ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2017 р.
м.Одеса
Справа № 821/227/17
Категорія: 10.2.4
Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Романішина В.Л.,
судді - Шляхтицького О.І.
при секретарі: Вишневській А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови ліквідаційної комісії по ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, за участю третьої особи: Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови ліквідаційної комісії по ліквідації Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, за участю третьої особи: Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління ПФУ в Херсонській області нової довідки про розмір грошового забезпечення з повною реальною інформацією за інформаційним запитом ОСОБА_1 від 18 січня 2017 року; зобов'язання відповідача виготовити та направити до Головного управління ПФУ в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної бездіяльності.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.
Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є пенсіонером МВС.
Позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області із заявою про надання нової довідки з повною реальною інформацією про розмір грошового забезпечення з урахуванням вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та постанови КМУ від 11.11.2015 р. № 988.
Відповідач відмовив позивачу у наданні такої довідки, мотивуючи тим, що Порядок перерахунку пенсій, затверджений постановою КМУ від 13.02.2008р. № 45, передбачає направлення таких довідок безпосередньо до пенсійних органів у порядку, встановленому вказаною постановою, яка, в свою чергу, не передбачає видачу таких довідок безпосередньо особам, відтак у відповідача відсутні підстави для видачі спірної довідки.
В подальшому Міністерство внутрішніх справ України листом «Про перерахунок пенсій» №1461/05/22-2017 від 03 лютого 2017 року на адресу Пенсійного фонду України направило повідомлення про підстави перерахунку пенсій, в якому зазначило наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 р. № 988 встановлено грошове забезпечення для поліцейських, яке за своїми складовими є вищим від раніше встановленого грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 2 постанови КМ України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393», Міністерство внутрішніх справ України повідомляє про наявність підстав для перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, а також про готовність уповноважених органів МВС подати до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довідок для перерахунку пенсій у порядку та в терміни, визначені законодавством.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Як вказано в ч.3 ст.63 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб №2262-ХІІ (із змінами) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч.2 ст. 51 цього Закону.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
У відповідності до п.1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008р. №45 (надалі - Порядок №45), перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015р. №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції встановлено та підвищено грошове забезпечення поліцейських.
Відповідно до абзацу другого розділу XI Прикінцеві та перехідні положення ЗУ Про Національну поліцію (згідно із Законом України від 23.12.2015р. №900-VIII) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Як зазначено в ст.102 ЗУ Про Національну поліцію, пенсійне забезпечення поліцейських здійснюються також в порядку та на умовах, визначених ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
Виходячи з наведених правових норм можливо дійти висновку, що позивач, як колишній працівник міліції та пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на здійснення перерахунку розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015р.
Що стосується позиції, що зміни до ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб набули чинності вже після прийняття Постанови КМУ №988 від 11.11.2015р., а тому не мають зворотної дії в часі, то суд вважає необхідним зазначити, що таке посилання є помилковим, оскільки зворотна дія нормативно-правового акта у часі це дія нового нормативно-правового акта на відносини і факти, що мали місце до набуття ним чинності.
Аналогічна думка висловлена в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999р. №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) де зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, на день набрання чинності змін до ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб Постанова КМУ №988 від 11.11.2015р. діяла та діє на час розгляду спірних правовідносин.
Постановою КМУ №45 від 13.02.2008р. (із змінами) встановлений порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
В цьому порядку визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться у разі прийняття рішення КМУ про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які маю прав на пенсію. На підставі такого рішення МВС повинно повідомити у пятиденний строк ПФУ про підстави для перерахунку пенсій відповідним категоріям осіб, а ПФУ, в свою чергу повідомляє у пятиденний строк з моменту надходження інформації від МВС своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсія яких підлягає перерахуванню. Після складання таких списків та подання їх відповідним органам, уповноважені керівники цих органів своїм рішенням видають довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.
Як визначено в п.3 Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної у списку та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються на осіб, які звільненні із служби.
