КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/17699/16 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
12 грудня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Сорочко Є.О.
за участю секретаря Данилюк Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
В С Т А Н О В И Л А :
09 листопада 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Національного банку України, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконними дії Національного банку України, що виразились у необґрунтованому віднесенні Національним банком України ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та відкриття ліквідаційної процедури; визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо здійснення неналежного нагляду за діяльністю ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», порушення Національним банком України норм права стосовно контролювання діяльності ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», що призвело його до ліквідації; стягнути з Національного банку України майну та моральну шкоду, а також судовий збір.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року було задоволено клопотання Національного банку України про залишення позовної заяви без розгляду та позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду, на підставі ст. 100 та п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, посилався на те, що позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, оскільки інформація про процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації була оприлюднена 06.04.2016 і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку встановленого Кодексу адміністративного судочинства України поважним.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду з підстав недоведеності в ньому обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також невідповідністю висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання (пункти 2, 3, 4 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України) та зазначає наступне.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з порушенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд, на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду, як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконними дій Національного банку України, що виразились у необґрунтованому віднесенні Національним банком України ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та відкриття ліквідаційної процедури; визнати протиправною бездіяльність Національного банку України щодо здійснення неналежного нагляду за діяльністю ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», порушення Національним банком України норм права стосовно контролювання діяльності ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», що призвело його до ліквідації позивач послалася на ту обставину, що рішення відповідача є незаконним, порушує її права та інтереси.
Як вбачається з матеріалів справи, 04 квітня 2016 року постановою Правління Національного банку України №231/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» віднесено ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних строком до 180 днів, установлено для ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» обмеження в його діяльності, а також зобов'язано ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» надсилати до Департаменту банківського накладу повідомлення про стан виконання запланованих заходів щодо фінансового оздоровлення банку, а також приведення ним своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства.
05 квітня 2016 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову №234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних», відповідно до якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 квітня 2016 року №463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на один місяць з 05 квітня 2016 року до 04 травня 2016 року включно.
06 квітня 2016 року оприлюднено інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Хрещатик» на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016 № 463 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик».
Проте як вбачається з матеріалів справи у свої позовній заяві позивач просив визнати незаконними дії Національного банку України, що виразились у необґрунтованому віднесенні Національним банком України ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних та відкриття ліквідаційної процедури.
В свою чергу судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 03 червня 2016 року №913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з 06 червня 2016 року по 05 червня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Костенку І.І.
На своєму сайті Фонд оприлюднив інформацію про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 03 червня 2016 року №913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд з 09 червня 2016 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" з 09 червня 2016 року до 21 липня 2016 року включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ "ОЩАДБАНК", ПАТ "ПУМБ", АБ "ПІВДЕННИЙ" та АТ "УКРСИББАНК".
Таким чином про порушення своїх прав ОСОБА_2 дізнався з моменту прийняття рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2016 року №46-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", а до суду за захистом своїх прав позивач звернувся в межах строку встановленого КАС України 09 листопада 2016 року, що підтверджується штемпелем на конверті про відправку позовної заяви(а.с.49).
Колегія суддів звертає увагу, що предметом зазначеного позову є незаконність дій, що призвели до ліквідації банку ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик", а введення тимчасової адміністрації не порушила права позивача.
Відповідно до положень ч.2,4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п'ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.
Водночас с нормами ст. 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що план врегулювання складається відповідно до вимог, встановлених актами Фонду. У плані врегулювання на підставі оцінки фінансового і майнового стану банку визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із таких способів:
1) ліквідація банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому цим Законом;
2) ліквідація банку з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку;
3) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку на користь приймаючого банку з відкликанням банківської ліцензії неплатоспроможного банку та подальшою його ліквідацією;
4) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку;
5) продаж неплатоспроможного банку інвестору.
З огляду на викладене заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку вказують, що виключно при ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб у порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» можуть бути порушені права позивача.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та залишення позовної заяви ОСОБА_2 без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо витікає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява була неправомірно залишена без розгляду з підстав, визначених відповідною ухвалою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з винесенням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді : Ю.А. Ісаєнко
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 13 грудня 2017 року.
