Єдиний унікальний номер 226/1437/16-ц Номер провадження 22-ц/775/896/2017
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2017 року
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Кішкіної І.В.
за участю секретаря Марченко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Димитровського міського суду Донецької облас-ті від 3 квітня 2017 року по цивільній справі за позовом обласного комунального підпри-ємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2, третя особа комунальне підприємство «Служба єдиного замовника», про стягнення заборгованості за теплову енергію та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до обласно-го комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання договору зупиненим, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до відпові-дача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію, в обґрунту-вання якого вказав, що відокремлений підрозділ позивача – «Виробнича одиниця ОКП «ДТКЕ» «Димитровтепломережа» надав в опалювальний період 2014-2016 років теплову енергію у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_2
У даній квартирі відповідач зареєстрований з 29.06.1979 року, на його ім’я на підп-риємстві відкрито особовий рахунок № 4897, відповідно до якого нараховується плата за теплову енергію. Квартира відповідача знаходиться у багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому він є споживачем житло-во-комунальних послуг. Між ОКП «ДТКЕ» та відповідачем встановилися фактичні дого-вірні відносини з приводу надання теплової енергії на підставі відкритого особового раху-нку.
Оскільки відповідач самовільно відключився від мереж централізованого опалення та не відновив внутрішньо-квартирну систему теплопостачання, починаючи з 01.10.2010 року відповідачу нараховується плата за вказані послуги.
У період з 01.10.2014 року по 01.05.2016 року з урахуванням субсидії відповідач має заборгованість у розмірі 4032,78 грн., 3% річних в сумі 62,47 грн., інфляційні збитки в су-мі 419,35 грн.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до від-повідача ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про визнання договору розірваним, в обґрун-тування якого вказав, що він є власником квартири, розташованої за адресою: м. Мирног-рад Донецької області, м-н «Молодіжний», б.26. кв.87, у якій проживає з 1976 року по те-перішній час. Квартира була обладнана приладами центрального опалення. Проте у 2008 році він написав заяву до «Димитровтепломережі» з проханням очистити труби. В червні - липні 2008 року у його присутності, двох слюсарів та інспектора по житлу ОСОБА_3 були зняті усі батареї в його квартирі та поставлені перемички. З 2008 року він не користується послугами центрального опалення. Самовільно він не відключався від центрального опалення. На усні звернення до «Димитровтепломережі» для повернення його батарей останній не реагував. Просив суд вважати укладений між ним та відокремленим підрозділом позивача «Виробнича одиниця ОКП «ДТКЕ» «Димитровтепломережа» договір про надання послуг з теплопостачання розірваним з червня 2008 року.
Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 уточнив свої позовні вимоги, вка-завши, що оскільки з червня 2008 рок йому не надаються послуги з теплопостачання у зв’язку з відсутністю у його квартирі приладів опалення, він вважає, що договір був зу-пинений через припиненням надання послуг з теплопостачання, тому просив вважати укладений між ним та відокремленим підрозділом позивача «Виробнича одиниця ОКП «ДТКЕ» «Димитровтепломережа» договір зупиненим з червня 2008 року.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 3 квітня 2017 року позов ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2, третя особа КП «Служба єдиного замовника», про стягнення заборгованості за теплову енергію задоволено. Стяг-нуто з ОСОБА_2Б, на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію, інфляційні збитки, 3 % річних всього на суму 4514,60 грн., та понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1378,00 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про визнання договору зупиненим відмовлено.
При ухваленні рішення суд виходив з того, що відповідачем в односторонньому по-рядку були порушені умови договору, він самовільно, без законних підстав відключив свою квартиру від мереж централізованого опалення. Проте позивачем фактично надава-лася послуга з теплопостачання у будинок, де знаходиться квартира відповідача. Оскільки відповідач не оплачував дану послугу, виникла заборгованість, яка і підлягає стягненню.
На вказане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Димитровського міського суду Донецької області від 3 квітня 2017 року скасувати та ух-валити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОКП «Донецьктеплокомунерго», зу-стрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що акт, на який посилається ОКП «Донецьктеплокомуненерго» як на підтвердження своїх вимог, підписаний начальником ОСОБА_4, який на той час там не працював. Та у попереджені від тепломережі стоїть не його підпис. Крім того батареї відповідач знімав не самостійно, а слюсарями КП «Служба єдиного замовника».
