ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
У Х В А Л А
про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову
22 листопада 2017 року м. Київ № 826/14947/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., розглянувши клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі
за позовом
ОСОБА_1
до
Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві
про
визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення від 14.11.2017 № 1/1356-17 Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві по скасуванню посвідки від 24.11.2016 № НОМЕР_1 на тимчасове проживання громадянина Грузії ОСОБА_3;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві задовольнити заяву громадянина Грузії ОСОБА_3 про продовження строку дії його посвідки на тимчасове проживання в України від 24.11.2016 № НОМЕР_1.
Одночасно позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони територіальним органам, територіальним підрозділам Державної міграційної служби України, органам охорони державного кордону та органам Служби безпеки України приймати рішення про примусове повернення і примусове видворення (екстрадицію) з України громадянина Грузії ОСОБА_3 до закінчення розгляду адміністративної справи.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, позивач зазначає, що його присутність на території України обов'язкова, яка зумовлена збором інформації, яку можуть відмовити надавати його представнику. Крім того позивач зазначає, що станом на дату подачі адміністративного позову відповідач не надавав позивачу доказів прийняття від нього заяви про продовження строку дії його посвідки на тимчасове проживання в Україні від 24.11.2016 № НОМЕР_1 та відповіді за наслідком розгляду зазначеної заяви. Також позивач зазначив, що станом на дату подачі адміністративного позову відсутня офіційна інформація про причини, які зумовили прийняття відповідачем рішення про скасування посвідки від 24.11.2016 № НОМЕР_1 на тимчасове проживання в Україні громадянина Грузії ОСОБА_3, що унеможливлює формування правової позиції для захисту прав та інтересів позивача, оскільки відсутні документи, які доводять обґрунтування підстав та обставин прийняття рішення відповідачем.
Таким чином, позивач зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до заподіяння шкоди права та інтересам позивача, зумовить ситуацію, при якій захист його прав стане неможливим.
Вирішуючи по суті заявлене позивачем клопотання, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» висвітлено позицію щодо вжиття заходів забезпечення позову в адміністративних справах, в якій зазначено, зокрема, що судам необхідно враховувати, що, згідно з ч. 3 та 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; заборони вчиняти певні дії. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, на підтвердження своїх доводів, позивачем не надано достатніх доказів в обґрунтування заявленого клопотання та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Крім того, відповідно до п. 21 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 251 (далі - Порядок № 251), іноземець та особи без громадянства протягом місяця з дня отримання копії рішення про відмову у видачі посвідки або скасування посвідки на тимчасове проживання має право на його оскарження шляхом звернення до Державної міграційної служби або суду. Оскарження такого рішення зупиняє його виконання.
17.11.2017 позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення відповідача від 14.11.2017 № 1/1356-17, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2016 відкрито провадження та призначено до судового розгляду, у зв'язку з чим, виконання такого рішення, в силу вимог п. 21 Порядку № 251, зупинено.
З огляду на викладене у сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до ст. 117 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 117, 118, 158, 160, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.С. Пащенко
