Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2018 р. Справа№805/774/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У лютому 2018 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 їх спільний син проживав з нею, але фактично перебував на утриманні свого батька. Після смерті батька дитини, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, неодноразово зверталась до відповідача з проханням виплатити одноразову допомогу сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві на його неповнолітню дитину ОСОБА_2, що передбачена ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Між тим у виплаті такої допомоги було відмовлено.
У зв'язку з наведеним просила:
- зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Слов'янську Донецької області призначити та виплатити одноразову допомогу сім'ї на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року допущено заміну відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м. Слов'янську Донецької області його правонаступником - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що постановою начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Слов'янську Донецької області від 05 січня 2017 року №0557/1455/1455/2 дітям загиблого - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були призначені та виплачені одноразова допомога особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого, в розмірі по 29000 грн. на кожному особу. Постановою від 05 січня 2017 року №0557/1455/1455/3 призначені та сплачені дітям та матері загиблого щомісячні страхові виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого в розмірі по 1311,89 грн. кожному (тобто виплати сплачені як непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання). Постановою від 30 березня 2017 року №0557/1455/1455/4 проведений перерахунок щомісячних страхових виплат і на даний час діти та мати загиблого отримують щомісячні страхові виплати в розмірі по 1621,50 грн. кожний.
Щодо виплати одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого на сина позивача, то відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату. Згідно зі ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Позивач не надала органу соціального страхування доказів, що після розірвання шлюбу з батьком їх сина, вони спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. В той же час доказ спільного проживання однією сім'єю був наданий цивільною дружиною загиблого, з якою у них також є спільний неповнолітній син. Тому вважав, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Крім того, рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29.11.2017 року в справі № 234/3392/17, 2/234/2365/17 Головне управління Держпраці у Донецькій області зобов'язано призначити комісію в іншому складі для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 із ОСОБА_3.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з ОСОБА_3, під час якого народився син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 вересня 2008 року шлюб розірвано. Рішенням встановлено, що подружжя з квітня 2008 року як сім'я стосунків не підтримують, мешкають окремо, майнового спору між ними не має, згода між ними по утриманню неповнолітньої дитини досягнута.
На підставі рішення видано відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу.
ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок нещасного випадку на виробництві батько дитини - ОСОБА_3 - помер.
Постановою начальника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Слов'янську Донецької області (правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області) від 05 січня 2017 року №0557/1455/1455/1 мати померлого ОСОБА_6, син померлого - ОСОБА_2, другий син померлого - ОСОБА_5 за їх заявами взяті на облік у відділенні Фонду у м.Слов'янську як особи, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, та реєстрацію страхових випадків.
Постановою від 05 січня 2017 року №0557/1455/1455/2 дітям загиблого - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 призначені та виплачені одноразова допомога особам, які мають на це право в разі смерті потерпілого, в розмірі по 29000 грн. на кожному особу.
Постановою від 05 січня 2017 року №0557/1455/1455/3 кожному з вказаних дітей та матері загиблого призначені щомісячні страхові виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого (тобто як непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання).
Постановою від 30 березня 2017 року №0557/1455/1455/4 проведений перерахунок щомісячних страхових виплат у сторону збільшення їх розміру.
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 неодноразово зверталася до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Слов'янську Донецької області, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, із заявами (заяви від 31 січня 2017 року, від 29 березня 2017 року, звернення через Урядову гарячу лінію, які направлялися до відповідача) про виплату одноразової допомоги його сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, яку просила виплатити їх спільному неповнолітньому сину ОСОБА_2, на які Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Слов'янську Донецької області надавалися відповіді від 03 лютого 2017 року № 234-04/26, від 04 квітня 2017 року № 04/26-715/Н-05, від 26 грудня 2017 року № К-01-04/19-114 аналогічного змісту.
У відповідях з посиланням на ч. 6 ст. 42 і п. 2 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з розірванням шлюбу між позивачкою та померлим і відсутністю даних про факт проживання однією сім'єю в задоволенні заяв відмовлено. Пропонувалося надати підтверджуючі документи про проживання однією сім'єю, зокрема судове рішення про встановлення такого факту.
Позивачем підтверджуючі документи про проживання однією сім'єю надані не були.
В той же час такі докази органу соціального страхування надала інша особа, з якою у загиблого також є спільний неповнолітній син, - вона надала довідку Лиманської міської ради Донецької області від 26 грудня 2016 року №2290 про те, що вона та її син проживали сім'єю разом із загиблим ОСОБА_3 по день його смерті за вказаною у довідці адресою і вели спільне господарство.
Судом також встановлено, що рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 29 листопада 2017 року в справі № 234/3392/17, 2/234/2365/17 позов обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до Головного управління Держпраці у Донецькій області, треті особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Слов'янську Донецької області, первинна профспілкова організація обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», ОСОБА_6, про скасування актів за формою Н-5 та Н-1 розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком та зобов'язання провести повторне розслідування нещасного випадку, задоволений частково: зобов'язано Головне управління Держпраці у Донецькій області призначити комісію для проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_3, 1982 р.н., в іншому складі. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Вказане судове рішення законної сили не набрало.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - соціальне страхування) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України;
Статтею 36 вказаного Закону визначено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно зі ст. 41 вказаного Закону, яка визначає право на страхові виплати в разі смерті потерпілого, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання, - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якщо вони не працюють;
3) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку.
Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання передбачених у цій частині ст. 43 Закону документів, які видаються відповідними організаціями у триденний строк з моменту звернення заявника.
Статтею 42 вказаного Закону встановлені щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідними постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Слов'янську Донецької області від 05 січня 2017 року, зокрема спільному сину позивачки та загиблого - ОСОБА_2 призначена та виплачена одноразова допомога особі, яка перебувала на його утриманні, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату; призначені та виплачуються щомісячні страхові виплати.
Щодо виплати одноразової допомоги його сім'ї (у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яку позивач просила виплатити її сину, звертаючись до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у м.Слов'янську Донецької області (правонаступником якого є відповідач), а потім, не погоджуючись з його діями, звернулася до суду з даним позовом, то суб'єкт владних повноважень правомірно виходив з того, що така допомога надається не кожному члену сім'ї, як помилково вважала позивач, - вона у встановленому розмірі виплачується сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві в разі смерті останнього і є неподільною.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Частиною 4 ст. 3 вказаного Кодексу визначено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Позивач не надала органу соціального страхування доказів, що після розірвання шлюбу з батьком її сина, вони були сім'єю, тобто спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Такими доказами могли бути, зокрема довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради чи інших документів про склад сім'ї померлого, у тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду (п. 2 ч. 2 ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»), про що правильно зазначалося відповідачем у відповідях на заяви позивача.
В той же час доказ спільного проживання однією сім'єю органу соціального страхування був наданий іншою особою, з якою у загиблого також є спільний неповнолітній син.
З огляду на наведене суб'єкт владних повноважень правомірно відмовив позивачу у виплаті такої допомоги.
Суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушив права та законні інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
Крім того, дії та рішення суб'єкта владних повноважень позивачем не оскаржуються, а лише заявлені позовні вимоги зобов'язального характеру.
Враховуючи наведене правові підстави для задоволення позову - відсутні.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ІПН НОМЕР_1) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) про зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 19 березня 2018 року.
Суддя Логойда Т. В.