Відповідач зазначає, що між ним та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» відсутній до-говір про надання житлово-комунальних послуг. Він використовує електромережу для обігріву своєї оселі. Та заміна системи опалення в його квартирі на електрообігрівачі не призводить до погіршення конструкції будинку.
Таким чином відповідач зазначає, що він не повинен сплачувати за ті послуги, які насправді не отримує.
Відповідач -позивач ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив рі-шення суду першої інстанції скасувати й винести нове про задоволення зустрічного позо-ву.
Представник ОКП «Донецьктеплокомуненерго» проти задоволення апеляційної ска-рги заперечувала, просили в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції за-лишити без змін.
Належним чином повідомлений представник КП «Служба єдиного замовника» в су-дове засідання не з'явився (а.с. 233).
Суд вважає можливим у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянути спра-ву за відсутності належним чином повідомленої сторони.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку сторін, дослідивши ма¬теріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляцій-ний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а оска¬ржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 29.06.1979 року зареєстрований за адресою: м. Мирноград (колишній м. Димитров) Донецької області, м-н «Молодіжний», б. 26, кв. 87; є власником вказаної ква-ртири, житлова площа якої становить 53,0 кв.м; квартира розташована у п’ятиповерховому будинку, підключена до об’єднаної системи централізованого опален-ня, що підтверджується довідкою приватного підприємства «ПЖФ «Гарант-Сервіс» і не спростовується відповідачем (а.с.6).
Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 29.06.2016 року ска-совано винесений 26.05.2016 року наказ Димитровського міського суду Донецької області у справі № 2-н/226/111/2016 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОКП «ДТКЕ» заборгованості за надану теплову енергію за адресою: АДРЕСА_2, за період з 01.10.2014 року по 01.05.2016 року в розмірі 6 081,00 грн. та судо-вого збору в розмірі 689,00 грн. (а.с.5).
Згідно з розрахунками позивача сума заборгованості відповідача за відпущену теп-лову енергію за вищевказаною адресою перед позивачем за період з 01.10.2014 року до 01.05.2016 року склала 4032,78 грн., 3% річних - 62,47 грн., інфляційні збитки - 419,35 грн. за період з 21.11.2014 року по 20.04.2016 року (а.с.7, 8, 177).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 пояснила, що сума забор-гованості по зрівнянню з сумою, стягнутою за скасованим судовим наказом зменшилася за рахунок врахування субсидії на оплату теплової енергії, яка була призначена ОСОБА_2 з 01.01.2015 року на опалювальний період.
Відповідач у суді першої інстанції підтвердив, що у спірний період ним не було оплачено жодного платежу.
Також з наданих до суду розрахунків позивача вбачається, що нарахування платежів за послуги теплопостачання за адресою: м. Димитров, м-н «Молодіжний», б. 26, кв. 87, провадяться по особовому рахунку № 4897, відкритому на ім’я відповідального власника квартири ОСОБА_2
Актами від 08.10.2008 року та від 01.12.2008 року, складеними інспектором по жит-лу КП «Служба єдиного замовника» ОСОБА_6, зафіксовано, що у квартирі від-повідача за адресою: м. Димитров, м-н «Молодіжний», б. 26, кв. 87, прибори централізо-ваного опалення відсутні, через квартиру проходять транзитом стояки централізованого опалення (а.с.142).
01.12.2008 року адміністрацією КП «Служба єдиного замовника» на ім’я ОСОБА_2 спрямоване попередження про необхідність у строк до 15.03.2009 року провести ро-боти по відновленню внутрішньо квартирної системи центрального опалення з посилан-ням на п.13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560, відповідно до якого ремонт внутрішньо квартирних інженерних комунікацій до тарифу квартплати не входить (а.с.162).
Згідно актам-претензіям, складеним ОСОБА_2 та головою ОСББ «Молодіж-не» 29.10.2014 року, 26.11.2014 року. 26.12.2014 року. 25.01.2015 року. 28.02.2015 року, 30.03.2016 року, 28.10.2015 року. 26.11.2015 року. 26.12.2015 року, 25.01.2016 року, 29.02.2016 року та 30.03.2016 року, споживач висловлює претензію позивачу з приводу того, що він фактично не користується послугами централізованого опалення через відсу-тність у квартирі приборпів опалення, у квартирі наявні лише стояки опалення, квартира опалюється електричним котлом (а.с.144. 146-160).
