Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 752/11464/16-к
Провадження №: 1-кп/752/687/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2016 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100000000006 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Склименці, Корсунь - Шевченківського р-ну, Черкаської обл., громадянина України, одружений, маючий на утримані неповнолітню дитину, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
встановив:
ОСОБА_8 , 06.01.2016 року, приблизно о 16-20 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes-Benz 311 CDI-ПЕ» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині автодороги Київ-Обухів зі сторони м. Києва в напрямку м. Обухів, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, не врахував стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вірно оцінив дорожні умови, перед зміною напрямку руху не переконався, що цей маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого на 23 км. 300 м. вказаної автомобільної дороги, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3б, 10.1, 11.4, 12.1 та розділу 34 горизонтальної дорожньої розмітки 1.3 Правил дорожнього руху України, виїхав на зустрічну смугу руху дороги, де відбулось зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3307» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9 .
В результаті порожньо транспортної події пасажири автомобіля «Mercedes-Benz 311 CDI-ПЕ» д.н.з. НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному та вироку суду визнав повністю та пояснив, що 06.01.2016 року, приблизно о 16:20 годині, рухався на автомобілі «Mercedes-Benz 311 CDI-ПЕ» по автомобільній дорозі з м. Києва до м. Обухів, рухаючись у лівій смузі руху, яка мала по 2 смуги у кожному напрямку, побачив автомобіль який стояв на узбіччі, почав гальмувати, в результаті чого його автомобіль почало заносити на зустрічну смугу, при спробі зупинити автомобіль на узбіччі зустрічної смуги здійснив зіткнення із автомобілем «ГАЗ 3307». Одночасно, обвинувачений перепросив у потерпілих за завдану шкоду та просив суворо його не карати. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 не визнав, з огляду на відшкодування ним завданих їй збитків.
Допитана у содовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду повідомила, що сіла до маршрутного таксі, виїхавши на трасу рухались у лівій смузі руху, потім машина почала гальмувати та відбувся удар. Просила задовольнити цивільний позов, підтримала його у повному обсязі.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 , в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу та дослідивши матеріали що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.
Дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості кваліфіковані вірно.
При призначенні ОСОБА_8 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення неумисного злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно, відшкодував потерпілим ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та частково відшкодував шкоду ОСОБА_5 на суму 12000 грн., обставини, що пом`якшують покарання є щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.
Крім того, суд, враховуючи обставини ДТП, думку прокурора, потерпілих, також вважає за необхідне застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимогст. 65 КК Україниє необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.
Одночасно, заслухавши цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.
Цивільний позов щодо стягнення грошових коштів на відшкодування завданої матеріальної шкоди підлягає задоволенню в частині доведених вимог, а саме:
-придбання Біоміп-ГТ-Б вартістю 1600 грн.;
-проведення МСКТ суглобу вартістю 880 грн.;
-придбання медичних товарів відповідно до чеку від 11.01.2016 року № АА-0001622 в сумі 2275,90 грн.;
-придбання медичних товарів за чеками, загальною сумою 5379,57 грн.;
-вартість втраченої золотої сережки в сумі 1669,79 грн.;
У стягненні сум за набір імплантів для остеосинтезу гомілки в сумі 8150 грн., суд, приходить до висновку про необхідність відмови, з огляду на відсутність факту оплати вказаного товару. На видатковій накладній від 11.01.2016 року № РН-0000001 зазначено про проведення безготівкового розрахунку, проте позивачем не надано до суду жодного підтвердження про здійснення нею такого платежу.
Так само, суд не вбачає підстав для стягнення грошових коштів в сумі 2600 грн. відповідно до листа Ломбарду «П-Елемент» від 08.08.2016 року № 79, через не доведеність права власності на телефон «Айфон 4» та факту його розбиття.
Також, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача суми 200 грн. відповідно до квитанції про внесення добровільних пожертв на адресу КМКЛ № 17 у м. Києві.
Одночасно, позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів в сумі 52109,33 грн, як не отримана заробітна платня за період лікування не підлягають задоволенню з огляду не те, що відповідно до довідки від 08.09.2016 року № 1176 ОСОБА_5 , за період з січня по червень 2016 року на підставі листків непрацездатності нараховано допомогу у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, яка фінансується за рахунок коштів Фонду соціального страхування на суму 36865,56 грн. За вирахуванням податків і внесків на картковий рахунок ОСОБА_5 перераховано 28981,51 грн.
Позовні вимоги, щодо стягнення 30000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, суд вважає підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на обставини справи, те які позивач отримала тілесні ушкодження, та те, що вона в період з січня по червень 2016 року мусила проводити лікування, через що, не здійснювала діяльність за місцем фактичної роботи. Саме така сума, на переконання суду, дозволить ОСОБА_5 відновити свій емоційний стан після перенесених ушкоджень.
Таким чином, з урахуванням вже частково сплаченої суми відповідачем в розмірі 12000 грн., що підтвердила позивач, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 загальну суму грошових коштів на відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 18000 грн. та суми в розмірі 11805,26 грн., на відшкодування завданої матеріальної шкоди, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
Одночасно, посилання ОСОБА_8 на те, що його автомобіль був застрахований, через що суд не може розглянути цивільний позов без залучення страхової компанії, як другого відповідача, суд до уваги не бере та відкидає, через те, що ОСОБА_8 не позбавлений можливості в подальшому звернутись до суду з вимогою стягнення грошових коштів з страхової компаній в порядку регресу.
Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень в дохід держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати вартість проведених автотехнічної експертизи від 11.07.2016 року № 474/ат в розмірі 1320 гривень 60 копійок, судової транспортно-трасологічної експертизи від 31.05.2016 року № 2143/16-52 в розмірі 3523 гривень 20 копійок на користь держави.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 гроші в сумі 11805 грн. 26 коп. (одинадцять тисяч вісімсот п`ять) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 18000 грн. (вісімнадцять тисяч) гривень на відшкодуванню моральної шкоди.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1
