ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 серпня 2018 року № 826/17699/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., суддів Смолія І.В., Федорчука А.Б., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Національного банку України
треті особи 1. Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик"
2. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів Костенка І.І.
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення моральної і майнової
шкоди,
за участю:
позивача : ОСОБА_1;
представника відповідача: Сидоренко Р.В.;
представника позивача: ОСОБА_4
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національного банку України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І., в якому, з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати незаконними дії Національного банку України, що виразились у необґрунтованому віднесенні НБУ ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та відкриття ліквідаційної процедури;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення належного нагляду за діяльності ПАТ «КБ «Хрещатик», порушення НБУ норм права стосовно контролювання діяльності ПАТ «КБ «Хрещатик», що призвело до його ліквідації
- стягнути з Національного банку України майнову та моральну шкоду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року скасовано і направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Враховуючи зазначене, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 адміністративну справу призначено до розгляду в судовому засіданні 21.03.2018, яке в подальшому неодноразово відкладалось з метою отримання додаткових доказів для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Під час розгляду справи в судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що внаслідок протиправної бездіяльності державного регулятора, ПАТ «КБ «Хрещатик» було віднесено до категорії неплатоспроможних та відкликано банківську ліцензію, наслідком чого стало порушене право позивача у формі неможливості отримати власні вклади в Банку на загальну суму 449 000 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених в письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. Посилається на те, що позивач не є особою, яка охоплюється наглядової діяльністю Національного банку України, а тому позивач не може оскаржувати у суді дії, рішення чи бездіяльність державного регулятора. Також представник відповідача зазначає, що згідно ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», застосування заходів впливу є саме правом, а не обов'язком Національного банку України, крім випадків, передбачених ст.ст.75, 76 Закону, внаслідок чого позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Представник третіх осіб в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи. Через відділ документального обігу та контролю Уповноваженою особою подано письмові заперечення, в яких останній просить суд в позові відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між , ОСОБА_1 (вкладник) та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик» (банк) було укладено наступні договори банківського вкладу:
- Договір банківського вкладу № 205D-602223 від 08.06.2015 р. на суму 30 000 грн.;
- Договір банківського вкладу № 205D-617197 від 20.08.2015 р. на суму 75 000 грн.;
- Договір банківського вкладу № 205D-634306 від 28.10.2015 р. на суму 60 000 грн., згідно додаткової угоди № 1 до вказаного договору на суму 70 000 грн. з 22.03.2016;
- Договір банківського вкладу № 205D-604819 від 19.06.2015 р. на суму 200 000 грн.;
- Договір банківського вкладу № 205D-603067 від 11.06.2015 р. на суму 84 000 грн.;
- Договір банківського вкладу № 205D-599692 від 28.05.2015 р. на суму 200 000 грн.
Відповідно до умов Договору №205D-599692 від 28.05.2015. банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім'я в сумі 200 000 грн на термін з 28.05.2015 по 27.05.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується меморіальним ордером 205/1963 від 28.05.2015, належним чином засвідчена копія якого долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору №205D-603067 від 11.06.2015 р., банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім'я в сумі 84 000 грн на термін з 12.06.2015 по 12.06.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією №DP11_192893 від 11.06.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору №205D-604819 від 19.06.2015 р., банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім'я в сумі 200 000 грн на термін з 19.06.2015 по 19.06.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією №DP11_194523 від 19.06.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору №205D-634306 від 28.10.2015 р., банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім'я в сумі 60 000 грн на термін з 28.10.2015 по 28.11.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією №DP28_222889 від 28.10.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Згідно з Додатковою угодою №1 до даного договору, сторонами погоджено, що з 22.03.2016 сума вкладу складає 70 000 грн. Додаткове внесення позивачем на депозитний рахунок 10 000 грн на підставі Додаткової угоди №1 підтверджується квитанцією №DP28_285018 від 21.03.2016, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Відповідно до умов Договору №205D-617197 від 20.08.2015 р., банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім'я в сумі 75 000 грн на термін з 20.08.2015 по 23.08.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Відповідно до умов Договору №205D-602223 від 08.06.2015 р., банк приймає грошові кошти вкладника на вкладний (депозитний) рахунок, що відкривається банком на його ім'я в сумі 30 000 грн на термін з 09.06.2015 по 09.06.2016. Банк повертає вкладнику суму вкладу та сплачує проценти на рівні 25,22%.
