Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/544/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Гайсюк О. В.
РІШЕННЯ
Іменем України
18.05.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого судді – Гайсюка О.В.
суддів – Голованя А.М., Карпенка О.Л.
за участю секретаря – Діманової Н.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Саторі-С» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2017 року,–
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Саторі-С» про визнання договору оренди земельної ділянки таким, що не є правовим документом, не набравшим чинності, що не укладався та про повернення земельної ділянки з незаконного володіння.
Позивач зазначив, що 19 грудня 2013 року він отримав у спадщину після смерті своєї бабусі ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий № 3522582800:02:000:0105 площею 3,9001 га на території Грузьківської сільської ради Кіровоградського району вартістю 63474 грн.
ОСОБА_3 та ТОВ «Саторі-С» уклали 19.11.2007 року договір оренди щодо цієї земельної ділянки на 10 років, який було зареєстровано в Кіровоградському районному відділі КРФ ДП «ЦЗДК», 19.04.2010 року.
29.03.2010 року ОСОБА_3 померла, а тому на думку позивача, договір оренди зареєстрований 19.04.2010 року, майже через місяць після смерті бабусі незаконно і цей договір слід вважати таким, що не пройшов державну реєстрацію, не набув чинності і не є укладеним.
Посилаючись на це, позивач просив визнати цей договір неправовим документом, таким, що не набув чинності та таким, що не був укладений.
Також позивач просив повернути йому земельну ділянку з незаконного володіння (а.с.2-4).
Рішенням Кіровоградського районного суду від 02.02.2017 року позовна заява ОСОБА_2 задоволена. Зобов’язано відповідача повернути позивачу земельну ділянку.
В апеляційній скарзі ТОВ «Саторі-С» просить скасувати це рішення та відмовити у позові.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення. Зокрема, відповідач не погоджується з висновком суду про те, що договір не набрав чинності, оскільки цей договір був належним чином зареєстрований.
Додатковим рішенням Кіровоградського районного суду від 27.03.2017 року доповнено резолютивну частину рішення Кіровоградського районного суду від 02.02.2017 року, у задоволенні вимог позивача про визнання договору неправовим документом, таким, що не набув чинності, таким що не був укладеним відмовлено (а.с.67-68).
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач з доводами скарги не погодився.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, між ОСОБА_3 та ТОВ «Саторі-С» укладено договір оренди землі від 29.11.2007 року №61, за яким орендодавець ОСОБА_3 передала в оренду орендарю – ТОВ «Саторі-С» належну їй земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 3,90 гектарів, яка знаходиться на території Грузьківської сільської ради. Цей договір укладено на 10 років. За умовами договору орендна плата вноситься орендарем до 30 грудня кожного року, у розмірі 1631 грн., що відповідає 3% відсоткам нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Договір зареєстрований у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП ЦДЗК при держкомземі України» 19.04.2010 року (запис № 041037200088) і підписаний сторонами договору (а.с.20-22).
ОСОБА_3 померла 26.03.2010 року.
Після її смерті зазначену земельну ділянку успадкував її онук – ОСОБА_2 (позивач), що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.12.2013 року (а.с.7).
Оскільки статтею 40 Договору оренди землі №61 від 19.11.2007 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для змін умов або розірвання Договору (а.с.22), то 24.12.2013 року ОСОБА_2 та ТОВ «Саторі-С» уклали додаткову угоду до договору оренди землі №61 від 19.11.2007 року, якою, зокрема, збільшено розмір орендної плати (а.с.23).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди землі №61 від 19.11.2007 року не набрав чинності та є неукладеним, оскільки цей договір був зареєстрований лише 19.04.2010 року, а орендодавець ОСОБА_3 померла 26.03.2010 року, тобто після смерті орендодавця.
Але цей висновок суду є помилковим.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі і за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально.
Спірний договір укладено в письмовій формі, підписаний сторонами (ст.207 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, а відповідно до ст.18 цього Закону Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, державна реєстрація спірного договору відбулася 19.04.2010 року (а.с.20-22), ніким не скасовувалася.
Отже, 19.04.2010 року договір оренди землі №61 від 19.11.2007 року набрав чинності, держава офіційно визнала цей договір і строк дії цього договору закінчується, виходячи з умов договору 19.04.2020 року, через 10 років після державної реєстрації цього договору.
Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України (Постанова від 18.01.2017 року №6-2777 цс16).
Отже, правові підстави для визнання договору оренди землі від 19.11.2007 року неправовим документом, таким, що не набрав чинності, що не був укладений відсутні.
Відповідач – ТОВ «Саторі-С» на законних підставах користується земельною ділянкою за цим договором і підстави для повернення земельної ділянки позивачу відсутні.
Наведене свідчить про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення судом ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому це рішення та додаткове рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Саторі-С» задовольнити.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2017 року та додаткове рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя:
Судді:
