ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2009 р.
№5/31-Б-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ПоляковаБ.М., –головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.
Міщенка П.К.
розглянувши
касаційну скаргу
ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат"
на ухвалу (пункт 5)
від18.05.2009 р. господарського суду Херсонської області
та постанову
від20.08.2009 р. Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№5/31-Б-09 господарського суду Херсонської області
за заявами
1. ТОВ "Прем'єр - Стиль";
2. АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Херсонської обласної філії;
3. працівників ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" (ОСОБА_1 та з нею 79 фізичних осіб)
до
ВАТ"Херсонський бавовняний комбінат"
про
банкрутствов судовому засіданні взяв участь представник:
АКБ
СР "Укрсоцбанк"
МаксименкоВ.О., довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.05.2009 р. (суддя Ситюк В.Г.) порушено провадження у справі №5/31-Б-09 про банкрутство ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат". Разом з тим, вжито заходів щодо забезпечення грошових вимог кредиторів шляхом заборони власникові боржника вчиняти будь-які дії по реорганізації, ліквідації боржника, а також відчужувати основні засоби (пункт 5).
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 20.08.2009 р. (судді: Кричмаржевський В.А. – головуючий, Коробка Н.Д., Мойсеєнко Т.В.) оскаржувану ухвалу в частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів залишено без змін.
Не погоджуюсь з винесеними судовими рішеннями, ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині вжиття заходів щодо забезпечення грошових вимог кредиторів.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство) та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Положеннями ст. 41 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
В силу ст. 12 Закону про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону господарські суди, крім передбачених заходів, також можуть вчиняти і інші заходи для збереження майна боржника.
Отже, господарський суд у справі про банкрутство не позбавлений можливості за власною ініціативою застосовувати інші заходи, які, за переконанням суду, є необхідними у даному випадку. Однак такі заходи мають відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності боржника.
Стаття 67 ГПК України передбачено заходи до забезпечення позову (в даному випадку –забезпечення вимог кредиторів), до яких, зокрема належать заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Належними та допустимими заходами забезпечення вимог кредиторів у справі про банкрутство є, зокрема заборона відчуження основних засобів, об’єктів нерухомості боржника, заборона вчиняти дії по реорганізації, ліквідації боржника.
Ці заходи відповідають цілям відновлення платоспроможності боржника, сприяють збереженню його активів, оскільки за рахунок основних засобів буде здійснюватися фінансове оздоровлення боржника чи при їх недостатності –проведення ліквідації банкрута.
У той же час вжиті місцевим господарським судом заходи щодо забезпечення вимог кредиторів дають можливості боржнику випускати продукцію, надавати послуги, так як останній вправі відчужувати оборотні активи, які необхідні для забезпечення господарської діяльності боржника.
Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відповідність ухвали суду першої інстанції в частині вжиття заходів щодо забезпечення грошових вимог кредиторів та постанови суду апеляційної інстанції вимогам чинного законодавства та необхідність залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
З урахуванням наведеного, та керуючись ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. ст. 41, 67, 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" залишити без задоволення
2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 18.05.2009 р. у частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів (пункт 5) та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 20.08.2009 р. у справі №5/31-Б-09 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
П.К. Міщенко