Внесення позивачем коштів на рахунок на підставі даного договору підтверджується квитанцією №DP11_192025 від 08.06.2015, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.
Разом з тим, 04 квітня 2016 року постановою Правління Національного банку України №231/БТ, віднесено ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних строком до 180 днів, установлено для ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» обмеження в його діяльності, а також зобов'язано ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» надсилати до Департаменту банківського накладу повідомлення про стан виконання запланованих заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення ним своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства.
На наступний день - 05 квітня 2016 року, Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», відповідно до якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 року №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно.
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 21 квітня 2016 року №560 продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно. У відповідності до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в «Комерційний банк «Хрещатик» Костенка І.І. з 05 травня 2016 року до 04 червня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Костенку І.І.
На своєму сайті Фонд оприлюднив інформацію про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 03 червня 2016 року №913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 09 червня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 09 червня 2016 року до 21 липня 2016 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «ОЩАДБАНК», ПАТ «ПУМБ», АБ «ПІВДЕННИЙ» та АТ «УКРСИББАНК».
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.09.2016 №1776 про затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Хрещатик», відповідно до якого грошові вимоги позивача акцептовано в сумі 449 000 грн та які мають бути задоволені в сьому чергу.
Як зазначає позивач, станом на момент звернення до суду, банк був зобов'язаний повернути йому вклади з нарахованими відсотками, однак, у зв'язку з віднесенням ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та його ліквідації, вклади не повернуто. Позивач вважає, що така ситуація склалась внаслідок бездіяльності відповідача, який не вжив своєчасних заходів відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про Національний банк України», що призвело до негативних фінансово-економічних наслідків в ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та унеможливило повернення належних позивачам грошових коштів.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про Національний банк України» головна мета банківського регулювання і нагляду - це безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах: I. Адміністративне регулювання: 1) реєстрація банків і ліцензування їх діяльності; 2) встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків; 3) застосування санкцій адміністративного чи фінансового характеру; 4) нагляд за діяльністю банків; 5) надання рекомендацій щодо діяльності банків; II. Індикативне регулювання: 1) встановлення обов'язкових економічних нормативів; 2) визначення норм обов'язкових резервів для банків; 3) встановлення норм відрахувань до резервів на покриття ризиків від активних банківських операцій; 4) визначення процентної політики; 5) рефінансування банків; 6) кореспондентських відносин; 7) управління золотовалютними резервами, включаючи валютні інтервенції; 8) операцій з цінними паперами на відкритому ринку; 9) імпорту та експорту капіталу.
Згідно із статтею 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність», метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках. Національний банк України здійснює банківський нагляд у формі інспекційних перевірок та безвиїзного нагляду.
Статтею 71 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кожний банк є об'єктом інспекційної перевірки уповноваженими Національним банком України особами. Перевірки здійснюються з метою визначення рівня безпеки і стабільності операцій банку, достовірності звітності банку і дотримання банком законодавства України про банки і банківську діяльність, а також нормативно-правових актів Національного банку України. Національний банк України може прийняти рішення про проведення позапланової перевірки банку при наявності обґрунтованих підстав.
Згідно із статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать:
1) письмове застереження;
2) скликання загальних зборів учасників, ради банку, правління банку;
3) укладення письмової угоди з банком, за якою банк чи визначена угодою особа зобов'язується вжити заходів для усунення порушень, поліпшення фінансового стану банку, підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо;
4) зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі;
5) встановлення для банку підвищених економічних нормативів;
6) підвищення резервів на покриття можливих збитків за кредитами та іншими активами;
7) обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій, у тому числі операцій із пов'язаними з банком особами;
8) заборона надавати бланкові кредити;
9) накладення штрафів;
10) тимчасова, до усунення порушення, заборона використання власником істотної участі у банку права голосу (тимчасова заборона права голосу);
11) тимчасове, до усунення порушення, відсторонення посадової особи банку від посади;
111) позбавлення генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій;
12) віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного;
13) відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.
