Ухвала
Іменем України
25 січня 2018 року
м. Київ
Провадження № 51-1178 зп 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши заяву захисника ОСОБА_4 про перегляд судових рішень щодо ОСОБА_5 Верховним Судом України,
встановив:
Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року (далі Закон № 2147-VIII), що набрав чинності 15 грудня 2017 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Відповідно до п. 1 параграфу 3 Розділу 4 Перехідних положень Закону №2147-VIII заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, передаються до Касаційного кримінального суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів, за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
На виконання вказаних положень закону, оригінал заяви захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про перегляд вироку Апеляційного суду м. Києва від 03 грудня 2004 року й ухвали Верховного Суду України передано на розгляд до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
Як вбачається зі змісту заяви та додатків до неї, вироком Апеляційного суду м. Києва від 3 грудня 2004 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК 2001 року, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст.142, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 2 ст. 17, пунктами «а», «г», «ж», «з» «і» ст. 93, ст.1901, ч.2 ст. 17, пунктами «г», «з» ст. 93, пунктами «а», «в», «ж», «з», «і» ст.93, ч. 3 ст. 2153, ч.3 ст. 142, ч. 2 ст. 145, ст. 69 КК 1960 року та на підставі ст. 70КК визначено остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 травня 2005 року (далі - ВСУ) скасовано вирок у частині засудження ОСОБА_5 за ст. 69 КК 1960 року і справу в цій частині закрито. Перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст.142, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст.2153, ч. 2 ст. 17, пунктів «а», «з», «і» ст. 93 КК 1960 року на ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 1 ст. 17, пункти «а», «з», «і» статті 93 КК 1960 року. Ухвалено вважати ОСОБА_5 засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч. 2 ст.17, пунктами «а», «г», «ж», «з», «і» ст. 93, ст. 1901, пунктами «а», «в», «ж», «з», «і» ст.93, ч. 3 ст. 2153, ч. 3 ст. 142, ч. 2 ст. 145, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 2153, ч.1 ст.17, пунктами «а», «з», «і» ст. 93 КК 1960 року, ч. 1 ст. 15 і ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК 2001 року, на підставі ст. 42 КК 1960 року, до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
У заяві про перегляд вищезазначених судових рішень в порядку глави 33 КПК в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі Закон № 192-VIII), захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду й ухвали ВСУ та призначення нового розгляду в суді першої інстанції з підстави, передбаченої пунктом 2 статті 445 Кримінального процесуального кодексу України 2012 року (далі КПК 2012 року), посилаючись на неоднакове застосування касаційним судом положень КПК, які передбачають обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні та порушення статті 6 пунктів 1, 3 «с» Конвенції.
На підтвердження своєї позиції щодо неоднакового застосування наведеної норми права, захисник ОСОБА_4 до заяви долучила копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 серпня 2014 року, 17 березня 2016 року, 15 серпня, 5 вересня, 12 жовтня, 01 листопада 2017 року,.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи, викладені в заяві та дослідивши надані заявником матеріали, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно зі ст. 444 КПК 2012 року Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України визначений у статті 445 КПК є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Пункт 2 статті 445 КПК передбачає підставу для перегляду Верховним Судом України, як неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Зазначеним пунктом частину першу статті 445 КПК було доповнено Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», який набрав чинності з 28 березня 2015 року.
За змістом ч. 1 ст. 5 КПК 2012 року кримінальні процесуальні норми цього Кодексу не мають зворотної дії в часі.
З огляду на викладене, п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК 2012 року у редакції Закону № 192-VІІІ підлягає застосуванню з дати набрання цим Законом чинності. Тобто предметом перегляду Суду із зазначеної підстави можуть бути лише ухвали суду касаційної інстанції, постановлені 28 березня 2015 року і пізніше, які були прийняті у порядку та за процедурою КПК України 2012 року.
Така позиція Суду також узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України щодо неможливості перегляду судових рішень, постановлених до 28 березня 2015 року з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, тобто з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК України (рішення у справах № 5-205 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-187 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-112 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-184 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-125 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-41 кс 15 від 10.12.2015 року, 5-55 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-236 кс 15 від 17.12.2015 року, 5-126 кс 15 від 24.12.2015 року).
Водночас, з доданих до заяви матеріалів убачається, що судові рішення щодо ОСОБА_5 про перегляд яких порушується питання у заяві його захисника, постановлені в порядку і за процедурою, передбаченою нормами КПК 1960 року
З урахуванням наведеного та з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст 445 КПК України в редакції від 12 лютого 2015 року, Суд процесуально позбавлений можливості переглянути оскаржувані рішення, постановлені згідно із положеннями КПК України 1960 року, із зазначеної у заяві підстави, та дати свій висновок з питання, порушеного у заяві. Відтак, підстави для відкриття провадження відсутні.
Керуючись статтями 445, 450, 451 КПК (в редакції Закону № 192-VIII від 12 лютого 2015 року), п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК (в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), суд
постановив:
Відмовити захиснику ОСОБА_4 у допуску справи до провадження за її заявою про переглядсудових рішень щодо ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
