Справа № 522/5664/17
Н.п. 2а/522/1332/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси
в складі : головуючого судді Загороднюка В.І.
при секретарі Міневич Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
24.03.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №263/Г-11 від 10 березня 2017 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 31 січня 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 6017,58 грн.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 31 січня 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 6017,58 грн.
При цьому посилається на те, що відповідач, листом № 263/Г-11 від 10.03.2017 року, відмовив йому у нарахуванні та виплаті компенсації, яка передбачена Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року N 2050-III, на суму нарахованої та сплаченої суми недоотриманої пенсії за період з 01.01.2000 року по 31.12.2004 року у розмірі 6017,58 грн.
Позивач стверджує, що відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні його заяви від 21.02.2017 року про нарахування та виплату йому компенсації за період з 01.01.2000 року по 31.01.2017 року, чим порушено норми Закону України №2050-ІІІ.
Представник позивача - ОСОБА_2 надав суду заяву, в який підтримав вимоги адміністративного позову в повному обсязі, просив їх задовольнити та просив розглядати справу без участі позивача та його представника.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав суду заперечення, в яких проти задоволення адміністративного позову заперечувала та стверджувала про необґрунтованість вимог позивача, так поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, тому відсутні підстави для нарахування компенсації втрати частини доходів, отримання яких вирішено в судовому порядку.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку про задоволення вимог адміністративного позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером Міністерства оборони України, який знаходиться на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Одеській області.
Відповідно до листа відповідача №263/Г-11 від 10.03.2017 року, яким позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про нарахування та виплату компенсації, відповідно до Закону України №2050-ІІІ та письмових заперечень відповідача проти позову, позивачу на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року по справі №2-а-10126/09/1570 було проведено перерахунок пенсії та нараховано суму недоотриманої пенсії за період з 01.01.2000 року по 31.12.2004 року у загальному розмірі 6017,58 грн.
Також, у вказаному листі відповідач зазначає, що, по-перше, оскільки поточна пенсія нараховувалась та сплачувалася позивачу своєчасно, а позивач вимагав нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів, отримання яких вирішено у судовому порядку, відсутні законні підстави для компенсації втрати таких доходів, а по-друге, проведення розрахунку компенсації втрати частини доходів не було предметом судового розгляду справи №2-а-10126/09/1570, а тому вчинення таких дій головним управлінням виходитиме за межи зобов'язань, покладених судовим рішенням.
Законом України N 2050-III передбачена виплата громадянам компенсації втрати частини доходів у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів.
При цьому, згідно ст. 2 Закону N 2050-III, під доходами розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не носять разового характеру, у тому числі пенсії, стипендії, заробітна платня і так далі.
Згідно ст. 3 Закону N 2050-III, обчислення суми компенсації шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Ст. 4 Закону N 2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Ч. 2 ст. 6 Закону N 2050-III передбачено, що виплата компенсації здійснюється за рахунок відповідного бюджету - підприємства, установи або організації, який фінансується з державного бюджету.
В заяві до відповідача від 21.02.2017 року, копія якої є в матеріалах справи, позивач стверджує про те, що ним, в установі Ощадбанку України, отримано грошову суму 6017,58 грн., яка сплачена на виконання рішення суду.
На підтвердження цього факту, позивачем надано копію виписки з його карткового рахунку Ощадбанку, з якої вбачається, що 20.02.2017 року, відбулось безготівкове зарахування грошових коштів у розмірі 6017,58 грн., на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З викладеного виходить, що на отриману позивачем суму недотриманої пенсії у розмірі 6017,58 грн., повинна бути нарахована компенсація за період з 01.01.2000 року по 31 січня 2017 року, дату що передує місяцю сплати позивачу зазначеної суми.
Однак, відповідачем, в порушення ст. 19 Конституції України, положень Закону України №2050-ІІІ та ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», було протиправно відмовлено позивачу у задоволенні його заяви від 21.02.2017 року, тому є законні підстави для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, в порядку Закону України №2050-ІІІ та Постанови КМУ №159 від 20.02.2001 року.
Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 18.11.2014 року по справі №21-518а14, який є обов'язковим для застосування, згідно статті 244-2 КАС України.
Зокрема, у зазначеній постанові Верховний Суд України зазначає, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року N 2050-III, ч. 2 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року, ст.ст.2, 4, 9, 71, 158 -163, КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №263/Г-11 від 10 березня 2017 року, ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати суми компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 31 січня 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 6017,58 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 січня 2000 року по 31 січня 2017 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 6017,58 грн.
Постанову може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом 10-ти днів з дня її проголошення, або протягом 10-ти днів з дня отримання копії особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні при її проголошенні.
Суддя : В.І.Загороднюк
06.07.2017
