ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 червня 2017 року
справа № 808/1886/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року по справі №808/1886/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Буд» до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_1, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариства «Запоріжгаз», про скасування постанови ,-
в с т а н о в и В:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Буд» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати у повному обсязі постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016, якою підприємство притягнуто до відповідальності за експлуатацію об’єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він не є суб’єктом правопорушення, оскільки не здійснював та не здійснює експлуатацію об’єкта будівництва (газопроводу), який не введено в експлуатацію у встановленому законом порядку.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року позов задоволено. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов таких висновків. Так, суд вказав на те, що під час розгляду справи відповідачами не було надано доказів, які б свідчили про те, що саме позивач експлуатує об’єкт будівництва, який не введено в експлуатацію у встановленому законом порядку. Крім цього, судом зроблено висновок про сплив строків притягнення позивача до відповідальності.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволення позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про
регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Відповідно до ч.10. ст.39 зазначеного Закону відповідальність за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката несе замовник будівництва. З цих підстав, відповідач зазначає те, що оскільки факт експлуатації газопроводу без введення його в експлуатацію є доведеним, а позивач є замовником будівництва, що підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили, то у посадової особи Департаменту існували правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовою особою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №209 від 22.04.201р., проведено перевірку об’єкта будівництва «Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району».
Результати проведеної перевірки оформлено Актом від 11.05.2016р. (а.с.97), в якому зроблено висновок про те, що об’єкт будівництва «Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району. І черга будівництва. Міжселищний газопровід високого та середнього тиску», за адресою: Запорізька область, Токмацький р-н, Долинська сільська рада, Замовником якого є ТОВ «Південь-Буд», експлуатується без введення в експлуатацію у встановленому законом порядку.
11.05.2016р. за результатом проведеної перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області ОСОБА_1 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено про порушення ТОВ «Південь-Буд» вимог містобудівного законодавства, в частині експлуатації об’єкта будівництва, який не введено в експлуатацію, що є порушенням, відповідальність за яке передбачена п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено 0 10год.00хв. 25.05.2016р. у приміщенні Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.
16.05.2016р. складенні за результатами перевірки документи, з повідомленням позивача про час та місце розгляду справи, направлено на адресу підприємства, які останнім отримано 19.05.2016р. (а.с.95).
25.05.2016р. відповідачем винесено постанову №18/1008-22.2/1459, якою ТОВ «Південь-Буд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 130500,0грн. (а.с.98-99).
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
За наслідками перегляду судового рішення, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Частини 5 зазначеної статті встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно із ч.10 ст..39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об’єкта до експлуатації, та за експлуатацію об’єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Таким чином, відповідальність за порушення заборон, визначених ч.8 ст.39 Закону, покладається на замовника об’єкта будівництва.
У свою чергу, п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», в редакції на час прийняття спірної постанови, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
Отже, в межах цієї справи, з огляду на предмет спору, повинні бути встановлені обставини, які підтверджують або спростовують факт того, що об’єкт будівництва експлуатується без введення в експлуатацію, а також те, що позивач є Замовником цього будівництва.
Встановлені обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що об’єкт будівництва «Газифікація сіл Левадне, Долина, Рибалівка, Любимівка Токмацького району. І черга будівництва. Міжселищний газопровід високого та середнього тиску», за адресою: Запорізька область, Токмацький р-н, Долинська сільська рада, не введений в експлуатацію, але експлуатується. При цьому, вказаний об’єкт експлуатується ПАТ «Запоріжгаз», що, зокрема, вбачається із судових рішень, на які посилався суд першої інстанції.
Замовником зазначеного будівництва є ТОВ «Південь – Буд», що визначено рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 30.11.2015р. (справа №328/4240/15), на яке посилався суд першої інстанції, підтверджено представником позивача у судовому засіданні (зазначено в запереченнях на апеляційну скаргу). Про вказаний факт також свідчить і те, що саме позивачем, як Замовником, 06.06.2016р. було подано Декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, яка прийнята Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.
Таким чином, встановлені у цій справі обставини справи свідчать про те, що об’єкт будівництва, на час проведення перевірки, експлуатувався без введення в експлуатацію, а Замовником цього об’єкту є ТОВ «Південь-Буд».
Отже, встановивши під час перевірки такі обставини, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, за порушення вимог містобудівного законодавства, на підставі п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», в редакції на час прийняття спірної постанови.