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що ці акти-претензії він спрямував до позивача з проханям зробити перерахунок оплати тепла. Також пояснив, що дозвіл на відключення від мережі централізованого опалення і встановлення альтернатив-ного він в органі місцевого самоврядування не отримував.
За приписами ст.162 ЖК України, ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями жилих будинків, затверджених постано-вою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, та у редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, власник та його повнолітні чле-ни сім’ї зобов’язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, тепло-ва енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установле-ному порядку тарифами.
Відповідно до ст.68 ЖК України, Правил надання послуг з централізованого опален-ня, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Ка-бінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі за текстом Правила), плата за надання цих послуг повинна надаватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за звіт-ним.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання виникають з підстав, вста-новлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов’язки виникають, зокрема, і із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не пе-редбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Письмовий договір на постачання теплової енергії у квартиру відповідача, як вста-новлено судом, між сторонами не укладався.
Проте суд першої інстанції вірно зазначив, що відкриття особового рахунку № 4897 за адресою розташування належної відповідачу квартири, та відсутність відмови від отримання послуги у передбаченому законом порядку, свідчать про фактичне укладення договору між сторонами.
Про існування між сторонами цивільних прав та обов’язків також свідчать звернення відповідача до позивача з актами-претензіями з метою здійснення перерахунку вартості наданої послуги з теплопостачання через відсутність приборів опалення, використання відповідачем наданої послуги для задоволення власних потреб до зняття приборів опалення і оплата цієї послуги, отримання в управлінні соціального захисту населення субсидії на відшкодування плати за опалення.
Крім того, наявність договірних відносин між сторонами підтверджується наявними судовими рішеннями по справам між ОСОБА_2 та ОКП «Донецьктеплокомуненерго».
Так, рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 05.03.2014 року позовні вимоги ОКП «ДТКЕ» задоволені частково, з ОСОБА_2 на користь ОКП «ДТКЕ» стягнуто заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2010 року по 01.07.2013 року в сумі 9017,96 грн, 3% річних в сумі 458,27 грн та судовий збір в сумі 236,80 грн. Вказане рішення ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.04.2014 року залишено без змін (а.с.9-11).
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 02.10.2014 року по-зовні вимоги ОКП «ДТКЕ» задоволені у повному обсязі, з ОСОБА_2 на користь ОКП «ДТКЕ» стягнуто заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2013 року до 01.05.2014 року в сумі 1100,51 грн, 3% річних в сумі 08,71 грн, інфляційні збитки в сумі 27,07 грн та судовий збір в сумі 243,60 грн (а.с.12-13).
Згідно довідки позивача від 03.04.2017 року вказані судові рішення виконані у пов-ному обсязі шляхом відрахувань у примусовому порядку з пенсії відповідача.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року № 2633-ІУ споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п.20 Правил плата за послуги з теплопостачання вноситься спожива-чем відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу.
Згідно з п. 23, 29 Правил перерахунок розміру плати за послуги з теплопостачан-ня проводиться лише у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості.
Відповідно до п.25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центра-льним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самові-льне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забо-роняється.
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопо-стачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року, зареєстрованого в Міністер-стві юстиції України 28.11.2007 року за № 1320/14587 (набув чинності з 09.12.2007 року) встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої між-відомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом ви-конавчої влади, допускається відключення житлового будинку лише в цілому, можливість відключення окремої квартири виключена.
Судом не встановлено будь-яких доказів щодо отримання дозволу на відключення квартири відповідача, яка за технічною характеристикою обладнана системою централізо-ваного опалення, від цієї системи, як і звернень відповідача у спірний період з приводу неякісних послуг з теплопостачання.
Натомість у зв’язку з невиконанням відповідачем припису позивач, починаючи з жовтня 2010 року розпочав нарахування по особовому рахунку № 4897 за теплову енергію.
Крім того, факт самовільного відключення відповідача від мереж централізованого опалення вже встановлений і доведений у вищенаведених рішеннях суду першої та апеля-ційної інстанцій.
