ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 жовтня 2017 року
Справа № 910/14188/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:
Іванової Л.Б. (доповідач), Барицької Т.Л. Картере В.І.
перевіривши матеріали касаційної скарги
Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
на ухвалу та постанову
Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017
за скаргою
Публічного акціонерного товариства "Кондитерська Фабрика "А.В.К."
на
дії відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі
№ 910/14188/16 Господарського суду міста Києва
за заявою
Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
про
видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 03.06.2016 у справі № 20/16
за позовом
Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"
до
Публічного акціонерного товариства "Кондитерська Фабрика "А.В.К."
третя особа
Приватне акціонерне товариство "АВК"
про
звернення стягнення на предмет застави
ВСТАНОВИВ:
Подана Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 910/14188/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Всупереч зазначеним вимогам скаржником не додано до касаційної скарги доказів направлення її копії третій особі - Приватному акціонерному товариству "АВК".
За змістом ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
Отже, треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Відтак, подання Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційної скарги без надання доказів надіслання копії касаційної скарги третій особі у справі, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції на дату подання касаційної скарги, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" в сумі 1600,00 грн.
Як встановлено колегією суддів, скаржником було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.
Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору вказує на досить стислі строки подачі касаційних скарг та на те, що скаржник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахункове-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, у зв'язку з чим просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими з огляду на те, що касаційна скарга разом із матеріалами справи надійшла до суду касаційної інстанції 25.10.2017, а отже скаржник після розгляду справи апеляційним судом і до вказаної дати мав можливість у встановленому порядку сплати судовий збір, подавши докази сплати безпосередньо до суду касаційної інстанції; скаржником не надано доказів звернення до органів Державної казначейської служби України щодо погодження сплати судового збору, а тому не доведено неможливості сплати судового збору у встановленому розмірі на дату подання касаційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відтак, подання Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, положень розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 у справі № 910/14188/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді : Т. Барицька
В. Картере