Доводи позивача, з якими фактично погодився суд першої інстанції, про те що підприємство не є суб’єктом правопорушення, оскільки не здійснювало експлуатацію об’єкта будівництва, який не введено в експлуатацію, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, як зазначено вище, відповідальність за вказане порушення, незалежно від того, хто його експлуатує, несе Замовник, яким є позивач.
Посилання суду першої інстанції на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 25.07.2016р. (справа №2-а/328/38/16), яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016р., як на судові рішення, якими вирішувалися подібні правовідносини за участю керівника ТОВ «Південь-Буд», якого притягували до адміністративної відповідальності на підставі ч.13 ст.96 КУпАП за експлуатацію об’єкта будівництва, який не введено в експлуатацію, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Так, вказані судові рішення не стосуються предмету спору у цій справі, оскільки під час вирішення справи №2-а/328/38/16 надавалася оцінка правомірності притягнення керівника ТОВ «Південь-Буд» до адміністративної відповідальності на підставі ч.13 ст.96 КУпАП, а у спірному випадку до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у зв’язку з порушенням останнім, як Замовником будівництва, вимог містобудівного законодавства. При цьому, у справі №2-а/328/38/16 суди дійшли висновку про те, що суб’єктом адміністративного правопорушення за ч.13 ст.96 КУпАП є особа, яка фактично експлуатує об’єкт, який не введений в експлуатацію та оскільки, ПАТ «Південь-Буд», керівника якого притягували до адміністративної відповідальності, не експлуатувало об’єкт нерухомості, то суди дійшли висновку про відсутність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності. В той же час, у вказаній справі надається оцінка правомірності притягнення до відповідальності суб’єкта містобудування – Замовника, який, як зазначено вище, несе відповідальність за експлуатацію об’єкта будівництва без введення в експлуатацію.
З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016, якою позивача притягнуто до відповідальності за експлуатацію об’єкта будівництва не прийнятого в експлуатацію.
Щодо висновків суду першої інстанції про сплив строків застосування до позивача штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.11 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.
Суд першої інстанції, вказуючи на сплив шестимісячного строку, виходив з наступного.
Так, за позицією суду першої інстанції, позивач набув права замовника з моменту придбання об’єкта за договором купівлі-продажу від 03.08.2015, а не з моменту набрання чинності (з 11.12.2015) Рішення Токмацького районного суду від 30.11.2015 по справі №328/4240/15. Про набуття позивачем права замовника відповідач-2 дізнався ще 03.09.2015 з листа позивача від 03.09.2015 вих.№32, до якого додавався договір купівлі-продажу об’єкта від 03.08.2015. У 4-му абзаці цього листа позивач звертає увагу відповідача-2 про експлуатацію газопроводу без введення його в експлуатацію. У своїй відповіді на цей лист відповідач-2 у листі від 02.10.2015 №1008-22.4/2518 нагадує, що відповідно до п.8 ст.39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Отже, за позицією суду першої інстанції, відповідач дізнався про зміну замовника на виконання будівельних робіт щодо газопроводу та про його експлуатацію без здійснення процедури введення в експлуатацію ще 03.09.2015. Відповідно, шестимісячний строк давності накладення адміністративно-господарської санкції, треба відраховувати з 03.09.2015.
З цих підстав суд вказав на те, що строк для застосування до ТОВ “Південь-Буд” адміністративно-господарської санкції Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 – сплинув.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з тих підстав, що договір купівлі-продажу об’єкту будівництва свідчить лише про придбання у власність об’єкта і предметом цього договору не є перехід прав Замовника від однієї особи до іншої. При цьому, слід зазначити, що позивач придбавав об’єкт нерухомості у фізичної особи ОСОБА_2, що встановлено рішеннями суду, на які посилався суд першої інстанції, і продавець цього майна не був Замовником будівництва. Право позивача як Замовника вперше було встановлено рішенням Токмацького районного суду від 30.11.2015 по справі №328/4240/15, яке набрало законної сили 11.12.2015р. Таким чином, висновки суду першої інстанції про сплив шестимісячного строку для застосування штрафних санкцій є необґрунтованими.
З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області – задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року по справі №808/1886/16 – скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю «Південь-Буд» - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
(Повний текст постанови виготовлено 23.06.2017р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк