ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2022 року
м. Київ
справа №826/17699/16
адміністративне провадження № К/9901/8247/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року (колегія суддів: Кучма А.Ю., Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 826/17699/16 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів Костенко І.І., про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної і майнової шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, в якому, з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, просив:
- визнати незаконними дії Національного банку України, що виразились у необґрунтованому віднесенні НБУ ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та відкриття ліквідаційної процедури;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення належного нагляду за діяльністю ПАТ «КБ «Хрещатик», порушення НБУ норм права стосовно контролювання діяльності ПАТ «КБ «Хрещатик», що призвело до його ліквідації;
- стягнути з Національного банку України майнову та моральну шкоду.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2018 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик». В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2019 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2018 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на обставини, встановлені під час розгляду судами справи № 826/15685/16, рішення, в якій набрало законної сили та яким визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".
Вказує, що Національним банком України допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття протягом розумного строку адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" на підставі проведеного інспектування ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" за період діяльності з 01 березня 2011 року по 01 травня 2014 року та встановленої відповідачем рейтингової оцінки CAMELS, що не узгоджується із нормами статті 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та суперечить головній меті банківського регулювання і нагляду щодо безпеки та фінансової стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників і кредиторів.
Оскаржувана бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів реагування по відношенню до ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", на переконання позивача, призвела до порушення його прав та унеможливила повернення депозитних вкладів, а тому, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України позивач є суб`єктом, який здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, тобто має адміністративну процесуальну дієздатність та право на звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою Верховного Суду від 01.04.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову - без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 (вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (банк) було укладено наступні договори банківського вкладу:
- Договір банківського вкладу № 205D-602223 від 08.06.2015 на суму 30 000,00 грн;
- Договір банківського вкладу № 205D-617197 від 20.08.2015 на суму 75 000,00 грн;
- Договір банківського вкладу № 205D-634306 від 28.10.2015 на суму 60 000,00 грн, згідно додаткової угоди № 1 до вказаного договору на суму 70 000,00 грн з 22.03.2016;
- Договір банківського вкладу № 205D-604819 від 19.06.2015 на суму 200 000,00 грн;
- Договір банківського вкладу № 205D-603067 від 11.06.2015 на суму 84 000,00 грн;
- Договір банківського вкладу № 205D-599692 від 28.05.2015 р. на суму 200 000,00 грн.
Відповідно до умов Договору № 205D-599692 від 28.05.2015 банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім`я в сумі 200 000,00 грн на термін з 28.05.2015 по 27.05.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується меморіальним ордером 205/1963 від 28.05.2015, належним чином засвідчена копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору № 205D-603067 від 11.06.2015, банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім`я в сумі 84 000,00 грн на термін з 12.06.2015 по 12.06.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією № DP11_192893 від 11.06.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору № 205D-604819 від 19.06.2015, банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім`я в сумі 200 000,00 грн на термін з 19.06.2015 по 19.06.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією № DP11_194523 від 19.06.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору № 205D-634306 від 28.10.2015, банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім`я в сумі 60 000,00 грн на термін з 28.10.2015 по 28.11.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією №DP28_222889 від 28.10.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Згідно з Додатковою угодою № 1 до даного договору, сторонами погоджено, що з 22.03.2016 сума вкладу складає 70 000,00 грн. Додаткове внесення позивачем на депозитний рахунок 10 000,00 грн на підставі Додаткової угоди № 1 підтверджується квитанцією № DP28_285018 від 21.03.2016, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору № 205D-617197 від 20.08.2015, банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім`я в сумі 75 000,00 грн на термін з 20.08.2015 по 23.08.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Відповідно до умов Договору № 205D-602223 від 08.06.2015, банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім`я в сумі 30 000,00 грн на термін з 09.06.2015 по 09.06.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією № DP11_192025 від 08.06.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена до матеріалів справи.
04.04.2016 постановою Правління Національного банку України № 231/БТ віднесено ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних строком до 180 днів, установлено для ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» обмеження в його діяльності, а також зобов`язано ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» надсилати до Департаменту банківського накладу повідомлення про стан виконання запланованих заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення ним своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства.
05.04.2016 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», відповідно до якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05.04.2016 до 04.05.2016 включно.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду № 560 від 21.04.2016 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка І.І. з 05.05.2016 до 04.06.2016 включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 46-рш від 02.06.2016 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 913 від 03.06.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 06.06.2016 по 05.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Костенку І.І.
На своєму сайті Фонд оприлюднив інформацію про те, що у зв`язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення № 913 від 03.06.2016 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 09.06.2016 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 09.06.2016 до 21.07.2016 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «ОЩАДБАНК», ПАТ «ПУМБ», АБ «ПІВДЕННИЙ» та АТ «УКРСИББАНК».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1776 від 12.09.2016 про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик», відповідно до якого грошові вимоги позивача акцептовано в сумі 449000,00 грн та які мають бути задоволені в сьому чергу.