Статтею 74 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що порядок застосування заходів впливу, встановлених статтею 73 цього Закону, визначається нормативно-правовими актами Національного банку України.
Водночас положеннями статті 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції станом на 2015 рік) визначено, що Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних за умови його відповідності хоча б одному з таких критеріїв:
1) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків: щоденного розміру регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України мінімального розміру регулятивного капіталу - п'ять і більше разів та/або значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу нижче встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України нормативного значення цього нормативу - два і більше разів;
2) банк не виконав вимогу вкладника або іншого кредитора, строк якої настав п'ять і більше робочих днів тому, та/або встановлено факти невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк;
3) системне порушення банком законодавства, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
4) банк протягом звітного місяця допустив зменшення на 5 і більше відсотків значення хоча б одного з нормативів ліквідності нижче мінімальних нормативних значень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України, що розраховуються: за щоденними розрахунками - п'ять і більше разів; щодекади - два і більше разів;
41) обсяг негативно класифікованих активів банку (крім санаційного) становить 40 відсотків і більше загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик та формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України;
5) банк не має ефективних та адекватних систем внутрішнього контролю та/або управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку;
6) систематичне подання та/або оприлюднення недостовірної інформації або звітності з метою приховування реального фінансового стану банку, у тому числі щодо операцій із пов'язаними з банком особами.
У відповідності до статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:
1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;
2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;
3) невиконання банком протягом п'яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних;
5) виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов'язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов'язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов'язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;
6) невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку.
Зі змісту листа Національного банку України «Про результати інспекційної перевірки» (а.с.216-221 том 2), який адресовано ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», вбачається, що за результатами здійснення Національним Банком України планової інспекційної перевірки ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за період діяльності з 01 березня 2011 року по 01 травня 2014 року було встановлено високий рівень кредитного та валютного ризиків, а також недостатній рівень внутрішнього контролю за окремими напрямками роботи.
Зокрема, результати інспектування ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» свідчать про високий рівень кредитного ризику, з огляду на: значну частку негативно класифікованих активів; наявність концентрації в кредитному портфелі; недостатню якість забезпечення; значного валютного ризику; незадовільної якості нарахованих доходів.
Розмір регулятивного капіталу недостатній для дотримання економічного нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2), нормативу співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3), нормативу (коефіцієнту) співвідношення регулятивного капіталу до зобов'язань банку (Н3-1), нормативу Н7 та нормативу великих кредитних ризиків (Н8).
За результатами інспектування чистийопераційний дохід має від'ємне значення, що свідчить про неефективність операційної діяльності банку. Параметри ризику ліквідності, визначені інспектуванням, несуть загрозу спроможності банку своєчасно та у повному обсязі виконувати свої зобов'язання у майбутньому. Кількість ринкових ризиків значна. Інспектуванням встановлений недостатній рівень контролю за підготовкою та складанням статистичної звітності. Внутрішня нормативна база Банку потребує доопрацювання. Якість управління СУІБ на дату інспектування потребує вдосконалення.
За результатами комплексного інспектування, яке проведено Національним банком України станом на 01 травня 2014 року за період діяльності ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з 01 березня 2011 року по 01 травня 2014 року, встановлено загальну оцінку за рейтинговою системою CAMELS як « 4», в тому числі за компонентами: «Капітал» (C) - « 4»; «Активи» (A) - « 4»; «Менеджмент» (M) - « 4»; «Надходження» (E) - « 4»; «Ліквідність» (L) - « 3»; «Чутливість до ринкових ризиків» (S) - « 3».
У зв'язку із наведеним суд зазначає, що CAMELS - це американська рейтингова система оцінки банків, створена в 1978 році. В Україні порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMELS встановлювався постановою Національного банку України від 05 травня 2002 року №171 та постановою Правління Національного банку України від 31 серпня 2007 року №312.
