Справа № 686/19926/16-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2017 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу (провадження № 12016240010001470) за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпровської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України,
встановив:
30 січня 2016 року, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку №3а по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, зумовлених конфліктом із сином ОСОБА_5 , умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_5 , заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин верхньої губи зліва, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Крім того, 30 січня 2016 року, близько 19 год. 30 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку № 3а по Старокостянтинівському шосе у м. Хмельницькому, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, зумовлених конфліктом із сином ОСОБА_5 , внаслідок злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання наслідків свого діяння, а саме тяжких тілесних ушкоджень для потерпілого, хоча повинен був і міг їх передбачити, наніс ОСОБА_9 .Іодин удар кулаком правої руки в область верхньої губи зліва. Внаслідок отриманого удару, ОСОБА_5 , не втримавшись на ногах, впав з висоти власного зросту та вдарився головою об асфальтно-бетонне покриття.
Внаслідок вищеописаних дій ОСОБА_8 , потерпілому ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під тверду та над твердою мозковими оболонками лобнотім`яної ділянки головного мозку зліва, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння ( завдання ).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у пред`явленому обвинувачені не визнав. Суду показав, що в той день він разом з ОСОБА_10 прийшли провідати свого знайомого ОСОБА_11 з яким спілкувались на сходинковій площажці між 7-им та 8-им поверхами використовуючи при цьому ненормативну лексику та коли до них підійшов батько ОСОБА_12 ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння, та спитавши «як ти говориш?» одразу наніс йому удар кулаком правої руки в ніс, а лівою в вухо. Після чого він, з метою припинення конфлікту, пішов до ліфта, а ОСОБА_5 сів у ліфт разом з ним та вже на вулиці біля під`їзду, де не було освітлення, шарпав його за комір куртки стягуючи її. Коли він різким рухом руки висмикнув куртку, то побачив що ОСОБА_5 впав на живіт. Коли він разом з ОСОБА_10 підняли ОСОБА_5 та пропонували викликати швидку на що останній відповів відмовою, вийшли сусіди і забрали його у під`їзд. Факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 заперечив. Цивільний позов не визнав.
Незважаючи на невизнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 вчиненні інкримінованих йому злочинах встановлена в ході судового розгляду та підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який у судовому засіданні показав, що сусід повідомив, що ОСОБА_8 обзиває його сина нецензурними словами. Реагуючи на це він вийшов із квартири та підійшов до місця конфлікту та запропонував обвинуваченому вийти на вулицю з метою поговорити. Розмовляючи біля під`їзду він відволікся на відкриття дверей під`їзду і отримав від ОСОБА_8 один удар кулаком в обличчя від якого він втратив рівновагу та впав спиною на асфальт вдарившись головою. Від отриманого удару тимчасово втратив свідомість і в подальшому уже пам`ятає, що лежав дома, а біля нього стояла дружина і син. До травмпункту звертався, але там повідомив, що впав сам оскільки про це його просив син. В травмпункті йому зашили губу та відправили до дому, але в подальшому головні болі не проходили та десь через тиждень лікарі діагностували крововилив у мозок внаслідок чого невідкладно провели хірургічне втручання. Факт будь якої шарпанини з обвинуваченим та самостійне падіння на асфальт заперечив, окрім цього потерпілий повідомив що батьки ОСОБА_13 зустрічались з ним та намагались відшкодувати шкоду завдану їхнім сином, але в подальшому відмовились це робити. Заявлений цивільний позов підтримав.
Показаннями свідка ОСОБА_14 , який показав, що дійсно він разом із обвинуваченим та ОСОБА_10 розмовляли між собою. При цьому ОСОБА_8 обзивав його нецензурними словами. В цей же час до них підійшов батько ( ОСОБА_5 ) та запитав ОСОБА_8 «Чому ти ображаєш сина?» та запропонував вийти на вулицю для того щоб поговорити. Як саме в подальшому розвивався конфлікт не бачив оскільки залишився на сходинковій площадці. Також свідок ОСОБА_14 , разом зі свідком ОСОБА_15 , вказали, що сусід ОСОБА_16 привів додому ОСОБА_5 , в якого була розбита губа та обличчя в крові, який повідомив що його вдарив ОСОБА_8 . Крім того, дані свідки підтвердили, що ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння в той час не перебував. Також свідок ОСОБА_14 повідомив що в подальшому під час спілкування із ОСОБА_10 останній повідомив йому що перебуваючи поряд з його батьком та ОСОБА_13 почув звук удару та побачив як його батько - ОСОБА_5 робить два кроки назад і падає спиною на асфальт.
Показаннями свідка ОСОБА_10 , який показав, що він, разом із ОСОБА_8 прийшли до ОСОБА_17 та стоячи на сходинковій клітині між 7-8 поверхом під час розмови виражались між собою нецензурними словами. Коли до них підійшов батько ОСОБА_12 та взявши ОСОБА_8 ззаду за одяг запропонував спуститись вниз на вулицю щоб поговорити. Перебуваючи біля підїзду, в метрах 10-15, бачив як ОСОБА_18 та ОСОБА_13 розмовляли між собою обернуті один до одного обличчям, та коли він на дві секунди відвів свій погляд та почув звук удару та побачив як на асфальті, а саме на спині, лежить ОСОБА_5 та над ним стоїть ОСОБА_13 підійшовши до них бачив у ОСОБА_5 розбиту губу та кров на обличчі, після чого якийсь чоловік вийшов з під`їзду та допоміг завести ОСОБА_5 додому. Крім того, свідок ОСОБА_10 вказав, що йому відомо, що ОСОБА_13 є спортсменом, а саме займається боксом.
Свідок ОСОБА_16 показав, що коли він виходив з під`їзду побачив ОСОБА_5 спертого до стіни під`їзду з розбитою губою та закривавленим обличчям та одягом, який перебував у шоковому стані та неподалік нього двоє молодих хлопців віком 20-25 років обличчя яких він не запам`ятав, які були в шапках та куртках з капюшонами. На запитання до вказаних осіб «Що сталось?» останні не повідомили. В подальшому ОСОБА_19 взяв ОСОБА_5 під руки та завів на 7 поверх до його помешкання. Крім того, підтвердив, що ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння не перебував.
Допитана судом лікар судово-медичний експерт ОСОБА_20 повністю підтвердила висновок судово-медичної експертизи № 301 від 16.03.2016 року та висновки додаткових судово-медичних експертиз № 707 від 08.06.2016 року та №1212 від 19.09.2016 року та суду показала,що отриманні тілесні ушкодження у ОСОБА_18 , а саме крововилив під тверду та над твердою мозковими оболонками лобно-тімяної ділянки головного мозку зліва та рани м`яких тканин верхньої губи зліва могли утворитись за тих обставин що вказані у постанові про проведення СМЕ та за тих обставин які показав на відео-запис потерпілий під час слідчого експерименту, окрім цього ОСОБА_20 вказала що тілесне ушкодження у вигляді рани м`яких тканин верхньої губи зліва неможливо отримати при падінні особи з висоти власного зросту, у свою чергу можливо отримати при нанесенні його тупим твердим предметом, яким може бути кулак руки.
Крім того, вина обвинуваченого знайшла своє доказове підтвердження в наданих суду письмових доказах, досліджених в судовому засіданні а саме:
- данними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.03.2016 року в якому потерпілий ОСОБА_5 зазначає про отримані тілесні ушкодження від невідомої особи 30.01.2016 року за адресою Старокостянтинівське шосе 3А;
- даними виписного епікризу, які вказують на те, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврології №2 з 16.02.по 26.02.2016 року з діагнозом хронічна субдуральна гематома в лівій лобно - тім`яній ділянці;
- даними виписного епікризу, які вказують на те, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 26.02. по 10.03.2016 року з діагнозом травматичний субдуральний крововилив. Підгостра субдаральна гематома зліва. Стадія субкомпенсації;
- данними висновку експерта № 301 від 16.03.2016 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під тверду та над твердою мозковими оболонками лобно-тімяної ділянки головного мозгу зліва, що могли утворитись від удару тупим твердим предметом, так і від удару об такий при падінні потерпілого з висоти власного зросту; рана мяких тканин верхньої губи зліва, що могла утворитися від удару тупим твердим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею. Усі перераховані тілесні ушкодження могли утворитися не менше ніж від дворазової травмуючої дії, не виключено, в час та за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи, та за своїм характером в сукупності відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання);
- данними слідчого експерименту 10.05.2016 року та відеозаписом, де потерпілий ОСОБА_5 повідомив та продемонстрував обставини події, яка відбулась 30.01.2016 року близько 19 год. 00 хв., а саме за яких обставин він отримав тілесні ушкодження;
- даними додаткової судово-медичної експертизи № 707 від 08.06.2016 року відповідно до яких у ОСОБА_5 станом на 30.01,09.02-09.03.2016 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під тверду та над твердою мозковими оболонками лобно-тім`яної ділянки головного мозку зліва, рани м`яких тканин верхньої губи зліва. Перераховані вище тілесні ушкодження могли утворитись не менше ніж від дворазової травмуючої дії. В цілому механізм утворення та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 можуть відповідати діям відтвореним пготерпілим на слідчому експерименті. Локалізація крововиливу під тверду на над твердою мозковими оболонками лобно-тім`яної ділянки головного мозку зліва не виключає можливість його утворення як з наданням тілу прискорення, так і без надання при падінні потерпілого з висоти власного зросту та виключає можливість утворення рани верхньої губи зліва при падінні ОСОБА_5 ;
- даними додаткової судово-медичної експертизи № 1212 від 19.09.2016 року відповідно до яких у ОСОБА_5 станом на 30.01,09.02-09.03.2016 року виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під тверду та над твердою мозковими оболонками лобно-тім`яної ділянки головного мозку зліва, рани м`яких тканин верхньої губи зліва. Крововилив під тверду та над твердою мозковими оболонками лобно-тім`яної ділянки головного мозку зліва за своїм характером відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання). Рани м`яких тканин верхньої губи зліва за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;
Суд оцінюючи докази в справі, критично ставиться до показань свідка ОСОБА_21 стосовно того, що він бачив, як ОСОБА_8 виривався, а потерпілий шарпаючи його за одяг сам впав обличчям до низу та ці події він бачив перебуваючи на відстані 25-30 метрів, та видимість з його показів була достатньою для нього оскільки біля під`їзду світилось світло, а також те що проходячи біля місця події на відстані 3 метрів крім ОСОБА_13 та іншої особи яка лежала на животі обличчям до низу нікого не було, так як ОСОБА_21 давав суперечливі покази під час допиту в судовому засіданні.
Свідок- товариш обвинуваченого ОСОБА_10 вказав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_13 розмовляли між собою обернуті один до одного обличчям, та коли він на дві секунди відвів свій погляд та почув звук удару та побачив як на асфальті, а саме на спині, лежить ОСОБА_5 та над ним стоїть ОСОБА_8 , підійшовши до них бачив у ОСОБА_5 розбиту губу та кров на обличчі, після чого сусід підійшов та допоміг завести ОСОБА_5 додому. Крім того, свідок ОСОБА_22 підтвердив свою присутність на місці події, а також ОСОБА_16 який забрав ОСОБА_5 до місця проживання. Крім того, свідок ОСОБА_16 показав, що світло біля під`їзду не горіло, тому він не зміг розгледіти обличчя осіб які знаходились біля ОСОБА_5 , хоча він перебував не на відстані 25-30 метрів, а неподалік вказаних осіб. Також судово-медичний експерт ОСОБА_23 вказала про неможливість отримання тілесних ушкоджень, а саме рани губи при падінні з висоти власного зросту хоча свідок захисту ОСОБА_24 вказав, що особа яку він бачив впала саме обличчям об асфальт. Окрім цього слід врахувати що вказаний свідок захисту з`явився у процесі під час судового розгляду після вступу захисника ОСОБА_7 у справу, під час досудового слідства про нього заявлено не було.
В ході судового розгляду встановлено, що дійсно ОСОБА_8 наніс удар потерпілому ОСОБА_5 , від якого той впав і вдарився головою об асфальтно-бетонне покриття, дані обставини підтверджуються численними показами свідків. Одночасно обвинувачений заперечив нанесення удару потерпілому, проте дані показання суд сприймає критично і розцінює їх як спосіб захисту, оскільки такі показання спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 і свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16
ОСОБА_8 , будучи спортивною особою, яка займається боксом, цілеспрямовано наносячи з силою удар потерпілому бажав цього, але не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків від своїх дій, хоча повинен був і міг це передбачити. Настання наслідків, а саме легких та тяжких тілесних ушкоджень у потерпілого від дій ОСОБА_8 та причинний зв`язок між діями та наслідками підтверджується висновком експертиз за № 301 від 16.03.2016 року, № 707 від 08.06.2016 року, № 1212 від 19.09.2016 року, а також показами експерта ОСОБА_20 , яка була допитана в судовому засіданні.
Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_8 у вчиненні злочинів доведена і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, як умисне нанесення легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та за ст. 128 КК України необережне нанесення тяжкого тілесного ушкодження.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують йому покарання.
Суд враховує, що ОСОБА_8 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа, що схильна до вчинення адміністративних правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 66 і 67 КК України судом не встановлено обставин, що пом`якшують чи обтяжують вину обвинуваченого.
При призначенні покарання суд також враховує, що ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні злочинів не визнав та у скоєному не розкаявся.
Згідно ч. 2 ст.50, ч. 2 ст.65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєних злочинів, особу винного, позицію прокурора та потерпілого щодо призначення обвинуваченому покарання, а також інші в сукупності обставини та їх поєднання, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_8 покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України.
На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов ОСОБА_5 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 20000 грн. підлягає задоволенню частково, а саме документально підтверджені витрати в сумі 4216 грн. 11 коп.
Цивільний позивач ОСОБА_5 також просив суд стягнути спричинену йому моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., який підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до абз. 2 п. 5 цієї ж постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи, що діями ОСОБА_8 було завдано шкоду здоров`ю потерпілого, який переніс оперативне втручання, тривалий час проходив лікування, з урахуванням його психоемоційних переживань, понесених внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, необхідного часу та зусиль, направлених для їх відновлення, суд вважає доведеним факт спричинення йому діями обвинуваченого моральної шкоди.
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини справи, принцип розумності та справедливості (ст. 3, ч. 3 ст. 23 ЦК України), суд приходить до висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, стягненню на його користь з обвинуваченого на відшкодування вказаної шкоди підлягає сума у розмірі 10 000 грн.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 не обирався.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 128 КК України, та призначити йому покарання
- за ч. 2 ст. 125 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ст. 128 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.
Відповідно до ч. 1ст. 70 КК Українишляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців обмеження волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 4216 грн. (чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 11 коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди та 10000 ( десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя:
