказуванню в силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України, оскільки, встановлені судовим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.09.2017 року у справі 537/990/17.
При розгляді заяви суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частина 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявою стягувача або боржника, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З вищенаведеного вбачається, що процесуальним законодавством передбачено ряд підстав, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, які стосуються випадків якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд звертає увагу, що чинним законодавством України не визначені такі підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, які зазначені боржником у заяві.
Зокрема, не є обгрунтованим посилання боржника на те, що винятковою підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню є те, що по відношенню до компаній корпорації ВАТ «НВК «Уралвагонзавод» (далі - корпорація НВК «Уралвагонзавод» або «Уралвагонзавод») міжнародною спільнотою був введений ряд санкцій.
Так, згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" видами санкцій згідно з цим Законом є зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
Статтею 1 Закону України "Про санкції" встановлено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 5 Закону України "Про санкції" пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд ОСОБА_3 національної безпеки та оборони України Верховною ОСОБА_3 України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України; рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо іноземної держави або невизначеного кола осіб певного виду діяльності (секторальні санкції), передбачених пунктами 1 - 5, 13 - 15, 17 - 19, 25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається ОСОБА_3 національної безпеки та оборони України, вводиться в дію указом Президента України та затверджується протягом 48 годин з дня видання указу Президента України постановою Верховної ОСОБА_3 України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту прийняття постанови Верховної ОСОБА_3 України і є обов'язковим до виконання; рішення щодо застосування санкцій повинно містити строк їх застосування, крім випадків застосування санкцій, що призводять до припинення прав, та інших санкцій, які за змістом не можуть застосовуватися тимчасово.
У заяві про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, боржник не повідомляє про застосування до стягувача санкцій у порядку, визначеному вище.
При цьому, інших підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (перелік яких визначений частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України), боржник у заяві не зазначає.
Суд не приймає до уваги посилання боржника на обставини, встановлені судовим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.09.2017 року у справі 537/990/17 щодо того, що обставини порушення публічного порядку і невідповідність стягнення на користь Відкритого акціонерного товариства «Науково виробнича корпорація «Уралвагонзавод» коштів є преюдиційним фактом і не потребують доказуванню в силу вимог ч. 4 ст.. 75 ГПК України, оскільки ці обставини не спростовують наведеного вище.
Крім того, суд зазначає, що згідно статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Відповідно до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є: обов’язковість судового рішення.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 326 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З огляду на наведене вище, враховуючи (1) положення щодо обов’язковості судового рішення, виконання якого здійснюється на підставі наказу, (2) відсутність доказів виконання наказу, (3) визначений законодавством перелік підстав, за якими наказ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №917/775/16.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі №917/775/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 22.03.18 р.
Суддя Киричук О.А.