Зокрема, основою рейтингової системи CAMELS є оцінка ризиків та визначення рейтингових оцінок за такими основними компонентами: Достатність капіталу (C); Якість активів (A); Менеджмент (M); Надходження (E); Ліквідність (L); Чутливість до ринкового ризику (S).
Рейтингова оцінка достатності капіталу « 4» свідчить про те, що банк має значні проблеми, які призвели до того, що капітал неспроможний захистити банк від ризиків, пов'язаних з його операціями, має значні збитки від кредитних операцій та/або від операцій з цінними паперами, та/або валютних операцій, та/або його витрати значно перевищують доходи і мають тенденцію до зростання, банк має високий рівень негативно класифікованих активів. Банк може дотримуватися (за результатами безвиїзного нагляду) або не дотримуватися нормативів капіталу, але за результатами інспекційної перевірки очевидно те, що його капітал недостатній для покриття ризиків за активними операціями. Якщо керівництво та/або акціонери не зможуть вжити негайних заходів для виправлення недоліків і порушень, то банк може стати неплатоспроможним у найближчому майбутньому. Банк з рейтинговою оцінкою достатності капіталу « 4» потребує суворого контролю служби банківського нагляду щодо вжиття керівництвом та/або акціонерами банку відповідних заходів для покращання якості активів і підвищення рівня достатності капіталу.
Рейтингова оцінка якості активів « 4» свідчить про те, що банк має значні недоліки в діяльності, які можуть призвести до суттєвого погіршення стану капіталу банку та його неплатоспроможності, якщо їх негайно не виправити. Активи банку з рейтинговою оцінкою якості активів « 4» мають одну або кілька з таких характеристик: обсяг нестандартних активів (у тому числі кредитів, крім класифікованих «під контролем») за результатами інспекційної перевірки продовжує зростати, призводить до зменшення регулятивного капіталу та може призвести до неплатоспроможності, якщо не вжити негайних заходів щодо виправлення ситуації; обсяг активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів під ці активи наближається до граничного значення (співвідношення між обсягом негативно класифікованих активів з урахуванням резервів під ці активи та сукупними активами менше ніж 60 відсотків); обсяг нестандартних кредитів (особливо кредитів з негативною класифікацією) значно перевищує резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями і становить загрозу капіталу; інші активи становлять загрозу втрати капіталу і можуть призвести до неплатоспроможності банку. Служба банківського нагляду має приділяти особливу увагу такому банку для того, щоб забезпечити негайні заходи щодо виправлення недоліків з боку його керівництва.
Рейтингова оцінка менеджменту « 4» свідчить про те, що банк має значні недоліки, пов'язані з більшістю факторів. Потрібні рішучі дії служби банківського нагляду, що спрямуватимуться на те, щоб керівництво банку негайно вжило заходів щодо усунення проблем. Національний банк або спостережна рада банку повинні розглянути заходи щодо повного або часткового відсторонення голови, його заступників та/або членів правління (ради директорів), головного бухгалтера та/або його заступників від обійманих посад. Рейтингова оцінка менеджменту « 4» встановлюється в разі виявлення значних зловживань у практиці кредитування інсайдерів, інвестиційній діяльності, недотримання облікової та процентної політики, ігнорування вимог Національного банку, у тому числі з питань запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, якщо дії або бездіяльність керівництва завдали такої шкоди фінансовому стану банку, що він опинився під загрозою неплатоспроможності, та/або призвели до звинувачення банку в сприянні легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Банк з рейтинговою оцінкою надходжень « 4» має дуже великі проблеми з надходженнями. Банк може мати прибуток, однак недостатній для підтримки на потрібному рівні резервів під активні операції та забезпечення зростання рівня регулятивного капіталу відповідно до нормативних вимог, також значна питома вага витрат може бути, наприклад, за обслуговування субординованого боргу. Без негайних виправних заходів витрати (збитки) банку можуть зрости настільки, що це загрожуватиме його платоспроможності. За таких умов керівництво банку має вжити негайних заходів для підвищення та оптимізації рівня доходів, посилення контролю за витратами. Також потрібні рішучі дії служби банківського нагляду щодо поліпшення стану надходжень та запобігання втраті капіталу, у тому числі обмеження, зупинення або припинення проведення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику, та висунути керівництву банку вимоги щодо зменшення темпів зростання активів (крім зростання обсягу активів, що пов'язане зі збільшенням статутного капіталу).
