ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
03 листопада 2017 року м. Київ № 826/17699/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Мазур А.С., Федорчука А.Б., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглядаючи в судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України
треті особи 1. Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»
2. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів Костенка І.І.
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної і майнової
шкоди,
На підставі ч.7 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03.11.2017 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, за участю третіх осіб - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів Костенка І.І., в якому, з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати незаконними дії Національного банку України, що виразились у необґрунтованому віднесенні НБУ ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та відкриття ліквідаційної процедури;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення належного нагляду за діяльності ПАТ «КБ «Хрещатик», порушення НБУ норм права стосовно контролювання діяльності ПАТ «КБ «Хрещатик», що призвело до його ліквідації
- стягнути з Національного банку України майнову та моральну шкоду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2016 року відкрито провадження у справі.
У зв'язку з припиненням повноважень судді щодо здійснення правосуддя, в провадженні якого перебувала адміністративна справа, справу було повторно розподілено між суддями.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Григоровичу П.О.
Ухвалою Суду від 10.05.2017 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 24.05.2017, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів.
03 липня 2017 представником відповідача через відділ документального забезпечення (канцелярію) Суду подано клопотання про залишення позову без розгляду.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 03.11.2017 представником відповідача підтримано клопотання про залишення позову без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Клопотання обґрунтовано тим, що на момент запровадження в ПАТ «КБ «Хрещатик» тимчасової адміністрації 06.04.2016 р., позивач мав змогу бути обізнаним про порушення описаних у даному позові прав, свобод та інтересів, адже 06.04.2015 р. інформація про запровадження тимчасової адміністрації у зв'язку із прийняттям постанови Правління НБУ від 05.04.2015 р. № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КБ «Хрещатик» розміщена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на сайті Фонду та НБУ, а відтак була належним чином оприлюднена.
Позивач проти клопотання заперечив, про що надав відповідні письмові заперечення, в яких посилається на те, що початок перебігу строку на звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з 02.06.2016 - дати початку ліквідаційної процедури в Банку.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить вказана позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
В той же час у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Подібний за змістом висновок наведено Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно якої право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Як встановлено під час розгляду даної справи, Постановою Правління Національного банку України від 05.04.2016 р. № 234 Публічне акціонерне товариство «КБ Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних.
05 квітня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора» №463, на підставі якого розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
У відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) 06.04.2016 р. розміщено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик».
Виходячи із наведеного, позивач ще 06.04.2016 р. мав змогу дізнатись (повинен був дізнатись) про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «КБ Хрещатик», що є наслідком визнання Національним банком України згаданого Банку неплатоспроможним, і яке, в свою чергу є наслідком протиправної бездіяльності Національного банку України щодо здійснення банківського нагляду за діяльністю ПАТ «КБ Хрещатик» відповідно до ст. 55 Закону України «Про Національний банк України».
Посилання позивача на те, що строк звернення до Суду з даним позовом слід обраховувати з 02.06.2016 - дати початку ліквідаційної процедури в Банку, Судом відхиляються, адже порушене право позивача нерозривно пов'язано з неплатоспроможністю банку, а не з початком його (банку) ліквідаційної процедури.
При цьому, посилаючись в позові на рейтингову систему CAMEL та одночасно на необхідність обрахунку моменту, з якого позивач дізнався про порушене право, з 02.06.2016, позивачем залишено поза увагою той факт, що ліквідаційна процедура не передбачає визначення рейтингових оцінок банку по системі CAMEL.
Як встановлено судом із штаму на поштовому конверті (а.с. 49 том 1), із позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся лише 09.11.2016 р., тобто з пропущенням строку, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
В той же час належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим позов у цій справі належить залишити без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Національного банку України про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
2. Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя П.О. Григорович
Судді А.С.Мазур
А.Б. Федорчук