Вважаючи, що відповідачем допущена бездіяльність, оскільки він не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про Національний банк України», яка призвела до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та унеможливила повернення належних позивачу грошових коштів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивач є вкладником банку, не є власником істотної участі в банку і не володіє великим (значним, істотним) пакетом акцій, що надає їй основоположний, вирішальний ступінь впливу на діяльність банку, тому не може бути визнаний особою, яка вправі звертатись до суду з такими позовними вимогами. Належною стороною в даному спорі може бути ПАТ «КБ «Хрещатик» або інші особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.02.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.12.2017 у справі № 826/15685/16, адміністративні позови позивачів задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».
Зміст зазначених судових рішень свідчить, що під час розгляду справи № 826/15685/16 судами надавалась оцінка діям/бездіяльності НБУ при здійсненні функції державного нагляду щодо ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».
Суд касаційної інстанції у справі № 826/15685/16 зазначив, що зважаючи на встановлені під час інспектування численні порушення, допущені ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», необхідність негайних конкретних дій служби банківського нагляду, потребу посиленого контролю з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку, необхідність рішучих дій служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, беручи до уваги надання законом відповідачу широкого спектру інструментів (заходів) впливу (реагування), суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що НБУ було допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття протягом розумного строку адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на підставі проведеного інспектування ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за період діяльності з 01.03.2011 по 01.05.2014 та встановленої відповідачем рейтингової оцінки CAMELS і що така бездіяльність не узгоджується із приписами статті 73 Закону № 2121-III та суперечить головній меті банківського регулювання і нагляду щодо безпеки та фінансової стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників і кредиторів.
Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що позовні вимоги у справі, яка розглядається, повністю тотожні із позовними вимогами, які розглядались у справі № 826/15685/16.
Статтею 2 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 6 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Аналогічні положення викладені і в чинній редакції КАС України.
Тобто, одним з головних завдань адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справі, що розглядається, позивач наголошує, що позов подано ним у зв`язку з неможливістю повернення належних йому грошових коштів, які перебували на відповідних депозитних рахунках у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».
На переконання позивача, задоволення зазначеного позову допоможе відновити його порушене право на володіння майном (коштами).
Проте, слід звернути увагу, що у справі № 826/15685/16 суд визнав протиправною бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів всіх вкладників і кредиторів ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (очевидно, у тому числі позивача) щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках зазначеного банку.
Колегія суддів зазначає, що повторне визнання бездіяльності НБУ (з посиланням на преюдиційне судове рішення як того вимагає позивач) жодним чином не відновить порушене право позивач на повернення коштів.
Таким чином, на переконання колегії суддів, в даному випадку позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.
У той же час, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України» № 679-XIV головна мета банківського регулювання і нагляду - це безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
Згідно зі статтею 66 Закону України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах:
I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків;
II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов`язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов`язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
Відповідно до статті 67 Закону № 2121-III метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що НБУ бере участь у виконанні функцій держави в банківському секторі та наділений при цьому певними владно-розпорядчими повноваженнями для виконання своїх функцій.
Банківський сектор, у свою чергу, це особлива сфера де одні суб`єкти господарювання довіряють власні кошти іншим, а тому існує ризик можливості з боку банків (власників, акціонерів тощо) незаконно привласнити такі кошти і уникнути відповідальності.
Як слушно зауважує позивач, для запобігання цьому (серед інших функцій) функціонує Національний банк України як особливий державний орган, який регулює банківську діяльність, здійснює контроль і нагляд за банками з метою недопущення протиправної діяльності доведення банку до неплатоспроможності та привласнення коштів вкладників.
НБУ зобов`язаний вчиняти заходи впливу та контролю з метою недопущення порушення норм банківського законодавства (насамперед зі сторони банків) та відновлення платоспроможності і стабільності банків. У випадку ж несвоєчасного вчинення НБУ зазначених дій (наприклад протиправна бездіяльність НБУ, яка встановлена судами у справі № 826/15685/16), відбувається порушення прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів (депозиту позивача в даному випадку).
Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Таким чином, бездіяльність НБУ щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів, яка призвела до порушень прав вкладників у вигляді неповернутих грошових коштів, за певних обставин може розцінюватись як шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади. Особи, що постраждали внаслідок такої бездіяльності можуть вимагати компенсації відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, проте такий спір не може бути вирішено в рамках адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у подібних правовідносинах у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 826/9802/17, від 21.06.2022 у справі № 826/13307/16, і колегія суддів не знаходить підстав для відступу від такого висновку.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги та зміни оскаржуваних судових рішень в частині мотивів, з яких суди виходили при ухваленні судових рішень.
З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року змінити в частині мотивів.
В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ю. Бучик
Судді: Л. Л. Мороз
А. І. Рибачук