Рейтингова оцінка ліквідності « 3» свідчить про те, що банк має суттєві недоліки, пов'язані з одним або кількома факторами. Підхід керівництва банку з рейтинговою оцінкою ліквідності « 3» до управління ліквідністю спрощений і це призводить до того, що в банку часто виникають проблеми з ліквідністю, а також простежується регулярна залежність від міжбанківських кредитів, крім того, в банку обмежені можливості щодо активних операцій - швидкого їх продажу, а щодо пасивних операцій - швидкого залучення нових джерел фінансування. Керівництво банку повинно негайно звернути належну увагу на негативні тенденції та вжити заходів щодо виправлення недоліків для того, щоб банк не втратив здатності виконувати свої поточні зобов'язання. Для цього потрібні відповідні дії служби банківського нагляду.
Банк з рейтинговою оцінкою чутливості до ринкового ризику « 3» має неприйнятний рівень ринкового ризику, керівництво демонструє відсутність досвіду або знань і розуміння щодо визначення, вимірювання, здійснення моніторингу і контролю ринкових ризиків. Рейтингова оцінка чутливості до ринкового ризику "3" означає, що примітивний підхід керівництва до управління ринковим ризиком призводить до частого перевищення лімітів (обмежень) та до отримання збитків за окремими операціями. Унаслідок відсутності досконалих (ефективних) процесів управління ринковим ризиком виникають негативні тенденції в операціях, що пов'язані з ринковим ризиком, а також сумніви щодо здатності керівництва негайно вирішити ці проблеми з метою запобігання впливу надмірного ринкового ризику на надходження або на економічну вартість капіталу. Тому потрібний посилений контроль з боку служби банківського нагляду з метою забезпечення належного вирішення керівництвом проблем банку.
Загалом за системою оцінки CAMELS комплексна рейтингова оцінка « 4» або « 5» свідчить про те, що банки, мають серйозні проблеми, потребують ретельного нагляду і спеціальних оздоровчих заходів. Такі комплексні рейтингові оцінки свідчать про те, що загальна платоспроможність банку під загрозою, потрібні негайні конкретні дії служби банківського нагляду.
Тобто, з наведеного вбачається, що ще у 2014 році за результатами інспектування відповідачем Банку, було виявлено дуже великі фінансові проблеми у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», які потребували негайного вжиття Національним банком України заходів щодо їх усунення та виправлення недоліків у діяльності банку, стабілізації його фінансового стану, як то передбачено ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», чого НБУ зроблено не було.
Пунктом 3.2 розділу І Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346, визначено, що за порушення банківського законодавства, заходи впливу, що застосовуються Національним банком до банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними були допущені. Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має здійснюватися з урахуванням: характеру допущених банком порушень; причин, які зумовили виникнення виявлених порушень; загального фінансового стану банку; розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і вкладників; інформації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо порушення банками вимог, установлених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», результатів перевірки банків Фондом гарантування.
Однак, з урахуванням виявлених низьких показників діяльності банку, на переконання суду, відповідач з моменту виявлення під час інспектування недоліків у роботі банку, не вжив належних адекватних, негайних та рішучих дій, не прийняв своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за результатами інспекційної перевірки, передбачених статтею 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що призвело, як наслідок, до значного погіршення фінансового стану та рейтингу ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик».
Посилання відповідача на обставини прийняття 19 березня 2015 року Правлінням Національного банку України Постанови №189/БТ «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та призначення куратора» не свідчить про адекватність та достатність застосованих відповідачем заходів банківського нагляду щодо поліпшення фінансового стану банку та збереження його активів, враховуючи також те, що згідно з частиною шостою статті 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, а не основним заходом впливу, які згідно статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» застосовуються у разі здійснення банком ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені під час інспектування численні порушення, допущені ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», беручи до уваги надання законом відповідачу широкого спектру інструментів (заходів) впливу (реагування), колегія суддів приходить до висновку, що Національним банком України допущено протиправну бездіяльність щодо невжиття протягом розумного строку адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» на підставі проведеного інспектування ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» за період діяльності з 01 березня 2011 року по 01 травня 2014 року та встановленої відповідачем рейтингової оцінки CAMELS, що не узгоджується із нормами статті 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та одночасно суперечить головній меті банківського регулювання і нагляду щодо безпеки та фінансової стабільності банківської системи і захисту інтересів вкладників і кредиторів.
Посилання представника відповідача на те, що позивач не є особою, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України, а тому позивач не може оскаржувати у суді дії, рішення чи бездіяльність Національного банку України, судом відхиляються, адже оскаржувана бездіяльність регулятора щодо невжиття належних заходів реагування по відношенню до ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», стала передумовою порушення прав позивача та унеможливила повернення депозитних вкладів в порядку, визначеному договорами позивача з ПАТ «КБ «Хрещатик», внаслідок чого позивач є суб'єктом, який здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, тобто має адміністративну процесуальну дієздатність та право на звернення до суду із даним позовом.
Аналогічна правова позиція висловлена також Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 10 листопада 2016 року у справі №К/800/13559/16.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене в сукупності, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, суд, керуючись положеннями п.10 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за правильне захистити права позивача у спосіб, визначений судом, як такий, що найбільш повною мірою гарантує відновлення порушених прав та інтересів позивача в рамках спірних правовідносин.
Позовні вимоги в частині стягнення майнової та моральної шкоди, задоволенню не підлягають, як такі, що є передчасними, адже позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що Банком не буде здійснена виплати належних позивачу коштів в сумі 449 000 грн в рамках ліквідаційної процедури при задоволенні відповідної черги акцептованих кредиторських вимог, а також доказів, що обґрунтовують розмір моральної шкоди.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Так, позивач просить стягнути з відповідача кошти за послуги з надання юридичної допомоги в сумі 20 900 грн та судовий збір в загальній сумі 5806,33 грн, в тому числі за розгляд позовних вимог немайнового характеру - 551,20 грн та позовних вимог майнового характеру в сумі 5 255,13 грн.
За змістом ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАСУ).
Таким чином, судові витрати у формі судового збору в сумі 551,20 грн за розгляд судом позовних вимог, що носять немайновий характер, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.
Відповідно до положень ч. 2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Як передбачено ч.ч.5-7 вказаної статті процесуального закону, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв'язку з їх не співмірністю, внаслідок чого суд вирішує дане питання на основі наявних доказів.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.17-18 том 1), між позивачем і адвокатом ОСОБА_4 укладено договір-доручення про надання правової допомоги №11, предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які можуть бути пов'язані з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизначних його прав та обов'язків.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, до матеріалів справи долучено квитанцію №12 від 17.06.2016 на суму 10 552,50 грн та квитанцію №83 від 09.11.2016 на суму 10 552,50 грн.
Інших документів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у визначеній сумі до матеріалів справи не надано.
Як зазначено в абз.268 Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»: «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" [ВП], заява N 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V)».
Позивачем до матеріалів справи не надано жодного первинного документу, як то акт виконаних робіт/наданих послуг, а також детальних звітів в розрізі наданої адвокатом правової допомоги, перелік якої наведено в позовній заяві, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості погодитись з обґрунтованістю понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 20 900 грн.
Разом з цим, договір-доручення про надання правової допомоги №11, не містить в собі посилань на надання адвокатом правової допомоги позивачу в рамках безпосередньо даної справи, а обсяг наданих адвокатом послуг, відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору (а.с.18 том 1), які оцінені в 21 000 грн, відрізняється від обсягу наданих адвокатом послуг, що наведений в позовній заяві.
За таких обставин Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку, що клопотання про повернення витрат пов'язаних з правничою допомогою задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик», невжиття адекватних, негайних та рішучих дій, неприйняття своєчасно рішення про застосування адекватного заходу впливу до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик».
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна грн 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку України (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00032106, адреса: 01601, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІНСТИТУТСЬКА, будинок 9).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст складено 05.09.2018.
Головуючий суддя П.О. Григорович
Судді І.В. Смолій
А.Б. Федорчук
