Справа № 362/75/17
Головуючий у І інстанції Корнієнко С. В.
Провадження № 22-ц/780/3447/17
Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.
Категорія 18
05.07.2017
УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Кулішенка Ю.М.,
при секретарі: Волошину В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Васильківської міської ради Київської області на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2017 року у справі за позовом Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_3 про визнання укладеним договору та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2017 року позивач Васильківська міська рада звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що рішення Васильківської міської ради № 08.01.-23-ІУ від 04.04.2012 року був затверджений порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків» (на далі «Порядок»), визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта (спорудження нового об'єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об'єктів будівництва) - для житлових будинків. Відповідно до Декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 5 грудня 2012 року за № КС18212238590, в експлуатацію введено об'єкт будівництва - «житловий будинок, цокольний поверх, сарай, альтанка, балкон по вул. Фрунзе, 54 «а», в м. Василькові Київської області», кошторисна вартість будівництва - 991062 грн., пайова участь 39642,00 грн. Факт порушення відповідачем вимог закону, а також рішення двадцять третьої сесії скликання від 04 квітня 2012 року, підтверджується вимогою Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства № 16-16/850 від 28.04.2014 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року по адміністративній справі № 810/2062/15, яким виконавчий комітет було зобов'язано вжити заходів щодо пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. 16.11.2016 року та 01.12.2016 року позивач надіслав відповідачу притензію та листа, щодо здійснення відповідачем оплати пайового внеску через будівництво будинку. Однак відповідач проігнорува лист позивача від 01.12.2016 року та не підписав надані примірники договору, не повернув один підписаний примірник договору позивачеві та не сплатив пайову участь. У зв'язку з цим просив визнати укладеним з відповідачем 1 грудня 2016 року договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова та стягнути з неї на їх користь пайовий внесок в розмірі 39642,48 грн..
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2017 року у задоволені позову Васильківської міської ради Київської області відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач Васильківська міська рада Київської області просить скасувати рішення суду та ухвалити нове яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд безпідставно застосував положення ч. 4 ст. 267 ЦК України, оскіль позивач дізнався про порушене своє право лише 28.04.2014 року після проведення ревізіїфінансово-господарської діяльності Васильківської міської ради.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір в частині визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Васильків, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що судом встановлено під час розгляду справи невиконання відповідачем, як забудовником, своїх обов'язків щодо укладення з міською радою договору про його пайову участь та сплати за ним коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова. Разом з цим перебіг терміну позовної давності почався після дати введення відповідачем спірної нерухомості до експлуатації, тобто з грудня 2012 року, а пропозиції про укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску позивачем були направлені відповідачеві лише наприкінці 2016 року, а позов подано - 5 січня 2017 року, тобто поза строками позовної давності,у зв'язку з цим в задоволені позову відмовлено.
Також суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача коштів у виді пайового внеску, обґрунтовував свої висновки тим, що зазначена позовна вимога є похідною від первісної вимоги про визнання укладеним договору.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно із положеннями ч.2. ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.п.5 п. «а» ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Згідно із положеннями ч.ч.5, 8, 9 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, обов'язок звернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом покладено саме на замовника такого будівництва.
Тобто, замовник будівництва має звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування зі зверненням щодо укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію з тим, щоб уповноваженим органом було підготовлено необхідний розрахунок величини пайової участі та проект договору про пайову участь, який замовник після ознайомлення має підписати з дотриманням вимоги щодо строку - до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об'єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов'язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановленим органом місцевого самоврядування Порядком.
Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Згідно ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч.1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, є обов'язковим для сторін (сторони) договору та має відповідати цьому акту.
Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається, з огляду на статус держави та її органів, як суб'єктів владних повноважень, від дня, коли держава, в особі її органів, як суб'єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Відповідності до п.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства, кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого, у відповідності до положень п.1 ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93 та 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Встановлено, що рішенням Васильківської міської ради № 08.01.-23-ІУ від 04.04.2012 року був затверджений порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків» (на далі «Порядок»), визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта (спорудження нового об'єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об'єктів будівництва) - для житлових будинків.
Відповідно до п.4.2. Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м.Васильків, затвердженого рішенням 23 сесії Васильківської міської ради від 04.04.2012 року, пайовий внесок сплачується на підставі Договору про пайову участь у створенні інфраструктури м.Васильків, що укладається між замовником та Васильківською міською радою в особі міського голови. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Васильків укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об'єкта будівництва.
Відповідно до Декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 5 грудня 2012 року за № КС18212238590, в експлуатацію введено об'єкт будівництва - «житловий будинок, цокольний поверх, сарай, альтанка, балкон по вул. Фрунзе, 54 «а», в м. Василькові Київської області», кошторисна вартість будівництва - 991062 грн.
У відповідності до рішення Васильківської міської ради № 564 від 25.12.2012 року, за позивачем по зазначеній цивільній справі було визнано право власності на об'єкт будівництва - «житловий будинок, цокольний поверх, сарай, альтанка, балкон по вул. Фрунзе, 54 «а», в м. Василькові Київської області», з дорученням КП КОР «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» видати їй свідоцтво про право власності на цю нерухомість.
З вимоги Васильківської об'єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства № 16-16/850 від 28.04.2014 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року по адміністративній справі № 810/2062/15 вбачається, що виконавчий комітет було зобов'язано вжити заходів щодо пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту
Згідно претензії та листа позивача, щодо здійснення відповідачем оплати пайового внеску через будівництво будинку, останні направлені на адресу останньої лише 16 листопада та 1 грудня 2016 року.
З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Васильків, оскільки судом встановлено під час розгляду справи невиконання відповідачем, як забудовником, своїх обов'язків щодо укладення з міською радою договору про його пайову участь та сплати за ним коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова. Разом з цим перебіг терміну позовної давності почався після дати введення відповідачем спірної нерухомості до експлуатації, тобто з грудня 2012 року, а пропозиції про укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску позивачем були направлені відповідачеві лише наприкінці 2016 року, а позов - 5 січня 2017 року, тобто поза строками позовної давності,у зв'язку з цим в задоволені позову відмовлено. Також суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача коштів у виді пайового внеску, вірно обґрунтовував свої висновки тим, що зазначена позовна вимога є похідною від первісної вимоги про визнання укладеним договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не пропустив строк позовної давності не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки виконавчий комітет Васильківської міської ради підпорядкований Васильківській міській раді, а його заступник у грудні 2012 року приймав рішення щодо спірного будинку, отже позивач мав контролювати рішення прийняте виконавчим комітетом та міг знати порушення права. .
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції викладених в рішенні не спростовують.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Васильківської міської ради Київської області відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді: