Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Єдиний унікальний № 315/765/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ярош С.О.
Провадження № 22-ц/778/3859/17 Суддя-доповідач Поляков 0.3.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого Полякова 0.3.
Суддів Крилової О.В.
ОСОБА_1
При секретарі Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади Гуляйпільської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до територіальної громади Гуляйпільської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 10.06.2013 року померла ОСОБА_5, після її смерті відкрилася спадщина, вона є спадкоємцем за заповітом, про існування якого їй стало нещодавно.
Зазначала, що довго не могла отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_5, що унеможливило прийняття нею спадщини в установленому законодавством порядку.
Вважає причину пропуску нею строку на прийняття спадщини поважною.
Враховуючи вищенаведене просила суд встановити їй додатковий строк три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, яка померла І 0.06.2013 року.
Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останньою ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2016 року рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року залишено без змін. .
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року рішення суду першої інстанції від 09 жовтня 2014 року та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2016 року залишені без змін.
Постановою Верховного суду України від 06 вересня 2017 року ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 грудня 2016 року та ухвала апеляційного суду Запорізької області від 16 березня 2016 року скасовані, справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і
обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів
апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення
учасників процесу, колегія суддів прийшла до
висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи 3 березня 2000 року ОСОБА_5 склала заповіт, у якому заповіла своєму сину ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) площею 6,36 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, право на яку підтверджується сертифікатом, виданим на підставі рішення Гуляйпільської районної державної адміністрації від 24 травня 1999 року № 164.
18 грудня 2000 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким заповіла квартиру 1 у будинку 22 на вул. Леніна у селі Комсомольське Гуляйпільського району Запорізької області та все рухоме й нерухоме майно своїй онуці - ОСОБА_6
10 червня 2013 року ОСОБА_5 померла, у зв'язку із чим відкрилася спадщина на належне їй майно.
2 серпня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері за заповітом, у зв'язку із чим було заведено спадкову справу.
Цього ж дня сестра відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 звернулася до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області з заявою про відмову від прийняття обов'язкової частки спадщини після матері за законом, що підтверджується копією спадкової справи.
У період з 10 червня по 10 грудня 2013 року позивачка до нотаріуса із заявою про відмову чи прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 не зверталася.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не довела поважності причин пропуску строку для звернення із
заявою про прийняття спадщини, оскільки її необізнаність щодо наявності заповіту бабусі на її користь не вважається поважною причиною.
Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Звернувшись до суду ОСОБА_2 зазначає, що вона не проживала зі спадкодавцем за заповітом, а нотаріус не вчиняв дій щодо розшуку та повідомлення її як спадкоємця за заповітом, про існування заповіту їй стало відомо лише після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами Україїш, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
За матеріалами справи нотаріус при заведенні спадкової справи не перевірив за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та відповідно не вчиняв дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснював виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця ОСОБА_5
В поясненнях наданих до суду апеляційної інстанції приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 зазначає, що з Комсомольської сільської Ради нею була отримана відповідь щодо наявності заповідального розпорядження на ім'я ОСОБА_5 \ ОСОБА_2 \ О.А., і після цього нею листом була повідомлена позивачка про існування спадкової справи, однак належних та допустимих доказів, у розумінні ст..ст.58,59 ЦПК України , на підтвердження вказаної позиції до суду з боку нотаріуса не надано.
Окрім цього ,при зверненні ОСОБА_3М 2 серпня 2013 року до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області з заявою про прийняття спадщини після смерті матері за заповітом, ним як спадкоємець першої черги за законом ,позивачка - як донька померлого брата на підставі ч.1 ст.1266 ЦК України зазначена не була.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня
2017року у справі №6-496цс17 зазначено ,що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК
України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з
поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним
заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Ухваливши рішення про відмову в позові, суди не дослідили, чи перевірив нотаріус при заведенні спадкової справи за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та відповідно чи вчиняв дії для повідомлення позивача про відкриття спадщини, чи здійснював виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст.307,309,317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2014 року у цій справі - скасувати та ухвалити нове рішення за яким:
Позов ОСОБА_2 до територіальної громади Гуляйпільської міської ради Запорізької області, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини -задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 додатковий строк у три \3\ місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 ,померлої 10 червня 2013 року.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