Згідно з п. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у циві-льній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на наведене доводи відповідача щодо неправомірності нарахування позива-чем оплати за послуги з теплопостачання через фактичне невикористання ним цих послуг у зв’язку з відсутністю приборів опалення у квартирі не заслуговують на увагу, оскільки ним порушено встановлений Правилами порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.
Вибір відповідача користуватися електромережею для опалення своєї оселі не надає йому права самовільно відключатися від централізованого опалення.
За приписами ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний: за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини: дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; своєчасно проводити підготовку житлового будинку, помешкання (в якому він проживає або належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо - зимовий період.
На підставі рішення Димитровської міської ради № 1У/4-3 від 22.06.2002 року бу-динок № 26 м-ну «Молодіжний» в м.Димитров, як об’єкт комунальної власності, переда-ний на баланс КП «Служба єдиного замовника» (а.с.178, 179).
Рішенням виконавчого комітету Димитровської міської ради № 447 від 11.10.2006 року щодо тарифів на послуги з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій затверджено перелік робіт, що виконуються за рахунок коштів мешканців квартир. До цього переліку увійшли, зокрема, ремонт, заміна або встановлення приладів опалення.
Відповідно до п.4 та п.5 ст.319 ЦК України власність зобов’язує, орієнтуючи влас-ника на те, що кожен з них не лише має суб’єктивні права, але й несе відповідальність пе-ред громадою та суспільством за належне використання цих прав. Власник не може вико-ристовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому на-лежить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 383 ЦК України також зазначено, що власник житла повинен використову-вати належне йому майно (квартиру, будинок) за цільовим призначенням, тобто для про-живання, забезпечувати його схоронність, утримувати у належному санітарному та техні-чному стані, утримуватись від руйнування або псування , підвищувати благоустрій житла та ін. Ремонт та інші зміни власник має право проводити, якщо вони не призведуть до по-рушень або обмежень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому бу-динку та не порушать санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.
Отже, саме відповідач зобов’язаний підтримувати систему централізованого опален-ня в квартирі у належному стані. Покладання відповідачем обов’язку на житлово-комнальні служби та на позивача з приводу заміни приборів опалення не ґрунтується на законі.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Тому позивач мав право проводити нарахування, навіть, за умови фактичного неотримання відповідачами послуг з теплопостачання при самовільному відключенні від мереж центрального теплопостачан-ня, тобто в разі неотримання послуги споживачем з його вини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем в односторонньому порядку порушені умови договору, який фактично був укладений згідно відкритого осо-бового рахунку, оскільки він самовільно, без законних підстав відключив свою квартиру від мереж централізованого опалення, що не є підставою для зупинення договору та зві-льнення або зменшення плати за теплову енергію.
Доводи апеляційної скарги про те, що акт, складений інспектором КП «Служба єди-ного замовника» про те, що прибори централізованого опалення відсутні, підписаний особою, яка не мала на це права, а також про те, що сам відповідач даний акт не підписував не спростовуються висновків суду першої інстанції, адже не знайшли свого підтвердження. Крім того у встановленому законом порядку відповідач даний акт не оскаржував.
Не впливають на правильність рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги у тій частині, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні зобов’язання, що є підставою для відмовлення у позові, бо як вбачається з матеріалів справи та не запе-речувалося сторонами, на відповідача відкрито особистий рахунок. Також наявність дого-вірних відносин вже встановлено і доведено у вищенаведених рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій.
Щодо доводів апелянта у тій частині, що послуги з теплопостачання йому не надава-лися, бо його квартира була відключена від цих послуг, колегія суддів зазначає, що як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач самовільно без законних підстав відокремив свою квартиру від мереж централізованого опалення, що не є підста-вою для звільнення, або зменшення плати за теплову енергію.
Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобу-динкової системи опалення, яка належить до інженерної системи будинку як цілосного майнового комплексу.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.
Як зазначено в ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд під час розг¬ляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рі¬шення суду першої інста-нції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заяв¬лених у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і за-лишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додер-жанням вимог матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької облас-ті, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 3 квітня 2017 року за-лишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею закон-ної сили.
Судді :
