Справа №639/5828/15-ц
Провадження №2/639/36/17
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Труханович В.В.
за участю секретаря – Кричевської В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, 3-тя особа служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визнання договору дарування недійсним,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа №639/5828/15-ц за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, 3-тя особа служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визнання договору дарування недійсним.
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 19.05.2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визнання договору дарування недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 квітня 2017 року повернуто до Жовтневого районного суду м. Харкова для виконання вимог статті 220 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися, причина неявки суду невідома.
Відповідно до положень ч.3 ст.220 ЦПК України, присутність сторін в судовому засіданні не є обов’язковою.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.04.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, 3-тя особа служба у справах дітей Жовтневого району м. Харкова про визнання договору дарування недійсним задоволено.
Визнано недійсним договір дарування від 01 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_7, з однієї сторони, та ОСОБА_3, ОСОБА_4, з другої сторони, 2/3 частин житлового будинку з надвірними будівлями №1-А (один А), що знаходиться по провулку Джутовому у місті Харкові, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 871. (Том 1, а.с. 256-259)
Однак, як вбачається з резолютивної частини рішення, суд не вирішив питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 224,00 грн. та 19,60 грн. (Том 1, а.с. 2, 9)
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, у зв’язку з тим, що було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, тобто на їх користь, то судовий збір у розмірі 243, 60 грн. підлягає стягненню з відповідачів.
З матеріалів справи вбачається, позовні вимоги пред’явлені до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
Однак, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.04.2017 року було встановлено, що відповідно до норм Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та інших законів та підзаконних нормативних актівнотаріус ОСОБА_5 має виступати в даній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що судові витрати підлягають стягненню лише з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, адже саме ним було сплачено судовий збір при подачі позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати;
3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу;
4) судом не вирішено питання про судові витрати.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне ухвалити у даній цивільній справі додаткове рішення, та вирішити питання про стягнення судових витрат.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 79, 88, 220 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути в рівних долях з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з оплатою судового збору, з кожного окремо по, 121, 80 грн. (сто двадцять одна гривня 80 копійок).
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту одержання його копії.
Суддя В.В. Труханович
