Єдиний державний реєстр судових рішень
Апеляційний суд міста Києва
1[1]
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
19 лютого 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року,
в с т а н о в и в:
Згідно з вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 гроші в сумі 11805 (одинадцять тисяч вісімсот п`ять) грн. 26 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди.
Цим же вироком вирішено питання щодо відшкодування процесуальних витрат.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року і ухвалити новий вирок, згідно якого ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами. Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Перевіривши апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на предмет її відповідності вимогам ст. 396 КПК України, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, поряд з іншими даними, повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Між тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ці вимоги закону дотримані не були.
Так, вимоги апеляційної скарги захисника обвинуваченого про скасування вироку суду щодо ОСОБА_2 та ухвалення нового вироку про призначення останньому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами, не узгоджуються з вимогами ст. ст. 407 та 420 КПК України, які визначають повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги та підставами для ухвалення нового вироку, який зокрема може бути ухвалено лише у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення або необхідності застосування більш суворого покарання, про що не йде і взагалі не може йти мова в апеляційній скарзі захисника.
Більш того, у відповідності до вимог, передбачених ст. 408 КПК України, суд апеляційної інстанції змінює, а не скасовує вирок суду першої інстанції, у разі встановлення підстав для помякшення покарання, зменшення або збільшення сум, які підлягають стягненню, а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Враховуючи наведе, а також ту обставину, що, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, подана захисником обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_3 апеляційна скарга не може бути визнаною такою, що за своїм змістом відповідає вимогам закону, а саме вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 396 КПК України, оскільки зазначені в апеляційній скарзі вимоги виходять за межі повноважень суду апеляційної інстанції, які передбачені законом, а сама скарга не містить належного обґрунтування для скасування вироку суду, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Крім цього, відповідно до вимог ч. 6 ст. 396 КПК України до апеляційної скарги повинні бути надані її копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.
Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні копії поданої апеляційної скарги, з урахуванням тієї обставини, що сама апеляційна скарга та всі додатки до неї, в тому числі її копії, були повернуті захиснику, разом з копією ухвали судді Апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, яка в подальшому була скасована в касаційному порядку постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 лютого 2018 року, з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Наведені в ухвалі судді-доповідача недоліки апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 є перешкодою для відкриття апеляційного провадження, а тому, відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 399 КПК України, вона підлягає залишенню без руху, з наданням вказаній вище особі достатнього строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2016 року залишити без руху, встановивши строк для усунення виявлених недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва
ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/867/2018
