ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/75/17
Провадження № 2/362/895/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого – судді Корнієнка С.В., при секретарі Дрозденко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Васильківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 про визнання укладеним договору та стягнення коштів,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання укладеним з відповідачем 1 грудня 2016 року договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова та стягнення з неї на їх користь пайового внеску в розмірі 39642,48 грн., а також судові витрати по зазначеній цивільній справі.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав в повному обсязі, наполягаючи на тому, що обов’язок укладення такого договору законодавством покладений саме на забудовника, тобто відповідача. Про відсутність такого договору та необхідності стягнення з забудовника пайового внеску було з’ясовано у 2016 році після проведення ревізії фінансово-господарської діяльності міської ради, саме, за ініціативою органу місцевого самоврядування.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість його вимог. Просив застосувати строки позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до вимог ст.ст. 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.
Відповідно до положень ч.ч.2 і 4 ст.11 ЦК України,підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування.
Положеннями ч.1 ст.14 ЦК Українивстановлено, що цивільні обов’язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із положеннями ч.2. ст.19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно з положеннями ст.526 ЦК України та статті 193 ГК України, зобов’язання передбачені чинним законодавством повинні належним чином виконуватися.
Положеннями п.п.5 п. «а» ч.1 ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (на далі «Закон»),замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Згідно із положеннями ч.ч.5, 8, 9 ст.40 Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, обов’язокзвернутись до органу місцевого самоврядування з заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом покладено саме на замовника такого будівництва.
Тобто, замовник будівництва має звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування зі зверненням щодо укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію з тим, щоб уповноваженим органом було підготовлено необхідний розрахунок величини пайової участі та проект договору про пайову участь, який замовник після ознайомлення має підписати з дотриманням вимоги щодо строку - до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об’єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов’язань та вимог, які прямо передбачені законом та встановленим органом місцевого самоврядування Порядком.
Положеннями ст.626 ЦК України визначено поняття договору, який є домовленістю двох або більше сторін, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно з положеннями ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.
Як вбачається з положень ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
У відповідності до положень ч.1 ст. 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу місцевого самоврядування, є обов’язковим для сторін (сторони) договору та має відповідати цьому акту.
Згідно із положеннями ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з рішення Васильківської міської ради № 08.01.-23-ІУ від 04.04.2012 року був затверджений порядок пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Васильків» (на далі «Порядок»), визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Васильків, з урахуванням інших передбачених законом відрахувань, становить 4 % загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта (спорудження нового об’єкта будівництва, а також реконструкція, розширення, добудова, реставрація і капітальний ремонт об’єктів будівництва) - для житлових будинків.
Відповідно до п.4.2. Порядку пайової участі замовників у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м.Васильків, затвердженого рішенням 23 сесії Васильківської міської ради від 04.04.2012 року, пайовий внесок сплачується на підставі Договору про пайову участь у створенні інфраструктури м.Васильків, що укладається між замовником та Васильківською міською радою в особі міського голови. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Васильків укладається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого об’єкта будівництва.
Відповідно до Декларації про готовність об’єкту до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 5 грудня 2012 року за № КС18212238590, в експлуатацію введено об'єкт будівництва - «житловий будинок, цокольний поверх, сарай, альтанка, балкон по вул. Фрунзе, 54 «а», в м. Василькові Київської області», кошторисна вартість будівництва - 991062 грн.
У відповідності до рішення Васильківської міської ради № 564 від 25.12.2012 року, за позивачем по зазначеній цивільній справі було визнано право власності на об'єкт будівництва - «житловий будинок, цокольний поверх, сарай, альтанка, балкон по вул. Фрунзе, 54 «а», в м. Василькові Київської області», з дорученням КП КОР «Васильківське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» видати їй свідоцтво про право власності на цю нерухомість.
Як вбачається з вимоги Васильківської об’єднаної державної фінансової інспекції ДФІ в Київській області про усунення виявлених порушень законодавства № 16-16/850 від 28.04.2014 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року по адміністративній справі № 810/2062/15, виконавчий комітет було зобов’язано вжити заходів щодо пайової участі замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту
Згідно претензії та листа позивача, щодо здійснення відповідачем оплати пайового внеску через будівництво будинку, останні направлені на адресу останньої лише 16 листопада та 1 грудня 2016 року.
Таким чином, суд не заперечує щодо встановлення під час розгляду справи невиконання відповідачем, як забудовником, своїх обов’язків щодо укладення з міською радою договору про його пайову участь та сплати за ним коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Василькова.
Разом з тим, ухвалюючи по справі рішення, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до положень ст.256 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із положеннями ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з тим, відповідно до положень ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається, з огляду на статус держави та її органів, як суб'єктів владних повноважень, від дня, коли держава, в особі її органів, як суб'єктів владних повноважень, довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.
Крім того, у відповідності до п.1 ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України, п.1 ст.17 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства, кожен має право на розгляд його справи судом.
При цьому, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого, у відповідності до положень п.1 ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції, наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93 та 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Таким чином, перебіг терміну позовної давності почався після дати введення відповідачем спірної нерухомості до експлуатації, тобто з «6» грудня 2012 року, а пропозиції про укладення договору про пайову участь та сплати пайового внеску позивачем були направлені відповідачеві лише наприкінці 2016 року, а позов – 5 січня 2017 року, тобто поза строками позовної давності.
У зв’язку з наведеним, в задоволені позову необхідно відмовити.
Суд також звертає увагу, що в задоволені стягнення з відповідача коштів у виді пайового внеску, також необхідно відмовити, оскільки вона є похідною від первісної вимоги про визнання укладеним договору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 60, 158, 208, 209, 212, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
В задоволені позову Васильківської міської ради відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги або по закінченню апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Корнієнко С.В.