З матеріалів справи вбачається, і цей факт знайшов своє підтвердження під час дослідження матеріалів справи в суді, що голова ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області, в порушення вищенаведеного порядку, пенсійний фонд про підстави перерахунку пенсій певних осіб не повідомив, а як наслідок списків осіб, які мають право на перерахунок пенсії пенсійний фонд не отримав, довідок про розмір грошового забезпечення осіб не підготував та не видав.
Вказані обставини свідчать про те, що голова ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області допустив бездіяльність щодо направлення відомостей до УПФ про зміну грошового забезпечення та виготовлення і направлення довідок про складову грошового забезпечення пенсіонерів.
Що стосується правових підстав для отримання позивачем нової довідки про грошове забезпечення, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.4 Постанови ПФУ №3-1 від 30.01.2007р. заява про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності його законним представником за місцем його проживання.
Отже, вказана норма встановлює право позивача самостійно отримати від відповідача довідку про складову грошового забезпечення, у разі виникнення права на перерахунок пенсії.
Вказана позиції висловлена також в Постанову ВСУ від 22.04.2014р. справа №21-484а13.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про порушене право позивача на отримання довідки про грошове забезпечення, однак при виборі шляху захисту порушеного права суд враховує наступне.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо обраний позивачем спосіб захисту є недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів або якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування ч. 2 ст. 11 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Конвенційний принцип ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Частиною 2 ст. 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Враховуючи, що голова ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області допустив протиправну бездіяльність, яка полягала у не виготовлені нової довідки про розмір грошового забезпечення та не направлення її до ГУ ПФУ в Херсонській області для подальшого перерахунку пенсії позивача, а також у відмові виготовити вказану довідку та направити її до ГУ ПФУ в Херсонській області, суд з урахуванням ч.2 ст.162 КАС України вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача усунути вказані порушення, шляхом виготовлення та направлення вказаної довідки до ГУ ПФУ в Херсонській області із зазначенням відповідних основних та додаткових видів грошового забезпечення у вище вказаних розмірах, відповідно до Постанови КМУ №988 від 11.11.2015р.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».
Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Статтею 1 Закону України від 20.12.2011 № 4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Тобто, за приписами зазначеного Закону, компенсація витрат на правову допомогу в адміністративних справах здійснюється виходячи з виду послуги та витрат часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді.
За подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 704 грн. а, отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 640,00 грн.
Як доказ витрат у сумі 3600 грн. на правову допомогу, представник позивача надав суду розрахунок цих витрат за договором про надання правової допомоги. Згідно із зазначеним розрахунком в межах правової допомоги позивачу були надані такі послуги: вивчення судової практики; підготовка звернення до відповідача про виготовлення нової довідки; підготовка запиту до ГУ ПФУ у Херсонській області про надання останньої довідки про розмір грошового забезпечення позивача; підготовка та подання адміністративного позову до суду; підготовка та подача апеляційної скарги; представництво інтересів в суді.
Відшкодування витрат на зазначені послуги, крім підготовки та подання адміністративного позову і апеляційної скарги та представництва інтересів позивача в суді, як правову допомогу, не передбачено законом. Ці послуги не належать до окремих процесуальних дій, правова допомога в судовому засіданні, а тому суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1260,00 грн, які складаються з витрат на подання адміністративного позову і апеляційної скарги та витрат на представництво інтересів позивача в суді.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Отже, колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення даного позову.
Керуючись ст. ст. 90, 94, 162, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області Прокудіна Олександра Сергійовича щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління ПФУ в Херсонській області нової довідки про розмір грошового забезпечення з повною реальною інформацією за інформаційним запитом ОСОБА_1.
Зобов'язати голову ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області Прокудіна Олександра Сергійовича виготовити та направити до Головного управління ПФУ в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 з повною реальною інформацією згідно постанови КМ України від 11.11.2015 року № 988.
В решті позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 640,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1260,00 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /В.Л. Романішин/
/О.І. Шляхтицький/
