Справа № 390/669/17
Провадження № 2/390/399/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" травня 2017 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого – судді Пасічника Д.І.,
при секретарі – Рац М.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, треті особи, без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ “УкрСиббанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обгрунтування позову вказав, що 14.03.2008 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк”, що змінив назву на ПАТ “УкрСиббанк”, було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11314847000, відповідно до якого банком було надано відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 883750 грн., а позичальник зобов”язався повертати наданий кредит та плату за кредит в обсязі та терміни, встановлені кредитним договором. З метою забезпечення зобов”язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та банком, 14.03.2008 року укладено договір іпотеки, згідно до якого відповідач надав в іпотеку банку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно - нежитлове приміщення, а саме комплекс із спорудами за № 209 А, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Сонячне, вул. 40 років Перемоги. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, станом на 15.02.2017 року власником іпотечного майна - є ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу №258 від 14 березня 2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_4. Станом на 03.04.2017 року заборгованість ОСОБА_2 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та нені становить 2 275 271,37 грн., з яких: 612 785,13 грн. - кредитна заборгованість; 1 137 825,10 грн. - заборгованість по процентам; 196 295,50 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 328 365,64 гри. - пеня за прострочення сплати процентів. У зв”язку із вказаним, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 14.03.2008 року, а саме на комплекс зі спорудами за № 209 А, що розташованеий за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Сонячне, вул. 40 років Перемоги, та встановити спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, а саме, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження. А також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду.
Представник позивача в судове засідання не зявився, надав до суду заяву відповідно до якої просив розглядати справу беї участі представника позивача, позовні вимоги підтримали повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з”явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу без його участі, заперечує проти задоволення позовної заяви, надав письмове заперечення.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, надав до суду заяву про застосування позовної давності.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з”явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив розглядати справу без його участі, заперечує проти задоволення позовної заяви, надав письмові пояснення.
Судом встановлено, що 14.03.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком “УкрСиббанк”, який в подальшому змінив назву на ПАТ “УккрСиббанк”, та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11314847000, відповідно до якого банком було надано відповідачу кредит (грошові кошти) в сумі 883750 грн., а позичальник зобов”язався повертати наданий кредит та плату за кредит в обсязі та терміни, встановлені кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 14.03.2008 р. між банком та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, за яким останній надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - а саме комплекс із спорудами за № 209 А, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Сонячне, вул. 40 років Перемоги.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Господарського суду Харківської області від 21 грудня 2010 року визнано ФОП ОСОБА_2 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Припинено діяльність банкрута, припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, встановлено строк у 40 днів для пред'явлення вимог кредиторів, скасовано арешти, що накладені на майно боржника, інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому числі податкові застави. Зобов'язано ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_5 до 21.06.2011 року виконати ліквідаційну процедуру банкрута, та здійснити продаж всього майна ФОП ОСОБА_2, у тому числі реалізувати майно (звернути стягнення на майно), що є предметом іпотеки, в порядку передбаченого Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до протоколу № 1 проведення аукціону від 09.03.2011 року лот № 1, проведеного по реалізації майна банкрута ФОП ОСОБА_2 в ліквідаційній процедурі зазначене нежитлове приміщення за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Сонячне, вул. 40 років Перемоги, буд.209 А, було придбано ОСОБА_6
Відповідно до довідки ОКП “КООБТІ” № 358755 від 29.11.2012 року, яка була видана арбітражному керуючому ОСОБА_3, нежитлове приміщення за адресою: вул. 40 років Перемоги, 209 А, с. Сонячне, Кіровоградського району та області, 14 березня 2011 року передано ОСОБА_6
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 лютого 2013 року було затверджено ліквідаційний баланс, визнано вимоги кредиторів в тому числі АТ “ УкрСиббанк” в сумі 1 606 234, 44 грн., які незадоволені за недостатністю майна банкрута, погашеними.
В подальшому, як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об”єкта нерухомого майна № 20075528 від 07.04.2014 року власником нежитлового приміщення за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Сонячне, вул. 40 років Перемоги, 209 А, став ОСОБА_7, на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу ОСОБА_4
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст. 1054, 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків.
Ст.1 Закону України “Про іпотеку" передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст.7 Закону України “Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Відповідно до ст. 17 Закону україни „ Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов”язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Згідно зі ст. 23 Закону України “Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно зі ст. 35 Закону України “Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.
В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, випливає, що у раз переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі шляхом відчуження за договором купівлі-продажу іпотека є дійсною для нового набувача відповідного нерухомого майна, у тому разі, якщо таке відчуження проведено самим іпотекодавцем та відбулося за згодою іпотекодержателя.
У разі відчуження предмету іпотеки в іншому порядку збереження іпотеки не передбачено.
Відповідно до вимог ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Таким чином, оскільки відчуження предмету іпотеки проводилось в рамках процедури про визнання банкрутом ФОП ОСОБА_2 та спірний об'єкт нерухомості проданий з прилюдних торгів, а тому підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки післі його продажу з прилюдних торгів у ліквідаційній процедурі немає.
Окрім того, відповідною ухвалою Господарського суду Харківської області було визнано вимоги кредиторів після визнання боржника банкрутом, які незадоволені за недостатністю майна банкрута, погашеними.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм випливає, що положення щодо збереження іпотеки у разі переходу права власності на предмет іпотеки до іншої особи не поширюється на випадки відчуження предмета іпотеки у процедурі банкрутства при ліквідації фізичної особи підприємця, оскільки у такому випадку набувач майна не становиться іпотекодавцем з наслідками, передбаченими законом стосовно звернення стягнення на це майно, як іпотечне. Отже, іпотечні зобов'язання у даному випадку припинили свою дію.
На підставі викладеного суд вважає, що відсутні підстави для звернення стягнення на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним з позивачальником, та яке на момент звернення позивача до суду втратило статус іпотечного.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підстві ст. ст. 509, 526, 1050,1054, ЗУ “ Про іпотеку” та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, треті особи, без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.
Арешт накладений ухвалою Кіровоградського районного суду Кірвооградської області від 10 квітня 2017 року, на комплекс зі спорудами за номером 209 А, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Сонячне, вул. 40 років Перемоги, який складається з цеху по виробництву м’ясних фабрикатів, загальною площею 785,8 кв.м, літ. «АА1А2 кр», вбиральні літ. «Б», ями зливної літ. «В», навісу літ. «Г», огорожі літ. «N», що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 – скасувати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя «підпис»
З оригіналом згідно
Суддя Кіровоградського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_8
